| Сторінки (33/3296): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
О МАДОННО НОЧІ!
О Мадонно ночі - зірко щастя!
В золотій короні сяючий німб.
Із твоїх рук приймаю причастя
Наче срібні роси зоряна ніч.
Із твоїх губ нап'юсь зореквіту,
У місячнім сяйві блаженну мить.
Зійду у ніч зіркою над світом,
Вимережу стежку золоту нить.
Зійде рано сонце на світанку
Засяє у небесній блакиті.
Вдягну сорочку вишиванку,
Зацвіту, як маків цвіт в цій миті.
Там цвіте золота липа в гаю,
І так пахне п'янко медами.
Лебеді купаються в тім раю
Звінчали свою любов серцями.
Навесні злетить жайвір в небеса
І розправить крила над землею.
А я босоніж піду у жита, -
Щоб прорости до нею душею.
Дивлюсь на цю красу, не надивлюсь, -
Згораю, як зірка - зорепадом.
Тут дощем - живою водою проллюсь,
Зійду сонечком весни над садом.
О Мадонно ночі - зірко щастя !
прожени в даль мою печаль, журбу.
Хай відлунням озветься - пісня давня
Поведе в земний рай - вись голубу.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025
Із твоїх уст я п'ю любов,
Як цілунок сонця - ясен день.
Ти сьоме небо - мій покров,
Богиня зір - пісня із пісень.
У твоїх очах - цвіте синій льон,
В сіянні зір - блакитні небеса.
Ти прийшла тихенько в мій сон,
Взяла в полон твоя ніжна краса.
Ти - яскрава зірка рання,-
Яка просто жити надихає.
Ти квітка весни - кохання,
Бачу я тебе душа моя співає.
Ти - у травах чиста роса,
наче срібні перли у намисті.-
Вабить , так золота коса -
Мов цвіт яблунь на зеленім листі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025
О скажи , тебе знайти?...
І якими, ти ходиш стежками.
Я до тебе будую мости...
Шукаю, як зірку під небесами.
О усміхнись, мені усміхнись,-
Я тебе впізнаю у юрбі .
А Із неба сонечком явись ,-
А я подарую любов тобі.
Я до тебе прийду в твої сни,-
Огорну в лебедині крила .
А ти мені сонечком весни...
Усміхнись із далека мила.
Я часто бачив тебе у снах,
Ти в саду мов лілія цвіла.
Над тобою кружляв наче птах
Ти у тій казці піснею була.
Піду на край світу за тобою
І твої сліди я віднайду.
Повінчають небеса з тобою,-
Як князь місяць вишню молоду.
Ти моє сонечко, моє небо,-
І за тебе я віддам життя.
Лечу до тебе немов би лебідь,
щоб з тобою іти у рай - життя.
2-----------------------------
ВСЕ МИНАЄ
А все цвіте наче цвіт весна,
все минає, як вода рікою.
І нічого вічного нема...
Сад весни опадає листвою.
Все цвіте і іде в небуття,
Згорає вогнем у попіл, у дим.
Допоки б'ється серце - життя -
Ти -світи сонцем - небом голубим.
Не спіши, за вітром не лети,
Зупинись, і подивись на зорі .
На землі, ти - сонечком світи!
Будь ,наче яскравий маяк в морі!
Крок за кроком іди до мети,
Черпай сили у земній красі.
Лети крізь тумани у світи,
Купайся в травах у срібній росі.
Ти живи, стрічай сонце зранку,
Радій милій пташці, що співає.
Усміхнись у вікні - світанку!
Хай у душі весна розквітає!...
3------------------------------------О Мадонно ночі - зірко щастя!
В золотій короні сяючий німб.
Із твоїх рук приймаю причастя
Наче срібні роси зоряна ніч.
Із твоїх губ нап'юсь зореквіту,
У місячнім сяйві блаженну мить.
Зійду у ніч зіркою над світом,
Вимережу стежку золоту нить.
Зійде рано сонце на світанку
Засяє у небесній блакиті.
Вишию сорочку вишиванку,
Зацвіту, як маків цвіт в цій миті.
Там цвіте золота липа в гаю,
І так пахне п'янко медами.
Лебеді купаються в тім раю
Звінчали свою любов серцями.
Навесні злетить жайвір в небеса
І розправить крила над землею.
А я босоніж піду у жита, -
Щоб прорости до нею душею.
Дивлюсь на цю красу, не надивлюсь, -
Згораю, як зірка - зорепадом.
Тут дощем - живою водою проллюсь,
Зійду сонечком весни над садом.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2025
Я тебе до нестями кохав
І тоб довіряв я у всьому .
Ти зрадила з іншим , я страждав...
Ранила по серцю живому.
Для нас цвіла весна - місяць май .
Ти збудувала стіну між нами .
І - спалила мости у наш рай
я жив, як у пустелі роками.
Ти розтоптала світлі почуття,
Келих щастя на околки розбила.
Ти була мій ідел - мій сенс життя...
О як ти все життя з тим жила?...
Ти зрадила нашу святу любов,
І грала на сцені різні ролі.
А із мого серця, ти пила кров,-
Як гроза розтоптала ти долі .
Ти залишила мене на самоті-
Втікала від мене, як дика лань.
А ти іншого зустріла на путі...
Зрадила, додала болю, страждань.
Я наче без лебідки лебідь - один,
Стрічав весну на березі життя.
Пив з чаші кохання отруту полин,
Згорав наче в небі ясна зоря.
Відцвіла весна відгриміли грози
Сплило наше життя за водою.
Вже осінь, на порозі зима морози...
На різних берегах ми з тобою.
2------------------------
О Всесвіте - блаженні небеса!
Зупиніть, оцю святу блаженну мить!.
Хай у росах купається краса!
Над берегами ріка - вода дзвенить.
О небо вічне - зоряний раю!
Налий в часу солодке ,як мід життя.
Край неба між зір я зачекаю,
Буду в долоні ловити зорі я.
О небо вічне, дай мені щастя!,
Щоб цвіти трояндою поміж лілей .
З твоїх рук прийму, дар, як причастя,-
І насію море квітів для людей.
О небо вічне, ти - сонце Бога !
Владика - святого неба і землі.
Насій квіти весни край дороги!...
Хай лебеді купаються в цій красі.
О Всесвіте - князю синьоокий!
Ти - ясен місяць і мій небесний храм.
Ти - безмежний океан широкий
Є жива водиця для душі від ран.
О Всесвіте! о вічні небеса!
Дощем омий згарище, попіл війни .
Хай шумить ліс, колосяться жита...
Ростуть, як дубочки красені сини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2025
Оспівую я твоє ім'я
Молюсь тобі я наче Мадонні.
Відкриваю свої почуття,-
Як молодий місяць зірці вповні.
А у твоїх очах увесь світ -
Віддзеркалює блакитне небо.
Ти кличеш у зоряний політ,
Лечу, як птах до тебе, до тебе.
Ти - музика щастя у піснях ,
В тебе блакитні очі , як небо.
Ти душі насолода у снах,
Небесна сила манить до тебе.
Коли чую твій голос, твій спів,-
То з під моїх ніг земля втікає .
Ти - феєю являєшся до снів ,
Душа пісні про любов співає.
Серденько рветься із грудей
Кохаю тебе, люблю до нестями.
Ти квітка мальва поміж орхідей,
Музика , що вінчає нас піснями.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025
Ти квітка весни моїх мрій,-
Біла лебідка в небокраю.
Коли я чую голос твій
То наче пролісок розквітаю.
Йду до тебе наче у храм
І несу тобі квіти любові.
За тебе я життя віддам ,-
Щоб цілувать уста малинові .
У твоїх очах увесь світ, -
Ти - сонечко синьоокого неба.
Ти - подих повітря - політ,
Розправляю крила наче лебідь.
Ти - зірка на ім'я '' Cонце'',
Богиня муза зоряних октав.
Ти - рожевий світанок у віконці
У срібних росах квітка між трав.
Дивлюсь я у твої очі-
Тону у них наче в океані.
Ти - яскрава зірка в ночі,-
Яка дарує мить щастя в коханні .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025
ПОДАРУЙ МЕНІ, ОСЕНЕ!
Подаруй мені, осене!
Блакитне синє небо, як льон.
В багрянцю - бабине літо.
У земнім раю - казковий сон,
Яскраве сонце над світом .
Подаруй мені, осене !
У барвах - Золотий листопад.
Рожеві мрії і радість.
В кошику яблука, виноград,
Довгих літ життя - тиху старість.
Подаруй мені, осене !
Голуба миру, світ без війни.
на хмарці два птахи в парі .
А в садочку у квітах весни
Музику ніжну в стожарах.
Подаруй мені, осене !
Букет білих жоржин у руці.
Крихітку щастя і добра.
І усмішку щиру на щоці,
Зорецвіт - на березі Дністра.
Подаруй мені, осене!
теплі ранки, тихі вечори.
День над світом, як океан.
В полі, як гомонять явори
Рай - життя мов золотий лан.
Подаруй мені , осене !
День без дощу, печалі, журби.
Без страждань, тривоги, болю.
Хай воркують в парі голуби!...
Вінчують піснями долю.
М ЧАЙКІВЧАНКА
2--------------------------
Із твоїх уст я п'ю любов,
Як цілунок сонця - ясен день.
Ти сьоме небо - мій покров,
Богиня зір - пісня із пісень.
У твоїх очах - цвіте льон,
В сіянні зір - блакитні небеса.
Ти прийщла тихенько в мій сон,
Взяла в полон мене твоя краса.
Ти - яскрава зірка рання,-
Яка просто жити надихає.
Ти квітка весни - кохання,
Бачу тебе душа розквітає.
Ти - у травах чиста роса,
наче срібні перли у намисті-
Вабить , так золота коса -
Мов цвіт вишні на зеленім листі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2025
Заміж дівку беруть свого плекання,
А не ту, що пройшла Рим і Крим.
Бо будеш слухати її ''лекання',-
На лице закладе маску - грим.
А Чужа дівка, як лінива кішка
Любить на сонці полежати.
Її цікавить ,лиш гроші, автівка
Не втримаєш , ти її в хаті.
А чужа дівка, як рання спасівка
В руки впаде шальному вітру.
Вона не буде тобі вірна жінка,
Бо любить багатих і ліру.
А чужа дівка є капризна жінка,
не хоче нічого робити.
Вона застрягне наче в горлі кістка,
Не дасть тобі віку дожити.
А чужа дівка, як зламана гілка
На вітті не цвіте первоцвіт.
А вона любить, лиш лисого дідька,-
Який топче ногами весь світ.
А чужа дівка, не є мілка кілька
Вона зубаста акула в морі.
Не буде працювати наче бджілка,
Не дасть, тобі руку в біді, в горі.
А чужа дівка, як троянда квітка
В неї є голки, гострі шипи.
Вона красива, як пава на світку
Не зварить тобі чаю з липи.
А чужа дівка, це люта вампірка
Вип'є досхочу твоєї крові .
Стріляє словами наче гвинтівка,-
Скрутить роги навіть бикові.
Заміж дівку беруть, зі щирим серцем,
Яка росла на твоїх очах.
А не , в якої довгий язик з перцем,
Сміється з тебе, літає як птах.
А дівку треба брати господиню
Щоб напекла хліб, зварила борщ.
Не ту, що пхає мугрищ у кишеню,
Шукає старого діда і в кущ .
А заміж дівку беруть по любові,
Плекану з свого села, міста.
А не за тисяч миль, аж у Чорткові,-
Яка не вміє замісить тіста.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2025
Я не на віданню дівка,
Щоб подобатись усім підряд.
У мене сива голівка,
Бачила життя : сніг, дощ і град.
Я можу довго мовчати
Стояти мокнути під дощем.
А біль зі слізьми ковтати,
Молитвою лікувати щем .
Я дивилась смерті в очі,
І бачила в житті багато.
Шукаю світло у тьмі вночі ,
Щоб бачити сонце у свято.
Не слухаю базарних баб,-
Які мають час на балачки.
Тих зелених в болоті жаб,
В яких кипить все від гарячки.
Хто я така, щоб судити?...
Задихаюсь від пустих розмов.
Краще із мудрим згубити,
Чим із дурнем одягти обнов.
Не люблю базарних розмов,
І кидати на вітер слова.
Не свята, лиш свічка церков -
У мені тече сльоза жива.
Буду слухати, мовчати
Вмію постояти за себе.
Дурня краще оминати,
Коли він виходить із себе.
Не йду на улов, як рибак
І не розпалюю жар вогню.
Не дам спалити просто так,-
Рідних, тих кого я, так люблю.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2025
Впав на жовтий лист перший сніг,
Поцілував морозець жовті отави.
Вітер птаху збиває із ніг...
Окутала сніжна заметіль з заграви.
Холодно... дощ ллє, як із відра
Згорає пожухле листя в каламуті.
Глянув грецький горіх із ядра-
Задихається у дощовій отруті.
Ні душі, а лиш свище вітер...
Летить листва із верховіть у забуття.
Вдягну чоботи, плащ, і світер , -
І піду у листопад - сніжну зиму я .
Світ затягнула сіра імла,
Затаїв подих чорний ворон на дубі.
Вчора золота осінь була...
Збирала у кошик опеньки на зрубі.
Від дощу пес сховавсь у буду,
заглядає крізь шпарку на тин ,аж до віт.
Як після потопу Ной - люду,
Із туману нахиляє, цей ясен світ.
То сніг ,то дощ , то сніжить між хмар,
Зійшло край неба сонечко в надвечір'я.
Чорний ворон кряче кар та кар...
Клен у сіянні сонця наче сузір'я.
2---------------------------
ІДУ ДО ТЕБЕ НАЧЕ У ХРАМ
Ти квітка весни моїх мрій,-
Біла лебідка в небокраю.
Коли я чую голос твій
То наче пролісок розквітаю.
Йду до тебе наче у храм
І несу тобі квіти любові.
За тебе я життя віддам ,-
Щоб цілувать уста малинові .
У твоїх очах увесь світ, -
Ти - сонечко синьоокого неба.
Ти - подих повітря - політ,
Розправляю крила наче лебідь.
Ти - зірка на ім'я '' Cонце'',
Богиня муза зоряних октав.
Ти - рожевий світанок у віконці
У срібних росах квітка між трав.
Дивлюсь я у твої очі-
Тону у них наче в океані.
Ти - яскрава зірка в ночі,-
Яка дарує мить щастя в коханні .
М ЧАЙКІВЧАНКА
3------------------------------------------
ТИ МУЗИКА ЩАСТЯ У ПІСНЯХ
Оспівую я твоє ім'я
Молюсь тобі я наче Мадонні.
