Чайківчанка

Я КРАСИВИЙ, АЛЕ НЕ ДЛЯ ВСІХ

Я  красивий,  але  не  для  всіх,
Я  належу,  лиш  білокрилій  пісні.,
Бачу  її,  тану  наче  сніг  -
Цвіту  ,  як  маків  цвіт  в  заметілі  сніжні.

Дарую  їй  квіти  любові  ,
Відкриваюсь,  як  червоні  пелюстки.
Шукаю  я  перли  у  слові
Нахиляю  їй  небо  -    ясні  зірки  .

Я  поруч  із  нею  щасливий,
Вона  надихає  творити,  цей  світ.
Воркую  наче  голуб  сивий
Цвіту  для  неї  наче    райський  цвіт.

Я  присвячую  її  пісні  ,
І  закоханий,  як  юнак  у  неї.
Вона  наче  квітка  навесні,
Відкриває  душу,  як  квіт  лілеї.

Я  із  нею  сміюсь  і  плачу,
Танцюю  у  танці  білий  -  білий  вальс.
Найкращі  дні  і  ночі  трачу,
Прекрасну  мить  життя  -  свій  зоряний    час  .

Повінчали  долю  небеса,
Освятила  на  світанку  нас  зірка  .
У  неї  божественна  краса  -
Пречиста,  як  роса  -  Богиня  жінка.











 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2025

ТИ ЧЕКАЙ І Я ПРИЙДУ

Я  йду  у  бій,  у  пекло  війни,  -
Щоб  від  ворогів  захистити  вас.
Хай  зростають  дочки  і  сини!,
Щоб  сонце  миру  світило  для  нас.

Ти  -  чекай  у  грозу,  в  дощ,  і  в    сніг,
Я  вийду  живий  із  того  бою  .
Ти  є  мій  Ангел,    мій  оберіг,-
Мій  маяк  на  суші,  і  на  морю.

Ти  -  чекай  мене,  і  я  прийду,
Коли  розтануть  сніги    навесні.
Знайду  ранні  квіти  у  саду,
Подарую  свято  -  у  будні  дні.

Ти  -  чекай,  я  прийду  кохана,-
Коли  у  вогні  згорає    земля  .
Коли  осколком  душа  рвана,
Мої  босі  ноги  колить  стерня.

Ти  -  надію  у  серці  плекай,
що  вирвусь  я  із  кайдан  неволі.
Ти  вір  ,і  надії  не  втрачай,
Збудую  дім,  посаджу  сад    любові.

А  коли  народиш  -  ти  дочку,
То  назви  красивим  ім'ям  квітки,
Хай  росте,  як  мальва  в  садочку,
сяють  очі  щастям    на  цім  світку.

А  коли  народиш  -  ти  сина,
То  назви  славним  ім'ям  козака.
Хай  має,  як  орел  вільні  крила!,-
Як    в  лицаря  буде  дужа  рука.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025

МРІЙ ПРО МЕНЕ

Ти  -  танцюєш  у  вальсі,  так  грайливо  -
і  пливеш  на  хвилях  почуттів  до  мрій.
Вабиш  мене  до  себе  ,  так  звабливо
Я  п'ю  очима  красивий  образ  твій.

Мрій,  і  подаруй  мені  квітку  надій,-
Закохай  мене  в  себе,  таку  як  є.
Я  прилечу  птахою  на  берег  твій  -
Ти  -  відчуєш,  як  б'ється  серце  моє.

Якщо  любиш,  то  ти  -  душею  кохай!
Доля  дає  нам  шанс,  бути  з  тобою.
В  обіймах  цілуй  ніжно,  не  відпускай,-
Щоб  в  заметіль  зими  -  цвіла  весною.

Люби  мене  коханий,  люби,    кохай,
Я  стану  надійним  плечем  для  тебе.
Веди  крізь  заметіль  зими  в  місяць  май,  
в  палких  цілунках  обійми  до  себе.

Ми  дві  половинки  разом,  ти  -  плюс  я  ,
У  леті  -  я  праве  крило,  ти  ліве.
В  океані  мрій  -  я  зіронька  твоя,
На  березі  життя,  ми  -  одне  ціле.

Мрій  про  мене  коханий,  і  будеш  мій,
І  не  відпускай  мене,  ти  від  себе.  
З  півслова  по  очах  мене  зрозумій,-
Щоб  відкрила  своє  серце      для  тебе.


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025

О МОЯ ЛЮБОВE!

Одягну  я  крилонька  лебідки  
Полечу  у  твій  казковий  сон.
Зацвіту  для  тебе  наче  квітка
Сонечком  засяю  до  вікон.

Поцілую  я  тебе  у  щічку
І  притулюсь  ніжно  до  тебе.
Заясніє  ,як  день  темна  нічка
Зацвіте,  як  льон  -  синє  небо.

О  моя  любовe,  ти  -  моє  життя!
Мої  два  крила  у  польоті.
Тобі  я  відкриваю  почуття,
Ти  -  всесвіт  -  у  високій  ноті.

Без  тебе  немов  зіронька  ясна
У  небі  в  самоті  згораю.
Стою  на  краю  неба  я  одна...
Зорю  у  сон    -  до  твого  раю.

Я  наче  без  лебедя  лебідка
Ходжу  я  без  пари  у  тузі.
Без  сонечка  тепла  в'яне  квітка
Плаче  моя  весна    у  сльозі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2025

ЗАКОХАЙ , ЯК ВПЕРШЕ

Веди  мене  крізь  зиму  у  весну  ,
У  рай  літа  -  зоряні  ночі.
Розбуди  у  моїм  серці  -  струну!,-
Цілуй  палко  уста  і  очі.

А  поглядом  очей    синіх,  як  льон-
Розтопи  лід  у  моїм  серці.
І  прийди  тихенько,  ти  -  у  мій  сон,
Щоб  пив  любов  -воду  в  джерельці.
ПРИСПІВ  :
Закохай    мене,  як  вперше  колись,
Закохай  мене,  знову,  і    знову.
У  моїх  снах,  ти  зіркою  явись,-
Намалюй  літо  -  мить  казкову.

Там  цвіте  духмяно    липа  в  гаю
Вдягла  фату,  як  наречена.
Щебечуть  солов'ї  у  тім    раю,
Берізка  тулиться  до  клена.

Подаруй  проліски  білі  -білі,-
Що  цвітуть  у  вранішній  росі.
Хай  нагадають    у  заметілі!...
Нашу  весну    -  роки  молоді  .

Викуй  підкову  щастя  з  ясних  зір,
І  уквітчай  наш  храм  любові.
Віднайди  октаву  із  синіх  гір,-
Веди  мене  в  ночі  бузкові.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2025

ЗАБІЛІЛИ УСІ ДЕРЕВА

Забіліли,    так  навкруги  всі  дерева
На  гіллі  мов  пелюстки  вишні  зацвіли.
Прийшла  до  нас    сніжна  зима  королева,
 Малює  у  благодаті  казкові  сни  .                                                      

Падає  ,  падає  на  листя  перший  сніг,
Засипає  навкруги  усі  дороги.
Зійшла  у  надвечір'я  зірка  край  доріг,
Встеляє  білий  -  білий  килим  під  ноги.

Кружляє  у  вальсі  сніжинка  із  вітром,
Під  музику  зір  срібних  струн  у  октаві.
Чорноока  ніч,  як  ясен  день  над  світом,
 Вплітає  зореквіт    у  коси  чорняві.

Зустрічаю  зиму  на  коні  край  доріг,
У  жмені  сипле  сніг  мов  пелюстки  вишні.
Збираю  ясні  зорі  у  золотий  міх,
зоряним  вінцем  вінчає  Всевишній.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2025

НАМАЛЮЮ КАЗКОВІ СНИ

НАМАЛЮЮ  ТОБІ    КАЗКОВІ  СНИ
Намалюю  тобі  казкові  сни,  
Насію  море  квітів  у  розмаю.
Зійду  до  тебе  сонечком  весни,-
тобі  про  любов  пісню      заспіваю.
Намалюю  тобі  ясні  зорі,
Князя  місяця  край  неба  поміж  зір.
Білі  чаєчки  у  синім  морі  ,
На  хвилях  -  музику  серця  ніжних  лір  .
Намалюю  тобі  я  зорепад,
Впаде  зірка  загадаю  бажання.
Поведу  тебе  у  казковий  сад,
Де  цвіте  троянда  квітка  кохання.
Намалюю  сонце  у  блакиті,
Що  сяє  мов  сяючий  алмаз  з  небес.
Вимережу  рай  -  в    золотій  ниті,-
На  березі  щастя  -    тисячу  чудес  .
Поведу  тебе  у  казку  літа,
Де  ростуть  пальми,  море,  чайки  білі.
До  ніг  встелю  ніжні  зореквіти,-
Щоб  нагадали  про  нас  в  заметілі.
Ти  -  мій  лебідь,  я  твоя  лебідка,-
У  тій  казці,  мій  красень  принц  на  коні  .
У  твоїх  руках  я  ніжна  квітка,-
Тож  люби  ,даруй  квіти  щастя  мені.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2025

ПІСНЯ ДУШІ , ЦЕ ПОЛІТ В НЕБЕСА

ПІСНЯ  ДУШІ  ,ЦЕ  -  ПОЛІТ  У  НЕБЕСА  -
 ПІСНЯ  ДУШІ  -    СТРУНА  МОГО  СЕРЦЯ..
 СЯЄ    У    НЕБІ    МОВ  ЗІРКА  ЗОЛОТА    ,  
НАПУВАЄ  ВОДОЮ  З  ДЖЕРЕЛЬЦЯ.

БОГИНЯ  ЗІР  ВЗЯЛА  АРФУ  У  РУКИ,  
НА  СТРУНАХ  МЕЛОДІЮ      ШУКАЄ.
РОЗЛИЛИСЬ  НАЧЕ    МОРЕ  СРІБНІ  ЗВУКИ
СПІВАЄ  СЕРЦЕ  УВИСЬ  ЗЛІТАЄ.

ПОЧУВ  КНЯЗЬ  МІСЯЦЬ  ЦЕЙ  ГОЛОС  ЗОЛОТИЙ,
ВИЙШОВ  НА  ЗОРІ  РАННІЙ  -  КРАЙ  НЕБА.
ВІДКРИВ  У  СВІТ  -    ПРОСТІР  ГОЛУБИЙ,
РОЗПРАВИВ  СВОЇ  КРИЛА    МОВ  ЛЕБІДЬ.

У  БОГИНЮ  МУЗУ  МІСЯЦЬ  ЗАКОХАВСЬ,
ПОПРОСИВ    РУКУ,  І  СЕРЦЕ  В  НЕЇ.
У  СВІТЛИХ  ПОЧУТТЯХ  КОХАНІЙ  ПРИЗНАВСЬ,-
ДАРУЄ    БУКЕТ  -  БІЛІ  ЛІЛЕЇ.

МУЗИКА  НЕМОВ  ВОДИЦЯ  З  ГІР  ДЗВЕНИТЬ,
ДАРУЄ  ЗАКОХАНИМ  МИТЬ  ЩАСТЯ.  -
А  ЗОРЯМИ  ВИШИЛА    БЛАЖЕННУ    МИТЬ,
ЗАПРОШУЄ  В  ХРАМ  МУЗИКИ  -  КАЗКУ.

КОЖНА  ПІСНЯ  ,ЦЕ  ПОЛІТ  У  НЕБЕСА  -
КОЖНА  ПІСНЯ  -  СТРУНА  МОГО  СЕРЦЯ..
 СЯЄ    В    НЕБІ    НЕМОВ  ЗІРКА  ЗОЛОТА    ,  
НАПУВАЄ  ВОДОЮ  З  ДЖЕРЕЛЬЦЯ.

 У  РАЙСЬКІМ  САДУ  ЖИВУТЬ  БІЛІ  ПАВИ,
І  НА  ЩАСТЯ  ЛЮДЯМ  СІЮТЬ  ЗОРІ.
МУЗА  ПІДБИРАЄ  НІЖНУ  ОКТАВУ
ПРОГАНЯЄ    СИВІ  ХМАРИ      В  МОРІ    .      

КРАСЕНЬ  МІСЯЧЕНЬКО    МУЗИКИ  КОРОЛЬ  
ПОЧУВ  У  МУЗИ  ЗОЛОТИЙ  ГОЛОС.  
ЯВИВСЬ  НАЧЕ  СОНЕЧКО  ПОМІЖ  ТОПОЛЬ
ЦВІТЕ  ,  ЯК  МАКІВ  ЦВІТ  -  ЗОЛОТИЙ  КОЛОС  .

2-----------
Я  ПОВЕДУ  ТЕБЕ  У  БІЛІ  НОЧІ
ПІСНЯ  -ГУДИМА  ЯРОСЛАВ  ГУДИМА
1.Я  поведу  тебе  у  білі  ночі
Туди  де  зорі  падають  в  траву.
Знайду  між  зірок  перли  найдорожчі
Тобі  у  подарунок  принесу.

Полетимо  з  тобою  до  зір  в  небо
Рахувати  будемо  до  ранку.
Нахилю  я  небо,  все  для  тебе,
Стрінем  ясне  сонце  на  світанку.

2.  Я  подарую  тобі  любов,любов,-  
З  квітучого  поля  море  квітів.
Як  вперше  обійму  тебе  я  знов
Та  зацілую  поміж    зореквітів.

Подивись,  яка  літня  зоряна  ніч!
Пахне  п'янко  липовим  цвітом.
Ти  -  кохана  мене  у  свій  рай  поклич!!!
Я  стану  вніч  сонцем  над  світом.

3.  А  поміж  трав  духмяних  там  у  гаю
Соловей  щебече  про  кохання.
А  місяць    сіє  зорі    з  небокраю
Осяює  стежини  -  зірка  рання.

А  ми  з  тобою,  наче  лебеді  білі  
Танцюємо  під  зорями  до  ранку.
Там  де  любов  -    немає  заметілі...
Закоханих  вінчає  -  ніч  циганка.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.






М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2025

ПОВЕДУ У ОСІНЬ

ПОВЕДУ  ТЕБЕ  У  ОСІНЬ
Ми  стрілись,  так  пізно  з  тобою,
Коли  літо  спішило    у  осінь.
Ти  прийшла  у  мій  рай  літа  -  весною,
Коли  цвіли  троянди  у    росах.
Вже  сонечко  йде    у  надвечір'я,
Наше  літо  забрали  журавлі  .
Зоріє  між  хмар  лебідь  -  сузір'я,-
пісню  про  любов  нам  співають  скрипалі
Я  запрошую  тебе  на  білий  вальс,
Хай  веде  у  казковий    рай  -  життя!...
Співають  солов'ї  пісню  для  нас  ,  
У  серцях  цвітуть,  як  сад  почуття.
Хай  танець  буде,  як  обручка  золота!
Якій  немає  ні  кінця  ,    а  ні  краю.
Кружляє    нас  у  танці  -  осінь  золота...
Насіє  зір  на  щастя  з  небокраю.
Я  поведу  тебе  мила  у  осінь,
Там,  де  золотіє  у  барвах  листопад.
Вплету  троянду  у  твої  коси...
Нас  з  тобою  благословить  зорепад..
Я  нарву  троянди    у  букет  ,
Тобі  їх  на  щастя  подарую.
Заспіваю  тобі  про  любов  сонет,
В  обіймах  солодкі  уста  зацілую.

Я  запрошую  тебе  на  танець  
Хай  він  веде  нас  у  щасливе    життя  
Румяніє  на  личку  румянець
Палають  вогнем  наче  жар    почуття

Хай  в  душі  цвіте  квітка  любові!
А  на  струнах  весни  грають  скрипалі
Ведуть  з  тобою  в  світи  казкові
Де  цвітуть  сині  волошки  на  землі

Я  нарву  у  віночок  ці  квіти
Заплету  у  коси  колір  блакиті
Злетимо  як  птахи  -  у  рай  літа
Де  ходить  лелека      у  стиглім  житті

Я  поведу  тебе  під  зорепад
Де  зорі  падають  на  щастя  у  трави
А  нас  почастує  плодами  сад
Повінчає  сонечко  із  заграви





















М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025

УКРАЇНА НІКОЛИ НЕ ПРОСТИТЬ

Після  прильоту  нічних  атак

Хто  залишиться  завтра  живий!.

Стисни  свій  біль,  міцно  у  кулак,

Бий  у  дзвони  у  дзвін  голосний!

Збуди  від  сну,  цей  світ  лукавий!

Хто  жорстоку  війну  розпалив!.

Хай  погляне  кащей  кульгавий!,-

Що  він  з  моїм  народом  зробив.

Ворог  ракети  посилає  ,

Cела,  міста  у  вогні  горять.

Життя  з  лиця  землі  стирає,

Вежі  наче  привиди  стоять.

Жени  орду  з  своєї  хати,

З  своєї  землі,  з  свого  краю.

Не  дай,  вбивцям  тут  панувати!...

І  розмножити  хижу  зграю.

Горять  живцем  у  пеклі  війни,

Великі,  малі,  старі,  діти.

Злітають  у  вись,  у  вічні  сни...

Скажи,  чого  мовчиш,  ти  світе?!...

Більше  десятки  літ  йде  війна,

Найкращі  йдуть  у  бій  кровавий.

О  скільки,  їх  забрала  війна  ?...

Танцює  на  кістках  лукавий.

Хто  залишиться  завтра  живий!

Не  мовчи,  кричи  на  увесь  світ!

Стукай  у  Рим  ,  де  папа  святий!,-

Що  знищують  -  калиновий  цвіт.

В  Україні  пекло  -  геноцид  -

Війна,  це  смерть,  біль  і  тривога  .

Вже  полягло  безмір'яно  цифр

Одна  надія  в  нас  на  Бога.

Хай  твій  стрій  тримає  дух  вольовий  !

Не  дай  себе  у  ярмо  взяти.

За  одного,  ти  тисячу  вбий!  -

Жени  путенят  ,  як  пса  з  хати.

Вкраїна  ніколи  не  простить!

Вбивцям,  що  нас  живцем  палили  .

Прийде  час,  ті  місця  освятить,-

Щоб  у  наших  серцях  вовік  жили.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025

ПРИРЕЧЕНІ НА РОЗЛУКУ

МИ  ПРИРЕЧЕНІ  НА  РОЗЛУКУ
У  твоїх  очах  цвіте  блакитна  весна
А  в  моїх  очах  -  cіра  кароока  осінь.
Я,  як  лебідь  -    один,  Ти  -  лебідка  одна,-
Душа,  як  птах  злітає  в  небо  просинь.
Ми  приречені  на  розлуку  з  тобою,
Щоб  наші  серця    вилили  море  сліз  ,
Ти  приходиш  у  безсонні  сни  -  весною,-
Я  бачу  тебе  -  твій  милий  образ    скрізь.
Одцвіла  весна,  і  відгриміли  грози,
Сідає    сонце  на  захід  ,не    на  схід.
На  троянду  впав  перший  сніг  і  морози...
Квіт  почуття  -  окутав  кристальний  лід.
Я  залишусь  у  твоїм  куточку  душі,
розчинюсь  в    імлі  у    сивім  тумані.
Упаду  сльозою      -  у  осіннім  дощі,-
І  зійду  райдугою    на  світанні.
Падає,  падає  дощ  змиває  сліди  ,
І  не  повернути  час  назад,  нажаль  .
Вже  забіліли  наші  вишневі  сади,  
в  Душі  -  ностальгія  ,  осіння  печаль.
Поміж  нами  довжелезна  відстань  -  милі,
Під  дощами  згорів  полум'ям  наш  рай.
Ще  вчора  ми  у  парі  йшли  щасливі,
Життя  здавалось  золоте,  як  Дунай.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2025

О ВСЕСВІТЕ- КНЯЗЮ СИНЬООКИЙ

О  Всесвіте  -  пречисті  небеса!
Зупиніть,  оцю  блаженну  святу  мить!.
Хай  у  росах  купається  краса!...
На  березі  життя    -  водограй  дзвенить.
О  небо  вічне  -  зоряний    раю!
Налий  в  чашу  солодке  ,як  мід  життя.
Край  неба  між  зір  я    зачекаю,  
Буду  в  долоні  ловити  зорі    я.
О  небо  вічне,  дай  мені  щастя!,
Щоб  цвіти  трояндою  поміж  лілей  .
З  твоїх  рук  прийму  дар,  як  причастя,-
І  насію  море  квітів  для  людей.
О  небо  вічне,  ти  -  сонце  Бога  !
Владика  -  святого  неба  і  землі.
Насій  квіти  весни  край  дороги!...
Хай  лебеді  купаються  в  цій  красі.
О  Всесвіте  -  князю  синьоокий!
Ти  -  ясен  місяць  і  мій  небесний  храм.  
Ти  -  безмежний  океан  широкий
Є  жива  водиця    для  душі  від  ран.
О  Всесвіте!  O  вічні  небеса!
Дощем  омий  згарище,  попіл  війни  .
Хай  шумить  ліс,  колосяться  жита...  
Ростуть,  як  дубочки  красені  сини.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2025

ВІДПУСТИ

О  відпусти  ,мене  відпусти,
Не  тримай  мене  ,як  птаху  у  клітці.
Ми  з  тобою  два  різні  світи,
Не  цвіте  весна  на  зламаній  гілці.
О  відпусти,  мене  відпусти,
І  не  тримай  мене  у  своїм  серці.
Ти  своїм  життям  ,  просто  живи  !...
Черпай  життя    -  наче  воду  у  джерельці.
Ти  давно  втратив  свою  любов,
Не  зумів  захистити  від    зливи  ,гріз.
Не  вертає  вода  в  русло  знов,
Коли  серце  виплакало  море  сліз.
А  краще    одиноким  жити,
Чим  коритись,  все  життя,  жити  в  неволі  .
Ти  зумій  -  себе  полюбити!...
І  цей  світ  -  усміхнеться  твоїй  долі!.
Хай  у  тебе  -  все  добре  буде!...
І  у  житті  зустрінеш  свою  любов  .
Вдихни  повітря    в  свої  груди,
Хай  в  твоїй  душі,  цвіте  весна  -  любов  !
О  відпусти,  мене  відпусти!...
А  нам  з  тобою  разом  не  бути.
ДЕ  спалені  кохання  мости-
Там    холодно,  зима...  і  місяць  лютий.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2025

Я ОДЯГНУ В КОХАННЯ КРИЛА

Я  одягну  у  кохання  крила
Полечу  до  тебе  у  твій  рай.
Для  тебе,  для  тебе  моя  мила,
Нахилю  я  зорі  з  небокрай.
А  ти  -  моя  Богиня  натхнення,
яка  приходить,  лиш  у  думках.
Уста  шепочуть  твоє  імення  -
Лечу  до  тебе    я  наче  птах.
Я  подарую  тобі  первоцвіт,
Квіти,  що  цвітуть  в  пишних  травах.
Ти  моє  сонечко    -  мій  ясен  світ  
Мить  щастя  -  зоряна  октава.
На  небі    напишу  твоє  ім'я,
 Квітучим    маєм    увінчаю.
Тобі  відкриваю  я  почуття...
Бо  тебе  люблю,  і  кохаю.
А  я  бачу,  твій  образ  повсюди-
В  промінні  сонця,  у  сяйві  зір.
Ти    є  струна,  що  стискає  груди...  
Зоряна  октава  -  ніжних  лір.
Ти  є  Богом    дароване  щастя,
 У  пісні  написаний  роман.
А  у  храмі  любові    -  причастя,
Жива  водиця    -  синій  океан.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2025

ПРОЩУ ТЕБЕ БОЖЕ!

