Колос загубився… в полі на стерні,
Зерна приховались в краплях дощових,
Моторошно, холод… шанси у весні,
Жити залишатись, між трав польових.
День за днем минає…Золоте тепло,
Забирає осінь у вечірній схов,
І лежать краплини немов чорне скло,
Зігріває зерна, до землі любов.
Смуту розвіяв у багнюці сірій,
Насниться весна, спів птахів звабливих,
Лине… колискова, змінився настрій,
В надії серденько - зникнуть сумніви,
Понесе їх вітер, наче у вирій,
.
Ось так і люди, виживають нині,
Тож з вірою всі - омине їх ковід.
12.10.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Ніна Незламна