Відкриваю свої почуття,-
Як молодий місяць зірці вповні.
А у твоїх очах увесь світ -
Віддзеркалює блакитне небо.
Ти кличеш у зоряний політ,
Лечу, як птах до тебе, до тебе.
Ти - музика щастя у піснях ,
В тебе блакитні очі , як небо.
Ти душі насолода у снах,
Небесна сила манить до тебе.
Коли чую твій голос, твій спів,-
То з під моїх ніг земля втікає .
Ти казкою приходиш до снів ,
Душа пісні про любов співає.
Серденько рветься із грудей
Кохаю тебе, люблю до нестями.
Ти квітка мальва поміж орхідей,
Яскрава зірка під небесами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2025
Село Чайковичі - дзеркало Дністра
В річці дзвенить криштальна водиця .
Тут земля батьків, калина, та верба -
Сяє в рушниках - мамина світлиця.
Цвіте садочок, мальва біля хати
Сходить рано сонце на світанку .
Тут купала в молоці мене мати...
Шила в узори цвіт - вишиванку.
На березі Дністра видно ліс здаля ,
Зелений гай, як шумить діброва.
Тут село моє, і тут зростала я -
в садочку тішить солов'я мова.
Чайковичі - це моя свята земля,
Три церквиці наче дзвін зірниці.
Тут рідна школа, де колись вчилась я,-
Зростали крила наче у птиці.
О світанкова - моя зірко рання!
Ти кличеш мене у рідне село.
Туди, де дзвенить мила пісня давня,
з гір виграє ніжних струн джерело .
В полі зріє овес, жито, пшениця,
Поміж них пломеніє маків цвіт.
До хати кличе вечірня зірниця...
У рай дитинства, де мій ясен світ .
2-----------------------------------
На панській горі - дуб, ставочок, верба,
Видно все село ,як на долоні.
Тут пречисте небо - блакить голуба -
А в травах пасуться карі коні.
Тут у поле жайвір рано злітає
Будить трударя від зимових снів.
Мати земля зернятко засіває
Стрічає журавлів з чужих країв.
Стоїть у смутку, журбі завод титан
Поруч з ним мила школа княгиня .
А народний дім обняв сивий туман...
Клониться до ніг зірці Богині .
А за селом на вигоні тишина ...
Лиш чорний ворон на дубі кряче.
Прийшла до святих могил мати сумна,
За своїм сином ридає, плаче.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2025
Я наче мати Тереза для усіх-
Відкривала двері у свою душу.
За вікном гроза ,ллє дощ, а чи у сніг...
Роблю все від серця, не через мушу.
Я є людиною діла і слова
За характером - сильна ,i не слабка
І не люблю міняти свого слова,
Коли сказала допоможу я.
На слово я ставлю круглу печатку
Не сплю до ночі думаю про всіх.
Кому дам гроші , кому шоколадку,
Несла у руках щастячко для втіх.
Не відвернуся, не закрию очі
Коли бачу потрібна в біді я.
Знайду ліки для душі найдорожчі,
Лиш би усміхалось мені дитя.
А я гостинно відкривала свій дім,-
Що було у хаті , тим пригощала.
Ділилась щиро душею я усім,
Як могла, так усім я помагала.
Не було різниці свої, чи чужі...
Кожному хотіла я догодити.
За спиною точили мені ножі...
Заздрість, вміє лиш язиком судити.
А коли у мене була проблема,
То ніхто не спитав '' як ти там живеш?''.
Не подзвонив, не цікавила тема...
О Скажи жінко, як ти свій хрест несеш?!...
Закрили телефон Тиша. мовчання...
Ніхто не спитає, як здоров'я твоє?.
Жива, ти жінко, чи вмерла до рання...
Кожен любить себе , знає лиш своє.
Лиходію, ти відкрий свою хату...
Обнесе тебе до нитки, обкраде.
Закладе на свої вуха він вату,
І очима наче циган тебе пасе.
На самоті ,на одинці лишили...
Давай, собі як хочеш раду сама.
Змії із серця п'ють кров і рвуть жили...
Лютують, як вітер в заметіль зима.
Язик без костей, пускає в очі дим
Циган стукає в двері, коли треба.
Дивиться на тебе поглядом кривим
Пусти в свій рай - життя, він хоче неба.
А ще ніхто, нікому не догодив,
Якби ти з усіх сил не старався.
Хто ближнього, хоч трішки свого любив,
Отой людиною він зостався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2025
Я живу сьогоднішнім днем на землі
Не хочу знати, що завтра буде.
Ростуть дерева : великі і малі
Віддають красу - світу , як люди.
У кожного свій час, відрізок життя
Від А до Я написана доля.
Гасне ,як запалена свічка - буття
На все у житті - Господня воля.
У одного дорога неначе скло
І світиться, як вода у річці.
А не все зернятко зійде у стебло
Не весь цвіт - наллє у плід на гілці.
Дорога є крута , і пряма в житті-
І кожен йде у свою дорогу.
Стрічаються різні люди на путі
Шукаємо тих, хто є від Бога.
Йдемо наосліп ми у життя - буття
Падаємо , встаємо на ноги.
Як пагінець зростає увись дитя
Шукаємо світло - коли тривога.
Не легко віднайти свою людину
Рідну душу, щоб зігріла тебе.
Прийняла з доріг у свою родину
І нахиляла - небо голубе.
Буває, так ... чужі стають, як рідні-
А рідні тобі стають чужими.
Ми усі на землі, такі є різні,
Не для усіх доступні - зручними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2025
А час летить, як листя з клена
миттєво на очах згорає.
Ще вчора було все зелене
Колосилась нива врожаєм.
Ще вчора день над небокраєм
Розквітав, як сонях у полі.
А зоряний вечір над гаєм
Встеляв квіти щастя тополі.
Життя ,як птах летить у блакить-
Там ,де сяє сонце в зеніті .
В долоні дарує щастя - мить
Малює нам картини у квіті.
Щастя, це прокинутись зранку
Бачити сонечко у вікні.
Встати раненько на світанку,
Йти босоніж в трави по росі.
А для щастя, так мало треба-
Щоб були в тебе мама, тато.
Світило між хмар сонце у небі-
Чекали з доріг батьки у хаті.
Щастя, це коханий чоловік
І ти за ним, як за стіною.
Для тіла, душі віднайде лік...
Надихає, як цвіт весною.
А щастя, це музика дощу
А над світом блакитне небо.
Зростити квіточку запашну,
Щоб всміхалось дитя для тебе.
М ЧАЙКІВЧАНКА
2---------------------------------
Впав на жовтий лист перший сніг,
Поцілував морозець жовті отави.
Вітер птаху збиває із ніг...
Окутала сніжна заметіль з заграви.
Холодно... дощ ллє, як із відра
Згорає пожухле листя в каламуті.
Глянув грецький горіх із ядра-
Задихається у дощовій отруті.
Ні душі, а лиш свище вітер...
Летить листва із верховіть у забуття.
Пишу осені листи з літер,
Наче свічка у самоті згораю я .
Світ затягнула сіра імла,
Затаїв подих чорний ворон на дубі.
Вчора золота осінь була...
Збирала у кошик опеньки на зрубі.
Від дощу пес сховавсь у буду,
заглядає крізь шпарку на тин ,аж до віт.
Як після потопу Ной - люду,
Із туману нахиляє, цей ясен світ.
То дощ, то сніг , то туман - між хмар,
Зійшло край неба сонце у надвечір'я.
Чорний ворон кряче кар та кар...
Зійшла райдуга сяє клен наче сузір'я.
3----------------------------------------
Не завжди буває ,так , як у кіно...
Не усі зустрінуть принца, як у казці.
Це лиш по божій волі щастя дано -
Цвісти, як квітці від ніжних рук у ласці.
Так хочеться відірватись від землі,
Летіли до зір, як лебеді кохання.
Свою любов нести на дужім крилі-
Співати їй пісні звечора до рання.
Я хочу з тобою летіти удвох,-
Там ,де щасливі люди - на сьоме небо .
Прийнять вінець благодаті, шо дав Бог-
Цвіли в саду квіти для мене, для тебе.
А любов ,це в сивім тумані - міраж
І почуття без тепла душі вмирають.
Це бажання, настрій, запал та кураж,
Коли серця високого неба бажають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2025
Ти прийшла, як гроза по між хмар
Розколола блискавицею небо.
Завдала в душу важкий удар
Похитнувся світ - над молодим кленом.
Відшуміли грози і зливи,
Відцвіла білим цвітом вишня в саду.
Ти наче погода зрадлива,
Погубила з вітром - вроду молоду.
А ти оділа білу вуаль
І уквітчала віночок у коси.
А ти зрадила мене на жаль,
Коли літо сіяло в трави роси.
А ти зрадила мене з іншим,
Він цілував твої солодкі уста.
Ти сина родила днем грізним,
Взяла гріх на душу - на усе життя .
А я у тебе закохався,
І повів у пресвятий храм до вінця.
Наче клен весні поклонявся...
Чекав від тебе ласк - любові тепла.
Ти брехала мені все життя,
Дивилась у мої очі зрадливо.
Ти під серцем носила дитя,
Зрадила мене з іншим, так красиво.
А я простив твій солодкий гріх,
Прийняв твоє дитя, як рідного сина.
Взяв твою зраду у довгий міх,
Скинув у глибоку річку за тином.
А я любив тебе, як умів
І вчив твого сина жити в любові.
Зростав як клен між дубів
І був для нього батьком у покрові.
Знаю, ти мене не любила,
І втікала від мене усе життя.
І ти моє життя згубила...
Жив без твоєї любові, ласки я.
Ти хотіла розкішно жити,
І засмагати під сонцем на морі.
Щоб у житті ніц не робити,
А було всього в хаті, в коморі.
Якщо ти мене не любила,
Так чому до коханця ти не пішла?...
А з ним б ти, як цариця жила...
І королевою, мабуть ти була.
А він погрався із тобою,
З свого життя викинув на смітник.
Ти без мізків - бідна душею,
Кому потрібно лихе ''цабе'' твій бздик .
Ти хотіла, так легко жити,
Щоб мати лиш бабло у своїх руках.
Не вміла з чоловіком жити...
З міста у село втікала наче птах.
А я не мав життя з тобою
У самоті, я наче свічка згорав.
Жила зі мною, як за стіною...
Була чужа, ні будні, ні свят не знав.
Відшуміли грози і зливи
Відцвіла весна і літо молоде.
Я хотів , щоб була щаслива
І нахиляв до ніг небо голубе.
Наше життя тріщало по швах
І пішла коса на камінь, зуб на зуб.
Ти принесла у мій світ , той жах...
Я тобі , був вже не милий, і не люб.
Запалила вогонь спалила рай,-
Зрізала дуб мечем, як блискавиця .
Cкажи, як спиться червневий май?...
Тобі на новий місяць моя вовчице.
Пустив тебе у своє життя
І відкривав почуття з щирим серцем.
А ти неначе підла змія,
Насіяла на рану сіль із перцем.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2025
Мої вірші , як квіти у розмаю
Цвітуть від подиху небес.
А у них я свою душу вкладаю,
Щоб із мертвих мій дух воскрес.
Мої вірші, це без адреси листи
В яких нотую - мить життя.
Мрії ,які ведуть до зір - висоти...
В них, мої світлі почуття.
Мої вірші , це промінь сонця весни
Це, те чим дихаю, живу.
Зорі ,які малюють казкові сни
Пейзаж , картина наяву.
Мої вірші, це райський сад у цвіті...
В полі посіяне зерно .
Це яблуко , грушка, сливка на вітті,
В золотій чаші - хліб вино.
Мої вірші , це причастя для душі,
В джерелі - чиста водиця .
То скарб, який не купиш за бариші...
Це храм - небесна світлиця.
Мої вірші - це молитва до Бога,
Пречисте небо - океан.
Це маяк, що веде у дорогу,
де маків цвіт золотий лан.
Мої вірші, це є сльози і радість,
В них виливаю серця біль.
Це є квіти щастя - блаженна святість,
Мить - Сонце Бога в заметіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2025
Коли війна, важко усім жити -
Нема життя - ні світла, а ні газу.
Треба нам, оце все пережити,
Прогнати ворогів, оту заразу.
Впаде дощ після чорної хмари
Омиє землю від попелу війни.
Заясніє мир в зорях - стожарах
Намалює на землі - блаженні сни.
В Україну прийшла хижа орда
Головорізи, варвари і вбивці.
І найманці за наказом кремля,
Отруїли водицю до криниці.
Нині йдуть важкі, запеклі бої,
Згорають міста, села в пеклі війни.
Воюють за кожен клаптик землі,
Вмирають найкращі від рук сатани.
Від ракет, шахедів гинуть люди,
Проливають невинну кров на землі.
Від жахіть б'ється серце у грудях,
Лежить дитя наче ангел у труні.
Коли закінчиться, цей ад - війна...
Зійде сонце миру, волі , свободи.
Прийде у наш сад - сонячна весна,
І ти встанеш, із колін мій народе!.
Можна жити без світла і газу,
Без сонця, що в пелені туману спить.
А без божого дороговказу...
Гасне надія у серці в одну мить.
Я вірю, що прийде перемога
І народ мій вистоїть у цій борні.
Одна надія в нас, лиш на Бога,-
Що побачить дитя сонце у вікні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2025
З дерев падає листя над нами...
І встеляє жовтий килим по землі.
Вже важчає хода під ногами
Заховалось осіннє сонце в імлі.
Залистопадив верес у саду,
Шерхоче , так листячко під ногами.
До тебе в золоту осінь я йду...
Крізь тумани осінніми стежками.
Взяв скрипку у руки явір - скрипаль,
Закружляла вишня з вітром у танці.
І на серці туга додає жаль,-
Що минуло літо, холодно вранці.
А так хочеться тепла на землі,
Щоб цвіли ромашки у срібних росах.
І колосилось жито на ріллі...
А вітер розплітав вербичці коси.
Закурликали в небі журавлі
Забрали літо на крилах з собою.
А я дивлюсь у небо із землі...
Шукаю наш рай, де ходили з тобою.
2--------
З дерев листя падає, падає...
Встеляє багряний килим листопад..
Душі блаженну мить нагадує, -
Наш рай літа - синьоокий зорепад.
Прийшла осіння пора у наш сад
Озолотила верховіття тополі.
Повертаю золотий час назад,-
Коли признававсь тобі у любові.
Ти згадай, як ми удвох з тобою
Ловили яскраві зорі до ранку.
Стояв ясен місяць під горою
Цілував в біле личко ніч циганку.