А  коли  на  душі  буває  важко,
Серце  бентежить  дивне  відчуття.
Лети    у  святий  храм    наче  пташка,
І  молись  до  Небесного  Отця.
О  милий  Боже,  мій  Царю  Небесний!,
Тобі  довіряю  своє  життя.
Молюсь  я  у  твій  образ  пречудесний!
Захисти  від  біди  моє  дитя.
Люті  вороги  точать  гострі  мечі  
Хочуть  смерті  ,щоб  я  кров'ю  стікала.
Дай  міць,  сили    ,  коли  стою  я    на  межі  -
Зціли  від  ран  ,щоб  болю  не  знала.
У  важкий  час  моє  серце  тривожить  ,
Ворог  цілиться  мечем  на  життя.
Уповаю  на  твою  милість  Боже,  -
Захисти  рукою  від  стріл  дитя!
А  я  безпомічна  наче  дитина,
І  опускаю  руки  від  тривог.
Прошу  тебе,  захисти  мого  сина!
Ти  -  мій  Спаситель  мій  лікар,  мій  Бог.
Прошу  тебе,  мій  Господи  -  благаю!
Не  дай,  щоб  впав  із  голови  волос.
Перед  тобою  голову  схиляю!...
Напій  водою,  як  в  полі  колос.
Від  безсилля    я  надію    втрачаю,-  
Думки  не  дають  спати  ночами.
Боже,  тобі  одному    довіряю!...
Бо  ти  є  наш    батько,  цар  над  нами.

2------------------------------
Запалю  свічу  у  Господнім    храмі
Помолюсь  я  Богу  за  Україну    .
Розкажу  про  біль  землі  -  божій  мамі,
Вона  обійме,    як  мати    дитину.  

Матінко  божа  -  небесна  царице  !
Схиляю  голову  перед  тобою.
В  моїм  краю  ллється  кров,  як  водиця...
Тут  йде    війна,    косить  людей  косою.  

Запалю  свічу,  до  образу  святого,
За  тих,  кого  немає  більше  з  нами.
У  ревній  молитві  я  попрошу  Бога  -
Хай  закриє  небо  під  небесами!

Ростуть  могили  ,  як  в  полі  явори-
Війна  забирає  найкращих  синів.
Злітають  у  небо  наче  голуби...
Від  сліз  сивіють  коси    у  матерів.

Злітають  орли,  як  птахи  в  небеса-
Лишають  рідну  хату,    своїх  батьків
В'яне  наче  цвіт  весни    їхня  краса...
Стоїть  мати,  як  билина    між  дубів.

Злітають  сини  у  сиві  тумани
Плачуть  грозами  пречисті    небеса.
Лишають  на  землі  глибокі  рани,  
Цвітуть    зорями    їхні  імена.
 



М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025

ЛЕЧУ ДО ТЕБЕ НАЧЕ СОКІЛ

ЛЕЧУ  ДО  ТЕБЕ  НАЧЕ  СОКІЛ
Я  лечу  до  тебе    наче  сокіл,  
До    синіх  гір,  там,  де  смереки  стрункі.
Там  дзвенить  водограй  з  потоку,-
Співає  соловей  про  любов  пісні  .
 .Приспів:
Я  лечу  до  тебе  крізь  тумани  -
У  твій  світ  ,  у  твій  куточок  раю.
Перелечу  моря  і  океани,
Бо  тебе  люблю,  палко    кохаю  .
Я  лечу  до  тебе  моя  кохана,-
В  душі  зростив  рожеву  мрію.
Ти  в  моєму  серці  є  жадана  ,
На  крилах  несу  квітку  лілею.  
Я  полечу  в  політ  наче  сокіл      ,-
Нахилю    Всесвіт  тобі  у  красі.
 Зацілую    сонечком    твої    кроки...
Намалюю  казку  у  травах  в  росі.
Я  лечу    в  країну    мрій  у  небо  -
Там  між  зір  загадаю  бажання.
Знайду  найкращі  перли  для  тебе,
Подарую  тобі  квітку  кохання.
Я  лечу  до  тебе  наче  сокіл,-
Захищу  від  вітру,  і  гріз  крильми.
Хай  над  нами  пливуть  у  даль  роки  !  ...
Ведуть  у    осінь,  де  шумлять  ясени  .
ЯРОСЛАВ  ГУДИМА  -  ПІСНЯ
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025

ЛЮБОВ НАЧЕ КВІТКА В РУКАХ (КЛЕНОВА ЛЮБОВ)

Багато  птиць  злітають  у  зелен  гай
Задивляються  на  молодого  клена.
 бузкові  ночі  дарує  -  місяць  май
Його    чекає  берізка  -  наречена.
Багато  гарних  пав  над  ним  кружляють
І  чарують  його  своєю  красою.
І  про  любов  ніжні  пісні  співають
А  він  до  берізки  тягнеться  душею.
Закохався  красень  клен  у  берізку
Сонячні  поцілунки  їй  посилає.
Нахиляє  небо  -  яскраву  зірку
До  нестями  її  любить  ,і  кохає.
А  любов  неначе  квітка  у  руках
Прагне  ,так  сонечка  тепла,  рук  і  ласки.
Відчути  ніжність  ,висоту  у  словах...
Музику  струн  серця,  і  трішечки  щастя.
Я  між  ясних  зір  наче  наречена
Чекаю,  тут  на    свого    принца  на  коні.
Йду  в  той  рай  ,  на  побачення  до  клена
Бо  він  дарує  квіти  троянди  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2025

ХТО ТИ

В  кожного  є  улюблене  деревце,

У  саду  :    яблуня,  грушка  ,  а  чи  сливка.

Горіх  ,  у  якого  золоте  серце

І  любить  ласувати  кожна  дитинка.

Росте  паросток,  дерево  крислате

Цвіте  ,  і  наливає    солоденький  плід.

На  гілці  вродить  плоди,    є    багате

І  пригощає  зі  своїх  рук  -  увесь  світ.

А  ти  скажи  :  хто  ти  є  на  цій  землі?...

Промінь  сонечка,  а  чи  сяюча  зірка.

Чи  посіяне  зерно,  що    на  ріллі?...

А  чи  у  срібній  росі  -  польова  квітка.

У  кожного  є    своя  пору  року  :

Весна  ,  літечко,  золота  осінь,    зима.

Ми  -  листя  клена,  тополі,    дубочку,

Крапелька  водиці,  а  у  масі  -  ріка.

А  один  на  землі  наче  тінь  сонця,

А  інший  блакитне  небо  в  калюжі.

третій  гроза,  дощ,  що  вмиє  віконце...

Від  спраги  напуває  мальви  -  ружі.

Скажи  ,  яка  місія  на  цій  землі?,.

що  ти  залишиш  нащадкам  після  себе.

А  чи  згаснеш  неначе  сонечко  у  млі,-

Прийде  час,  і  забудуть  всі  про  тебе.

Я  пташка,  працюю  зранку  до  півночі,

В  садочку  соловейко,  що  співає.

Жива  водиця  в  джерелі,    у  потоці  ,.

Від  спраги  ,  жаги  людей  напуває.

А  сівач  засіває    на  ріллі  зерно

робітник  робить  на  станку  машини,

Ми  усі  по  зернині  творимо  добро,

не  згуби  в  суєті  -    ім'я  людини  .

Гусак  задер  голову  ,  що  ніби  то  птах,

У  нього  крилонька  ,  вміє  літати.

А  Цукор  і  сіль  білі  ,але  не  той  смак...

Тре  одне,  від  одного    розрізняти.

А  людина,  це  запалена  свічка
Віддає,  те  тепло  ,  що  має  в  душі.
Цвіти  допоки  незів'яне    квітка
Світи    сонцем  допоки  живеш  на  землі.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2025

ЗОРЯНА ЛЮБОВ

ЗОРЯНА  ЛЮБОВ  

Я  намріяла  тебе  весною
Малювала  твій  образ  на  полотні.
Я  марила  у  снах,  лиш  тобою
Чекала,  щоб  явись  ,як  принц  на  коні.

ПРИСПІВ  :
З  першого  погляду  закохалась,
В  незнайомця,  що  у  мої  сни    прийшов  .
І  признатись  собі  я  боялась,-
Що  прийшла  до  мене  -  зоряна    любов.

Тобі  нахилю  Небо  -  увесь  світ,
Насію  до  твоїх  ніг  -  ясні  зорі.
Щоб  розквітли  мрії  неначе  цвіт,-
Купались  ми  у  щасті  ,  як  у  морі.
ПРИСПІВ:

Я  шукала  повсюди,  лиш  тебе...
Вдивлялась  у  чужі  лиця,  і  очі.
Злітала  у  снах  в  небо  голубе  ,-
Ти  являвсь,  а  то  зникав  уночі.

ПРИСПІВ:

А  я  придумала  тебе  сама  -
Чекала,  тебе  наче    зірку  з  неба.
За  вікном  дощ,    лютувала  зима-
Крізь  заметіль  я  летіла  до  тебе.
ПРИСПІВ  :

Ти  наче  місяць  приходив  у  сни,
Осяював  мені  стежки    в  тумані.
Зігрівав  теплом  -    сузір'ям  весни,
Дарував  квіти  щастя  -  у  коханні.
приспів:  
З  першого  погляду  закохалась,
В  незнайомця,  що  у  мої  сни    прийшов  .
І  признатись  собі  я  боялась,-
Що  прийшла  до  мене  -  зоряна    любов.
ЯРОСЛАВ  ГУДИМА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2025

КВІТКА ВЯНЕ ВІД МОРОЗУ

Бачиш,  я  в  житті  без  тебе,  не  пропала,
Лиш  тратила  даремно  час  із  тобою.
Недоля  найкращі  мої  роки  вкрала,
В'янула  наче  квітка  в  саду  весною.
Знаєш  я  нікого,  тільки  себе  виню,-
Що  трудилась  зранку  до  ночі  ,як  пташка  .
Коли  обпекла  свої  руки  до  вогню,
Тоді  молилась  Богу  ,наче  монашка.
Ночами  згорала,  як  зірка  в  самоті
Без  любові  ,  ніжності,  тепла  і  ласки,
Усе  думала  я  за  інших  у  житті,-
Так  хотілось  романтики,  трішки  казки.
Проходимо  через  труднощі    у  житті,
Те  ,що  кожного  чекає,  оте  буде.
І  хто  має  тебе  зустріти  на  путті,
Той  залишиться  у  серці  ,  твоїм  буде.
А  ніхто  не  застрахований  на  землі,
Від    нещасних  випадків  -  капризу  долі  .  
Йдем  наосліп  у  завтра,    великі,    малі,
Падаємо,  і  каміння    ноги  коле.
В  природі  є  дощі  ,  блискавиці,  грози  ,
Треба  через  все,    воду  і  вогонь  пройти.
Квітка  в'яне  від  холоду  і  морозу,
І  цвіт  пелюстки  топчуть  грози  і  вітри.
Ми  злітаємо,  як  метелик  до  світла,
обпечем  руки,  втікаємо  від  вогню.
Серед  зим  прагнемо  ,щоб  душа  розквітла,-
Жаліємо  себе,  плачемо  від  жалю.
2--------------------------------
О  відпусти  ,мене  відпусти,
Не  тримай  мене  ,як  птаху  у  клітці.
Ми  з  тобою  два  різні  світи,
Не  цвіте  весна  на  зламаній  гілці.

О  відпусти,  мене  відпусти,
І  не  тримай  мене  у  своїм  серці.
Ти  своїм  життям  ,  просто  живи  !...
Черпай  життя  ,наче  воду  у  джерельці.

Ти  давно  втратив  свою  любов,
Не  зумів  захистити  мене  від  гріз.
Не  вертає  вода  в  русло  знов,
Коли  серце  виплакало  море  сліз.

Краще  одинокою  жити,
Чим  коритись,  все  життя  злій  не  долі  .
Ти  зумій  себе  полюбити!...
І  цей  світ  усміхнеться  твоїй  долі!.

Хай  у  тебе  все  добре  буде!...
І  у  житті  зустрінеш  свою  любов  .
Вдихни  повітря    в  свої  груди,
Хай  в  твоїй  душі  цвіте  весна  -  любов  !

О  відпусти  мене  відпусти!
А  нам  з  тобою  разом  не  бути
Там  спалені  кохання  мости
Там    холодно  зима  і  місяць  лютий

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2025

Я ОДЯГНУ ДУШУ У КРИЛА

Я  одягну  душу  в  крила  птаха,  
Полечу  вище  -  вище  хмар  в  синю  даль.
Буду  слухати  музику  Баха,
З  серця  прожену  журбу,  смуток,  печаль.
Край  неба  стріну  сонечко  рано,
Ясну  зірку    на  сонячній  стежині.
 Місяця,  що  зійде  із  туману,-
І  колише  безсонний  сон  -  калині.
Я  одягну  в  білі  крила  пташки,  
І  вдихну  на  повні  груди  повітря.
До  Бога  помолюсь,  як    монашка,-
щоб  зійшов  мир,  божа  благодать  -  світло.
Небесний  царю  -  неба  і  землі!
Прошу,  тебе    на  колінах  благаю!.
Зупини  війну,  запеклі  бої!
Дай  мир,  усяке  добро  в  ріднім  краю!...
Хай  із  неволі    вирветься  козак!,-
Який  закутий  в  ярмо,  у  кайдани  .
А  у    житах  цвіте  червоний  мак,
Загоїть  тілесні,  душевні  рани.
Хай  вітер  прожене  війну  у  даль!
А  пташка  співає  пісні  на  волі.
Сирота  не  знає  смутку,  печаль...
Усміхнеться  сонечко  її  долі.
О  птахо  щастя  голубе  милий!
Принеси  в  Україну  на  крилах  мир  !.
Хай  мати  не  плаче  на  могилі!
А  росте  наче  дуб  козак    богатир.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2025

ВТІШАЄ ДУШУ РІДНА МОВА

ВТІШАЄ  ДУШУ  РІДНА  МОВА
Я  не  модель  із  журналу  Шанель,  
Не  демонструю  я  показ  моди.
Господь  вишліфував  мою  модель,
Щоб  світила  сонцем  в  час  негоди.
Я  романтик,  люблю  красу  світу,
Природу,  що  надихає  життя.
Вірші,  які  цвітуть  наче  квіти,-
Золотий  голос  в  пісні  солов'я.
Господь,  це  благодать  -  боже  світло,
Всесвіт,  Сонце,  місяць,  ясні    зорі  .
Гори,  ліси,  ріки  -  земне  тіло,-
В  океані  -  маяк  ,  і  на    морі.
Господь,  дав  мені  ручку  і  папір,
Сказав,    пиши  про  все  ,  що  на  душі.
Щоб  йшла  до  природи,  до  ясних  зір-
 Вдень,  безсонну  ніч  -    писала  вірші.
Я  лиш  інструмент  у  божих  руках,
А  він  диктує  на  вушко  тему.
Ловлю  слово  на  ходу  наче  птах,
шукаю  перли,  пишу  -  поему.
Бува  стільки    ідей,  за  одну  мить,-
Найкраще    до  вірша  вибираю.
А  буває,  що  джерело  дзвенить,-
Як  у  глечик  воду  набираю  .
А  думки  пливуть,  як  чистий  ручай,  
З  однієї  ідеї  -  йде      інша.  
Чую  голос  божий    із  небокрай,
І  вплітаю  віночок  до  вірша.
Я  знаю,  що  не  така  як  усі,-
В  храм  поезій  -  покликав  Всевишній.
Бачу  красу  на  квітці,  у  росі-
Малюю  пейзаж,  як  цвітуть  вишні.
Сиджу  наче  рушник  вишиваю,
Хрестиком  на  біленькім  полотні.
Сію  слова  зерна    -  квіт    в  маю...
Цвіте  мак    -    на  вишиванці  мені.
Тоді  вдягаю  душу  у  крила,
Лечу,  як  птах  в  божий  сад  на  розмову.
Там  мені  щебече  пташка  мила,
І  втішає    душу  -  рідна  мова.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2025

ПОЧЕКАЙ ЩЕ ЗИМА

ПОЧЕКАЙ,    ЩЕ    ЗИМА!
Прийшла  Золотава  осінь  -  блаженна  мить,
Стоять    дерева  мов  на  балу  королі.
Розмалювала  в  колір  -  листя  золотить,
Грають  їй  на  скрипці  -    явори  скрипалі  .                                                    
Золотава  осінь  розпустила  коси,
Увінчала  в  них  троянду  червону.
Небо    нахиляє  їй  голубу    просинь,  
Одягає  у    золоту    корону  .
О  почекай,  ще  зима...    почекай,  ще  мить!...
Не  біжи,  так  швидко  у  золоту  осінь.
Хай  надивлюсь,  на  цю  красу  -  блаженну  мить!...
Уквітчаю  троянду  в  золоті  коси.
Золота  осінь  сьогодні  королева
Вдягла  нарядну  сукню  на  осінній  бал.
Їй  капелюха  знімають  всі  дерева...
Листопад  наливає  вино  у  бокал.
Кружляє  осінь  з  шальним  вітром    у  вальсі,
Листопад  встеляє  жовтий  килим  до  ніг.
Така  прекрасна  мить  ,в  тім  золотім    часі  !
Зима    у  благодаті  сіє  перший  сніг.
Осінній  жовтий  лист,  кружляє  зверху,  вниз,-
Летить  за  вітром  у  золотий  листопад.
Він  король  на  балу  дарує  всім  сюрприз  :
Запрошує  нас    на  свято  в  осінній  сад.
Звучить  в  мінорній  ноті  пісня  скрипаля  
Скрипки    струна    проганяє  мою  журбу.
В  осіннім  тумані  ,  чую  крик  журавля
Шукаю  між  хмар  весну  -  блакить  голубу  .
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2025

НАПАМЯТЬ ЛИШАЮ ФОТО ТОБІ

Напам'ять  лишаю  фото    тобі,-
Цей  милий  рай  на  землі  ,де  ходила.
Спогад  поведе  в  далі  голубі,
Обіймуть  тебе  в  леті  -  мої    крила.
Я  вільна,  вільна  птаха  на  землі,
Ламати    свої  крила    не  дозволю.
Я  паросток  ,    маків  цвіт  на  ріллі,
Люблю  небо  -  сонечка  тепла  вволю.
Прошу,  відпусти  мене,  відпусти!...
І  не  тримай  мене  у  своїм  серці.
Ми  із  тобою  два  різні  світи,
мов  після  грози  птахи  на  озерці.
Прийде  час,  ти  згадаєш,  оцю    мить-
У  альбомі  мої  фото  -  віднайдеш.
А  життя,  як  листя  летить  ,летить...
Нажаль,  назад  минуле    не  повернеш.
Вже  золота  осінь  в  нашім  саду,
всі  дерева  листям  озолотила.
І  до  тебе  я  більше  не  прийду,
Пробач,  ключі  до  серця  загубила.
В  райськім  саду  я  яблуня  в  цвіті
Прилечу  пташкою  до  неї    весною.
Почуєш    мій  голос  мій  спів    на  віті  ...
Над  тобою  пролечу  я    листвою.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2025

О МАДОННО НОЧІ!

