ЛЮДИНА У МАСЦІ
ЛЮДИНА У МАСЦІ ПІСЕННА ПІРАТКА
О , скажи, людино хто ти така?...
На біле личко заклала маску.
У актриси, голки як у їжака
Фея, грає роль... чудову казку.
Неждано, прийшла у чуже життя
І проситься , в друзі як лисиця.
Чорна заздрість є як вогонь, коса...
Спалює, твої мрії... їй не спиться.
Думає ,що на троні цариця
Знімає, мірку з віршів у слові.
Скопіює, чуже хижа птиця
За істину, оплює тебе у мові.
Зупинися, не переходь межу!
А твій язик ,заблукав словами
Господь, нас розсудить і пиху твою
Він, є найвищий суддя між нами.
А Чорні ворони й хижі орли
Захищають тебе ставлять печатку.
Живуть у фальші й обмані як ти
Вихваляють, пісенну піратку.
Така, як ти руйнує чуже життя
І підпалить хату нехай горить.
Та стоїть скраю, як невинна вівця...
І, як чорна муха на склі бдзенить .
Я, не шукаю ,слави й визнання!
Сам ,Бог увінчав у вінець поета .
Щоб боролась, за правду до кінця...
Римувала, вірші... спiвала сонети.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
ДРУГИЙ ВІРШ
Люди стали черстві кам'яні і жорстокі,
заради наживи ,слави переходять межу,
наосліп плюють у душу сороки білобокі,
закладають маску піднявши голову свою.
А перш, за все цінуй душу в людини ,...
щоб у ній, сяяло святе високе і земне,
шукай Бога в собі -любов триєдину,
не будь, мізерним не посягай чуже.
Нехай у тебе дзвенить струна душі,
думки вплітай у віночок із барвінку,
ключем серця відкривай браму до зорі,
і ти віднайдеш, скарби свою перлинку.
Зореш, посієш зерно наївшись пуду солі,
і твій труд заколоситься буйними житами ,
спечеш хліб насущний -у вірі надії і любові,
зрощений колосок у пелюшках заспіває піснями.
Я, вірю, що благословена сила духу душі,
буде вічно жити у добрім щирім слові,
бо мила мова ,то дзеркало небесної зорі,
яка передається, від серця до серця у любові.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!!!ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!!