Повінчали з тобою небеса
Перша зірка у світанкових росах.
В серці горіли, як жар почуття
Троянда вплетена у твоїх косах.
Іду я крізь тумани у осінь
Повсюди шукаю я твої сліди.
Вітер розплітає тополі коси
Поміж віт сонечком всміхаєшся ти.
Я бачу твій силует здалека
Хочу торкнутись до тебе рукою.
А ти неначе птаха лелека
Злетіла у синю даль за листвою.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2025
Я закохана у красу клена
Листя, що сяє сузір'ям поміж віт.
Під ним росте сон - трава зелена,
А поміж крон видніється ясен світ.
Падає кленове листя до ніг
Я візьму його у свої долоні.
Завтра його покриє білий сніг
Згасне краса в золотій короні.
На верховітті музика дзвенить
Вона торкається душі і серця.
І до нього душа птахом летить
Немов біла лебідка до озерця.
В кожнім листі клена сяє сонце
У ньому стільки є світла і краси.
Дивлюсь у бурштинове віконце,-
Як Листопад малює казкові сни.
Стоїть Клен наче принц поміж дерев
І розсипає на щастя монети.
Встеляє килим для дам королев
Пише на листі цікаві сюжети.
В клена закохана панні осінь
Цвітуть йому хризантеми до зими.
У золотих барвах - небо просинь
Шукаємо мить щастя з тобою ми.
Дивлюсь на клена, цю земну красу -
Хочеться закружляти над ним, як птах.
Йому в серці любов свою несу
Малюю казку - рай на землі у снах.
2--------------------------------
Коли я чую голос твій
То наче пролісок розквітаю
Ти квітка весна моїх мрій
Сонечко ясне у небокраю
Іду до тебе наче в храм
І несу тобі квіти любові
Ти - найкрасивіша із дам
Богиня муза - ніжність у слові
Ти - зірка на імя щастя
Музика серця зоряних октав
Ти для душі лік - причастя
У пянких пахощах - рай поміж трав
У твоїх очах - увесь світ
Віддзеркалює блакитне небо
Ти кличеш мене у політ
Над тобою кружляю як лебідь
Ти - ніжна пісня із пісень
Клоняться вельможі до твоїх ніг
Ти райдуга - сонячний день
Від погляду тану як білий сніг
Серденько рветься із грудей
Кохаю люблю тебе до нестями
Ти квітка ніжна поміж орхідей
Коли я чую твій голос
Лечу як птах до тебе у твій рай
Зростаю до зір наче колос
Цвіту наче маків цвіт в місяць май
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2025
ЦВІТИ ТРОЯНДО РОЗКВІТАЙ
А ти така, красива жінка,-
Як троянда у вранішній росі.
Ти мого серця половинка,
Цвітеш немов би квітка у красі.
А ти - окраса земного раю,
Пелюстки, як жар у вогні горять.
До тебе наче птах злітаю,-
Щоб відчути пахощів благодать.
Ти - красуня, як у маю літо-
У твоїй красі музика звучить.
Ти - ясне сонечко над світом
У твоїм серденьку струна дзвенить.
Ти - квітка весна, жінка осінь -
А у садочку літо золоте.
Розплету вітром твої коси
Поведу до зір в небо голубе.
А скільки б не було, тобі літ!
Ти завжди виглядаєш красиво.
Закохавсь в тебе бузковий цвіт
Захищає від грози і зливи.
О, цвіти трояндо, розквітай!
І даруй на землі людям щастя.
Намалюй нам казку місяць май,
Щоб приймати красу, як причастя.
Вплету троянду у твої коси
розправлю я крила за спиною.
П'ю твою красу ,як чисті роси
Йду щасливий поруч із тобою.
А на стеблі листячко зелене
А шипи, це - захист від жадних рук.
Закохані в тебе стрункі клена
Тобі клониться до ніг старий дуб
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2025
Я до тебе дорогу шукаю -
Стежку, на якій стрілися ми.
Бачу тебе і розквітаю
Проліском в снігах посеред зими.
ПРИСПІВ
А любов ніби би птах у небі
Шукає щастя поміж зірок.
Лечу я до тебе, до тебе, -
Щоб напитись любові ковток.
Падають у глибоку ніч - зорі
В мріях загадую бажання.
Ти - маяк у бездоннім морі
Осяюєш путь , як зірка рання.
Я так хочу до тебе кохана
Відчуть твоїх ніжних рук тепло.
Ти серцю мила і жадана
А в почуттях - лебедине крило .
А я так хочу тебе обняти,
І відчути смак солодких губ.
В обіймах тебе цілувати,-
Щоб був твоєму серденьку я люб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025
Звечора до ранку така довга ніч
І мені не спиться до півночі
Чую в тиші гомонять пугач і сич
І зірка у вікно світить в очі
Я згадую наше літо молоде
А ми наче два птахи у парі
Злітали до зір у небо голубе
Шукали зірку щастя на хмарі
А ти так далеко від мене в цю мить
Я стою наче місяць край неба
Вже пізній час листя з вітром гомонить
Я лечу до тебе наче лебідь
Там де ти там літечко білі ночі
там де я там вже осінь золота
Світить так яскраво зірка у очі
Веде мене до тебе крізь жита
А до клена тулиться яворина
Віттям нахиляє ясні зорі
Зацвіла білим цвітом черемшина
птахи купаються як у морі
Весна одцвіла і минуло літо
Вже осінь завітала у наш сад
Я наче білий лебідь поміж квіту
Шукаю нашу весну в листопад
О осене прошу тебе зачекай!
Я ще літом зігріюсь у цю мить!
А ніч така довга як ріка Дунай
Я не можу на твій берег переплить
2------------------------------------
А любов, як червона рута
Цвіте наче квітка в розмаю-
Я не можу тебе забути
А може, ще й досі кохаю.
А любов наче птах у серці
Побивається за тобою.
Закрита від світу у герці
Вмива біле личко сльозою.
Я хочу весь світ нахилити
Пестити наче пташку в руках.
А прийдеться без тебе жити
І бачити тебе, лиш у снах.
Ти моє щастя, рай на землі
бальзамовий лік від кохання.
Ти моє небо, сонце в імлі...
У моїм вікні - зірка рання.
Ти жар почуттів в буйно квіті,
Крила, що ведуть в зоряний світ.
Повінчало з тобою літо,-
Квітка кохання майовий цвіт.
Я подарую тобі квіти,
І простелю пелюстки до ніг.
Ти згадаєш серед зим - літо...
Наш рай , що покрив, цей білий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025
А треба жити на землі просто жити
Не для когось, а для себе у житті.
Кожним божим днем, і часом дорожити...
Любити життя - ці миті золоті.
А життя нам з небес, дав небесний Отець,-
Щоб працювали на землі, як пташка.
І благословив життєву путь у вінець,-
Щоб пройшли усе в житті, коли важко.
А треба жити і не опускати рук,
Коли прийде в наш дім біда і горе.
Слухати голос серця, зростати, як бук,
Пройти через терни життя і море.
А треба жити і вчитись просто жити,
Пройти через вітри, дощі і грози.
І все на цім світі треба пережити,
Не боятись заметіль зими, морозу.
А треба жити і вдихати у життя...
Будувати свій дім, свій рай на землі.
Радіти сонечку, що зійде в небеса...
Зрости як деревця великі, малі.
А треба жити, йти вперед крок за кроком,
Не згубитись як лист в осіннім тумані.
Життя б'є ударом, блискавичним током,
Штовхає наче шторм у океані.
А треба жити, вдихати у цвіт весни,
Зранку сонечку у вікні радіти.
Слухати, як шепочуть стрункі ясени,
На землі наче сонечко світити.
А треба жити, навчитись просто жити,
Коли людська гроза зламає крила.
Любити своїх ближніх, а не судити...
Молитись, щоб душа твоя ожила.
А треба жити, не втрачати надію
У вірі плекати на життя плани.
Минати стороною дикого змія
Молитвами загоювати рани.
А треба жити, і йти вперед до мети...
Відпочить, коли натомлені ноги.
На життєвім путі зазнаєш втрати ти...
А ти молись, і шукай мудрість Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2025
Коли мене на землі не стане
Ти не плач за мною і не журись.
Я відійду у інший світ рано...
Ти згадай моє ім'я... і Молись.
Коли покину я земне життя
Покриє мої сліди білий сніг.
Закрию очі...злечу в небеса
Залишу хату і рідний поріг.
Пропливу хмаркою над тобою
А дощиком на щоку упаду.
Зійду я сонечком під горою
Згорю жовтим листячком у саду.
Коли мене не стане на землі
То прийде журба, смуток , і печаль.
Коли побачиш в небі журавлі
То відчуєш в серці тривогу ,жаль.
Ти захочеш мій голос почути
Обняти мене до своїх грудей.
Коли за вікном вирує лютий
Я прийду тихо до безсонних ночей.
Загляну зіркою в твоє вікно
Поцілую тебе в чоло ніжно.
Ти побачиш миттєво , як в кіно
Полечу у вічність в зиму сніжну.
Нажаль усе на землі минає
Все цвіте і в'яне наче квітка.
Народиться людина ...вмирає,-
Лишає свій слід на божім світку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050412
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2025
Ти - не розпалюй війну словами,
І не пускай сірий дим у очі.
Пам'ятай , Господь суддя над нами,-
Бачить всіх, на кожному кроці.
Хочеш в цій грі - героєм бути,
Обскакать на білім коні усіх.
Налив в бокал вина - отрути
І на іншого спихаєш свій гріх.
А коли пішла коса на камінь
І йде між нами війна - зуб на зуб.
Господь благословить каже : "Амінь"
Скажи ,чи без Бога звалиш ти - дуб?...
Який проріс до землі глибоко
Розправив свої віти, аж до небес.
Він набирає води з потоку
Дає сил у життя, - тисячу чудес.
Я вірю правосуддя Бога ,-
Він твій задум у порух зітре.
Для добрих справ - світла дорога, -
А для війни - бумеранг поверне.
М.Чайківчанка.
2-------------------------
Ти не бійся зроби крок до неба
Розкажи Богу про свій біль тривогу
Він все бачить чує коли треба
Осяє у темряві тобі дорогу
Ти молись шукай між зір храм неба
І почуєш голос божий із небес
Молитва для душі лік - потреба
Бог в благодаті дасть тисячу чудес
Хто стукає у двері до Бога
Тому відкриє серед ночі свій дім
У молитві знімає тривогу
І через труднощі ти пройдеш із ним
Вір не втрачай надію у життя
Що завтра побачиш ти сонце в імлі
Господь - це храм пречисті небеса
Відчуєш його присутність на землі
А хто завдав серцю лити сльози
Той заплатить дорогу ціну за біль
Його поб'ють вітри градом грози
На його рану насіють їдку сіль
Жадний лукавий не спить ночами
Без дозволу йде у чужий двір у дім
Ріже кований ланцюг ножами
Нишпорить всюди по всіх кутках у нім
Скажи що шукаєш в чужій хаті?
Простягаєш руки на чуже майно
Перевертає верх дном пихатий
Радіє ніби випив хмільне вино
Лиходій краде що очі бачать
Зодягає тіло в речі дорогі
Та мій рід ніколи не пробачить!
Твій злочин і твої задуми лихі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2025
Гарний козак наче в полі червоний мак
Моргне бровою , милій дівчині дасть знак
Як клен берізку у себе закохає...
то дівоче серце вище хмар літає.
А коли заговорить він до дівчини
То душа розквітає , як цвіт калини.
Від цілунку у горах тане білий сніг
Наче ясне сонечко зійде край доріг.
А стрункий гарний козак у вишиванці
Притягує до себе ,як магніт в танці.
Моргне бровою , усміхнеться ласкаво
І за ним летить у світи горда пава.
В українця стан стрункий, чорнії брови
А серденько цвіте від його розмови.
Кучеряві кучері ,а очі сині -
Закохає,неспиться гарній дівчині.
В українця голос наче дзвін золотий
переливається,як струмочок дзвінкий.
А коли він пісню про любов співає ,-
То душа наче сад весни розквітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2025
Дивлюсь на небо на яснії зорі
А небо наче океан у просторі.
Там пливуть хмаринки наче кораблі
До них летять думи ,як пташки із землі.
Зорі , ви - як білі чайки у морі
Осяюєте, як маяк путь в просторі.
Запалили сяйвом яскраві вогні
І вказуєте людям дороги земні.
О зорі, ви наче квіти у полі
Даруєте блаженну мить у любові.
Сієте в буйні трави чисті роси
Князь місяченько розплітає вам коси.
А мій Ангел ,там на хмарці край неба
Молиться Богу за мене у потребі.
Співає і колише безсонні сни
Сіє зорі на щастя - зореквіт весни.
Дивлюсь на небо у зоряні очі
Вони відзеркалюють нам білі ночі.
Ловлю я красу звечора до ранку,-
Як танцює мило шардаш - ніч циганка.
А Осінь пише на кленовім листі
Розсипає на щастя зорі золоті.
Їй грає мінорно, так явір - скрипаль
Із душі проганяє осінню печаль.
О скрипалю "на біс" нам пісню заграй!
Хай музика дзвенить, як із гір водограй.
Веди лебедів кохання у осінь,-
Де цвітуть білі - білі айстри у росах.
Пісня про любов над світом лунає
З синіх гір встає сонце - ранок світає.
Розсипа жменями зорі на щастя
Цвітуть квіти у росі наче причастя..
Вдихаю в їх запах п'янкий аромат
Небо нахиляє сонце у сто карат.
Цвітуть квіти - сонячний рай на землі
У рідний край несуть на крилах журавлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2025
Дивлюсь на осінь у нічне вікно ,-
як сідає сонце низенько.
Дякую Богу ,що мені дано -
Відчуть твою красу серденька.
Стрічаю я осінь - надвечір'я...
А край неба осінній вечір.
Летить жовте листя на подвір'я
А журавлі в краї далечі.
О Осене,птахо сизокрила !...
Не спіши в листопад - почекай!
Ти наш літній сад озолотила
Прошу, зігрій сонцем з небокрай!.
Я самотня без пари лебідка
Неспиться, так мені ночами.
Згораю без тепла наче квітка
Наче зірка під небесами.
Осене намалюй казкові сни,
Хай голубіє день - край неба!...
Я відчую ясне сонце весни
І злечу на крилах до тебе.
А небо наче синій океан
Там втоплю свою печаль, журбу.
Обійма холодом сивий туман
Нема того, кого я люблю.
О осене, птахо сизокрила!...
Поверни мене в літо назад.
Там щебече пісні пташка мила
Малює нам казку - зорепад.
Осене ,прожени чорні хмари
Хай цвітуть, ще квіти любові!