О  МАДОННО  НОЧІ!
О  Мадонно  ночі  -  зірко  щастя!
В  золотій  короні  сяючий  німб.
Із  твоїх  рук  приймаю  причастя
Наче  срібні  роси  зоряна  ніч.
Із  твоїх  губ  нап'юсь  зореквіту,
У  місячнім  сяйві  блаженну  мить.
Зійду  у  ніч  зіркою  над  світом,
Вимережу  стежку  золоту  нить.
Зійде  рано  сонце  на  світанку
Засяє  у  небесній  блакиті.
Вдягну  сорочку  вишиванку,
Зацвіту,  як  маків  цвіт  в  цій  миті.
Там  цвіте  золота  липа  в  гаю,
І  так  пахне  п'янко  медами.
Лебеді  купаються  в  тім  раю
Звінчали  свою  любов  серцями.
Навесні  злетить  жайвір  в  небеса
І  розправить  крила  над  землею.
А  я  босоніж  піду  у  жита,  -
Щоб  прорости  до  нею  душею.
Дивлюсь  на  цю  красу,  не  надивлюсь,  -
Згораю,  як  зірка  -  зорепадом.
Тут  дощем  -  живою  водою  проллюсь,
Зійду  сонечком  весни  над  садом.
О  Мадонно  ночі  -  зірко  щастя    !
прожени  в  даль  мою  печаль,  журбу.
Хай  відлунням  озветься  -  пісня  давня
Поведе  в  земний  рай    -  вись    голубу.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

допишу  пізніше  спати  хочу

Бувають  миті  щастя  радості  жалю
Бува  втікаю  від  світу  сама  від  себе
Бо  немає  родини  тих  кого  люблю
Лечу  як  птах    я  вище  хмар  на  сьоме  небо

Я  живу  вже  не  на  землі  а  на  небі
Там  мої  небесні  хороми  і  райський  сад
 Там    на  озерці  плаває  білий  лебідь
 Він  вночі  сіє  зорі  на  щастя  -  зорепад

 Поселилась  край  неба  в  куточку  раю
де  сходить  рано  зірка  на  ім'я  ''Марія''
Це  божа  мати  яка  яскраво  сяє
з  сходом  сонця  Бога  цвіте  наче  лілія

Там  в  небеснім  краю  сяють    три  зірниці  
Це  є  три  сестри  :  віра  надія  і  любов
Моляться  Ангели    в  божій    світлиці
На  зоряній  вервичці  за  сина  пролиту  кров

Туди  злітаються  пташки  з  всього  світу
Творці  музики  художники  і  поети
Богиня  муза  наче    пава  між  квіту
Тут  роздає  кожному  тему  для  сюжету

Митці  закохані  у  рожеву  мрію
У  прекрасні  квіти  пахощі  медові
Богиня  муза  є  сестра    Марії
І  дає  божу  благодать  вінець  у  слові









Там  дзвенить  наче    кришталь  чиста    водиця
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025

З ТВОЇХ УСТ Я П'Ю ЛЮБОВ

Із  твоїх  уст  я  п'ю  любов,
Як  цілунок  сонця  -  ясен  день.
Ти  сьоме  небо  -      мій  покров,
Богиня  зір  -  пісня  із  пісень.
У  твоїх  очах  -  цвіте  синій  льон,
В  сіянні  зір  -  блакитні  небеса.
Ти  прийшла  тихенько  в  мій  сон,
Взяла  в  полон    твоя    ніжна  краса.
Ти  -  яскрава  зірка  рання,-
Яка  просто  жити  надихає.
Ти  квітка  весни    -  кохання,  
Бачу  я  тебе  душа  моя    співає.
Ти  -  у  травах    чиста  роса,  
наче  срібні  перли  у  намисті.-
Вабить  ,  так  золота    коса  -
Мов  цвіт  яблунь  на  зеленім  листі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025

УСМІХНИСЬ МЕНІ (ЯРОСЛАВ ГУДИМА - ПІСНЯ МУЗИЧНА НАСОЛОДА )

О  скажи  ,    тебе  знайти?...
І  якими,  ти  ходиш  стежками.
Я  до  тебе      будую  мости...
Шукаю,  як  зірку    під  небесами.

О  усміхнись,  мені  усміхнись,-
Я  тебе  впізнаю  у  юрбі  .
А  Із  неба  сонечком  явись  ,-
А  я  подарую  любов  тобі.

Я  до  тебе  прийду  в  твої  сни,-
Огорну  в  лебедині  крила  .
А  ти  мені  сонечком  весни...
Усміхнись  із  далека  мила.

Я  часто  бачив  тебе  у  снах,
Ти    в  саду  мов  лілія  цвіла.
Над  тобою  кружляв  наче  птах
Ти  у  тій  казці  піснею    була.

Піду    на  край  світу  за  тобою
І    твої  сліди  я  віднайду.
Повінчають  небеса  з  тобою,-
Як  князь  місяць  вишню  молоду.

Ти  моє  сонечко,  моє  небо,-
І  за  тебе  я    віддам  життя.
Лечу  до  тебе  немов  би    лебідь,  
щоб  з  тобою  поєднати  скрця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2025

Я ТОБІ ДОВІРЯВ

Я  тебе    до  нестями  кохав

І  тоб  довіряв  я  у  всьому  .

Ти  зрадила  з  іншим  ,  я  страждав...

Ранила  по  серцю  живому.

Для  нас  цвіла  весна  -  місяць  май  .

Ти  збудувала  стіну  між  нами  .

І  -    спалила  мости  у  наш  рай  

я  жив,  як  у  пустелі  роками.

Ти  розтоптала  світлі  почуття,

Келих  щастя  на  околки  розбила.

Ти  була  мій  ідел  -  мій    сенс  життя...

 О  як  ти  все  життя  з  тим  жила?...

Ти  зрадила  нашу  святу  любов,

І  грала  на  сцені    різні  ролі.

А  із  мого  серця,  ти  пила  кров,-

 Як  гроза  розтоптала  ти    долі  .

Ти  залишила  мене  на  самоті-  

Втікала  від  мене,  як  дика  лань.  

А  ти  іншого  зустріла  на  путі...

Зрадила,  додала  болю,  страждань.

Я  наче  без  лебідки  лебідь  -  один,

Стрічав  весну  на  березі  життя.

Пив  з  чаші  кохання  отруту  полин,

Згорав  наче    в  небі  ясна  зоря.

Відцвіла  весна  відгриміли  грози  

Сплило  наше  життя  за  водою.

Вже  осінь,  на  порозі  зима  морози...  

На  різних  берегах  ми  з  тобою.

2------------------------
Лишаю  фото  напамять  тобі,-
Цей  милий  рай  на  землі  ,де  ходила.
Спогад  поведе  в  далі  голубі,
Обіймуть  тебе  в  леті  мої    крила.

Я  вільна,  вільна  птаха  на  землі,
Ламати    свої  крила    не  дозволю.
Я  паросток  ,    маків  цвіт  на  ріллі,
Люблю  небо  -  сонечка  тепла  вволю.

Прошу,  відпусти  мене,  відпусти!...
І  не  тримай  мене  у  своїм  серці.
Ми  із  тобою  два  різні  світи,
мов  після  грози  птахи  на  озерці.

Прийде  час,  ти  згадаєш,  оцю    мить-
В  альбомі  мої  фото  -  ти  віднайдеш.
А  життя,  як  листя  летить  ,летить...
Нажаль,  назад  минуле    не  повернеш.

Вже  золота  осінь  в  нашім  саду,
всі  дерева  листям  озолотила.
І  до  тебе  я  більше  не  прийду,
Пробач,  ключі  до  серця  загубила.

В  райськім  саду  я  яблуня  в  цвіті
Я    журавкою  прилечу  весною.
Почуєш    голос  пташки    на  віті  ...
Над  тобою  пролечу  я    листвою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2025

ТИ МУЗИКА ЩАСТЯ

Оспівую  я  твоє  ім'я
Молюсь  тобі  я  наче  Мадонні.
Відкриваю  свої  почуття,-  
Як  молодий  місяць  зірці  вповні.
А  у  твоїх  очах  увесь  світ  -
Віддзеркалює  блакитне  небо.
Ти  кличеш  у  зоряний  політ,
Лечу,  як  птах  до  тебе,  до  тебе.
Ти  -  музика    щастя  у  піснях  ,
В  тебе  блакитні  очі  ,  як  небо.
Ти  душі  насолода  у  снах,
Небесна  сила  манить  до  тебе.
Коли  чую  твій  голос,  твій  спів,-
То  з  під  моїх  ніг  земля  втікає  .    
Ти  -  феєю  являєшся  до  снів  ,
 Душа  пісні  про  любов  співає.
Серденько  рветься  із  грудей
Кохаю  тебе,  люблю  до  нестями.
Ти  квітка  мальва  поміж  орхідей,
Музика    ,  що  вінчає  нас  піснями.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025

ЙДУ ДО ТЕБЕ НАЧЕ У ХРАМ

Ти  квітка  весни  моїх  мрій,-
Біла  лебідка  в  небокраю.
Коли  я  чую  голос  твій
То  наче  пролісок  розквітаю.
Йду  до  тебе  наче  у  храм
І  несу  тобі  квіти  любові.
За  тебе  я  життя  віддам  ,-
Щоб  цілувать  уста  малинові  .
У  твоїх  очах  увесь  світ,  -
Ти  -  сонечко  синьоокого  неба.
Ти  -  подих  повітря  -  політ,
Розправляю  крила  наче  лебідь.
Ти  -  зірка  на  ім'я  ''  Cонце'',
Богиня  муза  зоряних  октав.
Ти  -  рожевий  світанок  у  віконці
 У  срібних  росах    квітка  між  трав.
Дивлюсь  я  у  твої  очі-  
Тону  у  них  наче  в    океані.
Ти  -  яскрава  зірка  в  ночі,-
 Яка  дарує  мить  щастя  в  коханні  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025

ПОДАРУЙ МЕНІ , ОСЕНЕ!

ПОДАРУЙ  МЕНІ,  ОСЕНЕ!
Подаруй  мені,  осене!
Блакитне  синє  небо,  як  льон.
В  багрянцю    -  бабине  літо.
 У  земнім  раю  -  казковий  сон,
Яскраве  сонце    над  світом  .
Подаруй  мені,  осене  !
У  барвах  -  Золотий  листопад.
Рожеві  мрії  і  радість.
В  кошику    яблука,  виноград,
Довгих  літ  життя  -  тиху  старість.
Подаруй  мені,  осене  !
Голуба  миру,  світ  без  війни.  
 на  хмарці  два  птахи    в  парі  .
А  в  садочку  у  квітах  весни
Музику  ніжну  в  стожарах.
Подаруй  мені,    осене  !
Букет  білих  жоржин  у  руці.
Крихітку  щастя  і  добра.
І  усмішку  щиру  на  щоці,
 Зорецвіт  -  на  березі  Дністра.
Подаруй  мені,  осене!
теплі  ранки,  тихі  вечори.
День  над  світом,  як  океан.
В  полі,  як  гомонять  явори
Рай  -  життя    мов  золотий  лан.
Подаруй  мені  ,  осене  !
День  без    дощу,  печалі,    журби.
Без  страждань,  тривоги,  болю.
Хай  воркують  в  парі  голуби!...
Вінчують  піснями  долю.
М  ЧАЙКІВЧАНКА
2--------------------------
Із  твоїх  уст  я  п'ю  любов,
Як  цілунок  сонця  -  ясен  день.
Ти  сьоме  небо  -      мій  покров,
Богиня  зір  -  пісня  із  пісень.

У  твоїх  очах  -  цвіте  льон,
В  сіянні  зір  -  блакитні  небеса.
Ти  прийшла  тихенько  в  мій  сон,
Взяла  в  полон    мене  твоя  краса.

Ти  -  яскрава  зірка  рання,-
Яка  просто  жити  надихає.
Ти  квітка  весни    -  кохання,  
Бачу  тебе  душа  розквітає.

Ти  -  у  травах    чиста  роса,  
наче  срібні  перли  у  намисті-
Вабить  ,  так  золота    коса  -
Мов  цвіт  вишні  на  зеленім  листі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2025

Чужа дівка

Заміж  дівку  беруть  свого  плекання,
А  не  ту,    що  пройшла  Рим  і  Крим.
Бо  будеш  слухати  її  ''лекання',-
На  лице  закладе  маску  -  грим.
А  Чужа  дівка,    як  лінива  кішка
Любить  на  сонці  полежати.
Її  цікавить  ,лиш  гроші,  автівка
Не  втримаєш  ,  ти  її  в    хаті.
А  чужа  дівка,  як  рання  спасівка
В  руки  впаде  шальному  вітру.
Вона  не  буде  тобі  вірна  жінка,
Бо  любить    багатих  і  ліру.  
А  чужа  дівка  є  капризна  жінка,
не  хоче  нічого  робити.
Вона  застрягне  наче  в  горлі  кістка,
Не  дасть  тобі  віку  дожити.
А  чужа  дівка,  як  зламана  гілка
На  вітті  не  цвіте  первоцвіт.
А  вона  любить,  лиш  лисого  дідька,-
Який  топче  ногами  весь  світ.
А  чужа  дівка,  не  є  мілка  кілька
Вона  зубаста  акула  в  морі.
Не  буде  працювати  наче  бджілка,
Не  дасть,  тобі  руку  в  біді,  в  горі.
А  чужа  дівка,  як  троянда    квітка
В  неї  є  голки,  гострі  шипи.
Вона  красива,  як  пава  на  світку
 Не  зварить  тобі  чаю  з  липи.
А  чужа  дівка,  це  люта  вампірка
Вип'є  досхочу  твоєї  крові  .
Стріляє  словами  наче    гвинтівка,-
Скрутить  роги  навіть  бикові.
Заміж  дівку  беруть,  зі  щирим  серцем,
Яка  росла    на  твоїх  очах.
 А  не  ,  в  якої  довгий  язик  з  перцем,
Сміється  з  тебе,  літає  як  птах.
А  дівку  треба  брати  господиню
Щоб  напекла  хліб,  зварила  борщ.
Не  ту,  що  пхає  мугрищ  у  кишеню,
Шукає  старого  діда  і  в  кущ  .
А  заміж  дівку  беруть  по  любові,
Плекану  з  свого  села,    міста.
А  не  за  тисяч  миль,  аж  у  Чорткові,-
Яка  не  вміє    замісить  тіста.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2025

Я НЕ РОЗПАЛЮЮ ЖАР ВОГНЮ

Я  не  на  віданню  дівка,
Щоб  подобатись  усім  підряд.
У  мене    сива  голівка,
Бачила  життя  :  сніг,  дощ  і  град.
Я  можу  довго  мовчати
Стояти  мокнути  під  дощем.
А  біль  зі  слізьми  ковтати,
Молитвою  лікувати    щем  .
Я  дивилась  смерті  в  очі,
І  бачила  в  житті  багато.
Шукаю  світло  у  тьмі  вночі  ,
Щоб  бачити  сонце  у  свято.
Не  слухаю  базарних  баб,-
Які  мають  час  на  балачки.
Тих  зелених  в  болоті  жаб,
В  яких  кипить  все  від  гарячки.
Хто  я  така,  щоб  судити?...
Задихаюсь  від  пустих  розмов.
Краще  із  мудрим  згубити,
Чим  із  дурнем  одягти  обнов.
Не  люблю  базарних  розмов,
І  кидати  на  вітер  слова.
Не  свята,  лиш  свічка    церков  -
У  мені  тече  сльоза    жива.
Буду  слухати,  мовчати  
Вмію  постояти  за  себе.
Дурня  краще  оминати,
Коли  він  виходить  із  себе.
Не  йду  на  улов,  як  рибак
І  не  розпалюю  жар  вогню.
Не  дам  спалити  просто  так,-
Рідних,  тих  кого  я,  так  люблю.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2025

КЛЕН В СІЯННІ СОНЦЯ

Впав  на    жовтий  лист  перший  сніг,
Поцілував  морозець  жовті  отави.
Вітер  птаху  збиває  із  ніг...
Окутала  сніжна  заметіль    з  заграви.

Холодно...  дощ  ллє,  як  із  відра
Згорає  пожухле  листя  в  каламуті.
Глянув  грецький  горіх  із  ядра-
Задихається  у  дощовій  отруті.

Ні  душі,  а  лиш  свище  вітер...
Летить  листва  із  верховіть    у  забуття.
Вдягну  чоботи,  плащ,  і  світер  ,  -  
І  піду  у  листопад  -  сніжну  зиму  я  .

Світ  затягнула  сіра  імла,
Затаїв  подих  чорний  ворон  на  дубі.
Вчора  золота  осінь  була...
Збирала  у  кошик  опеньки  на  зрубі.

Від  дощу  пес  сховавсь  у  буду,
заглядає  крізь  шпарку    на  тин  ,аж  до  віт.
Як  після  потопу  Ной  -  люду,
Із  туману    нахиляє,  цей  ясен  світ.

То  сніг  ,то    дощ    ,  то  сніжить  між  хмар,
Зійшло  край  неба  сонечко  в  надвечір'я.
Чорний  ворон  кряче  кар  та  кар...
Клен  у  сіянні  сонця    наче  сузір'я.
2---------------------------
ІДУ  ДО  ТЕБЕ  НАЧЕ  У  ХРАМ
Ти  квітка  весни  моїх  мрій,-
Біла  лебідка  в  небокраю.
Коли  я  чую  голос  твій
То  наче  пролісок  розквітаю.
Йду  до  тебе  наче  у  храм
І  несу  тобі  квіти  любові.
За  тебе  я  життя  віддам  ,-
Щоб  цілувать  уста  малинові  .
У  твоїх  очах  увесь  світ,  -
Ти  -  сонечко  синьоокого  неба.
Ти  -  подих  повітря  -  політ,
Розправляю  крила  наче  лебідь.
Ти  -  зірка  на  ім'я  ''  Cонце'',
Богиня  муза  зоряних  октав.
Ти  -  рожевий  світанок  у  віконці
 У  срібних  росах    квітка  між  трав.
Дивлюсь  я  у  твої  очі-  
Тону  у  них  наче  в    океані.
Ти  -  яскрава  зірка  в  ночі,-
 Яка  дарує  мить  щастя  в  коханні  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА
3------------------------------------------

ТИ  МУЗИКА  ЩАСТЯ  У  ПІСНЯХ

 Оспівую  я  твоє  ім'я
Молюсь  тобі  я  наче  Мадонні.
Відкриваю  свої  почуття,-  
Як  молодий  місяць  зірці  вповні.

А  у  твоїх  очах  увесь  світ  -
Віддзеркалює  блакитне  небо.
Ти  кличеш  у  зоряний  політ,
Лечу,  як  птах  до  тебе,  до  тебе.

Ти  -  музика    щастя  у  піснях  ,
В  тебе  блакитні  очі  ,  як  небо.
Ти  душі  насолода  у  снах,
Небесна  сила  манить  до  тебе.

Коли  чую  твій  голос,  твій  спів,-
То  з  під  моїх  ніг  земля  втікає  .    
Ти    казкою    приходиш  до  снів  ,
 Душа  пісні  про  любов  співає.
 
Серденько  рветься  із  грудей
Кохаю  тебе,  люблю  до  нестями.
Ти  квітка  мальва  поміж  орхідей,
Яскрава  зірка  під  небесами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2025

СЕЛО В ЖУРБІ

Село  Чайковичі  -  дзеркало  Дністра  
В  річці  дзвенить  криштальна  водиця  .
Тут    земля  батьків,  калина,  та    верба  -
Сяє  в  рушниках  -  мамина  світлиця.
Цвіте    садочок,  мальва  біля  хати  
Сходить  рано  сонце    на  світанку  .
Тут  купала  в  молоці  мене  мати...
Шила  в  узори  цвіт    -    вишиванку.
 На  березі  Дністра  видно  ліс  здаля  ,  
Зелений  гай,  як  шумить    діброва.
Тут  село  моє,  і  тут    зростала  я  -
в  садочку  тішить  солов'я  мова.
Чайковичі  -  це  моя  свята    земля,
Три  церквиці  наче  дзвін  зірниці.
Тут  рідна  школа,  де  колись  вчилась  я,-
 Зростали  крила  наче  у    птиці.
О  світанкова  -  моя    зірко  рання!
Ти  кличеш  мене  у  рідне  село.
Туди,  де  дзвенить  мила  пісня  давня,
з  гір  виграє  ніжних  струн  джерело  .
В  полі  зріє  овес,  жито,  пшениця,
Поміж  них  пломеніє  маків  цвіт.
До  хати  кличе  вечірня  зірниця...
У  рай  дитинства,    де  мій  ясен  світ  .
2-----------------------------------
На  панській  горі  -  дуб,  ставочок,  верба,
Видно  все  село  ,як  на  долоні.
Тут    пречисте  небо  -  блакить  голуба  -
А  в  травах  пасуться  карі  коні.
Тут  у  поле  жайвір  рано  злітає
Будить  трударя  від  зимових  снів.
Мати    земля  зернятко  засіває
Стрічає  журавлів  з  чужих  країв.
Стоїть  у  смутку,  журбі  завод  титан
Поруч  з  ним  мила  школа  княгиня  .  
А  народний  дім  обняв  сивий  туман...
Клониться  до  ніг  зірці  Богині  .
А  за  селом  на  вигоні  тишина  ...
Лиш  чорний  ворон  на  дубі  кряче.
Прийшла  до  святих  могил  мати  сумна,  
За  своїм  сином  ридає,  плаче.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2025

Я НАЧЕ МАТИ ТЕРЕЗА

Я  наче  мати  Тереза  для  усіх-
Відкривала  двері    у  свою  душу.  
За  вікном    гроза  ,ллє  дощ,  а  чи  у  сніг...
Роблю  все  від  серця,  не  через  мушу.

