Щоб в світі стало більше доброти
Не так багато вже насправді треба.
Всміхнись у відповідь на усмішку і ти,
Хай лиш тепло іде з душі у тебе.
Образа душить? Злість аж розрива?!
Спинись. А ти, завжди правий буваєш?
Потрібні в серці віднайти слова,
І злість напевно друже подолаєш.
Похмурий день, те саме на душі.
Проблеми із усіх сторін обсіли.
А за вікном ще й затяглись дощі,
І все здається сірим і не милим.
Та ось з – за хмари сонця промінець
Пробивсь до тебе крізь дощу завісу
Звелася з неба сірість нанівець,
Веселка дивна викотилась з лісу.
І піднялась в безмежну синю вись,
Стираючи із серця сум і сирість.
Не будь похмурим – просто усміхнись!
Неси в цей світ любов, добро і щирість!
Щоб в світі стало більше доброти
Не так багато вже насправді треба.
Всміхнись у відповідь на усмішку і ти,
Хай лиш тепло іде з душі у тебе.