В твоїх долонях горять стожари
Ведуть до зір ночі бузкові.
2----------
Осінь засріблила моє волосся
біленьким снігом мої скроні.
Не все омріяне в житті збулося...
В'яне квітка в моїй долоні.
Сніги покрили білі хризантеми
Засніжили сліди до саду.
Схиляють їм голову стрункі клени..
Вкривають листям листопаду.
О ,Осене ти не плач, і не ридай !
Не рань мою душу дощами.
До ніг листя пожовкле не розсипай
Зігрій сонцем під небесами.
О осене ,панно золоволоса!...
Не відлітай в осінній туман.
Стою , як сирота у травах боса...
Від сліз хвиля несе в океан.
Йду я у золоту осінь - листопад
Вже важка хода під ногами.
Знаю ,що літо не поверну назад
І тих ,хто зігрівав словами.
А тих кого любила, вже немає
Злетіли у даль, як журавлі.
Жовте листячко з дерев облітає...
Я в'яну без тепла на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
Повінчав нашу любов Всевишній Бог
Встелив квіти кохання до ніг.
Щоб зустріти золоту осінь удвох
А в Листопад перший білий сніг.
Приспів:
О осене , панно золотокоса!
Подаруй нам шматочок щастя.
Хай цвітуть ,ще квіти троянди в росах
Зігріє нас - сонечко зрання.
Ти моє щастячко і моя радість,
Поруч із тобою щасливий.
Ти надійний берег, і тиха старість,-
Не боюсь заметіль і зливи.
Любов наче крихкий прозорий кришталь
Казковий сон - одна тільки мить.
В бокал щастя налито - радість ,печаль
Від гріз можна на друзки розбить.
Ти - моє сонечко, моя жадана
Твій цілунок - весна у маю.
А моєму серцю завжди бажана
Ти моя жінка , яку кохаю.
Грає на струнах яворова скрипка
Кружляє в танці лист тополі.
Де закохані ,там щасливі личка
Єднають серця в любові.
О красуне ладо - мила Царице!
Ловлю твій погляд ніжних очей.
Ти мого сердця яскрава зірниця
Фея із казки - поміж алей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
Я не знаю , коли у який час
Покличе мене Отець до себе.
Тут залишу я свій слід поміж вас
На землі - пречисте сьоме небо.
Полечу я голубкою у даль
Загублюсь у осіннім тумані.
А дощем виплачу свій біль і жаль
Краплею сльози у океані.
Я проста жінка , смертна людина
Із глини зліпив мене сам Господь.
Він мій батько, я його дитина
Душа в небо, а землі - моя плоть.
Я шукала усе життя Бога
Крізь бурі,і вітри до нього йшла.
Щоб з душі прогнав біду,тривогу,-
Як дерево - життя увись росла.
Я не монашка, я просто жінка, -
Як вміла, так жила на цій землі.
Молилась Богу на білім світку,-
Щоб бачити сонечко у імлі.
Я не пророк, що бачить світ божий
І що після нас буде не знаю.
Хто народивсь ,той вмирає кожний
Прийдуть інші люди в земнім раю.
Впаде сніг, замете наші сліди
З часом все в'яне - йде у небуття.
А прийде весна зацвітуть сади
Воскресне цвіт - знову нове життя .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2025
Проси в Господа благословення
Коли йдеш у далеку путь.
Із новим днем дасть сил,і натхнення
Не страшна втома, зимова лють.
Проси в Отця ласк у благодаті,
Щоб в праці відчути радість.
Ти був господарем в своїй хаті
Не боявсь грози на старість.
Проси в Бога щиро у молитві
Усяких скарб на цій землі.
Ти здобудеш все в життєвій битві
Вір,і все воздасться тобі.
Проси Всевишнього миру, добра,-
Щоб навесні сади цвіли.
Зійшло сонце на березі Дніпра
Діточки щасливі росли.
Проси в Бога сонечка для усіх
У каятті щиро молись.
Він простить тобі усякий твій гріх
І не марнуй свій час - трудись.
Проси у небес кращої долі
Зцілення для своєї душі.
Щоб зростав ти у божій любові
Дав руку коли на межі.
Проси в Бога милості для душі
Читай псалми коли важко.
Хай засяє сонечком у вірші!...
Співай йому наче пташка.
Проси у Бога благословення
коли йдеш у далеку путь.
Перехрестись - назви його ймення
Пізнаєш Бога - життя суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2025
Намалюю тобі зоряну ніч
А на долоні землі - райський сад.
Запалю свято із тисячу свіч
Зацілую уста у зорепад.
Під музику зоряних октав
Падають зорі в трави духмяні.
Ніч ,як білий день поміж заграв
Дарує блаженну мить в коханні.
З тобою я полечу до зірок
На планету щастя вище хмари.
Нап'юсь любові водиці ковток
Із джерела,де горять стожари.
Поведу у казку до синіх гір
Там,де цвіте у житах маків цвіт.
Назбираю квіток із ніжних лір
Встелю до твоїх ніг, цей ясен світ.
Обійму тебе ніжно до себе
І зацілую солодкі уста.
Насію море квітів для тебе,-
Щоб купались у щасті - ти і я.
Під музику зоряних октав
Затанцюємо вальс із тобою.
Крила виростуть , як в білих пав
Повінчаємо серця любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2025
Скажи ,де від щастя ключі знайти?,-...
Щоб стати Володарем твого серця.
Спати у снах на плечі до весни
Пити любов ,як воду із джерельця.
Без тебе у сірім кольорі світ
Наче свіча у самоті згораю.
Не злітаю до ясних зір в політ
Думаю про тебе люблю, кохаю.
Усі прагнемо щастя ,любові
І вірного друга у житті знайти.
Відчути ніжність, радість у слові
Щасливим удвох - в золоту осінь йти.
А вчорашній день не повернути
А почуття , як обірвана струна.
Не можна нашу весну вернути
Нагадує про тебе мінорна струна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025
Ти - усміхнись для настрою душі
Поглянь у небо синє -синє.
Хай твою печаль ,сум змиють дощі!...
Душа радіє кожній днині.
Летять роки ,як з дерев листя
Життя сиплеться наче пісок.
Падає падолист на обійстя
До зими залишилось, лиш крок.
О будь , щаслива ,моя кохана !...
Гори життям наче явори!...
Хай закружляє осінь багряна!
Дарує яскраві кольори!...
Зодягнув у блаженство листопад
Жовтень сказав : прощай ,прощавай!
Вгощає дарами осінній сад
Зігріва, як сонце з небокрай.
Злетіли у чужий край журавлі
Осінь мережить павутинку.
Сіє на щастя дощику землі
на грибний рай роси краплинку.
Осене,панно золотокоса!...
Ти вдягла корону золоту.
Вплела троянду у свої коси
Наче королева на балу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025
Брате, без тебе мій світ змалів
І душа моя плаче за тобою.
Ти прийшов тихо до моїх снів
В пізню осінь,не ранньою весною.
Ти жив, як умів... любив усіх...
Був наче ясне сонечко край неба.
Ти вмів розтопити в душі сніг...
Зігрівав мене словом у потребі.
Плаче небо проливним дощем
Холодно...і друга осінь без тебе.
А на душі смуток, біль і щем...
Пташкою я рвуся до зір до тебе.
Бачу твої очі ,як небо...
В сіянні сонця світанок у вікні.
Злетів білим голубом в небо
Рвуть вітри із коріння душу мені.
Я не чула твій голос давно
І не бачила очей твоїх неба.
Скільки пережить мені дано?...
Ти знаєш , як важко жити без тебе.
Брате , сумую за тобою...
Ти - був опора на березі життя.
Ти стояв горою за мною...
Захищав від гріз, як ридала душа.
Брате, ти був надійне плече
Стрічав з доріг наче мама і тато.
І від втрати,біль вогнем пече...
Без тебе ,як сирота стоїть хата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2025
Ой , там у полі льон синій цвіте,-
Цвіт пелюстки сяють , як небеса.
А коли до нього весна прийде
Крила орлині розправля душа.
Полечу в поле на крилах вітру
Сяду птахом на струнку тополю.
Зірву на щастя тобі, цю квітку
Вплету у коси у твою долю.
А льон синій - синій на долині...
Грає на хвилях наче океан.
Бентежно б'ється серце дівчині
Йде земля з під ніг, в голові дурман.
Перехожі дивляться у очі
На ніжний квіт , що зацвів поміж трав.
Вабить до себе серця дівочі,-
Як музика зір з високих октав .
Над льоном синім пташка літає,-
Так закохалась у чарівний квіт.
Зранку до ночі пісні співає,-
Де пахне медами, цей ясен світ.
Нарву кохана тобі я букет
Подарую на щастя ,ці квіти.
Заспіваю про кохання сонет
І намалюю казку - рай літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2025
Я люблю сюрприз - романтичний вечір
Старомодний у простих речах.
Запалю камін.. обійму за плечі
Наша зустріч буде при свічах.
Подарую тобі квітку любові
Ти мене у себе закохай.
Знайду найкращі перли я у слові
Насію ясних зір квіти розмай.
Поведу ,де цвіте липа духм'яна
Де у пахощах рай на землі.
Зацілую солодкі уста кохана
Нахилю небо у почутті.
А для щастя багато нам не треба
Лиш ,би ти йшла зі мною поряд.
Удвох летіти у високе небо
В душі розквітав кохання сад.
ПРИСПІВ:
Зодягну тебе у музику щастя
Встелю пелюстками квіт до ніг..
Прийму дарунок долі , як причастя
В почуттях розтану наче сніг.
Я люблю зоряний казковий вечір
В тиші слухати музику трав.
Обійму тебе я ніжно за плечі
насію зір з високих октав.
М.Чайківчанка.
повтор 17.01 2023 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2025
Я намалюю солодкі сни
Безмежне небо наче океан
Як листям тріпочуть ясени
І усміхається весні шафран.
Зійду зіркою я край неба
Заколишу твої безсонні сни.
Прилечу я птахом до тебе
І насію до ніг квіти весни.
Приспів:
А ти до щастя зроби, лиш крок
Поведу тебе у сни казкові.
Знайду ясну зірку між зірок
І зацілую твої уста медові.
Я хочу прокидатись з тобою
І засинати на твоїм плечі.
Розквітати, як сад весною
Тобі пташкою співати пісні.
Ти - яскрава зірка край неба
А у моїм серці - куточок раю.
Я для тебе,для тебе,для тебе...
В букет, ці квіти назбираю.
Хто має бути ,той буде твій -
І від долі не втекти нікуди.
А ти забрала сни, спокій мій
Бачу тебе б'ється серце в грудях.
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2025
ЛЬВІВ У ВОГНІ
А кремлівська " гнила еліта"
Путіністи - маріонетки.
Спалили війною пів світа
В голові - всім бракує клепки.
Кате ,тобі усіх не вбити?...
Не зітреш у порох мій народ.
Він у легендах буде жити
І пити водицю з чистих вод.
Львів пробудивсь від тривоги, сну...
Від взриву рано на світанку.
А mo@skal грає відкрито у війну
Вітає нас "доброго ранку" !
Україна горить у вогні
Летять шахеди і ракети.
Жахливі , тривожні ночі ,дні
Скорботні пишуться сюжети.
Над Львовом стелиться чорний дим
Земля в крові, і у руїнах.
Дитя лягає в яму живим
Плаче , мліє мати над сином.
Від ракет гине уся сім'я :
Два синочки, тато і мама.
В інших батьків мила донька
І на душі глибока рана.
Ще вчора жили в мирі люди
Раділи, і тішились життям.
А нині горе тисне в груди
Плаче мати над своїм дитям.
5/6 ЖОВТНЯ 2025 РОКУ.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2025
Малі ніколи не досягнуть великих
(І.Фаріон.)
А є люди різні - великі і малі
Чесні правдолюби і фарисеї.
Сильні духом - добрі ; слабкі : чванливі ,злі,
Щирі ,милі, жадні - ладри , лакеї.
Малий судить свого брата за спиною
І створює всюди різні проблеми.
А великий - працею, і головою
Вирішує важкі задачі ,теми.
А великі бачуть глобально увесь світ
У малих очі - зіниці маленькі .
Дивляться у чуже вікно за чужий пліт,
Що в саду росте ябко солоденьке.
Великий мовчить ,думає , щоб сказати
Малий стріляє , як із автомата.
Заздрість його їсть , що машина у брата
Стане скраю, як горить чужа хата.
А великий бачить у калюжі небо,
Як пливуть хмари неначе кораблі.
А малий бачить болото біля себе
Лиш ,те ,що блищить - монета на землі.
Малі ніколи не досягнуть великих
Їм не дано відчути ближнього біль.
Час зітре у порох жадних і безликих
Великий, це Боже світло - звідусіль.
У великих є ідея - план ,і мета
І йдуть до перемоги крок за кроком.
Вони Атланти : глибина і висота
І бачуть завтрашній день - божим оком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2025
Задивляються на тебе стрункі клени
А ти наче берізка між тополь.
Вдягну тебе у корону королеви,-
Щоб із тобою йшов , я як король.
Ти - королева, і достойна короля
Такий,щоб на руках тебе носив.
і ти світилась щастям , як алмаз
З твоїх очей кохання з неба
Пив.
Приспів:
Ми із тобою дві зорі у небі
Серця , як жар палають у вогні.
А час летить осінньою листвою
Ти - Не втікай , потрібна ти мені.
Ми із тобою дві зорі у небі,-
Здається поміж нами океан.
Любов свою дарую , лиш для тебе
Засяю тобі сонцем крізь туман.
Дозволь візьму тебе за руку,
І Поведу із літа - в осінь золоту.
між нами хай не буде більш розлуки
Тебе кохаю мила , і люблю.
Приспів:
Ми із тобою дві зорі у небі
Серця , як жар палають у вогні.
А час летить осінньою листвою
Ти - Не втікай , потрібна ти мені.
Ми із тобою дві зорі у небі,
Здається поміж нами океан.
Любов свою дарую лиш для тебе
Засяю , як сонце крізь туман.
Лечу до тебе птахом крізь світи
понад моря, і сині океани .
Прошу , мені ти зіркою світи...
Впаду до ніг твоїх , як квіт ліани.
Приспів:
Ми із тобою дві зорі у небі
Серця , як жар палають у вогні.
А час летить осінньою листвою
Ти - Не втікай , потрібна ти мені.
Ми із тобою дві зорі у небі,-
Здається поміж нами океан.
Любов свою дарую , лиш для тебе
Засяю тобі сонцем крізь туман.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2025
Світ міняється , як погода
Сонячно, грози, то дощі.