Я  є    людиною  діла  і  слова
За  характером  -  сильна  ,i  не  слабка
І  не  люблю  міняти  свого  слова,
Коли  сказала  допоможу  я.

На  слово  я  ставлю  круглу  печатку
Не  сплю  до  ночі  думаю  про  всіх.
Кому  дам  гроші  ,  кому  шоколадку,
Несла  у  руках  щастячко  для  втіх.

Не  відвернуся,  не  закрию  очі
Коли  бачу  потрібна  в  біді  я.
Знайду  ліки  для  душі  найдорожчі,
Лиш  би  усміхалось  мені  дитя.

А  я  гостинно  відкривала  свій  дім,-
Що  було  у  хаті  ,  тим  пригощала.
Ділилась  щиро  душею  я    усім,
Як  могла,    так  усім  я  помагала.  

Не  було  різниці  свої,  чи  чужі...
Кожному  хотіла  я  догодити.
За  спиною  точили  мені  ножі...
Заздрість,  вміє  лиш  язиком  судити.

А  коли  у  мене  була  проблема,
То  ніхто  не  спитав  ''  як  ти  там  живеш?''.
Не  подзвонив,  не  цікавила    тема...
О  Скажи  жінко,    як  ти  свій  хрест  несеш?!...

Закрили  телефон  Тиша.  мовчання...
Ніхто  не  спитає,    як  здоров'я  твоє?.
Жива,  ти  жінко,  чи  вмерла  до  рання...
Кожен  любить  себе  ,  знає  лиш  своє.

Лиходію,  ти  відкрий  свою  хату...
Обнесе  тебе  до  нитки,  обкраде.
Закладе  на  свої  вуха  він  вату,
І  очима  наче  циган    тебе  пасе.  

На  самоті  ,на  одинці  лишили...
Давай,  собі  як  хочеш    раду  сама.
Змії  із  серця  п'ють  кров  і  рвуть  жили...
Лютують,  як  вітер  в  заметіль  зима.

Язик  без  костей,  пускає  в  очі  дим
Циган  стукає  в  двері,  коли  треба.
Дивиться  на  тебе  поглядом  кривим
Пусти  в  свій  рай  -  життя,  він  хоче  неба.

А  ще  ніхто,  нікому  не  догодив,
Якби  ти  з  усіх  сил  не  старався.
Хто  ближнього,  хоч  трішки  свого  любив,
Отой  людиною  він  зостався.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2025

НА ВСЕ ГОСПОДНЯ ВОЛЯ

Я  живу  сьогоднішнім  днем  на  землі
Не  хочу  знати,  що  завтра  буде.
Ростуть    дерева  :  великі  і  малі
Віддають  красу  -  світу  ,    як  люди.

У  кожного  свій  час,  відрізок  життя
Від  А  до  Я  написана  доля.
Гасне  ,як  запалена  свічка  -  буття
На  все  у  житті  -    Господня  воля.

У  одного  дорога  неначе  скло
І  світиться,  як  вода  у  річці.
А  не  все  зернятко  зійде    у  стебло
Не  весь  цвіт  -  наллє  у  плід  на  гілці.

Дорога  є  крута  ,  і  пряма  в  житті-  
І  кожен  йде  у  свою  дорогу.
Стрічаються  різні  люди  на  путі
Шукаємо    тих,  хто  є  від  Бога.

Йдемо  наосліп  ми  у  життя  -  буття
Падаємо  ,  встаємо  на  ноги.
Як  пагінець  зростає  увись    дитя
Шукаємо  світло  -  коли  тривога.

Не  легко  віднайти  свою  людину
Рідну  душу,  щоб  зігріла  тебе.
Прийняла  з  доріг  у  свою  родину
І  нахиляла    -  небо    голубе.

Буває,  так  ...  чужі  стають,  як  рідні-
А  рідні  тобі  стають  чужими.
Ми  усі  на  землі,  такі  є  різні,
Не  для  усіх  доступні  -  зручними.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2025

ЩАСТЯ МИТЬ (3 вірша)

А  час  летить,  як  листя  з  клена
миттєво  на  очах  згорає.
Ще  вчора  було  все  зелене
Колосилась  нива  врожаєм.

Ще  вчора  день  над  небокраєм
Розквітав,  як  сонях  у  полі.
А    зоряний  вечір  над  гаєм
Встеляв  квіти  щастя  тополі.

Життя  ,як  птах  летить  у  блакить-
Там  ,де  сяє  сонце  в  зеніті  .
В  долоні  дарує    щастя  -  мить
Малює  нам  картини    у  квіті.

Щастя,  це  прокинутись  зранку
Бачити  сонечко  у  вікні.
Встати  раненько  на  світанку,
Йти  босоніж  в  трави  по  росі.

А  для  щастя,  так  мало  треба-
Щоб  були  в  тебе  мама,  тато.
Світило  між  хмар  сонце  у  небі-
Чекали  з  доріг  батьки  у  хаті.

Щастя,  це  коханий  чоловік
 І  ти  за  ним,  як  за  стіною.
 Для  тіла,  душі  віднайде  лік...
 Надихає,  як  цвіт  весною.
 
 А  щастя,  це  музика  дощу
А  над  світом  блакитне  небо.
Зростити  квіточку  запашну,
Щоб  всміхалось  дитя  для  тебе.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

2---------------------------------
Впав  на    жовтий  лист  перший  сніг,
Поцілував  морозець  жовті  отави.
Вітер  птаху  збиває  із  ніг...
Окутала  сніжна  заметіль    з  заграви.

Холодно...  дощ  ллє,  як  із  відра
Згорає  пожухле  листя  в  каламуті.
Глянув  грецький  горіх  із  ядра-
Задихається  у  дощовій  отруті.

Ні  душі,  а  лиш  свище  вітер...
Летить  листва  із  верховіть    у  забуття.
Пишу  осені  листи    з  літер,    
Наче  свічка  у  самоті    згораю  я  .

Світ  затягнула  сіра  імла,
Затаїв  подих  чорний  ворон  на  дубі.
Вчора  золота  осінь  була...
Збирала  у  кошик  опеньки  на  зрубі.

Від  дощу  пес  сховавсь  у  буду,
заглядає  крізь  шпарку    на  тин  ,аж  до  віт.
Як  після  потопу  Ной  -  люду,
Із  туману    нахиляє,  цей  ясен  світ.

То  дощ,  то  сніг  ,  то    туман  -  між  хмар,
Зійшло  край  неба  сонце  у  надвечір'я.
Чорний  ворон  кряче  кар  та  кар...
Зійшла  райдуга  сяє  клен  наче  сузір'я.
3----------------------------------------
Не  завжди  буває  ,так  ,  як  у  кіно...
Не  усі  зустрінуть  принца,  як  у  казці.
Це  лиш    по  божій  волі  щастя  дано  -
Цвісти,  як  квітці  від  ніжних  рук  у  ласці.

Так  хочеться  відірватись  від  землі,
Летіли  до  зір,  як  лебеді  кохання.
Свою  любов  нести  на  дужім  крилі-
Співати  їй  пісні  звечора  до  рання.

Я  хочу  з  тобою  летіти  удвох,-
Там  ,де  щасливі  люди  -  на  сьоме  небо  .
Прийнять  вінець  благодаті,  шо  дав    Бог-
Цвіли    в  саду  квіти  для  мене,  для  тебе.

А  любов  ,це  в  сивім  тумані  -  міраж
І  почуття  без  тепла  душі  вмирають.
Це  бажання,  настрій,  запал  та  кураж,
Коли  серця  високого  неба  бажають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2025

ЗРАДА

Ти  прийшла,  як    гроза  по  між  хмар  
Розколола  блискавицею  небо.
Завдала  в  душу  важкий    удар
Похитнувся  світ  -  над  молодим  кленом.
Відшуміли  грози    і  зливи,  
Відцвіла  білим  цвітом  вишня  в  саду.  
Ти    наче  погода  зрадлива,  
Погубила  з  вітром    -  вроду  молоду.  
А  ти  оділа  білу  вуаль
І  уквітчала  віночок  у  коси.
А  ти  зрадила  мене  на  жаль,
Коли  літо  сіяло  в  трави  роси.
А  ти  зрадила  мене  з  іншим,
Він  цілував  твої  солодкі  уста.
Ти  сина  родила  днем  грізним,
Взяла  гріх  на  душу  -  на  усе  життя  .
А  я  у  тебе  закохався,
І  повів  у  пресвятий  храм  до  вінця.  
Наче  клен  весні  поклонявся...
Чекав  від  тебе  ласк  -  любові  тепла.
Ти  брехала  мені  все  життя,
Дивилась  у  мої  очі  зрадливо.  
Ти  під  серцем  носила  дитя,
Зрадила  мене    з  іншим,  так  красиво.
А  я  простив  твій  солодкий  гріх,
Прийняв  твоє  дитя,  як  рідного  сина.
Взяв  твою  зраду  у  довгий  міх,
Скинув  у  глибоку  річку  за  тином.
А  я  любив  тебе,  як  умів
І  вчив  твого  сина  жити  в  любові.
Зростав  як  клен  між  дубів
І  був  для  нього  батьком  у  покрові.
Знаю,  ти  мене  не  любила,
І    втікала  від  мене  усе  життя.
І  ти  моє  життя  згубила...
Жив  без  твоєї  любові,  ласки  я.
Ти  хотіла  розкішно  жити,
І  засмагати  під  сонцем  на  морі.
Щоб  у  житті  ніц  не  робити,
А  було  всього  в  хаті,  в  коморі.
Якщо  ти  мене  не  любила,
Так  чому  до  коханця  ти  не  пішла?...
А  з  ним  б  ти,  як  цариця  жила...
І  королевою,  мабуть  ти  була.
А  він  погрався  із  тобою,
З  свого  життя  викинув  на  смітник.
Ти  без  мізків  -  бідна  душею,
Кому  потрібно  лихе  ''цабе''  твій  бздик    .
Ти  хотіла,  так  легко  жити,
Щоб  мати    лиш  бабло  у  своїх  руках.
Не  вміла  з  чоловіком  жити...
З  міста  у  село  втікала  наче  птах.
 А  я  не  мав  життя  з  тобою
 У  самоті,  я  наче  свічка  згорав.  
Жила  зі  мною,  як  за  стіною...  
Була  чужа,  ні  будні,  ні  свят  не  знав.
Відшуміли  грози  і  зливи
Відцвіла  весна  і  літо  молоде.
Я  хотів  ,  щоб  була  щаслива
І  нахиляв  до  ніг  небо  голубе.
Наше  життя    тріщало  по  швах
І  пішла  коса  на  камінь,  зуб  на  зуб.
Ти  принесла  у  мій  світ  ,  той  жах...
 Я  тобі  ,  був  вже  не  милий,  і  не  люб.
Запалила  вогонь  спалила  рай,-
Зрізала  дуб  мечем,  як  блискавиця  .
Cкажи,  як  спиться  червневий  май?...
Тобі  на  новий  місяць  моя  вовчице.
Пустив  тебе  у  своє  життя
І  відкривав  почуття  з  щирим  серцем.
А  ти  неначе  підла  змія,
Насіяла  на    рану  сіль  із  перцем.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2025

МОЇ ВІРШІ

Мої  вірші  ,  як  квіти  у  розмаю
Цвітуть  від  подиху  небес.
А  у  них  я  свою  душу  вкладаю,
Щоб  із  мертвих  мій  дух  воскрес.

Мої  вірші,  це  без  адреси  листи
В  яких  нотую  -  мить  життя.
Мрії  ,які  ведуть  до  зір  -  висоти...
В  них,  мої  світлі    почуття.

Мої  вірші  ,  це  промінь  сонця  весни
Це,  те  чим  дихаю,    живу.
Зорі  ,які  малюють  казкові  сни
Пейзаж  ,  картина  наяву.

Мої  вірші,  це  райський  сад  у  цвіті...
В  полі  посіяне  зерно  .
Це  яблуко  ,  грушка,  сливка  на  вітті,
В  золотій    чаші  -  хліб    вино.

Мої  вірші  ,  це  причастя  для  душі,
В    джерелі  -  чиста    водиця  .
То  скарб,  який  не  купиш  за  бариші...
Це  храм  -  небесна  світлиця.  

Мої  вірші  -  це  молитва  до  Бога,
Пречисте  небо  -  океан.
Це  маяк,  що  веде  у  дорогу,
де  маків  цвіт  золотий    лан.  

Мої  вірші,  це  є  сльози  і  радість,
В  них  виливаю  серця  біль.
Це  є  квіти  щастя  -  блаженна  святість,
Мить  -  Сонце  Бога  в  заметіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2025

ЙДУТЬ ЗАПЕКЛІ БОЇ

Коли  війна,  важко  усім  жити  -
Нема  життя  -  ні  світла,  а  ні  газу.
Треба  нам,  оце  все  пережити,
Прогнати  ворогів,    оту  заразу.

Впаде  дощ  після  чорної  хмари
Омиє  землю  від  попелу  війни.    
Заясніє  мир  в  зорях  -  стожарах
Намалює  на  землі  -  блаженні  сни.

В  Україну  прийшла  хижа  орда
Головорізи,    варвари    і  вбивці.
І  найманці  за  наказом  кремля,
Отруїли  водицю  до  криниці.

Нині  йдуть  важкі,  запеклі  бої,  
Згорають  міста,  села  в  пеклі  війни.
Воюють    за  кожен  клаптик  землі,  
Вмирають  найкращі  від  рук  сатани.

Від  ракет,  шахедів  гинуть  люди,
Проливають  невинну  кров  на  землі.
Від  жахіть  б'ється  серце  у  грудях,
Лежить  дитя  наче    ангел    у  труні.

Коли  закінчиться,  цей  ад  -  війна...
Зійде  сонце  миру,  волі  ,  свободи.
Прийде  у  наш  сад  -  сонячна  весна,
І  ти  встанеш,    із  колін  мій  народе!.

Можна  жити  без  світла  і  газу,
Без  сонця,  що  в  пелені  туману  спить.
А  без    божого  дороговказу...
Гасне  надія  у  серці  в  одну  мить.

Я  вірю,  що  прийде  перемога
І  народ  мій  вистоїть  у  цій  борні.
Одна  надія  в  нас,  лиш  на  Бога,-
Що  побачить  дитя    сонце  у  вікні.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2025

ЗАЛИСТОПАДИВ ВЕРЕС В САДУ

З  дерев  падає    листя  над  нами...
І  встеляє  жовтий  килим  по  землі.
Вже  важчає  хода  під  ногами
Заховалось  осіннє  сонце  в  імлі.

Залистопадив  верес  у  саду,
Шерхоче  ,  так  листячко  під  ногами.
До  тебе  в  золоту  осінь    я  йду...
Крізь  тумани  осінніми  стежками.

Взяв  скрипку  у  руки    явір  -  скрипаль,
Закружляла  вишня  з  вітром  у  танці.
І  на  серці    туга  додає    жаль,-  
Що  минуло  літо,  холодно  вранці.

А  так  хочеться  тепла  на  землі,
Щоб  цвіли  ромашки  у  срібних  росах.
І  колосилось  жито  на  ріллі...
А  вітер  розплітав  вербичці  коси.

Закурликали  в  небі  журавлі
Забрали  літо  на  крилах  з  собою.
А  я  дивлюсь  у  небо  із  землі...
Шукаю  наш  рай,  де  ходили  з  тобою.


2--------
З  дерев  листя  падає,  падає...
Встеляє  багряний  килим    листопад..
Душі    блаженну  мить  нагадує,    -
Наш  рай  літа  -    синьоокий  зорепад.

Прийшла  осіння  пора  у  наш  сад
Озолотила  верховіття  тополі.
Повертаю  золотий  час    назад,-  
Коли  признававсь  тобі  у  любові.

Ти  згадай,  як  ми  удвох  з  тобою
Ловили  яскраві  зорі    до  ранку.
Стояв      ясен  місяць  під  горою
Цілував  в  біле  личко  ніч  циганку.

 Повінчали  з  тобою  небеса
Перша  зірка  у  світанкових  росах.
В  серці  горіли,  як  жар  почуття
Троянда  вплетена  у  твоїх  косах.

Іду  я  крізь    тумани  у  осінь
Повсюди  шукаю  я  твої  сліди.
Вітер  розплітає  тополі  коси
Поміж  віт  сонечком  всміхаєшся  ти.

Я  бачу  твій  силует  здалека
Хочу  торкнутись  до  тебе  рукою.
А  ти  неначе    птаха  лелека
Злетіла  у  синю  даль  за  листвою.

М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2025

Я ЗАКОХАНА У КЛЕНА

Я  закохана  у  красу  клена
Листя,  що  сяє  сузір'ям  поміж  віт.
Під  ним  росте    сон  -  трава  зелена,
А  поміж  крон  видніється  ясен  світ.

Падає  кленове  листя  до  ніг
Я  візьму  його  у  свої    долоні.
Завтра  його  покриє  білий  сніг
Згасне  краса    в  золотій  короні.

На  верховітті  музика  дзвенить
Вона  торкається  душі  і  серця.
І  до  нього  душа  птахом  летить
Немов  біла  лебідка  до  озерця.

В  кожнім  листі  клена  сяє  сонце
У  ньому  стільки  є  світла  і  краси.  
Дивлюсь  у  бурштинове  віконце,-
Як  Листопад  малює    казкові  сни.  

Стоїть  Клен  наче  принц  поміж  дерев
І  розсипає  на  щастя  монети.
Встеляє  килим  для  дам  королев
Пише  на  листі  цікаві  сюжети.

В    клена  закохана  панні  осінь  
Цвітуть  йому  хризантеми  до  зими.
У  золотих  барвах  -  небо  просинь  
Шукаємо    мить  щастя    з  тобою  ми.

Дивлюсь  на  клена,  цю  земну  красу  -
Хочеться  закружляти  над  ним,  як  птах.
Йому  в  серці  любов  свою  несу
Малюю  казку  -  рай  на  землі  у  снах.

2--------------------------------
Коли  я  чую  голос  твій
То  наче  пролісок  розквітаю
Ти  квітка  весна    моїх  мрій
Сонечко  ясне  у  небокраю

Іду  до  тебе  наче  в  храм
І  несу  тобі  квіти  любові
Ти  -  найкрасивіша  із  дам
Богиня  муза  -  ніжність  у  слові

Ти  -  зірка  на  імя  щастя
Музика  серця  зоряних  октав
Ти  для  душі    лік  -  причастя
У  пянких  пахощах  -  рай  поміж  трав  

У  твоїх  очах  -  увесь  світ
Віддзеркалює  блакитне  небо
Ти  кличеш  мене  у  політ
Над  тобою  кружляю  як  лебідь

Ти  -  ніжна  пісня  із  пісень
Клоняться  вельможі  до  твоїх  ніг
Ти  райдуга  -  сонячний  день  
Від  погляду  тану  як  білий  сніг

Серденько  рветься  із  грудей
Кохаю  люблю  тебе  до  нестями
Ти  квітка  ніжна  поміж  орхідей

Коли  я  чую  твій  голос
Лечу  як  птах  до  тебе  у  твій  рай
Зростаю  до  зір  наче  колос
Цвіту  наче  маків  цвіт  в  місяць  май














 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2025

ЦВІТИ ТРОЯНДО РОЗКВІТАЙ !

ЦВІТИ  ТРОЯНДО  РОЗКВІТАЙ
А  ти  така,  красива  жінка,-
Як  троянда  у  вранішній  росі.
Ти  мого  серця  половинка,
Цвітеш  немов  би  квітка  у  красі.
А  ти  -  окраса    земного  раю,
Пелюстки,  як  жар  у  вогні  горять.
До  тебе  наче  птах  злітаю,-
Щоб  відчути  пахощів  благодать.
Ти  -  красуня,  як  у  маю  літо-
У  твоїй  красі  музика  звучить.
Ти  -  ясне  сонечко  над  світом
У  твоїм  серденьку  струна  дзвенить.
Ти  -  квітка    весна,  жінка  осінь  -
А  у  садочку    літо  золоте.
Розплету  вітром  твої  коси
Поведу  до  зір  в  небо  голубе.
А  скільки  б  не  було,  тобі  літ!
Ти  завжди  виглядаєш  красиво.
Закохавсь  в  тебе  бузковий  цвіт
Захищає  від  грози  і  зливи.
О,  цвіти  трояндо,  розквітай!
І  даруй  на  землі  людям  щастя.
Намалюй  нам  казку  місяць  май,
Щоб  приймати  красу,  як  причастя.
Вплету  троянду  у  твої  коси
розправлю  я  крила    за  спиною.
П'ю  твою  красу  ,як  чисті  роси
Йду  щасливий  поруч  із  тобою.
А  на  стеблі  листячко  зелене
А  шипи,  це  -  захист  від  жадних  рук.
Закохані  в  тебе  стрункі  клена
Тобі  клониться  до  ніг  старий  дуб
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2025

А ЛЮБОВ НІБИ ПТАХ У НЕБІ

Я  до  тебе  дорогу  шукаю  -
Стежку,  на  якій  стрілися  ми.
Бачу  тебе    і  розквітаю
Проліском  в  снігах  посеред  зими.
ПРИСПІВ
А  любов  ніби  би  птах  у  небі
Шукає  щастя  поміж    зірок.
Лечу  я  до  тебе,  до  тебе,  -
Щоб  напитись  любові  ковток.

