По степу́ по донецькім некошенім
І під місяцем гаром затьмареним,
Розгулялася гостя непрошена,
Проросійська весна геть роз'я́рена!
⠀⠀А соняхи засіяні - світанки сняться їм.
⠀⠀В безчассі зі́йдуть заслабі́, дозріють в окупації.
Вітер волю свою пив нескорену,
Із небесної сині й черпав з Дінця,
Нині рве він ганчір'я трико́лірне
Та в пожа́рищах все задихається!
⠀⠀А соняхів голівоньки в диму схиляються.
⠀⠀Не ясно їм - чом соловейку не співається.
А коли душу кожного воїна
Відмолити з поклонами випало,
Небо харкнуло клаптями Боїнга,
Малазійських тіл ча́стки розсипало.
⠀⠀А соняхи розірвані лежать під сонечком
⠀⠀Сльозинки чорні, чорні їхні дзьобають горобчики
В Іловайську заграви окроплені
Українців солдатською вічністю.
В коридорі зеленім, окровленім
Коридор вбитий лю́дяний підлістю!..
⠀⠀А соняхи-солдатики під обстрілом стоять щодня.
⠀⠀Без боязні та зрадників, бо поле - рідна їм земля!
Переоране поленько мінами,
Розгорнулося танками й градами.
Личка сонячні: "Є Україна ми
І твоїми лишились солдатами!"
⠀⠀А соняхи розірвані лежать під сонечком
⠀⠀Сльозинки їхні чорні, висохлі клюють горобчики...
Оригінал
По степи по донецкой некошенной,
Под луной безразличною тусклою,
Разгулялася гостьей непрошеной
Обезумевшая весна русская.
⠀⠀⠀Подсолнухи посеяны - рассветы снятся им.
Взойдут они в безвременьи, созреют в окупации.
Ветер волю свою непокорную
Всинем небе пил да черпал з Донца.
Нынче тряпки он рвет триколорные
Да в пожарищах все задыхается.
⠀⠀⠀Подсолнухи стоят в дыму склонив головушки.
⠀⠀⠀Им не понять, ну почему молчат соловушки.
А когда душу каждого воина
Отмолили поклонами низкими,
Небо харкнуло клочьями боинга
Да обрубками тел малазийскими.
⠀⠀⠀Подсолнухи разорваны лежат под солнышком
⠀⠀⠀Их слёзы, слёзы, черные клюют воробушки.
В Иловайске закаты краплёные
Украинской солдатскою вечностью...
Там, в конце коридора зелёного
Был убит коридор человечности...
⠀⠀⠀Подсолнухи солдатики стоят на линии огня.
⠀⠀⠀Нет трусов среди них и нет предателей
⠀⠀⠀Ведь это поле - их земля!
Перепахано полюшко минами
Разворочено танками, градами
Лица к солнышку Украина мы
Мы твоими остались солдатами.
⠀⠀⠀Подсолнухи разорваны лежат под солнышком
⠀⠀⠀Их слёзы высохшие черные клюют воробышки.