Урагани ,війни , негода,
Правила до життя жорсткі.
А світ мінливий, та й жорстокий
Лиш сильніші виживають.
На жаль життя - то вік короткий
Від стресу рано вмирають.
Світ продажний , і не стабільний
Політичні бурі вирують.
Слабшого б'є ударом сильний
У пеклі війни воюють.
Скажіть , яке наше майбутнє?...
Ведуть до знищення людей.
Любов до ближнього відсутня
На кістках танцює - юдей.
Хто від загибелі врятує?...
Куди наш корабель пливе?...
Цар народ гвалтує,мурдує...
П'є кров і у ярмо веде..
ЛЬВІВ У ВОГНІ
А кремлівська гнила еліта
Путіністи - маріонетки.
Спалила війною пів світа
В голові - всім бракує клепки.
Кате ,тобі усіх не вбити?...
Не зітреш у порох мій народ.
Він у легендах буде жити
І пити водицю з чистих вод.
Львів пробудивсь від тривоги, сну...
Від взриву рано на світанку.
А mo@skal грає відкрито у війну
Вітає нас "доброго ранку" !
Україна горить у вогні
Летять шахеди і ракети.
Жахливі , тривожні ночі ,дні
Скорботні пишуться сюжети.
Над Львовом стелиться чорний дим
Земля в крові, і у руїнах.
Дитя лягає в яму живим
Плаче , мліє мати над сином.
Від ракет гине уся сім'я
Два синочки тато і мама.
В інших батьків єдина донька
І на душі глибока рана.
Ще вчора жили в мирі люди
Раділи, і тішились життям.
А нині горе тисне в груди
Плаче мати над своїм дитям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2025
О БОЖЕ, ЧОМУ ТИ КРИЛА НЕ ДАВ
О Боже, чому ти крила не дав?,-
Щоб високо в небо злітати.
Щоб садочок крильми я обняв
Красу землі мій рай оспівати.
Не той орел,що до зір літає
Бачить з висоти, цей ясен світ .
А той, хто в серці любов плекає :
Посадить сад, щоб розквітав цвіт.
Злітає у небо птаство різне
Жайвір ,голуб у даль журавлі.
Тримає їх в леті небо вічне
Сонце Бога - любов на землі.
Любов моя ,то пречисте небо
А вище неба - то святий Бог.
Життя є там ,де лебідка ,лебідь
Злітають на пристань неба вдвох.
О Боже, чому ти крила не дав?...
Я б полетів до гір високих.
А там крильми чорну хмару прогнав
Стрічав новий день наче сокіл.
Боже ,як би ти мені крила дав
Полетів б я на Україну.
І босоніж пішов до буйних трав,
Знайшов у дитинство стежину.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2025
Я люблю людей діла і слова ,-
Щоб сказав : робив свою справу.
Не тих, в яких язик ,лиш розмова
Дивляться на цей світ лукаво.
Ти хочеш їсти хліб, чорну ікру,
Щоб вінце з бокалу ,лиш пити.
І любиш грати у подвійну гру
Добре жити ,ніц не робити.
Під оплески ,щоб кричали "браво"
Лиш тобі ,поклонявсь увесь світ .
Грати на сцені свою виставу
Злітати на сьоме небо - політ.
Хочеш на блюдечку все готове ,-
Щоб подали їсти і пити.
Ходити , як нарцис гонорово
Всіх жінок до ніг покорити.
Ти видний ,елегантний чоловік
Харезматичний і красивий.
На жаль не в моїм стилі чоловік
Моєму серцю ти не милий.
Багато тих ,хто вміє літати
Та не усі злетять до висот.
Є пташки , що вміють співати
Але не візьмуть висоту з нот.
Творців багато наче маків цвіт
Та не всі заслужили медаль.
Не всім капелюха знімає світ
Одягає - зоряну вуаль.
Багато скрипалів вміють грати
Не усі торкнуться до душі.
Треба працювати, талант мати,-
Щоб оспівати красу у вірші.
Багато Господь покликав у рай
Та не всіх він обрав до себе.
Багато цвіту цвіте в місяць май
Та не всі дістають до неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2025
Лукавий недруг сміється, що ти впав ниць
Побачив, не дасть тобі руку в біді.
Пам'ятай , не зліпиш дружбу із гарних лиць !...
Лиш з тим, хто бачить храм неба в тобі.
А у всіх є недруги, люті вороги,-
Які заздрять тобі в житті у всьому.
Їхні слова на ділі наче батоги
Ріжуть , без ножа по серцю живому.
Ти обраний Богом не такий ,як усі
Ти пройшов через пекло - вогонь,воду.
І регочуть із тебе поганці, лиш ті...
Хто служить демону у насолоду.
Ти пустих розмов оминай стороною
Не слухай перекупок - базарних баб.
Іди у світ з піднятою головою
Стережись зміїв ,і у болоті жаб.
А хто живе на цій землі у любові
Не перейде межу , дружбу шанує.
Він підтримає тебе на ділі,в слові...
Постоїть за тебе ,як хтось лютує.
Добрий брат не судить за спиною брата,
Скаже правду в очі ,коли не правий.
Не стріляє словами ,як з автомата
Не хвалиться сестрі ,що він є крутий.
Чорна заздрість, то є подруга лихого
Робить ворогами сестру і брата.
Хто живе у Бозі ,той не кривдить свого
Відкриє уночі двері до хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2025
Осінній день втомивсь в дорозі
Сонце йде на захід ,не на схід.
Вже рання осінь на порозі
Пора зривати із саду плід.
У небі курличуть журавлі
Птахи в чужий край відлітають.
Стеляться тумани до землі
І дощі коси розплітають.
Золотий клен бабину літу
Сипле до ніг листя багряне.
Горять , як жар жоржини квіти
Стріча між хмар сонце жадане.
Танцює осінь із вітром вальс
У золотім танці кружляє.
Приходить пора - золотий час
Верес тепло літа шукає.
Нам з тобою не по дорозі
Мені на Захід ,тобі на Схід.
Вже стоїть осінь на порозі
І слабнуть ноги... важчає хід.
Відлетіли у даль журавлі
Згубились у імлі тумані.
Догоріло літо на землі
В'януть під дощем квіти рані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2025
Лукавий б'ється у груди
І каже :"Що він любить Христа".
Молиться Богу на людях
І світу брешуть лживі уста.
Вночі мене обікрали
Винесли з хати різні речі.
Бо дай ви хліба не мали...
Взяли важкий тягар на плечі.
Ти , дай лукавому волю!...
То обідре тебе до нитки.
Словом поранить до болю
І зробить тобі всякі збитки.
У всіх не із медом життя,-
Щось у житті не вистачає.
Коли за межу йде дитя
Того Господь словом навчає..
А за все треба платити
Дорогу ціну - за хибний крок.
До кінця життя з тим жити
Зітхати, робити важкий вдох.
Вірю, Господь бачить усіх
Кривдника до сліз покарає.
Дорого заплатить за гріх
Хто в чужій хаті добро шукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2025
Іду у храм я до божого сина
Перед іконою запалю я свічу.
Помолюсь ревно Богу, на колінах,-
Щоб витер із очей гіркі сльози плачу.
Дякую Боже, я за твою любов!
І за те ,що чую твій ласкавий голос .
Що небесний дзвін кличе до тебе знов
Із моєї голови не впаде волос.
Пливуть чорні хмароньки наді мною
Промокла я до нитки наскрізь під дощем. .
Боже розвій вітром тьму під горою,-
Всіх прочан,що йдуть на прощу покрий плащем.
Я,так вдячна тобі Небесний Отче!,
Що покликав до себе мене у свій храм.
Чую твою мудрість, слово пророче
І мова твоя лікує мене від ран.
2 вірш -----Упаду перед образом на коліна
Закрию штори на вікна на вечір
Упаду перед образом на коліна.
Відкриється небо у час хуртечі...
Почую з небес голос божого сина.
О, Небесний Отче , прошу, благаю!
Не дай згаснути як свіча від самоти.
У Бога Отця захист я шукаю,-
В цей час до твого серця будую мости.
Розпинають вітри під небесами
Рвуть мене наче із коріння тополю.
Б'ють довгим віттям наче батогами
Ламають крила і загнали в неволю...
Від страждань, болю, і щоденних тривог
Від сліз рано посивіли мої коси.
Захисти ти від ворогів мене Бог,-
Подихом зігрій мене в люті морози.
Господи помилуй мене ,і спаси!
Благослови мій дух вінцем благодаті.
Дай під небом зрости ,як сад з роси
Мир на землі і всякого добра в хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2025
Живи не для когось , для себе
Радій кожною миттю життя.
Вдихай в повітря - високе небо
Твори у руках свій рай - життя .
Живи ,мрій іди до цілі, мети
Досягай успіхів в усьому.
Черпай сил у сонця із висоти
Наче птах в небі голубому.
Господь дав життя ,щоб просто жити
Пізнати, білий світ - суть життя.
Щоб на цій землі слід залишити
Продовжити рід, зростить дитя.
Живи в любові моя дитино!
Посади свій сад,і збудуй дім.
І молись щиро Богу дитино!,-
Щоб добре жилось тобі у нім...
Ти не бійся труднощів, і тривог,
Гріз, і дощу та й холодних зим.
В кого у серці живе Господь Бог
той через море перейде з ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2025
Ти не йди до тих ,хто не чекає
У будні,на свято, просто так.
А там для тебе місця немає
Вони дають тобі самі знак.
Ти не йди без запрошень у гості
Для кого ти в списку остання.
Хто за спиною омиє кості
Не засолодить кава рання.
Не йди до тих, для кого ти чужа
Хто обійде повз стороною.
І хто поріжить словом без ножа
Залише на самоті з бідою.
Ти не йди до тих, хто не чекає
Хто не знайде час подзвонити .
Хто гостей по - одежі стрічає
Не вміє ближнього любити.
Ти не трать кошти на подарунки,
Для тих , у кого дірявий міх.
Не посилай вітання цілунки
Тим, хто не заслуговує їх.
Ти не стукай у двері закриті,
Для кого, ти - непроханий гість.
Для одного, ти - сонце на світі
Для іншого ,лиш ,як в горлі кість.
Ти не стукай у двері,не треба...
До тих ,хто високо літає.
У них не знайдеш святого неба...
В них до рідних чуття немає.
Спіши до тих ,хто двері відкриє
Тобі свою душу з любов'ю .
Чим душа багата, тим зігріє,-
Щоб набутись з тобою вволю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2025
Прилетів голуб до мого вікна
Сів на підвіконні тихенько.
Розбудив від сну і впала стіна...
Подав знак із небес раненько.
О скажи, мені голубе сивий?
Яку вістку приніс на крилі?.
Ти літаєш високо щасливий
Бачиш біди, горе на землі.
Я не знаю, що хочеш сказати,
Нежданим гостем прийшов у дім.
Знаю, що хочеш ти передати
Сонечка у небі голубім.
О, птаху, ти літаєш високо,
Бачиш сонце, місяць і зорі.
Зориш пташиним зором глибоко,
Клонися людям у покорі.
Я дам тобі птаху трішки зерна,
Зі своїх долонь нагодую.
Напою водою із джерела
З тобою до зір помандрую.
О, скажи мені голубе сивий?...
Коли в Україні буде мир.
Хай землю омиює дощ, зливи!,
Росте, як дуб козак богатир.
Птаху, ти символ миру, любові,
Гармонії, натхнення, удач.
Ти добрий вісник без слів у мові,
Пташка, яка зупиняє плач.
Я так хотіла голуба зняти
І напам'ять фото зробити
Із ним на підвіконні пограти
В своїх руках його зігріти
Сполоханий птах розправив крила
Злетів поміж хмар у синю даль.
В дусі голуба небесна сила
Витерла з моїх очей печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2025
Така, як всі - я прагну волі,
Побиваюсь наче птах у клітці.
Хочу миру, кращої долі,-
Щоб цвіли райські плоди на гілці.
Така, як всі - йду по калюжі...
І промокла під холодним дощем.
Повз мене різні перехожі
В очах смуток, журба, в душі - біль, щем.
Така, як всі - я прагну щастя,
Хочу чути в хаті дитячий сміх.
Живу, як умію, як вдасться...
Під дощем змиваю свій біль і гріх.
Така ,як всі - я люблю життя,
По крихті хліб насущний збираю.
На плечах тримаю небо я
В грудях рожеві мрії плекаю.
Така, як всі - вірю у диво
По божій волі живу на землі.
Наді мною гроза і злива,
І гнуть вітри додолу до землі .
Така, як всі - молюсь я Богу,
Шукаю я сонечка поміж хмар.
Іду наосліп - в путь дорогу,
Приймаю із рук Отця - божий дар .
Така, як всі - сміюсь і плачу,
Бувають дні веселі і сумні.
Білого світу я не бачу,
Коли у тумані сонячні дні .
Така, як всі - живу, працюю,
По щаблі я здіймаюсь до висот.
У своїх руках рай будую
Оспівую життя з блаженних нот.
Така, як всі - і інша трішки,
Бо шарпало вітри моє життя.
І від доріг втомлені ніжки
не здаюсь... йду до мети, цілі я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2025
А вже осінь панове, а вже осінь...
Кружляє жовте листя з дерев.
Голубіє, ще між хмар синя просинь
Встеляє килим для дам королев.
Золота осінь богемна панянка,
В її очах - блакить увесь світ.
На ній у срібній нитці вишиванка
Віддзеркалює красу поміж віт.
Вже день за днем згорає наче листя,
Прохолодні ранки і вечори.
Опадає падолист на обійстя
Наче кленове сузір'я з гори.
Одягнув красень клен багряний наряд
Розсипає на щастя монети .
Запрошує закоханих в листопад
Пише для них красиві сюжети.
Палахкотять, як жар квіти жоржини
Вітер зриває ніжні пелюстки.
Осінь малює пейзажні картини
Незабутню мить з своєї руки.
Золота осінь міняє палітру
То світить сонце, то падає дощ.
Летить, летить листва на хвилях вітру
Згорає життя в красі поміж площ.
2-------------------------------------------
А у жовтні - Золота осінь
А у жовтні - народилася я.
Увінчав троянду мої коси,
Возносить до зір моє ім'я.
У жовтні, ще голубе небо
Трояндами цвітуть сонячні дні.
Жовтень розправив крила , як лебідь
Ловить щастя - миті чарівні.
У жовні ,ще золоте літо
Розсипає своє тепло землі.
А сонечко низенько над світом,
Проводжає у даль журавлі.
У жовтні, вже зажурився сад,
Що пролетіло літо молоде.