Падають  у  глибоку  ніч  -  зорі
В  мріях  загадую  бажання.
Ти  -  маяк  у  бездоннім  морі
Осяюєш  путь  ,  як  зірка  рання.

Я  так  хочу  до  тебе  кохана
Відчуть  твоїх  ніжних  рук  тепло.
Ти  серцю  мила  і  жадана  
А  в  почуттях  -  лебедине  крило  .

А  я  так  хочу  тебе  обняти,
І  відчути  смак  солодких  губ.
В  обіймах  тебе  цілувати,-
Щоб  був  твоєму  серденьку  я  люб.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025

А ЛЮБОВ, ЯК ЧЕРВОНА РУТА

Звечора  до  ранку  така  довга  ніч
І  мені  не  спиться  до  півночі
Чую  в  тиші  гомонять  пугач  і  сич
І  зірка  у  вікно  світить  в  очі

Я  згадую  наше  літо  молоде
А  ми    наче  два  птахи    у  парі
Злітали  до  зір  у  небо  голубе
Шукали  зірку  щастя  на  хмарі

А  ти  так  далеко  від  мене  в  цю  мить
Я  стою  наче  місяць  край  неба
Вже  пізній  час  листя  з  вітром  гомонить
Я  лечу  до  тебе  наче  лебідь

Там  де  ти  там  літечко  білі  ночі
там  де  я  там  вже  осінь  золота
Світить  так  яскраво  зірка  у  очі
Веде  мене  до  тебе  крізь  жита

А  до  клена  тулиться  яворина
Віттям  нахиляє    ясні  зорі
Зацвіла  білим  цвітом  черемшина
птахи  купаються  як  у  морі

Весна  одцвіла  і  минуло  літо
Вже  осінь  завітала  у  наш  сад
Я  наче  білий  лебідь  поміж  квіту
Шукаю  нашу  весну  в  листопад

О  осене  прошу  тебе  зачекай!
Я  ще  літом  зігріюсь  у  цю  мить!
А  ніч  така  довга  як  ріка  Дунай
Я  не  можу  на  твій  берег  переплить


2------------------------------------
А  любов,  як  червона  рута
Цвіте  наче  квітка  в  розмаю-
Я  не  можу  тебе  забути  
А  може,  ще  й  досі  кохаю.

А  любов  наче  птах  у  серці
Побивається  за  тобою.
Закрита  від  світу  у  герці
Вмива  біле  личко  сльозою.

Я  хочу  весь  світ  нахилити
Пестити  наче  пташку  в  руках.
А  прийдеться  без  тебе    жити
І  бачити  тебе,  лиш  у  снах.

Ти  моє  щастя,  рай  на  землі
бальзамовий  лік  від  кохання.
Ти  моє  небо,  сонце  в  імлі...
У  моїм  вікні  -  зірка  рання.

Ти  жар  почуттів  в  буйно  квіті,
Крила,  що  ведуть  в  зоряний  світ.
Повінчало  з  тобою    літо,-
Квітка  кохання  майовий  цвіт.

Я  подарую  тобі  квіти,
І  простелю  пелюстки  до  ніг.
Ти  згадаєш  серед  зим  -    літо...
Наш  рай  ,  що  покрив,  цей  білий  сніг.










 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025

А ТРЕБА ЖИТИ ПРОСТО ЖИТИ

А  треба  жити  на  землі  просто  жити
Не  для  когось,  а  для  себе  у  житті.
Кожним  божим  днем,  і  часом  дорожити...
Любити  життя  -  ці  миті  золоті.

А  життя  нам  з  небес,    дав  небесний  Отець,-
Щоб  працювали  на  землі,  як  пташка.
І  благословив  життєву    путь  у  вінець,-
Щоб  пройшли  усе  в  житті,  коли  важко.

А  треба  жити  і  не  опускати  рук,  
Коли  прийде  в  наш  дім  біда  і  горе.    
Слухати  голос  серця,  зростати,  як  бук,  
Пройти  через  терни  життя  і  море.

А  треба  жити  і  вчитись  просто  жити,
Пройти  через  вітри,  дощі  і    грози.
І  все  на  цім  світі  треба  пережити,
Не  боятись  заметіль  зими,  морозу.

А  треба  жити  і  вдихати  у  життя...
Будувати  свій  дім,  свій  рай  на  землі.
Радіти  сонечку,  що  зійде  в  небеса...
Зрости  як  деревця    великі,  малі.

А  треба  жити,  йти  вперед  крок  за  кроком,
Не  згубитись  як  лист  в  осіннім    тумані.
Життя  б'є  ударом,  блискавичним  током,
 Штовхає  наче  шторм    у  океані.

А  треба  жити,  вдихати  у  цвіт  весни,
Зранку  сонечку  у  вікні  радіти.
Слухати,  як  шепочуть  стрункі  ясени,
На  землі  наче  сонечко  світити.

А  треба  жити,  навчитись  просто  жити,
Коли  людська  гроза  зламає  крила.
Любити  своїх    ближніх,  а  не  судити...
Молитись,  щоб  душа  твоя    ожила.

А  треба  жити,  не  втрачати  надію
У  вірі  плекати  на  життя  плани.
Минати  стороною  дикого  змія  
Молитвами  загоювати  рани.

А  треба  жити,  і  йти  вперед  до  мети...
Відпочить,  коли  натомлені  ноги.  
На  життєвім  путі  зазнаєш  втрати    ти...
А  ти  молись,  і  шукай  мудрість  Бога.
 













 



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2025

Коли мене не стане

Коли  мене  на  землі  не  стане  
Ти  не  плач  за  мною  і  не  журись.
Я  відійду  у  інший  світ  рано...
Ти  згадай  моє  ім'я...  і  Молись.

Коли  покину  я  земне  життя    
Покриє  мої  сліди  білий  сніг.
Закрию  очі...злечу  в  небеса
Залишу  хату  і  рідний  поріг.

Пропливу  хмаркою  над  тобою
А  дощиком  на  щоку  упаду.
Зійду  я  сонечком    під  горою
Згорю  жовтим  листячком  у  саду.

Коли  мене  не  стане  на  землі  
То  прийде    журба,  смуток  ,  і  печаль.
 Коли  побачиш  в  небі  журавлі
 То  відчуєш  в  серці  тривогу  ,жаль.

Ти  захочеш  мій  голос  почути
Обняти  мене  до  своїх  грудей.
Коли  за  вікном  вирує  лютий
Я  прийду  тихо  до  безсонних  ночей.

Загляну  зіркою  в  твоє  вікно
Поцілую  тебе  в  чоло  ніжно.
Ти  побачиш  миттєво  ,  як    в  кіно
Полечу  у  вічність  в  зиму  сніжну.

Нажаль  усе    на  землі  минає
Все  цвіте  і  в'яне  наче  квітка.
Народиться  людина  ...вмирає,-
Лишає  свій  слід  на  божім  світку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050412
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2025

НЕ РОЗПАЛЮЙ ВІЙНУ СЛОВАМИ

Ти  -  не  розпалюй  війну  словами,
І  не  пускай  сірий  дим  у  очі.
Пам'ятай  ,  Господь  суддя    над  нами,-  
Бачить  всіх,  на  кожному  кроці.

Хочеш  в  цій  грі  -  героєм  бути,
Обскакать  на  білім  коні  усіх.
Налив  в  бокал  вина  -  отрути
І  на  іншого  спихаєш  свій  гріх.

А  коли  пішла  коса  на  камінь
І  йде  між  нами  війна  -  зуб  на  зуб.
Господь  благословить  каже  :  "Амінь"
Скажи  ,чи  без  Бога  звалиш  ти  -    дуб?...

Який  проріс  до  землі  глибоко
Розправив  свої  віти,  аж  до  небес.
Він  набирає  води  з  потоку
Дає  сил  у  життя,      -  тисячу  чудес.

Я  вірю  правосуддя  Бога  ,-  
Він  твій    задум  у  порух  зітре.
Для  добрих  справ  -    світла  дорога,  -  
А  для  війни    -  бумеранг  поверне.  

М.Чайківчанка.

2-------------------------
Ти  не  бійся  зроби  крок  до  неба
Розкажи  Богу  про  свій  біль  тривогу
Він  все  бачить  чує  коли  треба
Осяє    у  темряві  тобі  дорогу

Ти  молись  шукай  між  зір  храм  неба
І  почуєш  голос  божий  із  небес
Молитва  для  душі  лік  -  потреба
Бог  в  благодаті    дасть  тисячу  чудес

Хто  стукає  у  двері  до  Бога
Тому  відкриє  серед  ночі  свій  дім
У  молитві  знімає  тривогу
І  через  труднощі  ти  пройдеш  із  ним

Вір  не  втрачай  надію  у  життя
Що  завтра  побачиш  ти  сонце  в  імлі
Господь  -  це  храм  пречисті  небеса
Відчуєш  його  присутність  на  землі

А  хто  завдав  серцю  лити  сльози
Той  заплатить  дорогу  ціну  за  біль
Його  поб'ють  вітри  градом  грози
На  його  рану  насіють  їдку  сіль

Жадний  лукавий  не  спить  ночами
Без  дозволу  йде  у  чужий  двір  у  дім
Ріже  кований  ланцюг  ножами
Нишпорить  всюди    по  всіх  кутках  у  нім

Скажи  що  шукаєш  в  чужій  хаті?
Простягаєш  руки    на  чуже  майно
Перевертає  верх  дном  пихатий
Радіє  ніби  випив    хмільне  вино    

 Лиходій  краде  що  очі  бачать
Зодягає  тіло  в  речі  дорогі
Та  мій  рід  ніколи  не  пробачить!
Твій  злочин  і  твої  задуми    лихі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2025

Козак наче у полі мак

Гарний    козак  наче  в  полі  червоний  мак
Моргне  бровою  ,  милій  дівчині  дасть  знак
Як  клен  берізку  у    себе    закохає...
то  дівоче  серце  вище  хмар  літає.

А  коли  заговорить  він  до  дівчини
То  душа  розквітає  ,  як  цвіт  калини.
Від  цілунку    у  горах  тане    білий  сніг  
Наче  ясне    сонечко  зійде  край  доріг.

А  стрункий  гарний  козак  у  вишиванці
Притягує  до  себе  ,як  магніт  в  танці.
Моргне  бровою  ,  усміхнеться  ласкаво
І  за  ним  летить  у  світи  горда  пава.

В  українця  стан  стрункий,  чорнії  брови
А  серденько  цвіте  від  його  розмови.
Кучеряві  кучері  ,а    очі  сині  -
Закохає,неспиться  гарній  дівчині.

В  українця  голос  наче  дзвін  золотий
переливається,як  струмочок  дзвінкий.
А  коли    він  пісню  про  любов  співає  ,-
То  душа  наче  сад  весни    розквітає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2025

ДИВЛЮСЬ НА НЕБО

Дивлюсь  на  небо  на  яснії  зорі
А  небо  наче  океан  у  просторі.
Там  пливуть  хмаринки  наче  кораблі
До  них  летять  думи  ,як  пташки  із  землі.

Зорі  ,  ви  -  як  білі  чайки  у  морі
Осяюєте,  як  маяк  путь  в  просторі.
Запалили  сяйвом  яскраві  вогні
І  вказуєте  людям  дороги  земні.

О  зорі,  ви  наче  квіти  у  полі
Даруєте  блаженну  мить  у  любові.
Сієте  в  буйні  трави  чисті  роси
Князь  місяченько  розплітає  вам  коси.

А  мій  Ангел  ,там  на  хмарці    край  неба
Молиться  Богу  за  мене  у  потребі.
Співає  і  колише  безсонні  сни
Сіє  зорі  на  щастя  -  зореквіт  весни.

Дивлюсь  на  небо  у  зоряні  очі
Вони  відзеркалюють  нам  білі  ночі.
Ловлю  я  красу    звечора  до  ранку,-
Як  танцює  мило  шардаш  -  ніч  циганка.

А  Осінь  пише  на  кленовім  листі
Розсипає  на  щастя  зорі  золоті.
Їй  грає  мінорно,  так  явір    -  скрипаль
Із  душі  проганяє  осінню  печаль.

О  скрипалю  "на  біс"  нам  пісню  заграй!
Хай  музика  дзвенить,  як  із  гір  водограй.
Веди    лебедів  кохання  у  осінь,-  
Де  цвітуть  білі  -  білі  айстри  у  росах.

Пісня    про  любов  над  світом  лунає
З  синіх  гір  встає  сонце  -  ранок  світає.
Розсипа  жменями  зорі  на  щастя
Цвітуть  квіти  у    росі  наче  причастя..

Вдихаю  в  їх  запах  п'янкий  аромат
Небо  нахиляє  сонце  у  сто  карат.
Цвітуть  квіти  -  сонячний  рай  на  землі
У  рідний  край  несуть  на  крилах  журавлі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2025

Дивлюсь на осінь

Дивлюсь  на  осінь  у  нічне  вікно  ,-  
як  сідає  сонце  низенько.
Дякую  Богу  ,що  мені  дано  -  
Відчуть  твою    красу  серденька.

Стрічаю  я  осінь  -  надвечір'я...
А  край  неба  осінній  вечір.
Летить  жовте  листя  на  подвір'я
А    журавлі  в  краї  далечі.
 
 О  Осене,птахо  сизокрила  !...
Не  спіши  в  листопад  -  почекай!
Ти  наш  літній  сад  озолотила
Прошу,  зігрій  сонцем  з  небокрай!.

Я  самотня  без  пари  лебідка
Неспиться,  так  мені  ночами.
Згораю  без  тепла  наче  квітка
Наче    зірка  під  небесами.

Осене  намалюй  казкові  сни,
Хай  голубіє  день  -  край  неба!...
Я  відчую  ясне  сонце    весни
І  злечу  на  крилах  до  тебе.

А  небо  наче  синій  океан
Там  втоплю  свою  печаль,  журбу.
Обійма  холодом  сивий  туман
Нема  того,  кого  я  люблю.

О  осене,  птахо  сизокрила!...
Поверни  мене  в  літо  назад.
Там  щебече    пісні  пташка  мила
 Малює  нам    казку      -  зорепад.

Осене  ,прожени  чорні  хмари
Хай  цвітуть,  ще  квіти  любові!
В  твоїх  долонях  горять  стожари
Ведуть  до  зір    ночі  бузкові.
   2----------
Осінь  засріблила  моє  волосся
біленьким  снігом  мої  скроні.
Не  все  омріяне  в  житті  збулося...
В'яне  квітка  в  моїй  долоні.

Сніги  покрили  білі  хризантеми
Засніжили  сліди  до  саду.
Схиляють  їм  голову  стрункі  клени..
Вкривають  листям  листопаду.

О  ,Осене  ти  не  плач,  і  не  ридай      !
Не  рань  мою  душу  дощами.
До  ніг  листя  пожовкле  не  розсипай
Зігрій  сонцем  під  небесами.

О  осене  ,панно  золоволоса!...
Не    відлітай  в  осінній  туман.
Стою  ,  як  сирота  у  травах  боса...
Від  сліз  хвиля  несе    в  океан.

Йду  я  у  золоту    осінь  -  листопад
Вже  важка  хода  під  ногами.
Знаю  ,що  літо  не  поверну  назад
І  тих  ,хто  зігрівав    словами.

А  тих  кого  любила,  вже  немає
Злетіли  у  даль,  як  журавлі.
Жовте  листячко  з  дерев  облітає...
Я  в'яну  без  тепла    на  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025

О осене , пано золотокоса

Повінчав  нашу  любов  Всевишній  Бог
Встелив    квіти  кохання  до  ніг.
Щоб  зустріти  золоту  осінь  удвох
А  в  Листопад  перший  білий  сніг.
Приспів:
О  осене  ,  панно  золотокоса!
Подаруй  нам  шматочок  щастя.
Хай  цвітуть  ,ще  квіти  троянди  в  росах
Зігріє  нас  -    сонечко  зрання.

Ти  моє  щастячко  і  моя  радість,
Поруч  із  тобою  щасливий.
Ти  надійний  берег,  і  тиха  старість,-  
Не  боюсь  заметіль  і  зливи.

Любов  наче  крихкий  прозорий  кришталь
Казковий  сон  -    одна  тільки  мить.
В  бокал  щастя  налито  -    радість  ,печаль
Від    гріз  можна  на  друзки  розбить.

Ти  -  моє  сонечко,  моя  жадана
Твій  цілунок  -    весна  у  маю.
А  моєму  серцю  завжди  бажана
Ти  моя  жінка  ,  яку  кохаю.

Грає  на  струнах  яворова  скрипка
Кружляє  в  танці  лист  тополі.
Де  закохані  ,там  щасливі  личка
Єднають  серця  в  любові.

О  красуне  ладо  -  мила  Царице!
Ловлю  твій  погляд    ніжних  очей.
Ти  мого  сердця    яскрава  зірниця
 Фея  із  казки      -  поміж  алей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025

Я ЗАЛИШУ СВІЙ СЛІД ПОМІЖ ВАС

Я  не  знаю  ,  коли  у  який  час
Покличе  мене  Отець  до  себе.
Тут  залишу  я  свій  слід  поміж  вас
На  землі  -  пречисте  сьоме  небо.

Полечу  я  голубкою  у  даль
Загублюсь  у  осіннім  тумані.
А  дощем  виплачу  свій  біль  і  жаль
Краплею  сльози  у  океані.

Я  проста  жінка  ,  смертна  людина
Із  глини  зліпив  мене  сам  Господь.
Він  мій  батько,  я  його  дитина
Душа  в  небо,  а  землі  -  моя  плоть.

Я  шукала  усе  життя  Бога
Крізь  бурі,і  вітри  до  нього  йшла.
Щоб  з  душі  прогнав  біду,тривогу,-
Як  дерево  -  життя  увись  росла.

Я  не  монашка,  я  просто  жінка,  -
Як  вміла,  так  жила  на  цій  землі.
 Молилась  Богу  на  білім  світку,-
Щоб  бачити  сонечко  у  імлі.

Я  не  пророк,  що  бачить  світ  божий
І  що  після  нас  буде  не  знаю.
Хто  народивсь  ,той  вмирає  кожний
Прийдуть    інші  люди  в  земнім  раю.

 Впаде  сніг,    замете  наші  сліди
 З  часом  все  в'яне    -  йде  у  небуття.
А  прийде  весна  зацвітуть  сади
Воскресне  цвіт  -  знову  нове  життя  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2025

ПРОСИ В БОГА У МОЛИТВІ

Проси  в  Господа  благословення
Коли  йдеш  у  далеку  путь.
Із  новим  днем  дасть  сил,і  натхнення
Не  страшна  втома,  зимова  лють.

Проси  в  Отця  ласк  у  благодаті,
Щоб  в  праці  відчути  радість.
Ти  був  господарем  в  своїй  хаті
Не  боявсь  грози    на  старість.

Проси  в  Бога  щиро  у  молитві
Усяких  скарб  на  цій  землі.
Ти  здобудеш  все  в  життєвій  битві  
Вір,і  все  воздасться  тобі.

Проси  Всевишнього    миру,  добра,-
Щоб  навесні  сади  цвіли.
Зійшло  сонце  на  березі  Дніпра
Діточки  щасливі  росли.

Проси  в  Бога  сонечка  для  усіх
У  каятті  щиро  молись.
Він  простить  тобі  усякий  твій  гріх
І  не  марнуй  свій  час  -    трудись.

Проси  у  небес  кращої  долі
Зцілення  для  своєї  душі.
Щоб  зростав  ти  у  божій  любові
Дав  руку  коли  на  межі.

Проси  в  Бога  милості  для  душі
Читай  псалми  коли  важко.
Хай  засяє  сонечком  у  вірші!...
Співай  йому  наче  пташка.

Проси  у  Бога  благословення
коли  йдеш  у  далеку  путь.
Перехрестись  -    назви  його  ймення
Пізнаєш    Бога  -  життя  суть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2025

ПІД МУЗИКУ ЗОРЯНИХ ОКТАВ

Намалюю  тобі  зоряну  ніч
А  на  долоні  землі  -  райський  сад.
Запалю  свято  із  тисячу  свіч
Зацілую  уста  у  зорепад.

Під  музику  зоряних  октав
Падають  зорі  в  трави  духмяні.
Ніч  ,як  білий  день  поміж  заграв
Дарує  блаженну  мить  в  коханні.

З  тобою  я  полечу  до  зірок
На  планету  щастя  вище  хмари.
Нап'юсь  любові  водиці  ковток
Із  джерела,де  горять  стожари.

Поведу  у  казку  до  синіх  гір
Там,де  цвіте  у  житах  маків  цвіт.
Назбираю  квіток  із  ніжних  лір
Встелю  до  твоїх  ніг,  цей  ясен  світ.

Обійму  тебе  ніжно  до  себе
І  зацілую  солодкі    уста.
Насію  море  квітів  для  тебе,-
Щоб  купались  у  щасті  -    ти  і  я.