А на порозі стоїть - Листопад,
У тумані - небо голубе.
А у жовтні - холодні ранки,
Летять птахи ключем у синю даль.
Солодять грушки, ябка циганки
Паде Жовтий лист - додає жаль.
У жовтні на свято Покрови,
У храмі монах читає псалми.
Приходить до нас в гості час новий,-
Сіє до ніг перший сніг зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2025
В осіннім саду бабине літо
Сипле золотом з верховіть дерев .
Цвітуть маєм, ще жоржини квіти
Дарують щастя, для дам - королев.
Сховалось сонечко в тиху гавань
Розстелився туман над рікою.
Від дощу пожовтіли отави
Сплива літо по - краплі водою.
Стоїть верес в задумі край доріг
Проводжає журавлів в чужий край.
Вже у Карпатах випав перший сніг
В саду цвіте, ще жоржиновий рай.
Осінній сад, так пахне плодами :
Ябка, сливи, грушки і виноград.
Згорає осінь , як жар - дощами
Жовте листя вкриває снігопад..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2025
Колись давним - давно я була багата
Була родина : батько, мати і брат.
Літала вище хмар , як птаха крилата
Ловила в долоні щастя - зорепад.
Колись давним - давно я була щаслива
Цвіла наче мальва - ружа навесні.
Воркутала неначе голубка сива
Слухала солов'я чарівні пісні.
Колись давним - давно я була молода
Здавалось , що увесь світ в моїх руках.
А час спливав у даль наче бистра вода
Сіяв на скроні сивину у роках.
Колись давним - давно у іншому житті
Я ходила із батьками у поле.
Сіяла зерно, жала колоски золоті
Не боялась , що босі ноги стерня коле.
Колись давним - давно я була красива
Залицялись козаки до мене.
Була я наче пташечка полохлива
Задивлялась на стрункого клена.
Колись давним - давно у вишневім саду
Я стрічала лелек з чужих країв.
У жмені я рвала солодку ягоду
Слухала в стоголоссі солов'ів.
Колись давним - давно на березі Дністра
Там чайки літали над рікою.
Там жила, і плавала рибка золота,
Діточки ловили їх рукою..
Колись давним - давно я у ліс ходила,
І там білі проліски збирала.
До синіх небес я розправляла крила
І веселі пісні я співала.
Колись давним - давно, як пташка літала
В діброву , ліщину по - малину.
Стужила сіно, і батькам помагала.
Вдихала у трави - конюшину.
Колись давним - давно не боялась доріг., -
Що втомлені від ходи мої ноги.
Ні грози, ні дощу, ні коли впаде сніг...
Не страшні були високі пороги.
Колись давним - давно купалась у травах
Мила личко у молочній річці.
На березі Дністра ходила, як пава...
Раділа літу сонячній квітці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025
Я в твоїх руках скрипка ,ти - мій скрипаль
Чарівна струна , що надихає.
Ти поклич мене в зоряну синю даль,-
Де місяць першу зірку стрічає.
Я візьму тебе на руки кохана
Понесу в казку на берег ріки.
Де цвіте золота липа духмяна
Там воркують в парі два голубки.
З неба впаде зірка поміж тополі
В цю мить я бажання загадаю.
Хай літо повінчає наші долі!...
Бо тебе до нестями кохаю.
Зоряна ніч розлилась наче море
Грає, музика зір, так красиво.
А там в гаю ,де стоять осокори
Танцюють вальс лебеді щасливо.
Я в твоїх руках скрипка, ти - мій скрипаль,-
Який надихає просто жити.
Я зодягну в щастя зоряну вуаль
Буду для тебе я , лиш любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025
Господній дух мене наповняє
Цвіту червоною калиною на землі.
Від людських гріз мене захищає,
Щоб зростала паростком на зрошеній ріллі.
Гнуть злі вітри вниз мене додолу
Наче билину в полі розпинають на хрест.
І несуть по замкнутому колу...
Не корюся, лечу... долаю свій Еверест.
Вітриська ламають мої крила ,
Щоб упала я духом у зневірі без сил.
Я наче маленька пташка мила
Лікую рани, там ,де пір'я вирвано з крил.
Щоб не зламатись в зневірі ,в житті
Я прошу у Бога ласки , щоб просто жити.
Відкриваю серце у почутті ,
Щоб цей світ в своїх руках красиво творити.
В душі нема заздрощів і злості
До тих, хто топче калиновий цвіт ногами.
Хто за спиною миє мої кості
І того Господь знищить у порох дощами.
Я всім миру і добра бажаю!
Розквітати, як дерево під небесами.
Не ламай гілля у саду в маю
Посій зернятко, хай твій сад росте плодами!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2025
На мерзлім вікні мережані квіти
Їх насіяла снігом біла зима.
Зима немов би Мадонна над світом
Молиться до ікон за сніжні жнива.
Стоїть зима у мовчазній тишині
Із - за сивих хмарин сіє снігопад .
А сніг летить і летить у вишині
Покрива білим снігом осінній сад.
Падає сніг на столітні дерева
Цвіте земля в білосніжнім розмаю .
Зимонька - зима наче королева
Тримає зимовий день в небокраю.
Іскриться, так до сонечка білий сніг
Блищить наче аметист разить очі.
Виграють вітри ґоргани край доріг
Малюють казку - миті найдорожчі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2025
Ти поглянь, на мене кохана!...
Я фотографію на пам'ять зроблю.
Хай, ця осіння мить багряна!...
Розкаже, як тебе кохаю , люблю.
А ти колись віднайдеш фото
І згадаєш нас, отой прекрасний час.
Час біжить на швидкості мото...
Летить немов би жовте листя повз нас.
Не може ніхто зупинить час
Летять роки, як чайки білокрилі.
Лиш фото нагадає про нас,-
Зігріє наше літо в заметілі.
Я дарую троянди білі
А у них краса - пелюстки любові.
Поміж нас тисяч доріг - милі...
А спогад веде у митті казкові.
Ти згадай наш рай через роки
Куди ходили разом із тобою.
Заросли давно, оті стежки ,-
Лиш в снах приходиш до мене весною.
Приспів:
Ти поглянь , на мене кохана!
Я фотографію на пам'ять зроблю.
Хай , ця осіння мить багряна !...
Розкаже як тебе кохаю ,люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2025
Минає літо , дні за днями...
Відлітають у вирій журавлі.
Курли, чути під небесами
В сивім тумані ранки на землі.
Дощик б'є дзвінко у барани
Голосить, що вже осінь на землі.
А дуби неначе титани
Розганяють чорні хмари в імлі.
Осінь мережить павутинку
Розфарбувала у верби коси .
Вітер жене у даль хмаринку
Верес ходить по ріллі ,ще босий.
О прощавай літечко ,прощай!
Я прошу тебе побудь , зі мною.
На прощання ти - вальс заграй
Веди у казку ніжною струною.
А у Карпатах вже ходить осінь,
А дощик змиває літечка сліди.
Розпустила золоті коси
Запрошує з тобою , ще в сади.
Збирає загублене зерно
У садочку плоди у комору.
Зриває виноград на вино
Запрошує нас на Покрову.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025
Зазолотіли соняхи у полі
Тріпочуть, так пелюстки на вітру.
Розлилось жовте море на роздоллі
Запалив серпень сонячну іскру.
Жовтогарячі квіти при дорозі
Поміж хмар ловлять сонце в блакиті.
Дивляться на цей світ на одній нозі,
Мережать вінець у срібній ниті.
Зашарілись соняхи у рядочку
Стоять наче велетні вартові .
Зернятка чорні очка в сповиточку,
Набирають міць - щедрі врожаї.
А я так люблю, як соняшник цвіте!,-
Як над ними метелик кружляє.
Як синьооке літечко золоте...
Після дощу райдугу стрічає.
Сонечко заховалось у тумані
Відлітають в чужий край журавлі.
В отави падають ябка рум'яні
Час збирає в міхи плоди землі.
Вже останній день серпня догорає,
Збираєм з поля золотий врожай.
Листячко жовте з дерев опадає,
Кажемо літу, літечку - ''Прощай!''
А завтра вересень - золота осінь,
Надвечір'я запалює камін .
Душа літа, сонечка тепла просить,
Дякує Богу, віддає поклін.
У серпня заплакані смутні очі
Догоріло наче свіча літо.
Вже не зігріють прохолодні ночі
Дарують красу осінні квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025
Будь, душею красивим !
Наче вранішнє сонце світи.
Іди у світ щасливим!
У своїх руках життя твори.
Не треба високих фраз,
Кричати, як на троні містер.
Тиснути інших на газ,
І кидати слова на вітер.
Не хвались, що ти знавець!...
Силач , здолаєш всіх у битві.
Лиш , той на землі - мудрець!
Хто живе з Богом у молитві.
Будь ,ти завжди собою,
І не виділяйся у юрбі.
Не літай під горою
Бо ніхто не дасть руку в біді.
Друзів в тебе багато,
Та, не всі відчувають твій біль.
Знають , лиш коли свято,-
Тоді , летять в твій дім - звідусіль.
А коли в тебе горе,
То, тоді пройдуть стороною.
А життя наче море,-
Штовхає нас на дно рукою .
Бережись , від злих очей!
І довіряй, лиш тільки Богу!
Він світло серед ночей -
Веде на істину дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2025
На небеснім престолі - вінець долі
Вінчає у любові два серця.
Ясна Зірка, яка по - божій волі
Зводить наші дороги до вінця.
А посеред перехожих у юрбі
З'явилась, ти наче зірка з неба.
Побачив ,ту єдину жінку в тобі...
Лечу, як птах на крилах до тебе.
Скажи звідки, ти будеш незнайомко ?...
Назви красуне , ти - своє ім'я?...
Ти наче ,той ясний промінчик сонця,-.
Що блиском осяює путь здаля.
Ти тільки ти, мрія - у моїх думках,-
Жадана жінка , смисл - мого життя.
Ти - тільки ти ,надихаєш у словах
Мого серця, королева моя.
Ти поміж квіток квітка найгарніша,-
Яка просто жити надихає.
Ти - між жінок для мене наймиліша
Бачу тебе і душа співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2025
А за вікном ллє дощ, і вже осінь...
Вітер зриває жовте листя в саду.
Квіти в'януть від зими , морозу...
Без сонечка тепла ніжних слів " люблю".
Пробач ,що пишу листа ,так пізно
Сиджу, дивлюсь у заплакане вікно.
Плаче золота осінь, так слізно...
Бо іти у листопад одній дано.
Нині романтика , вже не в моді
Не дарують ніжні квіти кохання.
А настрій в кожного по погоді...
І море сліз, розлуки і страждання.
Шукаємо земне тепло - любов
Не вміємо словом зігріти душу.
Коли втрачаємо коханих знов...
Відпускаємо мовчки і байдуже.
За свою любов боротись треба,
Захищати від чужих очей , грози.
Любити лебідку наче лебідь
Зігріти, витерти сльозу зі щоки .
А хто любить ,той дарує квіти
Віднайде перли і найкращі слова.
І щасливі йдуть удвох по - світу
Зцілює рани любов - жива вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025
ТИ - МОЯ ПЛАНЕТА ЩАСТЯ
Ти мого серця пізня любов
Моя пристань - земного раю.
Ти - вервечка із молитов
Ангел наді мною в небокраю.
Ти моя планета щастя
Вимолене в Бога ясних зір.
Вірю , що нам усе вдасться...
Знайти зірку щастя у синіх гір.
Ти сад - ягоди морелі
На гілочці білосніжний цвіт.
Сонячний зайчик на стелі
У моїм вікні - цей ясен світ.
Лечу крізь світи наче птах
В твоє життя - куточок раю.
Пишу я листи у віршах
Бо тебе люблю і кохаю.
Ти моя книжка, мій роман...
Ти моя радість , мій біль душі.
Ти красень чоловік титан,-
Від спраг жива вода у вірші.
Я лиш з тобою щаслива
За тобою, як за стіною.
Не боюсь зим, коли злива...
Знаю , що захистиш рукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025
Ти - моя ніжна пісня
Моя глибина і висота.
Ти - моя любов пізня
В небі ясна зірка золота.
Ти - чарівний струмочок,
У якому виграє струна .
Ти - мій тихий куточок
У моїй душі весна, весна.
Ти - надійний капітан,
Розрада у радості, горі.
Ти - маяк, мій океан
Світло - у зоряному морі.
Ти - квітка незабудка
Блаженна мить у моїх руках.
Ти - пташка щебетушка,-
Яка оспівує рай в садах.
Ти Всесвіт - моє небо,
Казковий вечір, сонечко схід.
Ти - лебідка ,я лебідь...
Цілунком розтоплю в серці лід.
Ти - синьоока річка
Берег надії, пристань життя.
Між зір - Мадонна нічка, -
Яка надихає почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2025
Літня ніч - зорепад...
Пахнуть трави духмяні.
Кличе голубів в сад
Купатись у коханні.
Місяць в повні в небі
Запалює ясні зірки.
З гір сузір'я лебідь
Сіє роси на квітки.
Цвіте небо всю ніч
Мов маків цвіт у полі.
Місяць зорить до віч
вінцем єднає долі.
Ця ніч ,як ясен світ
Видно ружі в розмаю.
Солодить яблунь цвіт , -
П'янкі пахощі в маю.
Місяць під вербою
Зорить в дзеркало ріки.
Ми вдвох із тобою
Ловимо в жмені зірки.
Ми щасливі удвох
Йдем у зоряне літо.
Благословить нас Бог
Сіє зорі між квіту.
А ця ніч казкова!...
Вінчає нас любов'ю.
Йду до тебе знову,-
Щоб буть навік з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2025
Я збережу твою любов
У своїм серці світлі почуття.
Вимолю в Бога з молитов,
Щоб світили зорями ти і я .
Я прийшов у твоє життя,
щоб вогонь кохання запалити.
Обіцяю любити я,-
Щоб від гріз , і дощу захистити..
Я розділю світ з тобою,
Буду з тобою сонце стрічати.
Літо спливе за водою, -
А ти будеш - мене пам'ятати.
Ти живеш у моїх думках,
В заметіль зими тебе зігрію.
Прилечу до тебе , як птах
Принесу тобі квітку надію.
Душею її зігрівай
Хай вона у серці цвіте вічно!..
Зів'янути квітці - не дай!...
Впаду снігом і покрию ніжно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046333
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.08.2025
В юрбі серед перехожих зустрів
Закохавсь в твої ямочки на щоці.
Твій милий погляд очей зупинив
Квіти троянди , що несла у руці.
Стрілись пізно на дорозі життя
Коли відлітали у даль журавлі.
Забилось у грудях серцебиття,
Щоб повінчали ми долі на землі.
Я цілунком сонячного неба
Зацілую твої руки устами.
Хай іскряться щастям очі в тебе !,
Стеляться троянди квіти стежками.
Ти - осіння квітка жінка осінь
На твоє волосся упав перший сніг.
Не сумуй, що йде зима морози...
А простелю пелюстки троянд до ніг.
Вдячний долі ,що стрілись з тобою,-
Що осінь золота поєднала нас.
Ми наче лебеді під горою
Танцюємо у парі білий вальс ,вальс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2025
О ,лицарю, мій сонячний друже !...
Озвись, до мене , де ти є , не мовчи?!...
Для тебе цвіту ,як мальва - ружа...
Будую до тебе зоряні мости.
Малюєш казку з ніжної краси
Йдеш крізь океан на інший материк.
Клоняться тобі столітні ліси
Пишеш світу закони ,і свій вердикт.
Цвіту квіткою у земнім раю
Купаюсь в цвіту маю наче в морі.
Тебе лиш одного я чекаю,-
Наче соловейка рано на зорі.
Дивлюсь у світанкові зіниці
Такі пречисті , як блакитне небо.
Ти - зориш у дзеркало водиці
Сонячно танцюєш ,як білий лебідь.
О лицарю мій, я наче пташка,
Закрита на ключ у клітці від людей.
В храмі самоти наче монашка
На зоряній вервичці жду твох ідей.
О лицарю ,мій сонячний друже!...
Прожени чорні хмари наді мною.
Хай брат - вітер, і лиш без напружень
Від спраги напоїть дощем - водою.
Визволи від засніжних хмар рукою
Намалюй райдугу після грози.
Заколиш мене у сни, у льолю...
Витри з очей від солоної сльози .
О лицарю, мій сонячний друже!...
Велетню у царстві тисячу зірок.
Зігрій мене в заметіль, у стужу...
Ти є мій всесвіт,повітря ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2025
Я твоя любов , квітка у руках
ти - у моїх думках жадана мрія .
Явивсь наче принц на коні у снах
Запросив у рай, де цвіте лілія.
Дивлюсь і ловлю я погляд очей
наче дві зорі ,що сяять у небі.
Ти - троянда поміж білих лілей
вдихаю і кружляю наче лебідь..
Стою...мовчки милуюсь тобою
П'ю я мить щастя наче квітка росу.
Торкаюсь ніжно тебе душою
Цілую уста ...і золоту косу.
Наші почуття , то цвіт кохання
Світ в якому лебеді щасливі вдвох.
Ти в океані - зірка світання
Під зорями нас благословив сам Бог.
Якщо любиш у почуття не грай!
Лелій, у своїм серці наче квітку.
На вітрину щастя не виставляй!
Бережи від гріз, і дощу на світку.
Обійми...Цілуй мене красиво ,
Щоб від подиху танула наче сніг.
Йшла по Світу з тобою щаслива
Усміхалась я здалека край доріг.
Заховай квітку від чужих очей
Лебединим крилом від вітру ,грози ,
І - будь сонечком посеред ночей
Зігрій у осінь ,у люті морози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025
Час, так швидко летить, і летить,-
Наче у даль птиці дні за днями.
Ніхто не може їх зупинить
Молодість летить за журавлями.
А там , де ми вчора ходили,
Там вже золота осінь - листопад.
До ніг стелить багряний килим
Засріблив мої скроні - снігопад.
Вже літечко листя золотить,
Зриває пожовклий лист вітрами.
Час мережить вишні срібну нить,-
Де купались в маю під зірками.
Вчора, ще цвіла весна для нас ,
В саду яблуневий цвіт в розмаю.
Наче бистра вода біжить час
Вже сонце низенько в небокраю.
Вже відгриміли літні грози
На порозі вже осінь золота.
Душа прагне тепла в морози...
Метуть сніги ...ти - один ,я одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025
Я з дитинства купалась у молоці
У зеленім морі, де росяні трави.
Цей світ дарував квіт ромашки в руці
Cтрічала сонечко літа з за заграви.
Я із дитинства люблю берег ріки,
Тут тече водиця дзвенить наче кришталь.
Ловила золоту рибку у ріки
І вплітала у коси зоряну вуаль.
Я з дитинства люблю смерековий ліс,
Квітучі гаї, поля, луги, діброви.
Там, де біля кладки стоїть верболіз,
Там в холодочку пили воду корови.
Я з дитинства люблю пісню солов'я,
Як в полі колоситься жито, пшениця.
Тут збирала в долоні колоски я,
І від спраги пила водицю з криниці.
Я з дитинства люблю трави у росі,
Торкалась землі я босими ногами.
І ранила на стерні ноги босі,
Мов білий птах літала під небесами.
В дитинстві пасла гуси і корови,
Доїла з своєї руки в збан молочко.
Ходила по малину до діброви,
І вдихала у пахощі трав - божество.
Я не забуду дитинства тихий рай,
В калюжі бачила райдугу над світом.
Безкраї поля, луги, зелений гай,
Тут я збирала польові квіти літом.
Я з дитинства люблю квітучі сади,
І мальви ружі ,що цвітуть коло хати.
Я зростала між них з чистої роси,
Слухала в стоголоссі птаху крилату.
Я з дитинства люблю ліловий бузок
Коли цвіт весна пахощі розливає
Літом солодить грушка наче медок
Тут у райськім садочку душа співає
Я із дитинства люблю білих лелек
Що на одній нозі клекочуть до зірок
На крила збирають зорі мов у глек
Сіють море щастя світу поміж квіток
Я з дитинства люблю стрункі ясени,
Як цвіте золота липа у розмаю.
Тополі у біленькім пуху весни,
Клена у сузір'ї - зоряного маю.
Я із дитинства ходила до дуба,
Що стоїть на панській горі наче титан.
Йшла до нього у гості , як до друга...
Слухала молитву пташок наче коран.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2025
Я що прийшла у цей світ для корид,
Що не люблю юрби і телекамер.
О , як мені уникся і набрид
Щоденний спорт боротися з биками.
Л КОСТЕНКО
Я прийшов , у цей світ не для корид,
Щоб щодня боротись з биками.
Я українець, не москаль - гібрид
Шаную все рідне віками.
Я не модель, не артист на сцені,
На червону доріжку не йду.
Не демонструю одежі верхні,
І не граю у подвійну гру.
Я не гладіатор на арені,
Що на піску проливає кров.
Руки мої тримають у жмені...
Письмо, у якій живе любов.
Я прийшов у цей світ , щоб любити
Посіяти зерно на ріллі.
Збудувати дім, сад посадити...
Хвалити Бога на цій землі .
Я не слуга, і не цар на троні...
Я господар своєї землі.
Молюсь у храмі древній іконі,
Сонцю Бога - матінці землі.
Ця земля дана нам небесами,
Зросив потом із чола мій дід.
Охрещена у бою вогнями ...
І за неї пролив кров мій рід.
Я не ношу на грудях медалі
Не потрібно мені чужого.
До дір я протру взуття, сандалі,
ніколи не віддам свого.
Це моя земля, ці гори, степи!...
Ліси, луги, гаї, діброви.
Пам'ятайте, нікчемні вороги!...
Що ви вбивці моєї мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2025
Дивлюсь я у дзеркало води
Бачу відображення зір над нею.
А на золотім піску сліди,
Там серце закоханих над землею.
Ти покохай мене, покохай!...
Таку, яку сотворив мене Господь.
І від холодних зим - захищай !
Цілунком зігрій мою душу і плоть.
Ти покохай мене, полюби!...
Без усяких прикрас, яка є в житті.
У юрбі мене не загуби!
В будні запалюй свято у почутті.
Вже відгриміли літні грози!
Із дерев падає листя під ноги.
В'яне квітка від зим морозів,
Осипає пелюстки край дороги.
А поміж нами тисяч доріг,
Осінь несе в душу , журбу і печаль
Замітає наш рай перший сніг...
У коси увінчав зоряну вуаль.
Злетіли у світи журавлі
Згубився їхній слід в сивім тумані.
Я шукаю тебе на землі,
Щоб відчути тепло рук на світанні.
----------------------------
Буду музою - тобі з верша
Люби таку, люби яку стрів вперше!
В кожній порі квітка красива
Кожна жінка хоче - бути щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2025
Я прийшов у цей світ любити
Від щастя розквітати як сад.
Куточок раю в руках творити
Зустрічати у парі листопад.
Я прийшов у цей світ, щоб жити
Стрічати світанки разом удвох.
Радість і смуток розділити,
Хай благословить нашу долю Бог !
Я прийшов у цей світ , лиш на мить,
Хочу все життя жити з тобою.
Обіцяю все життя любить
Захищати від грози рукою .
Я боюсь тебе загубити
І втратити на життєвім путті .
Ми прийшли у світ ,щоб любити
Запалювати свято в почутті.
Я так люблю тебе кохана,
І нікому тебе я не віддам .
Для тебе я всесвітом стану!
Ти моя свята любов - земний храм.
Ти прийшла нежданно у мій світ,
Мрію і думаю лиш про тебе.
Вдихаю у твій парфум - твій цвіт
Дивлюсь я у твої очі неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2025
Летять роки мов чайки над водою
Ніхто не може повернути їх назад.
Іду у осінь - тихою ходою,
Край неба зустрічає мене - листопад.
О роки, роки... ви - течія ріки!
Сплили неначе бистра вода крізь пальці.
Шукаю весну минулих літ стежки,
Між хмаринок - казковий сон рано - вранці.
В спогадах шукаю куточок раю,
Босоноге дитинство у полі - житах.
Там у мріях , як вільний птах літаю
Цвіту я мальвою - ружою у піснях.
Летять роки наче жовте листя вдаль
Встеляють багряний килим до моїх ніг.
Одягнули душу в зоряну вуаль
Мої коси, вже забіліли наче сніг.
Летять роки мов чайки над водою
Згубились у імлі - осіннім тумані.
Змахнули мені своєю рукою
Кинули на щастя пір'я на світанні.
Сказали, слова мені на прощання:
''Живи і радій кожною миттю життя.
Світи на цій землі, як зірка рання ,
Усміхайся - божому світу, як дитя''.
А мої роки, то - дарунок неба,-
Це багатство - найцінніший скарб на землі.
Господь в житті, дав мені все, що треба-
І залишаю вам друзі свої пісні .
Були радості ,і печалі в житті
Не раз стояла за п'ять хвилин до смерті.
З вірою, надією йшла по житті
Святу любов несу людям у безсмерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2025
Ти питаєш, що в мене на душі?...
Який в мене сьогодні настрій.?...
Бува сонячно ,то хмарно - дощі...
Думаю , читаю розарій.
Буває на душі - дика туга,-
Що сиджу, як пташка у клітці.
Тривожать рій думок - чорна смуга
Молюсь я небу - святій трійці.
Буває, що співаю я пісні ,
Щоб різні проблеми забути.
Музика - запалює шарм, вогні
В душі весна у місяць лютий.
Ця війна ранила душу мою
І тривога не дає спати .
Стою над світом, як солдат в бою
Не знати, що завтра чекати.
Розриваюсь між двома світами,-
Де затишно немов у раю.
Де земля горить під небесами
Ллється невинна кров у бою.
Світ перевернувся вверх ногами
Люди наче звірі жорстокі.
Одне одного б'ють батогами
Скрегочуть неначе сороки.
Штампують зброю, вбивають людей
Нема на цій землі спокою.
Регоче з біди москаль ,та юдей
Жене люд в рабство до ізгою.
Втомилась мати земля від ракет ,
що спалює зерно на ріллі.
Знищує усю родину шахед
До смерті катують москалі.
Ти питаєш, що в мене на душі
А новини не втішні на жаль.
Здичіли путіноїди в глуші
Йде війна смуток , журба ,печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2025
Одягнув місяць у золоту корону
Неначе князь молодий зійшов на трон.
Оросив росами троянду червону
Розмаїв квітом до сонячних вікон.
Коли вийшла в садочок дівчина - весна
Побачила троянди у розмаю.
Защебетала наче пташечка вона
Прикрасила коси в квітучім маю.
Князь місяць закохавсь у дівчину - весну
У личко - золоті зоряні коси.
Дивиться на неї на вроду молоду
П'є красу наче квітка чисті роси.
Пелюстки немов жар палають у вогні,-
Як юнака перша любов у серці.
Пливе по небу Місяць в золотім човні,-
Де зорі мов лебідки на озерці.
Усміхнулась ,так мило дівчина - весна
Щебече місяцю про любов пісні.
Явилась наче зірка вночі чарівна
Веде у трояндовий рай навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2025
Серце є щире, і лукаве,-
Красива душа віддає тепло в любові.
Не солодить без цукру кава
Не гріє холодний діалог у розмові.
Нині кохання, вже не в моді -
Рвуть гарну квітку, кидають її під ноги .
Всі прагнуть красу в насолоді
А хто не любить тебе, той несе тривоги.
Слова без душі, просто слова
Бува корабель - гігант тоне в океані..
Коли любов у душі жива...
То шукає ключ до серденька у кохані.
А душа прагне тепло душі,
Щоб її ніжні ласкаві слова зігріли.
Квітка сохне, коли ллють дощі...
Їй потрібно надійні руки, щоб любили .
В осінь пишу тобі я листа,-
Ставлю золоту круглу печатку на ньому.
Коли мовчать в коханні вуста
То не зігріє сонце - в небі голубому.
Хто закоханий, той літає
Бачить у кольорах природу, прекрасний світ .
Коли болить душа, співає...
В душі розквітає яблуневий розмай цвіт.
Слова, як мелодія скрипки
Дарують блаженство, мить щастя на цій землі.
Знайди - перли слова для жінки
У будні дні даруй букет троянд від душі.
Несу сповідь душі на олтар,-
Страждання ,яке обпекло душу в коханні.
Хто літає високо між хмар,
Той ходить самотній, як лебідь у тумані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2025
Коли заплачуть твої очі
Я витру їх від печалі , журби.
Поведу у зоряні ночі
Там , де воркують білі голуби.
Поплач, поплач і легше стане...
Між хмар побачиш сонечко ясне.
Сльозою омиєш - ти рани-
З часом, за рікою сліз - все мине.
А сльози, як вранішні роси...
Вони зросять в душі деревце.
В'яне квіт від перших морозів,
Марніє врода і слабне крильце.
А після грози, дощу, зливи,
Від сонечка весни розтане сніг.
Не плач, не журись, будь щасливим!
Цвіти наче райський сад - край доріг.
Коли заплачуть твої очі ,
Цілунком загою твій біль душі.