Під  музику  зоряних  октав
Затанцюємо  вальс  із  тобою.
Крила  виростуть  ,  як  в  білих  пав
Повінчаємо    серця  любов'ю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2025

ДЕ ВІД ЩАСТЯ КЛЮЧІ ЗНАЙТИ

Скажи  ,де    від  щастя  ключі  знайти?,-...
Щоб  стати  Володарем  твого  серця.
Спати  у  снах  на  плечі  до  весни
Пити  любов  ,як  воду  із  джерельця.

Без  тебе  у  сірім  кольорі  світ
Наче  свіча  у  самоті  згораю.
Не  злітаю  до  ясних  зір  в  політ
Думаю  про  тебе  люблю,  кохаю.

Усі  прагнемо  щастя  ,любові
І  вірного  друга  у  житті  знайти.
Відчути  ніжність,  радість    у  слові
Щасливим  удвох  -  в  золоту  осінь    йти.

А  вчорашній  день  не  повернути
А  почуття  ,  як  обірвана  струна.
Не  можна  нашу  весну    вернути
Нагадує  про  тебе  мінорна  струна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025

УСМІХНИСЬ ДЛЯ НАСТРОЮ ДУШІ

Ти  -    усміхнись  для  настрою  душі
Поглянь  у  небо  синє  -синє.
Хай  твою  печаль  ,сум  змиють  дощі!...
Душа  радіє  кожній  днині.

Летять  роки  ,як  з  дерев  листя
Життя  сиплеться  наче  пісок.
Падає    падолист  на  обійстя
До  зими  залишилось,  лиш  крок.

О  будь  ,  щаслива  ,моя  кохана  !...
Гори  життям  наче  явори!...
Хай  закружляє  осінь  багряна!
Дарує  яскраві  кольори!...

Зодягнув  у  блаженство  листопад
Жовтень  сказав  :  прощай  ,прощавай!
Вгощає  дарами  осінній  сад
Зігріва,  як  сонце  з  небокрай.

Злетіли  у  чужий  край  журавлі
Осінь  мережить  павутинку.
Сіє  на  щастя  дощику  землі
на  грибний  рай  роси  краплинку.

Осене,панно  золотокоса!...
Ти  вдягла  корону  золоту.
Вплела  троянду  у  свої  коси
Наче    королева  на  балу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025

Присвята брату

Брате,  без  тебе  мій  світ  змалів
І  душа  моя  плаче  за  тобою.
Ти  прийшов  тихо  до  моїх  снів
В  пізню  осінь,не  ранньою  весною.

Ти  жив,  як  умів...  любив  усіх...
Був  наче  ясне  сонечко  край  неба.
Ти  вмів  розтопити  в  душі  сніг...
Зігрівав  мене  словом  у  потребі.

Плаче  небо  проливним  дощем
Холодно...і  друга  осінь  без  тебе.
А  на  душі  смуток,  біль  і  щем...
Пташкою  я  рвуся  до  зір    до  тебе.

Бачу  твої  очі  ,як  небо...
В  сіянні  сонця  світанок  у  вікні.
Злетів  білим  голубом  в  небо
Рвуть  вітри  із  коріння  душу  мені.

Я  не  чула  твій  голос  давно
І  не  бачила  очей  твоїх  неба.
Скільки  пережить  мені  дано?...
Ти  знаєш  ,  як  важко  жити  без  тебе.

Брате  ,    сумую  за  тобою...
Ти  -    був  опора  на  березі  життя.
Ти  стояв  горою  за  мною...
Захищав  від  гріз,  як  ридала  душа.

Брате,  ти  був  надійне  плече
Стрічав  з  доріг    наче  мама  і  тато.
І  від  втрати,біль  вогнем    пече...
Без  тебе  ,як  сирота  стоїть  хата.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2025

Ой там у полі льон синій цвіте

Ой  ,  там    у  полі  льон  синій  цвіте,-
Цвіт  пелюстки    сяють  ,  як    небеса.
А  коли  до  нього  весна  прийде
Крила  орлині  розправля  душа.

Полечу  в  поле  на  крилах  вітру
Сяду  птахом  на  струнку  тополю.
Зірву  на  щастя  тобі,  цю  квітку
Вплету  у  коси  у  твою  долю.

А  льон    синій  -  синій  на  долині...
Грає  на  хвилях  наче  океан.
Бентежно  б'ється  серце  дівчині
Йде  земля  з  під  ніг,  в  голові  дурман.

Перехожі  дивляться    у    очі  
На  ніжний  квіт  ,  що  зацвів  поміж  трав.
Вабить  до  себе  серця  дівочі,-  
Як  музика  зір  з  високих  октав  .

Над  льоном  синім  пташка  літає,-  
Так  закохалась  у  чарівний  квіт.
Зранку  до  ночі  пісні  співає,-  
Де  пахне  медами,  цей  ясен  світ.

Нарву  кохана  тобі  я    букет
Подарую  на  щастя  ,ці  квіти.
Заспіваю  про  кохання  сонет
І  намалюю  казку  -  рай  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2025

ЗОДЯГНУ У МУЗИКУ ЩАСТЯ

Я  люблю  сюрприз  -  романтичний  вечір
Старомодний  у  простих  речах.
Запалю  камін..  обійму  за  плечі
Наша  зустріч  буде  при  свічах.

Подарую  тобі  квітку  любові
Ти  мене  у  себе  закохай.
Знайду  найкращі    перли  я  у  слові
Насію  ясних  зір  квіти  розмай.

Поведу  ,де  цвіте  липа  духм'яна
Де  у  пахощах  рай  на  землі.
Зацілую  солодкі  уста    кохана
Нахилю  небо  у  почутті.

А  для  щастя  багато  нам  не  треба
Лиш  ,би    ти  йшла  зі  мною  поряд.
Удвох  летіти  у  високе  небо
В  душі  розквітав  кохання  сад.
 ПРИСПІВ:
Зодягну  тебе  у  музику  щастя
Встелю  пелюстками    квіт  до  ніг..
Прийму  дарунок  долі  ,  як  причастя
В  почуттях  розтану  наче  сніг.

Я  люблю  зоряний  казковий  вечір
В  тиші  слухати  музику  трав.
Обійму  тебе  я  ніжно  за  плечі
насію  зір  з  високих  октав.
М.Чайківчанка.

повтор  17.01  2023  року.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2025

Я намалюю солодкі сни

Я  намалюю  солодкі  сни
Безмежне  небо  наче    океан
Як  листям  тріпочуть  ясени
І  усміхається  весні  шафран.

Зійду  зіркою  я  край  неба
Заколишу  твої  безсонні  сни.
Прилечу  я    птахом    до  тебе
І  насію  до  ніг  квіти  весни.
Приспів:
А  ти  до  щастя  зроби,  лиш  крок  
Поведу  тебе  у    сни  казкові.
Знайду  ясну  зірку  між  зірок
І  зацілую  твої  уста  медові.

Я  хочу  прокидатись  з  тобою
І  засинати  на  твоїм  плечі.
Розквітати,    як  сад  весною
Тобі  пташкою  співати  пісні.

Ти  -    яскрава  зірка  край  неба
А  у  моїм  серці  -  куточок  раю.  
Я  для  тебе,для  тебе,для  тебе...
В  букет,  ці  квіти    назбираю.

Хто  має  бути  ,той  буде    твій  -
І  від  долі  не  втекти  нікуди.
А  ти    забрала  сни,  спокій  мій
Бачу  тебе  б'ється  серце  в  грудях.
Приспів:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2025

ЛЬВІВ У ВОГНІ

ЛЬВІВ  У  ВОГНІ

А  кремлівська  "  гнила  еліта"
Путіністи  -    маріонетки.
Спалили  війною  пів  світа
В  голові  -  всім  бракує  клепки.

Кате  ,тобі  усіх  не  вбити?...
Не  зітреш  у  порох  мій  народ.
Він  у  легендах  буде  жити
І  пити  водицю  з  чистих  вод.

Львів  пробудивсь  від  тривоги,  сну...
Від  взриву  рано  на  світанку.
А  mo@skal  грає  відкрито  у  війну
Вітає  нас  "доброго  ранку"  !

Україна  горить  у  вогні
Летять  шахеди  і    ракети.
Жахливі  ,  тривожні    ночі  ,дні
Скорботні  пишуться  сюжети.

Над  Львовом  стелиться  чорний  дим
Земля  в  крові,  і  у  руїнах.
Дитя  лягає  в  яму  живим
Плаче  ,  мліє  мати  над  сином.

Від  ракет  гине  уся  сім'я  :
Два  синочки,  тато  і  мама.
В  інших  батьків  мила  донька
І  на  душі  глибока  рана.

Ще  вчора  жили  в  мирі  люди
Раділи,  і  тішились  життям.
А  нині  горе  тисне  в  груди
Плаче  мати  над  своїм  дитям.
5/6  ЖОВТНЯ  2025  РОКУ.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2025

ВЕЛИКІ І МАЛІ

Малі  ніколи  не  досягнуть  великих  
                                                                                   (І.Фаріон.)
А  є  люди  різні  -  великі  і  малі
Чесні  правдолюби  і  фарисеї.
Сильні  духом  -    добрі  ;  слабкі  :  чванливі  ,злі,
Щирі  ,милі,  жадні  -  ладри  ,  лакеї.

Малий  судить  свого  брата  за  спиною
І  створює  всюди  різні  проблеми.
А  великий  -  працею,  і  головою  
Вирішує  важкі  задачі  ,теми.

А  великі  бачуть  глобально  увесь  світ
У  малих  очі  -  зіниці  маленькі  .
Дивляться  у  чуже  вікно  за  чужий  пліт,
Що  в  саду  росте  ябко  солоденьке.

Великий  мовчить  ,думає  ,  щоб  сказати
Малий  стріляє  ,  як  із  автомата.
Заздрість  його  їсть  ,  що  машина  у  брата
Стане  скраю,  як  горить  чужа  хата.

А  великий  бачить  у  калюжі  небо,
Як  пливуть  хмари  неначе  кораблі.
А  малий  бачить  болото  біля  себе
Лиш  ,те  ,що  блищить  -  монета    на  землі.

Малі  ніколи  не  досягнуть  великих
Їм  не  дано  відчути  ближнього  біль.
Час  зітре  у  порох  жадних  і  безликих
Великий,  це  Боже  світло  -  звідусіль.

У  великих  є  ідея  -  план  ,і  мета
І  йдуть  до  перемоги  крок  за  кроком.
 Вони  Атланти  :  глибина  і    висота
І  бачуть  завтрашній  день    -  божим  оком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2025

( Ми з тобою дві зорі) Співає Я. Гудима

Задивляються  на  тебе  стрункі  клени
А  ти  наче  берізка  між  тополь.
Вдягну    тебе  у  корону  королеви,-
Щоб    із  тобою  йшов  ,  я  як  король.

Ти  -  королева,  і  достойна  короля
Такий,щоб  на  руках  тебе  носив.
і  ти  світилась  щастям  ,  як  алмаз  
З  твоїх  очей  кохання  з  неба  
 Пив.

Приспів:

Ми  із  тобою  дві  зорі  у  небі
Серця  ,  як  жар  палають  у  вогні.
А  час  летить  осінньою  листвою
Ти  -  Не  втікай  ,  потрібна  ти  мені.
Ми  із  тобою  дві  зорі  у  небі,-
Здається  поміж  нами  океан.
Любов  свою  дарую    ,  лиш  для  тебе
Засяю    тобі  сонцем  крізь  туман.

Дозволь  візьму  тебе  за  руку,
І  Поведу  із  літа  -  в    осінь  золоту.
між  нами  хай  не  буде  більш  розлуки
 Тебе  кохаю  мила  ,  і  люблю.
Приспів:
Ми  із  тобою  дві  зорі  у  небі
Серця  ,  як  жар  палають  у  вогні.
А  час  летить  осінньою  листвою
Ти  -  Не  втікай  ,  потрібна  ти  мені.
Ми  із  тобою    дві  зорі  у  небі,
Здається  поміж  нами  океан.
 Любов  свою  дарую    лиш  для  тебе
 Засяю  ,  як  сонце  крізь  туман.

Лечу  до  тебе  птахом  крізь  світи
 понад  моря,  і  сині  океани  .
Прошу  ,  мені  ти  зіркою    світи...
Впаду  до  ніг  твоїх  ,  як  квіт  ліани.

Приспів:
Ми  із  тобою  дві  зорі  у  небі
Серця  ,  як  жар  палають  у  вогні.
А  час  летить  осінньою  листвою
Ти  -  Не  втікай  ,  потрібна  ти  мені.
Ми  із  тобою  дві  зорі  у  небі,-
Здається  поміж  нами  океан.
Любов  свою  дарую    ,  лиш  для  тебе
Засяю    тобі  сонцем  крізь  туман.

М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2025

СВІТ МІНЛИВИЙ

Світ  міняється  ,  як  погода
Сонячно,  грози,  то  дощі.  
Урагани  ,війни  ,  негода,
Правила  до  життя  жорсткі.

А  світ  мінливий,  та  й  жорстокий
Лиш  сильніші  виживають.
На  жаль  життя  -  то  вік  короткий
Від  стресу  рано  вмирають.

Світ  продажний    ,  і  не  стабільний
Політичні  бурі  вирують.
Слабшого  б'є  ударом  сильний
У  пеклі  війни  воюють.

Скажіть  ,  яке  наше  майбутнє?...
Ведуть  до  знищення  людей.
Любов  до  ближнього  відсутня
На  кістках  танцює    -  юдей.

Хто  від  загибелі  врятує?...
Куди  наш  корабель  пливе?...
Цар  народ  гвалтує,мурдує...
П'є  кров  і  у  ярмо  веде..

         ЛЬВІВ  У  ВОГНІ
А  кремлівська  гнила  еліта
Путіністи  -    маріонетки.
Спалила  війною  пів  світа
В  голові  -  всім  бракує  клепки.

Кате  ,тобі  усіх  не  вбити?...
Не  зітреш  у  порох  мій  народ.
Він  у  легендах  буде  жити
І  пити  водицю  з  чистих  вод.

Львів  пробудивсь  від  тривоги,  сну...
Від  взриву  рано  на  світанку.
А  mo@skal  грає  відкрито  у  війну
Вітає  нас  "доброго  ранку"  !

Україна  горить  у  вогні
Летять  шахеди  і    ракети.
Жахливі  ,  тривожні    ночі  ,дні
Скорботні  пишуться  сюжети.

Над  Львовом  стелиться  чорний  дим
Земля  в  крові,  і  у  руїнах.
Дитя  лягає  в  яму  живим
Плаче  ,  мліє  мати  над  сином.

Від  ракет  гине  уся  сім'я
Два  синочки  тато  і  мама.
В  інших  батьків  єдина  донька
І  на  душі  глибока  рана.

Ще  вчора  жили  в  мирі  люди
Раділи,  і  тішились  життям.
А  нині  горе  тисне  в  груди
Плаче  мати  над  своїм  дитям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2025

О БОЖЕ, ЧОМУ ТИ КРИЛА НЕ ДАВ

О  БОЖЕ,  ЧОМУ  ТИ  КРИЛА  НЕ  ДАВ
 
О    Боже,  чому  ти  крила  не  дав?,-
Щоб  високо  в  небо  злітати.
Щоб  садочок  крильми  я  обняв
Красу  землі  мій  рай    оспівати.

Не  той  орел,що  до  зір  літає
Бачить  з  висоти,  цей  ясен  світ  .
А  той,  хто  в  серці  любов  плекає  :
Посадить  сад,  щоб  розквітав  цвіт.

Злітає  у  небо  птаство  різне
Жайвір  ,голуб    у  даль      журавлі.
Тримає  їх  в  леті  небо  вічне
Сонце  Бога  -  любов  на  землі.

Любов  моя  ,то  пречисте  небо
А  вище  неба  -  то  святий  Бог.
Життя  є  там  ,де  лебідка  ,лебідь
Злітають  на  пристань  неба  вдвох.

О  Боже,  чому  ти  крила  не  дав?...
Я  б  полетів  до  гір  високих.
А  там  крильми  чорну  хмару  прогнав
Стрічав  новий  день    наче  сокіл.

Боже  ,як  би  ти  мені  крила  дав
Полетів    б  я    на  Україну.
І  босоніж  пішов  до  буйних  трав,
Знайшов  у    дитинство  стежину.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2025

БАГАТО ТИХ , ХТО ВМІЄ ЛІТАТИ

Я  люблю  людей  діла  і  слова  ,-
Щоб  сказав  :  робив  свою  справу.
Не  тих,  в  яких  язик  ,лиш  розмова
Дивляться  на  цей  світ  лукаво.

Ти  хочеш  їсти  хліб,  чорну  ікру,
Щоб  вінце  з  бокалу  ,лиш  пити.
І  любиш  грати  у  подвійну  гру
Добре  жити  ,ніц  не  робити.

Під  оплески  ,щоб  кричали  "браво"  
Лиш  тобі  ,поклонявсь  увесь  світ  .
Грати  на  сцені  свою  виставу
Злітати  на  сьоме  небо  -  політ.

Хочеш    на  блюдечку  все    готове  ,-
Щоб  подали  їсти  і  пити.
Ходити  ,  як  нарцис  гонорово
Всіх  жінок  до    ніг  покорити.

Ти  видний  ,елегантний  чоловік
Харезматичний  і  красивий.
На  жаль  не  в  моїм  стилі  чоловік
Моєму  серцю  ти  не  милий.

Багато  тих  ,хто  вміє  літати
Та  не  усі  злетять  до  висот.
Є  пташки  ,  що  вміють  співати
Але  не  візьмуть  висоту    з  нот.

 Творців  багато  наче  маків  цвіт
Та  не  всі  заслужили  медаль.
Не  всім  капелюха  знімає  світ
Одягає  -    зоряну  вуаль.

Багато  скрипалів  вміють  грати
Не  усі  торкнуться  до    душі.
Треба  працювати,  талант  мати,-
Щоб  оспівати  красу    у  вірші.

Багато  Господь  покликав  у  рай
Та  не  всіх  він  обрав  до  себе.
Багато  цвіту  цвіте  в  місяць  май
Та  не  всі  дістають  до  неба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2025

ХТО ЖИВЕ У ЛЮБОВІ

Лукавий  недруг  сміється,  що  ти  впав  ниць  
Побачив,  не  дасть  тобі  руку  в  біді.
Пам'ятай  ,  не  зліпиш  дружбу  із  гарних  лиць  !...
Лиш  з  тим,  хто  бачить  храм  неба  в  тобі.

А  у  всіх  є  недруги,  люті  вороги,-  
Які  заздрять  тобі  в  житті  у  всьому.
Їхні  слова  на  ділі  наче  батоги
Ріжуть  ,  без  ножа  по  серцю  живому.

Ти  обраний  Богом  не  такий  ,як  усі  
Ти  пройшов  через  пекло  -  вогонь,воду.
І  регочуть  із  тебе  поганці,  лиш  ті...
Хто  служить  демону  у  насолоду.

Ти  пустих  розмов  оминай  стороною
Не  слухай  перекупок  -  базарних  баб.
Іди  у  світ  з  піднятою  головою
Стережись  зміїв  ,і  у  болоті  жаб.

А  хто  живе  на  цій  землі  у  любові
Не  перейде  межу  ,  дружбу  шанує.
Він  підтримає  тебе  на  ділі,в  слові...
Постоїть  за  тебе  ,як  хтось  лютує.

Добрий  брат  не  судить  за  спиною  брата,
Скаже  правду  в  очі  ,коли  не  правий.
Не  стріляє  словами  ,як  з  автомата
Не  хвалиться  сестрі  ,що  він  є  крутий.

Чорна  заздрість,  то  є  подруга  лихого
Робить  ворогами  сестру  і  брата.
Хто  живе  у  Бозі  ,той  не  кривдить  свого
Відкриє  уночі  двері  до  хати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2025

ТАНЦЮЄ ОСІНЬ З ВІТРОМ ВАЛЬС

Осінній  день  втомивсь  в  дорозі
Сонце  йде  на  захід  ,не  на  схід.
 Вже  рання  осінь    на  порозі
Пора  зривати  із  саду  плід.

У  небі  курличуть  журавлі
Птахи  в  чужий  край  відлітають.
Стеляться  тумани  до  землі
І  дощі  коси  розплітають.

Золотий  клен  бабину  літу
Сипле  до  ніг  листя  багряне.
Горять  ,  як  жар  жоржини  квіти
Стріча  між  хмар  сонце  жадане.

Танцює  осінь  із  вітром  вальс
У  золотім  танці  кружляє.
Приходить  пора  -  золотий  час
Верес  тепло  літа  шукає.

Нам  з  тобою  не  по  дорозі
Мені  на  Захід  ,тобі  на  Схід.
 Вже  стоїть  осінь  на  порозі
І    слабнуть  ноги...  важчає  хід.

Відлетіли  у  даль  журавлі
Згубились  у  імлі  тумані.
Догоріло  літо    на  землі
В'януть  під  дощем  квіти  рані.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2025

ЛУКАВИЙ Б'ЄТЬСЯ В ГРУДИ

Лукавий  б'ється  у  груди
І  каже  :"Що  він  любить  Христа".
Молиться  Богу  на  людях
І  світу  брешуть  лживі  уста.

Вночі  мене  обікрали
Винесли  з  хати  різні  речі.
Бо  дай  ви  хліба  не  мали...
Взяли  важкий  тягар  на  плечі.

Ти  ,  дай  лукавому  волю!...
То    обідре  тебе  до  нитки.
Словом  поранить  до  болю
І  зробить  тобі  всякі  збитки.

У  всіх    не  із  медом  життя,-
Щось  у  житті  не  вистачає.
Коли  за  межу  йде  дитя
Того  Господь  словом  навчає..

А  за  все  треба  платити
Дорогу  ціну  -  за  хибний  крок.
До  кінця  життя  з  тим  жити
Зітхати,  робити  важкий  вдох.

Вірю,  Господь  бачить  усіх
Кривдника  до  сліз  покарає.
Дорого  заплатить  за  гріх
Хто  в  чужій  хаті  добро  шукає.





 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2025

Отче прошу, благаю

Іду  у  храм  я  до  божого  сина
Перед  іконою  запалю  я  свічу.
Помолюсь  ревно  Богу,  на  колінах,-
Щоб  витер  із  очей  гіркі  сльози    плачу.

Дякую  Боже,  я    за  твою  любов!
І  за  те  ,що  чую  твій  ласкавий  голос  .
Що  небесний  дзвін  кличе  до  тебе  знов
Із  моєї  голови  не  впаде  волос.

Пливуть  чорні  хмароньки  наді  мною
Промокла  я  до  нитки  наскрізь  під  дощем.  .
Боже  розвій  вітром  тьму  під  горою,-
Всіх  прочан,що  йдуть  на  прощу  покрий  плащем.

Я,так  вдячна  тобі  Небесний  Отче!,
Що  покликав  до  себе  мене  у  свій  храм.
Чую  твою  мудрість,  слово  пророче
І  мова  твоя  лікує  мене  від  ран.

2  вірш  -----Упаду  перед  образом  на  коліна

Закрию  штори  на  вікна  на  вечір
Упаду  перед  образом  на  коліна.
Відкриється  небо  у  час  хуртечі...
Почую  з  небес  голос  божого  сина.

О,    Небесний  Отче  ,  прошу,  благаю!
Не  дай  згаснути  як  свіча  від  самоти.
У  Бога  Отця  захист  я  шукаю,-
В  цей  час  до  твого  серця  будую  мости.

Розпинають  вітри  під  небесами
Рвуть  мене  наче  із  коріння  тополю.
Б'ють  довгим  віттям  наче  батогами
Ламають  крила  і  загнали  в  неволю...

Від  страждань,    болю,  і  щоденних  тривог  
Від  сліз  рано  посивіли  мої  коси.
Захисти  ти  від  ворогів  мене  Бог,-
Подихом  зігрій  мене  в  люті  морози.

Господи  помилуй  мене  ,і  спаси!
Благослови  мій  дух  вінцем  благодаті.
Дай  під  небом  зрости  ,як  сад  з  роси
Мир  на  землі  і  всякого  добра  в  хаті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2025

ЖИВИ НЕ ДЛЯ КОГОСЬ, ДЛЯ СЕБЕ

Живи  не  для  когось  ,  для  себе
Радій  кожною  миттю  життя.
Вдихай  в  повітря  -  високе  небо
Твори  у  руках  свій  рай  -  життя  .

Живи  ,мрій  іди  до  цілі,  мети
Досягай  успіхів  в  усьому.
Черпай  сил  у  сонця  із  висоти
Наче  птах  в  небі  голубому.

Господь  дав  життя  ,щоб  просто  жити
Пізнати,  білий  світ  -  суть  життя.
Щоб  на  цій  землі  слід  залишити
Продовжити  рід,  зростить  дитя.

Живи  в  любові  моя  дитино!
Посади  свій  сад,і  збудуй  дім.
І  молись  щиро  Богу  дитино!,-  
Щоб  добре  жилось  тобі  у  нім...

Ти  не  бійся  труднощів,  і  тривог,
Гріз,  і  дощу  та  й  холодних  зим.
В  кого  у  серці  живе  Господь  Бог
той  через    море  перейде  з  ним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2025

НЕ ЙДИ БЕЗ ЗАПРОШЕНЬ У ГОСТІ

Ти  не  йди  до  тих  ,хто  не  чекає
У  будні,на  свято,  просто  так.
А  там  для  тебе  місця  немає
Вони  дають  тобі  самі  знак.

Ти  не  йди  без  запрошень  у  гості
Для  кого  ти  в  списку  остання.
Хто    за  спиною  омиє  кості
Не  засолодить  кава  рання.

Не  йди  до  тих,  для  кого  ти  чужа
Хто    обійде  повз  стороною.
І  хто  поріжить  словом  без  ножа
Залише  на  самоті  з  бідою.
 
Ти  не  йди  до  тих,  хто  не  чекає
Хто  не  знайде  час  подзвонити  .
 Хто  гостей  по  -  одежі  стрічає
Не  вміє  ближнього  любити.

Ти  не  трать  кошти  на  подарунки,
Для  тих  ,  у  кого  дірявий  міх.
Не  посилай  вітання    цілунки
Тим,  хто  не  заслуговує  їх.

Ти  не  стукай  у    двері  закриті,
Для  кого,  ти  -  непроханий  гість.
Для  одного,  ти  -    сонце  на  світі
Для  іншого  ,лиш  ,як  в  горлі  кість.

Ти  не  стукай  у  двері,не  треба...
До  тих  ,хто  високо  літає.
У  них  не  знайдеш  святого  неба...
В  них  до  рідних  чуття  немає.

Спіши  до  тих  ,хто  двері  відкриє
Тобі  свою  душу  з  любов'ю  .
Чим  душа  багата,  тим  зігріє,-
Щоб  набутись  з  тобою  вволю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2025

ПРИЛЕТІВ ГОЛУБ ДО ВІКНА

Прилетів  голуб  до  мого  вікна
Сів  на  підвіконні  тихенько.
Розбудив  від  сну  і  впала  стіна...
Подав  знак  із  небес    раненько.

О  скажи,  мені  голубе  сивий?
Яку  вістку  приніс  на  крилі?.
Ти  літаєш  високо  щасливий
Бачиш  біди,  горе  на  землі.
 
Я  не  знаю,  що  хочеш  сказати,
Нежданим  гостем  прийшов  у  дім.
Знаю,  що  хочеш  ти  передати
Сонечка  у  небі  голубім.

О,  птаху,  ти  літаєш  високо,  
Бачиш  сонце,  місяць  і  зорі.
Зориш  пташиним  зором  глибоко,
Клонися  людям  у  покорі.
 
Я  дам  тобі  птаху  трішки  зерна,
Зі  своїх  долонь  нагодую.
Напою  водою  із  джерела  
З  тобою  до  зір  помандрую.

О,  скажи  мені  голубе  сивий?...
Коли  в  Україні  буде  мир.
Хай  землю  омиює  дощ,  зливи!,
Росте,  як  дуб  козак  богатир.

Птаху,  ти  символ  миру,  любові,
Гармонії,  натхнення,  удач.
Ти  добрий  вісник  без  слів  у  мові,
Пташка,  яка  зупиняє  плач.    

Я  так  хотіла  голуба  зняти  
І  напам'ять  фото  зробити
Із    ним  на  підвіконні  пограти
В  своїх  руках  його  зігріти

Сполоханий  птах  розправив  крила  
Злетів  поміж  хмар  у  синю  даль.
В  дусі  голуба  небесна  сила
Витерла  з  моїх  очей  печаль.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2025

ТАКА , ЯК ВСІ

Така,  як  всі  -  я  прагну  волі,
Побиваюсь  наче  птах  у  клітці.
Хочу  миру,    кращої  долі,-
Щоб  цвіли  райські  плоди  на  гілці.

Така,  як  всі  -  йду  по  калюжі...
І  промокла  під  холодним  дощем.
Повз  мене  різні  перехожі
В  очах  смуток,  журба,  в  душі  -  біль,  щем.

Така,  як  всі  -  я  прагну  щастя,
Хочу    чути  в  хаті  дитячий  сміх.
Живу,  як  умію,  як  вдасться...
Під  дощем  змиваю  свій  біль  і  гріх.

Така  ,як  всі  -  я  люблю  життя,
По  крихті  хліб  насущний  збираю.
На  плечах  тримаю  небо  я  
В  грудях  рожеві  мрії  плекаю.

Така,  як  всі  -  вірю  у  диво
По  божій  волі  живу  на  землі.
Наді  мною    гроза  і  злива,
І  гнуть  вітри  додолу  до  землі  .

Така,  як  всі  -  молюсь  я  Богу,
Шукаю  я  сонечка  поміж  хмар.
Іду  наосліп  -  в  путь  дорогу,
Приймаю  із  рук  Отця  -  божий  дар  .

Така,  як  всі  -  сміюсь  і  плачу,
Бувають  дні  веселі  і  сумні.
Білого  світу  я  не  бачу,
Коли  у  тумані  сонячні  дні  .

Така,  як  всі  -  живу,  працюю,
По  щаблі  я  здіймаюсь  до  висот.
У  своїх  руках  рай  будую
Оспівую  життя  з  блаженних  нот.

Така,  як  всі  -  і  інша  трішки,
Бо  шарпало  вітри  моє  життя.
І  від  доріг  втомлені  ніжки
не  здаюсь...  йду  до  мети,  цілі  я.
 




















 









 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2025

А ВЖЕ ОСІНЬ ПАНОВЕ

А  вже  осінь  панове,  а  вже  осінь...
Кружляє  жовте  листя  з  дерев.
Голубіє,  ще  між  хмар  синя  просинь
Встеляє  килим  для  дам  королев.

Золота  осінь  богемна  панянка,
В  її  очах    -  блакить  увесь  світ.
На  ній  у  срібній  нитці    вишиванка  
Віддзеркалює  красу    поміж  віт.

Вже  день  за  днем    згорає  наче  листя,                                                    
Прохолодні  ранки  і  вечори.
Опадає  падолист  на  обійстя
Наче  кленове  сузір'я  з  гори.

Одягнув  красень  клен  багряний  наряд
Розсипає  на  щастя  монети  .
Запрошує  закоханих  в    листопад
Пише  для  них  красиві  сюжети.

Палахкотять,  як  жар  квіти  жоржини
Вітер  зриває  ніжні  пелюстки.
Осінь  малює  пейзажні  картини
Незабутню  мить  з  своєї  руки.

Золота  осінь  міняє  палітру
То  світить  сонце,  то  падає  дощ.
Летить,  летить  листва  на  хвилях  вітру
Згорає  життя  в  красі  поміж  площ.

2-------------------------------------------
А  у  жовтні  -  Золота  осінь
А  у  жовтні  -  народилася  я.
 Увінчав  троянду  мої  коси,
Возносить  до  зір  моє  ім'я.

У  жовтні,  ще  голубе  небо
Трояндами  цвітуть  сонячні  дні.
Жовтень  розправив  крила  ,  як  лебідь
Ловить  щастя  -  миті  чарівні.

У  жовні  ,ще  золоте  літо
Розсипає    своє  тепло  землі.
А  сонечко  низенько  над  світом,
Проводжає  у  даль  журавлі.  

У  жовтні,  вже  зажурився  сад,
Що  пролетіло  літо  молоде.
А  на  порозі  стоїть  -  Листопад,
У  тумані  -  небо  голубе.

А  у  жовтні  -  холодні  ранки,
Летять  птахи  ключем    у  синю  даль.
Солодять  грушки,  ябка  циганки
Паде  Жовтий  лист  -  додає  жаль.

У  жовтні  на  свято  Покрови,
У  храмі    монах  читає  псалми.
Приходить  до  нас  в  гості  час  новий,-
Сіє  до  ніг    перший  сніг  зими.




































 


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2025

В ОСІННІМ САДУ

В  осіннім  саду  бабине  літо
Сипле  золотом    з  верховіть  дерев  .
Цвітуть  маєм,  ще    жоржини  квіти
Дарують    щастя,  для  дам  -  королев.

Сховалось  сонечко  в  тиху  гавань
Розстелився  туман  над  рікою.
 Від  дощу    пожовтіли  отави
Сплива  літо  по  -  краплі  водою.

Стоїть  верес  в  задумі  край  доріг
Проводжає  журавлів  в  чужий  край.
Вже  у  Карпатах  випав    перший  сніг
В  саду  цвіте,  ще  жоржиновий  рай.

Осінній  сад,  так  пахне    плодами  :
Ябка,  сливи,  грушки  і  виноград.
Згорає  осінь  ,  як  жар  -  дощами
Жовте  листя  вкриває  снігопад..



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2025

КОЛИСЬ ДАВНО

Колись  давним  -  давно  я  була  багата
Була  родина  :  батько,  мати  і  брат.
Літала  вище  хмар  ,  як  птаха  крилата
Ловила  в  долоні  щастя  -  зорепад.

Колись  давним  -  давно  я  була  щаслива
Цвіла  наче  мальва  -  ружа  навесні.
Воркутала  неначе  голубка  сива
Слухала  солов'я  чарівні  пісні.

Колись  давним  -  давно  я  була  молода
Здавалось  ,  що  увесь  світ  в  моїх  руках.
А  час  спливав  у  даль  наче  бистра  вода
Сіяв  на  скроні  сивину  у  роках.

Колись  давним  -  давно  у  іншому  житті
Я  ходила  із  батьками  у    поле.
Сіяла  зерно,  жала  колоски  золоті
Не  боялась  ,  що  босі  ноги  стерня  коле.

Колись  давним  -  давно  я  була  красива
Залицялись  козаки  до  мене.
Була  я  наче  пташечка  полохлива
Задивлялась    на  стрункого  клена.

Колись  давним  -  давно  у  вишневім  саду
Я  стрічала  лелек  з  чужих  країв.
У  жмені  я    рвала  солодку  ягоду
Слухала  в  стоголоссі  солов'ів.

Колись  давним  -  давно  на  березі  Дністра
Там  чайки  літали  над  рікою.
Там  жила,  і  плавала  рибка  золота,
Діточки  ловили  їх    рукою..

Колись  давним  -  давно  я  у  ліс  ходила,
І  там  білі    проліски  збирала.
До  синіх  небес  я    розправляла  крила
І  веселі  пісні  я  співала.

Колись  давним  -  давно,  як    пташка  літала
В  діброву  ,  ліщину    по  -  малину.
Стужила  сіно,  і  батькам  помагала.
Вдихала  у  трави  -  конюшину.

Колись  давним  -  давно  не  боялась  доріг.,  -
Що  втомлені  від  ходи  мої  ноги.
Ні  грози,  ні  дощу,  ні  коли  впаде  сніг...
Не  страшні  були  високі  пороги.

Колись  давним  -  давно  купалась  у  травах
Мила    личко  у  молочній  річці.
На    березі  Дністра  ходила,  як  пава...
 Раділа  літу  сонячній    квітці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025

Я твоя скрипка , ти мій скрипаль

Я  в  твоїх  руках  скрипка  ,ти  -  мій  скрипаль
Чарівна  струна  ,  що  надихає.
Ти  поклич  мене  в  зоряну  синю  даль,-
Де  місяць  першу  зірку  стрічає.

Я  візьму  тебе  на  руки  кохана
Понесу  в  казку  на  берег  ріки.
Де  цвіте  золота  липа  духмяна
Там  воркують    в  парі  два  голубки.

З  неба    впаде  зірка  поміж  тополі
В  цю  мить  я  бажання  загадаю.
Хай    літо  повінчає  наші  долі!...
Бо  тебе  до  нестями  кохаю.

Зоряна  ніч  розлилась  наче  море
Грає,  музика  зір,  так  красиво.
А  там  в  гаю  ,де  стоять  осокори
Танцюють  вальс  лебеді  щасливо.

Я  в  твоїх  руках  скрипка,  ти  -  мій  скрипаль,-
Який  надихає  просто  жити.
Я  зодягну  в  щастя  зоряну  вуаль
Буду  для  тебе  я  ,  лиш  любити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025

БАЖАЮ ВСІМ МИРУ , І ДОБРА

Господній  дух  мене  наповняє
Цвіту  червоною  калиною  на  землі.
Від  людських  гріз  мене  захищає,
Щоб  зростала  паростком  на  зрошеній  ріллі.

Гнуть  злі  вітри    вниз  мене  додолу
Наче  билину  в  полі  розпинають  на  хрест.
І  несуть    по  замкнутому  колу...
Не  корюся,  лечу...  долаю  свій  Еверест.

 Вітриська  ламають  мої  крила  ,
Щоб  упала  я  духом  у  зневірі  без  сил.
Я  наче  маленька  пташка  мила
Лікую  рани,  там  ,де  пір'я  вирвано  з  крил.

Щоб  не  зламатись  в  зневірі  ,в  житті
Я  прошу  у  Бога  ласки  ,  щоб  просто  жити.
Відкриваю  серце    у  почутті  ,
Щоб  цей  світ  в  своїх  руках  красиво  творити.

В  душі  нема  заздрощів  і  злості
До  тих,  хто  топче  калиновий  цвіт  ногами.
 Хто  за  спиною    миє  мої  кості
І  того  Господь  знищить  у  порох  дощами.

Я  всім    миру  і  добра  бажаю!  
Розквітати,    як  дерево  під  небесами.
Не  ламай  гілля  у  саду  в  маю
Посій  зернятко,  хай    твій  сад  росте  плодами!.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2025

На мерзлім вікні мережані квіти

На  мерзлім  вікні  мережані  квіти
Їх  насіяла  снігом  біла  зима.
Зима  немов  би  Мадонна  над  світом
Молиться  до  ікон  за  сніжні  жнива.

Стоїть  зима  у  мовчазній  тишині
Із  -  за  сивих  хмарин  сіє  снігопад  .
А  сніг  летить  і  летить  у  вишині
Покрива  білим  снігом  осінній  сад.

Падає  сніг  на  столітні  дерева
Цвіте  земля  в  білосніжнім  розмаю  .
Зимонька  -  зима  наче  королева
Тримає  зимовий  день  в  небокраю.

Іскриться,  так  до  сонечка  білий  сніг
Блищить  наче  аметист  разить  очі.
Виграють  вітри  ґоргани  край  доріг
Малюють  казку  -  миті  найдорожчі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2025

́ФОТОГРАФІЮ НА ПАМ'ЯТЬ ЗРОБЛЮ

Ти  поглянь,  на  мене  кохана!...
Я  фотографію  на  пам'ять  зроблю.
Хай,    ця  осіння  мить  багряна!...
Розкаже,  як  тебе    кохаю  ,  люблю.

А  ти  колись  віднайдеш  фото
І  згадаєш  нас,    отой  прекрасний  час.
Час  біжить  на  швидкості  мото...
Летить  немов  би  жовте  листя    повз  нас.

Не  може  ніхто  зупинить  час
Летять  роки,  як  чайки  білокрилі.
Лиш  фото  нагадає  про  нас,-  
Зігріє  наше  літо  в  заметілі.

Я  дарую  троянди  білі
А  у  них  краса  -  пелюстки  любові.
Поміж  нас  тисяч  доріг  -  милі...
 А  спогад  веде  у    митті  казкові.

Ти  згадай  наш  рай  через  роки  
Куди  ходили  разом    із  тобою.
Заросли  давно,  оті  стежки  ,-  
Лиш  в  снах  приходиш  до  мене  весною.

Приспів:
Ти  поглянь  ,  на  мене  кохана!
Я  фотографію  на  пам'ять  зроблю.
Хай  ,  ця  осіння  мить  багряна  !...
Розкаже  як  тебе  кохаю  ,люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2025

МИНАЄ ЛІТО

Минає  літо  ,  дні  за  днями...
Відлітають  у  вирій  журавлі.
Курли,    чути  під  небесами
В  сивім  тумані  ранки  на  землі.

Дощик  б'є  дзвінко  у  барани
Голосить,  що    вже  осінь  на  землі.
А  дуби  неначе  титани
Розганяють  чорні  хмари  в  імлі.

Осінь  мережить  павутинку
Розфарбувала    у  верби  коси  .
Вітер  жене  у  даль  хмаринку
Верес    ходить  по  ріллі  ,ще  босий.

О  прощавай  літечко  ,прощай!
Я  прошу  тебе    побудь  ,  зі  мною.
На  прощання  ти  -  вальс  заграй
Веди  у  казку  ніжною  струною.

А  у  Карпатах  вже  ходить  осінь,
А  дощик  змиває  літечка  сліди.
Розпустила  золоті  коси
Запрошує    з  тобою  ,  ще  в  сади.

Збирає  загублене    зерно
У  садочку  плоди  у  комору.
Зриває  виноград  на  вино
Запрошує  нас  на  Покрову.

М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025

ОСТАННІЙ ДЕНЬ СЕРПНЯ

Зазолотіли  соняхи  у  полі  
Тріпочуть,  так  пелюстки  на  вітру.
Розлилось  жовте  море  на  роздоллі
Запалив  серпень  сонячну  іскру.

Жовтогарячі  квіти  при  дорозі
Поміж  хмар  ловлять  сонце  в  блакиті.
Дивляться  на  цей  світ  на  одній  нозі,
Мережать  вінець    у  срібній  ниті.  

Зашарілись  соняхи  у  рядочку
Стоять  наче  велетні  вартові  .
Зернятка  чорні  очка  в  сповиточку,
Набирають  міць  -  щедрі  врожаї.

А  я  так  люблю,  як  соняшник  цвіте!,-
Як  над  ними  метелик  кружляє.
Як  синьооке  літечко  золоте...
Після  дощу  райдугу  стрічає.  

Сонечко  заховалось    у  тумані
Відлітають  в  чужий  край  журавлі.
В  отави  падають  ябка  рум'яні
Час  збирає  в  міхи  плоди  землі.    

Вже  останній  день  серпня  догорає,
Збираєм  з  поля  золотий  врожай.
Листячко  жовте  з  дерев  опадає,
Кажемо  літу,  літечку  -  ''Прощай!''

А  завтра  вересень  -  золота  осінь,  
Надвечір'я    запалює  камін  .
Душа  літа,  сонечка  тепла  просить,
Дякує    Богу,  віддає    поклін.

У  серпня  заплакані  смутні  очі
Догоріло  наче  свіча  літо.
Вже  не  зігріють  прохолодні  ночі  
Дарують  красу  осінні  квіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025

БУДЬ , ДУШЕЮ КРАСИВИМ!

Будь,  душею  красивим  !
Наче  вранішнє  сонце  світи.
Іди  у  світ  щасливим!
У  своїх  руках  життя  твори.
 
Не  треба  високих  фраз,
Кричати,  як  на  троні  містер.
Тиснути  інших  на  газ,
І  кидати  слова  на  вітер.

Не  хвались,    що  ти    знавець!...
Силач  ,  здолаєш  всіх  у  битві.
Лиш  ,  той  на  землі  -  мудрець!
Хто  живе  з  Богом  у  молитві.

Будь  ,ти  завжди    собою,
І  не  виділяйся  у  юрбі.
Не  літай  під  горою
Бо  ніхто  не  дасть  руку  в  біді.

Друзів  в  тебе  багато,
Та,  не  всі  відчувають  твій  біль.
Знають  ,  лиш  коли  свято,-
Тоді  ,  летять  в  твій  дім  -  звідусіль.

А  коли  в  тебе  горе,
То,  тоді  пройдуть  стороною.
А  життя  наче  море,-
Штовхає  нас  на  дно  рукою  .

Бережись  ,  від  злих  очей!
І  довіряй,  лиш  тільки  Богу!
Він  світло  серед  ночей  -  
Веде  на  істину  дорогу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2025

ТИ , ТІЛЬКИ ТИ

На  небеснім  престолі    -  вінець  долі
Вінчає  у  любові  два  серця.
Ясна  Зірка,  яка  по  -  божій  волі
Зводить  наші  дороги  до  вінця.

А  посеред  перехожих  у  юрбі
З'явилась,    ти  наче  зірка  з  неба.
Побачив  ,ту  єдину  жінку  в  тобі...
Лечу,  як  птах  на  крилах  до  тебе.

 Скажи  звідки,  ти  будеш  незнайомко  ?...
Назви  красуне  ,  ти  -  своє    ім'я?...
Ти  наче  ,той  ясний  промінчик  сонця,-.
Що  блиском  осяює  путь  здаля.

Ти  тільки  ти,      мрія  -    у  моїх  думках,-
Жадана  жінка  ,  смисл  -    мого    життя.
Ти  -  тільки  ти  ,надихаєш  у  словах  
Мого  серця,  королева  моя.

Ти  поміж  квіток    квітка    найгарніша,-
Яка  просто  жити  надихає.
Ти  -  між  жінок  для  мене    наймиліша
Бачу  тебе  і  душа  співає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2025

НИНІ РОМАНТИКА НЕ В МОДІ

А  за  вікном    ллє  дощ,  і  вже  осінь...
Вітер  зриває  жовте  листя  в  саду.
Квіти  в'януть  від  зими  ,  морозу...
Без  сонечка  тепла  ніжних  слів  "  люблю".

Пробач  ,що  пишу  листа  ,так  пізно
Сиджу,  дивлюсь  у  заплакане  вікно.
Плаче  золота  осінь,  так  слізно...
Бо  іти  у  листопад  одній  дано.

Нині  романтика  ,  вже  не  в  моді
Не  дарують  ніжні  квіти  кохання.
А  настрій  в  кожного  по  погоді...
І  море  сліз,  розлуки  і  страждання.

Шукаємо  земне  тепло  -  любов
Не  вміємо  словом  зігріти  душу.
Коли  втрачаємо  коханих  знов...
Відпускаємо  мовчки  і  байдуже.

За  свою    любов  боротись  треба,
Захищати  від  чужих  очей  ,  грози.
Любити  лебідку  наче  лебідь
Зігріти,    витерти  сльозу  зі  щоки  .

А  хто    любить  ,той  дарує  квіти
Віднайде  перли  і  найкращі  слова.
І  щасливі  йдуть    удвох  по  -  світу
Зцілює  рани  любов  -    жива  вода.






 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025

Ти моя планета Щастя

ТИ    -  МОЯ  ПЛАНЕТА  ЩАСТЯ

Ти  мого  серця  пізня  любов
Моя  пристань  -  земного  раю.
Ти  -  вервечка  із  молитов
Ангел  наді  мною  в  небокраю.

Ти  моя  планета  щастя
Вимолене  в  Бога  ясних  зір.
Вірю  ,  що  нам  усе  вдасться...
Знайти  зірку  щастя  у  синіх  гір.

Ти  сад  -    ягоди  морелі
На  гілочці  білосніжний  цвіт.
Сонячний  зайчик  на  стелі
У  моїм  вікні  -  цей  ясен  світ.

Лечу  крізь  світи    наче  птах
В  твоє  життя  -    куточок  раю.
Пишу  я  листи  у  віршах
Бо  тебе  люблю  і    кохаю.

Ти  моя  книжка,  мій  роман...
Ти  моя  радість  ,  мій  біль  душі.
Ти  красень  чоловік  титан,-
Від  спраг  жива  вода  у  вірші.

Я  лиш  з  тобою  щаслива
За  тобою,    як  за  стіною.
Не  боюсь  зим,  коли  злива...
Знаю  ,  що  захистиш  рукою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025

ТИ У МОЇЙ ДУШІ ВЕСНА

Ти  -  моя  ніжна  пісня
Моя  глибина  і  висота.
Ти  -  моя  любов  пізня
В  небі  ясна  зірка  золота.

Ти  -  чарівний  струмочок,
У  якому  виграє  струна  .
Ти  -  мій  тихий  куточок
У  моїй  душі  весна,  весна.  

Ти  -  надійний    капітан,
Розрада  у  радості,  горі.
Ти  -  маяк,  мій  океан
Світло  -  у  зоряному  морі.

Ти  -  квітка  незабудка
Блаженна  мить    у  моїх  руках.
Ти  -  пташка  щебетушка,-
Яка  оспівує  рай  в  садах.

Ти  Всесвіт  -    моє  небо,
Казковий  вечір,  сонечко  схід.
Ти  -  лебідка  ,я  лебідь...  
Цілунком  розтоплю  в  серці  лід.

Ти  -  синьоока  річка  
Берег  надії,  пристань  життя.
Між  зір  -    Мадонна  нічка,  -
Яка  надихає  почуття.









 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2025

Яка місячна ніч

Літня  ніч  -  зорепад...
Пахнуть  трави  духмяні.
Кличе  голубів  в  сад
Купатись  у  коханні.

Місяць  в  повні  в  небі
Запалює  ясні  зірки.
З  гір  сузір'я  лебідь
Сіє    роси  на  квітки.

Цвіте  небо  всю  ніч
 Мов    маків  цвіт  у  полі.
Місяць  зорить  до  віч
вінцем  єднає  долі.

Ця  ніч  ,як  ясен  світ
Видно  ружі  в  розмаю.
Солодить  яблунь  цвіт  ,  -  
П'янкі  пахощі  в  маю.

Місяць  під  вербою
Зорить  в  дзеркало  ріки.
Ми  вдвох  із  тобою
Ловимо  в  жмені  зірки.

Ми  щасливі  удвох
Йдем  у  зоряне  літо.
Благословить  нас  Бог
Сіє  зорі  між  квіту.

А  ця  ніч  казкова!...
Вінчає  нас  любов'ю.
Йду  до  тебе  знову,-  
Щоб  буть  навік  з  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2025

Я ЗБЕРЕЖУ ТВОЮ ЛЮБОВ

Я  збережу  твою  любов
У  своїм  серці    світлі  почуття.
Вимолю  в  Бога  з  молитов,
Щоб  світили  зорями  ти  і  я  .

Я  прийшов  у  твоє  життя,
щоб  вогонь  кохання  запалити.
Обіцяю  любити    я,-                
Щоб  від  гріз  ,  і  дощу  захистити..

Я  розділю  світ  з  тобою,
Буду  з  тобою  сонце  стрічати.
Літо  спливе  за  водою,  -  
А  ти  будеш  -  мене  пам'ятати.

Ти  живеш  у  моїх  думках,
В  заметіль  зими  тебе  зігрію.
Прилечу  до  тебе  ,  як  птах
Принесу  тобі  квітку  надію.  

Душею  її  зігрівай
Хай  вона  у  серці  цвіте  вічно!..
Зів'янути  квітці  -    не  дай!...
Впаду  снігом  і  покрию  ніжно.
 




 
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046333
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.08.2025

ХАЙ ІСКРЯТЬСЯ ЩАСТЯМ ОЧІ!

В  юрбі  серед  перехожих  зустрів
Закохавсь  в  твої  ямочки  на  щоці.
Твій  милий  погляд    очей  зупинив
Квіти  троянди  ,  що  несла    у  руці.

Стрілись    пізно    на  дорозі  життя
Коли  відлітали  у  даль  журавлі.
Забилось  у  грудях  серцебиття,
Щоб  повінчали    ми  долі  на  землі.

Я  цілунком  сонячного  неба
Зацілую    твої  руки    устами.
Хай  іскряться  щастям  очі  в  тебе  !,
 Стеляться    троянди  квіти  стежками.

Ти  -    осіння  квітка  жінка  осінь
На  твоє    волосся  упав  перший  сніг.
Не  сумуй,  що  йде  зима  морози...
А  простелю  пелюстки  троянд  до  ніг.

Вдячний  долі  ,що  стрілись  з  тобою,-
Що  осінь  золота    поєднала  нас.
Ми  наче  лебеді  під  горою
Танцюємо  у  парі  білий  вальс  ,вальс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2025

О лицарю, мій сонячний друже !

О  ,лицарю,  мій  сонячний  друже  !...
Озвись,  до  мене  ,  де  ти  є  ,  не  мовчи?!...
Для  тебе  цвіту  ,як  мальва  -  ружа...
Будую  до  тебе  зоряні  мости.

Малюєш  казку  з  ніжної  краси
Йдеш  крізь  океан  на  інший  материк.
Клоняться  тобі  столітні  ліси
Пишеш  світу  закони  ,і  свій  вердикт.

Цвіту  квіткою  у  земнім  раю
Купаюсь  в  цвіту  маю  наче  в  морі.
Тебе  лиш  одного  я  чекаю,-  
Наче  соловейка  рано  на  зорі.

Дивлюсь  у  світанкові    зіниці
Такі  пречисті  ,  як  блакитне  небо.
Ти  -  зориш  у  дзеркало  водиці  
Сонячно  танцюєш  ,як  білий  лебідь.

О  лицарю  мій,  я  наче  пташка,
Закрита  на  ключ  у  клітці  від  людей.
В  храмі  самоти  наче  монашка
На  зоряній  вервичці  жду  твох  ідей.

О  лицарю  ,мій  сонячний  друже!...
Прожени  чорні  хмари  наді  мною.
Хай  брат  -  вітер,    і  лиш  без  напружень
Від  спраги  напоїть  дощем  -  водою.

Визволи  від  засніжних  хмар  рукою
Намалюй  райдугу  після  грози.
Заколиш  мене  у  сни,  у  льолю...
Витри  з  очей  від  солоної  сльози  .

О  лицарю,  мій    сонячний  друже!...
Велетню  у  царстві  тисячу  зірок.
Зігрій  мене  в  заметіль,  у  стужу...
Ти  є  мій  всесвіт,повітря  ковток.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2025

Я КВІТКА У ТВОЇХ РУКАХ

Я  твоя  любов  ,    квітка  у  руках
ти  -    у  моїх  думках    жадана  мрія  .
Явивсь  наче  принц  на  коні  у  снах
Запросив  у  рай,  де  цвіте  лілія.

Дивлюсь  і  ловлю  я  погляд  очей
наче  дві  зорі  ,що  сяять  у  небі.
Ти  -  троянда  поміж  білих  лілей
вдихаю  і  кружляю  наче  лебідь..

Стою...мовчки  милуюсь  тобою
П'ю  я  мить  щастя    наче    квітка  росу.
Торкаюсь  ніжно  тебе  душою
Цілую  уста  ...і  золоту  косу.

Наші  почуття  ,  то  цвіт  кохання
Світ  в  якому    лебеді  щасливі  вдвох.
Ти  в  океані      -  зірка  світання
Під  зорями  нас  благословив  сам  Бог.

Якщо  любиш  у  почуття  не  грай!
Лелій,  у  своїм  серці  наче  квітку.
На  вітрину  щастя  не  виставляй!
Бережи  від  гріз,  і  дощу  на  світку.

Обійми...Цілуй  мене  красиво  ,
Щоб  від  подиху  танула    наче  сніг.
Йшла  по  Світу  з  тобою    щаслива
Усміхалась  я  здалека  край  доріг.

Заховай  квітку  від  чужих  очей  
Лебединим  крилом    від  вітру  ,грози  ,
І  -  будь  сонечком  посеред  ночей
Зігрій  у  осінь  ,у  люті  морози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025

ЧАС ЛЕТИТЬ

Час,  так  швидко  летить,  і    летить,-
Наче  у  даль  птиці  дні  за  днями.
Ніхто  не  може  їх  зупинить
Молодість  летить  за  журавлями.

А  там  ,  де  ми  вчора  ходили,
Там  вже  золота  осінь  -  листопад.  
До  ніг  стелить  багряний  килим
Засріблив  мої    скроні  -  снігопад.

Вже  літечко      листя  золотить,  
Зриває  пожовклий  лист  вітрами.
Час  мережить  вишні  срібну  нить,-  
Де    купались  в  маю  під  зірками.

Вчора,  ще  цвіла  весна  для  нас  ,
В  саду  яблуневий  цвіт  в  розмаю.
Наче  бистра  вода  біжить  час
Вже  сонце  низенько  в  небокраю.

Вже  відгриміли  літні  грози
На  порозі  вже  осінь  золота.
Душа  прагне  тепла  в  морози...
Метуть  сніги  ...ти  -  один  ,я  одна.




 

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025

Я З ДИТИНСТВА ЛЮБЛЮ

Я  з  дитинства  купалась  у  молоці  
У  зеленім  морі,  де  росяні  трави.  
Цей  світ  дарував  квіт  ромашки  в  руці
Cтрічала  сонечко  літа    з  за  заграви.

Я  із  дитинства  люблю  берег  ріки,
Тут  тече  водиця  дзвенить  наче  кришталь.  
Ловила  золоту  рибку    у  ріки  
І  вплітала  у  коси  зоряну  вуаль.

Я  з  дитинства  люблю  смерековий  ліс,
Квітучі  гаї,  поля,  луги,  діброви.
Там,  де  біля  кладки  стоїть    верболіз,
Там  в  холодочку    пили  воду  корови.

Я  з  дитинства  люблю  пісню  солов'я,
Як  в  полі  колоситься  жито,  пшениця.
Тут  збирала  в  долоні  колоски  я,
І  від  спраги  пила  водицю  з  криниці.

Я  з  дитинства  люблю  трави  у  росі,
Торкалась  землі  я    босими  ногами.
І  ранила  на  стерні    ноги  босі,
Мов  білий  птах  літала  під  небесами.

В  дитинстві  пасла  гуси  і    корови,
Доїла  з  своєї  руки  в  збан  молочко.  
Ходила  по  малину  до  діброви,
І  вдихала  у  пахощі  трав  -  божество.
 
Я  не  забуду  дитинства  тихий  рай,
В  калюжі  бачила  райдугу  над  світом.
Безкраї  поля,  луги,  зелений  гай,
Тут  я  збирала  польові  квіти  літом.

Я  з  дитинства  люблю  квітучі  сади,
І  мальви  ружі  ,що  цвітуть  коло  хати.  
Я  зростала  між  них  з  чистої  роси,  
Слухала  в  стоголоссі  птаху  крилату.

Я  з  дитинства  люблю  ліловий  бузок
Коли  цвіт  весна    пахощі  розливає
Літом  солодить  грушка  наче  медок
Тут  у  райськім  садочку    душа  співає  

Я  із  дитинства  люблю  білих  лелек
Що  на  одній  нозі  клекочуть  до  зірок
На  крила  збирають  зорі  мов  у  глек
Сіють  море  щастя  світу    поміж  квіток

Я  з  дитинства  люблю  стрункі  ясени,
Як  цвіте  золота  липа  у  розмаю.
Тополі  у  біленькім  пуху  весни,
Клена  у  сузір'ї  -  зоряного  маю.

Я  із  дитинства  ходила  до  дуба,
Що  стоїть  на  панській  горі  наче  титан.
Йшла  до  нього  у  гості  ,  як  до  друга...
Слухала  молитву  пташок  наче  коран.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2025

Я ПРИЙШОВ У ЦЕЙ СВІТ НЕ ДЛЯ КОРИД

Я  що  прийшла  у  цей  світ  для  корид,
Що  не  люблю  юрби  і  телекамер.
О  ,  як  мені  уникся  і  набрид
Щоденний  спорт  боротися  з  биками.  
Л  КОСТЕНКО  

Я  прийшов  ,  у  цей  світ  не  для  корид,
Щоб  щодня  боротись  з  биками.
Я  українець,  не  москаль  -  гібрид
Шаную  все  рідне  віками.

Я  не  модель,  не  артист  на  сцені,
На  червону  доріжку  не  йду.
Не  демонструю    одежі  верхні,
І  не  граю  у  подвійну  гру.

Я  не  гладіатор  на  арені,
Що  на  піску  проливає  кров.
Руки  мої  тримають  у  жмені...
Письмо,  у  якій  живе  любов.

Я  прийшов  у  цей  світ  ,  щоб  любити
Посіяти  зерно  на  ріллі.
Збудувати  дім,  сад  посадити...
 Хвалити  Бога    на  цій  землі  .

Я  не  слуга,  і  не  цар  на  троні...
Я  господар  своєї  землі.
Молюсь  у  храмі  древній    іконі,
Сонцю  Бога  -  матінці  землі.

Ця  земля  дана  нам  небесами,
Зросив  потом  із  чола  мій  дід.
Охрещена  у  бою    вогнями  ...
І  за  неї  пролив    кров  мій  рід.

Я  не  ношу  на  грудях  медалі
Не  потрібно  мені  чужого.
До  дір  я  протру  взуття,  сандалі,  
ніколи  не  віддам  свого.

Це  моя  земля,  ці  гори,  степи!...
Ліси,  луги,  гаї,  діброви.
Пам'ятайте,  нікчемні      вороги!...
Що  ви    вбивці  моєї  мови.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2025

ТИ ПОКОХАЙ МЕНЕ

Дивлюсь  я  у  дзеркало  води
Бачу  відображення  зір  над  нею.  
А  на  золотім  піску  сліди,
Там  серце  закоханих    над  землею.  

Ти  покохай  мене,  покохай!...
Таку,  яку  сотворив  мене  Господь.
І  від  холодних  зим  -  захищай  !
Цілунком  зігрій  мою  душу  і  плоть.  

Ти  покохай  мене,  полюби!...
Без  усяких  прикрас,  яка  є  в  житті.
У  юрбі  мене    не  загуби!
В  будні  запалюй  свято  у  почутті.  

Вже  відгриміли  літні  грози!
Із  дерев  падає  листя  під  ноги.
В'яне  квітка  від  зим  морозів,
Осипає  пелюстки  край  дороги.

А  поміж  нами  тисяч  доріг,
Осінь  несе  в  душу  ,  журбу  і  печаль  
Замітає  наш    рай  перший  сніг...
У  коси  увінчав  зоряну  вуаль.

Злетіли  у  світи  журавлі
Згубився  їхній  слід  в  сивім  тумані.
Я  шукаю  тебе  на  землі,
Щоб  відчути  тепло  рук  на  світанні.

----------------------------

Буду  музою  -    тобі  з  верша
Люби  таку,  люби  яку  стрів  вперше!
В  кожній  порі  квітка  красива
Кожна  жінка  хоче  -  бути  щаслива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2025

Я прийшов у цей світ любити

Я  прийшов  у  цей  світ  любити
Від  щастя  розквітати  як  сад.
Куточок  раю    в  руках    творити
Зустрічати  у  парі  листопад.

Я  прийшов  у  цей  світ,  щоб  жити
Стрічати  світанки  разом  удвох.  
Радість  і  смуток  розділити,
Хай  благословить  нашу  долю  Бог  !

Я  прийшов  у  цей  світ  ,  лиш  на  мить,
Хочу  все  життя  жити  з  тобою.  
Обіцяю  все  життя  любить
Захищати  від  грози    рукою  .

Я    боюсь  тебе  загубити
І  втратити  на  життєвім    путті  .
Ми  прийшли  у  світ  ,щоб  любити
Запалювати  свято  в  почутті.

Я  так  люблю  тебе  кохана,
І  нікому    тебе  я  не  віддам  .
Для  тебе  я  всесвітом  стану!
Ти  моя  свята  любов  -  земний    храм.  

Ти  прийшла  нежданно    у  мій    світ,  
Мрію  і  думаю  лиш  про  тебе.
Вдихаю  у  твій  парфум  -  твій  цвіт
Дивлюсь  я  у  твої  очі  неба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2025