Зійду місяцем серед ночі ...
І обійму до себе у вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2025
А коли у вікні згасне сонце
Білий день стане, як чорна ніч.
Я зіркою зійду у віконце
Запалю свічу на усю ніч.
А дороги життя незбагненні
Загадкове для всіх майбуття.
Космічні погляди нескінченні
Йдем наосліп у вічне життя.
Дороги є вузькі,і широкі
Кожен шукає до зір політ .
Почуття ,як океан глибокі
Буває пташка падає з віт.
Ніхто не святий, усі ми грішні
Летим, як метелик до квітки.
Один - єдиний,а інший - лишній
Шукаємо любов на світку.
Однодумці лишуться з тобою
Не зрадять ,не кинуть на путі.
Рідні духом обіймуть рукою
Стануть водою у цім житті.
Падає пшташина із висоти
Не розправила свої крила.
Коли впадеш , встань і знову лети!...
Вір, у себе - розправляй крила!...
Життя - тільки мить, як спалах вогню,
Тож зростай, як дерево життя.!..
Одягнися у блаж - божу броню!..
Будь, щасливим моє дитя!...
Ти - не заздри нікому у житті!...
Вчись жити , усміхайся світу!.. .
Добрих людей зустрінеш на путі
І світи сонцем божим світлом!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2025
Я намріяв тебе, ще весною
Шукав , так довго пів життя.
Молив Бога щирою душею, -
Щоб ти прийшла в моє життя.
Біла чайка привела до тебе
У твій світ - куточок раю.
Ти - Господній подарунок неба
Квітка троянда в розмаю.
П'ю ,як бокал вина твою любов
Від поцілунків хмелію.
Бачу тебе, грає у жилах кров
Від твоїх ласк я п'янію...
А твої вуста такі запашні
Солодкі наче мед весни .
Закохавсь , і бачу тебе у сні...
Ти - мрія моєї весни.
Твоє волосся наче лаванда
Хвилями, як шовк по - плечах.
Вабиш красою наче троянда
Над тобою кружляю , як птах.
Читаю по очах твої думки
Ти є мій настрій - натхнення.
Жест розумію без слів подумки...
Ти - муза благословення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2025
Я не забув тебе, не забув! ...
Ти була наче білокрила пісня.
Твої струни серця я відчув,
В почуттях цвіла, як у саду вишня.
Ти наче пташка щебетала
Вітром я твоє волосся розплітав.
Ти про любов пісні співала
А я, як лебідь над тобою кружляв.
Там ,де ми ходили з тобою...
Згубилась наша весна під дощами.
Вже золотіє сад листвою...
Йдемо в осінь різними стежками.
Вже золота осінь - Листопад...
І жовте листя опадає до ніг.
Я згадую літній зорепад,-
Твою розмову , твій голос,і твій сміх.
Не можу тебе я забути
Не стерти з пам'яті образ - юних літ.
Золотий час не повернути...
У моїй душі залишила свій слід .
Стоїть листопад у тумані,-
Шукає квітку троянду у саду..
Ми з тобою, як птахи ранні-
В заметіль ,морози - шукаєм весну..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2025
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
Повторення віршу від 18.07.2025.
ДВІ МЕЛОДІЇ Є ДО ЦІЄЇ ПІСНІ
ПРИСПІВ:
А яскравий блиск твоїх очей
Магічно сяють , як алмаз у тебе.
Лечу, я птахом до лілей,-
Щоб цілувать палкі уста у тебе.
А ти королева - Ангел мій !
Моє сонечко - мої крила.
Дивлюсь, і лювлю погляд твій,
Щасливий я поруч мила.
Кохаю ,люблю тебе кохана...
Полечу на край світу за тобою.
Ти - моя квіточка жадана...
Між зір як зірка під горою.
Ти - квітка ружа поміж квіток
Дивляться перехожі ,так на вроду .
Вдихають у аромат ковток
П'ють тебе очима ,як чисту воду!...
Ти - мій Всесвіт , блакитне небо
У вікні - Світанок ,і тихий вечір .
Намалюю казку для тебе
Поведу в зоряні світи - далечі.
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2025
Ти - неждано прийшла у життя
Зіркою упала у долоні.
В серці запалила почуття
Молюсь тобі , я наче Мадонні!
Ти - мій світанок, захід сонця,-
Моя Зоряна ніч і ясен день.
Ти - мальва ружа у віконця
Для серця - найкраща пісня з пісень.
Ти Всесвіт - музика натхнення,
Тобі я про любов пишу листи.
Ти моє завтра, сьогодення....
До твого серця будую мости.
Ти -безмежний синій океан
Є лебедині крила у політ .
Ти - бальзам для душі і від ран
Сенс життя , що тримає - білий світ.
Ти - ніжна струна мого серця
Запалюєш свято у будні дні .
П'ю красу, як воду з джерельця
До ніг нахиляю зорі ясні .
Чую твій голос пташко мила
З під моїх ніг йде обертом земля .
Притягує небесна сила
Бо до нестями люблю тебе я.
2‐‐----------
Я розумію тебе без слів
Відчуваю твоє серцебиття.
Люблю твій ніжний голос,твій спів...
Бо ти моя муза - моє життя.
Ти - мій Всесвіт - куточок раю,
А у моїм серці рання зірка.
З тобою наче птах літаю
Без тебе сумую, зітхаю гірко.
Ти - країна мрій для журавля
В тебе висота, глибина думок.
Для тебе віднайду зірку я
Сплету віночок щастя із квіток.
Вітер здійма метрові хвилі
Семиструнно вверх,то вниз виграє.
Тут літають чаєчки милі
І кигичуть, щось про життя своє.
Пишу тобі листа із літер
Лишаю слід на піску золотім.
Несе моє вітання вітер
Малює казку в небі голубім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2025
Він вітром її волосся розплітав
До свого серця ніжно обіймав.
Приходив ясним місяцем до вікон,
Малював їй казку солодкий сон.
Вдихав у неї як в парфум акацій
Руками торкавсь до ніжних грацій.
Милувався звечора аж до ранку
Про любов співав свою співанку.
Дививсь на неї наче на ікону,
З зір мережив золоту корону.
Страстно, так медові уста цілував
До свого серця ніжно обіймав.
А за спиною виростали крила,
Шепотів люблю тебе я мила.
І на арфі їй серенаду співав,
Словами її душу лікував.
Почуття в любощах їй відкривав
Із за заграв їй сонечко нахиляв.
Запалював жар - вогонь кохання ,
Ця мить була ніби перша - остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2025
Ти еліксир кохання - мого життя
Натхнення , настрій сьогодні, завтра.
Ти бальзам душі - світлі почуття
Сонечко, і дощ, що погасить ватру.
Я мріяла про тебе усе життя
А зустріла тебе, тільки вчора.
Жила неначе монашка свята
Закохалась, стала тобою хвора.
Ми були з тобою за крок до раю
Згубились поміж зоряних планет.
Я в люту зиму весну шукаю
Хочу вирватись із самоти тенет.
Ти поруч, я у мріях літаю
Потрібно тепло і твоя любов.
Пробач я в ролі актрис не граю...
Боюсь, втратити тебе назавжди знов.
Я прошу , відпусти мене, відпусти!...
Не твоя рабиня, полонянка.
Любиш, то до серця будуй мости
І квіти щастя даруй мені зранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2025
Ти - райське яблуко спокуси,
Яке солодко, так пахне медом.
Ти позитивний - одні плюси...
У мороз зігрієш наче пледом.
Твій жарт, та жест додає настрій
То - грішний ти ,а то - святий монах.
Ти - неординарний , галантний
То сівач на ниві життя , то Бах.
А серце наче сонце в небі
Горить, як жар полум'ям любові.
Всі квіти тягнуться до тебе
Ти - ласкаєш ніжно їх у слові.
Ти - тихий зоряний океан
Над яким райдуга щастя сяє.
Цілунок гарячий, як вулкан
Ти вода, що вогонь погашає.
Кого любиш, то щиро кохай !
Не виставляй на показ ,як картину.
Від чужих очей щастя ховай
Смакуй любов , як ягоду малину.
Почуття наче квітучий сад
Цвітуть , лиш від подиху любові.
Веди мене в осінь - Листопад
Зігрій душею ,як квітку в слові.
2----------
Явився наче принц на коні
Із першого погляду закохав.
Усміхнувсь, ти - сонечком мені
І руку наче джентельмен подав.
Ти - моє небо ,цей ясен світ
У моїй душі - куточок раю.
Ти ведеш до зірок у політ
Ти поруч , я щаслива літаю.
Від погляду очей я млію
Йде земля обертом з під моїх ніг.
На білім личку румянію
В обіймах тану наче білий сніг.
Ти - моя любов , мрія весни
Радість ,то печаль - у моїм серці.
Ти - зіркою прийшла в мої сни...
Наче лебідонька на озерці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2025
Треба , як пташка на землі жити
будувати свій тихий рай навесні.
У своїх руках життя творити
Бо прийде час, згасне сонце у вікні.
А я не хочу ,ще вмирати,-
Ще стільки планів - на завтра у житті.
Але ніхто, не може знати!
Коли прийде останній час у житті.
Життя ,це мить - сяюча зірка
Відміряний певний час на цій землі.
Плодюче дерево, цвіт - квітка,
Посіяне раннє зерно на ріллі.
Ніхто не знає , що його чекає?...
Коли прийде до нього останній час.
Життя ,як листя опадає...
Згорає в мовчанні поміж нас.
Кожен день ,це новий крок в життя
Кожен день живу, як вперше, останнє.
Небесний Отець - батько, я дитя...
Покличе ,і згасну як зірка рання.
А Господь ,це хліб на престолі
Є святе причастя - для спраглих сердець.
Світло Боже - любов у слові
Прожитих літ - золотий вінець.
Ніхто не вічний - на цій землі!...
Просто жити, творити поспішаю.
Життя - це золотий лан на ріллі
Не всім пощастить, дійти в осінь - до краю!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2025
Ніч розпустила зоряні коси
Увінчала в них срібний зорепад.
Падають зорі , як чисті роси,-
Де у пахощах цвіте - літній сад.
Сидять у саду два голуби впарі
Воркують про любов до півночі.
Рахують ясні зорі на хмарі
У мріях злітають в краї далечі.
Віднайду поміж зірок зірку
І назву красиво твоїм ім'ям.
Сплету віночок - блакитну квітку
Поведу тебе у зоряний храм.
Впаде зірка золота у небі
Я її в свої долоні зловлю.
Подарую я квіти для тебе,-
Ружі червоні, що цвітуть в саду.
Край неба ясен місяць споглядає
На закоханих голубів в саду.
На щастя ясні зорі розсипає,-
Щоб я тобі сказав : слова "ЛЮБЛЮ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2025
Ти , лиш мить - відлуння любові
Моєї весни - у цвіті сад.
Ти - зірка у ночі бузкові
Яка веде в осінь - Листопад..
Ти - музика серця скрипаля,
вечір , що запалює зірки.
Ти - спів пташки голос журавля
Відлуння у берега ріки.
Ти - ясен місяць, а я зоря...
Здається ,поряд, а далеко.
Між нами океани, моря...
Ти орел, я в гнізді лелека .
Ти - світанок, я надвечір'я ,
відлуння , відлуння любові .
Ти - яскраве лебідь сузір'я,-
Що малює нам сни казкові.
Ти - любиш раненько вставати ,
А я до півночі не засплю .
Ми різні, сердець не з'єднати
Кожен стрічає свою зорю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2025
Я не забув погляду твоїх очей,-
А вони мені щоночі сняться.
А ти була - Всесвітом поміж ночей
Усміхалась, як весна до травня.
Приспів :
Ні,я не забув тебе, я не забув!...
ту весну ,що цвіла у розмаю.
Коли відпустив, печаль душі відчув...
В осінь, як сонце - тебе шукаю.
Я не забув погляду твоїх очей,
Що залишив слід у моїм серці.
Ти - цвіла трояндою поміж лілей
Пив любов, як воду у джерельці.
Стою один наче місяць край неба
Зорю у твоє вікно - у твій світ.
Марю тобою, думаю про тебе...
Згадую, весну - закоханих літ.
НЕ МОЖНА ПОВЕРНУТИ ЧАС
Ми з тобою, як літо із весною
Вдвох рахували зорі до ранку.
Лунала нам музика зір луною -
Танцювали щасливі у танку.
Ти була наче пташка в моїх руках,
А після дощу - райдужна мрія.
Казкою, і мить щастя у моїх снах
У моїм серці - квітка Лелія.
А не можна повернути час назад
Незабутніх весен - квіт розмаю.
Палких ніжних обіймів у зорепад
Перших цілунків слова "Кохаю".
Воркутали, як голуби у парі -
Зустрічали весну під дощами.
Плили у синій океан на хмарі
До зір заколисані вітрами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2025
Я не знаю ,де тебе знайти?...
І якими , ти - ходиш стежками.
А коли пройдеш повз мене ти
Усміхнись ,як сонце над гаями.
Зустрів тебе я вперше у снах,
Ти прийшла наче зірка із неба.
Закружляв над тобою, як птах
Закохавсь, наче юнак у тебе.
Закохавсь у тебе, закохавсь,
Думаю про тебе незнайомко.
Красою твоєю милувавсь
Шукаю ключ до серця акордом.
А в тебе очі кольору неба
Наче волошки сині у полі.
Лечу до тебе наче Лебідь,-
Щоб тобі освідчитись любові.
Любове , не мовчи, озовись!...
Запали у моїм серці вогонь.
Здалека сонечком усміхнись!, -
Щоб відчути тепло твоїх долонь.
Дні за днями летять у синю даль,
Немов птахи згубились в тумані.
Ніч одягнула зоряну вуаль
І веде до тебе у коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2025
ЗОЛОТА ПОРА ЖНИВ
Не забуду я золоту пору жнив,-
Босоноге дитинство під палючим сонцем.
І коли комбайн урожай молотив,
Розплачувались, усі за добро - червонцем.
А комбайн молотив зранку до ночі,
Спочатку колгоспну ниву, а потім в селян.
Бігали за комбайнером до ночі,-
Щоб змолотив стиглий урожай - пшеничний лан.
Комбайнер був на селі великий пан,
Після священика і голови колгоспу .
Такий ходив гордий неначе титан ,
Треба було мати блат і до нього доступ.
За ним ходили і кланялись в ноги,
Лиш би зібрати хліб - золотий лан до дощу.
Чекали ,як сонечко край дороги
Летіли за ним, йшли, як віряни на прощу.
Спочатку колгоспне, а потім людське...
І такий закон був один, єдиний для всіх.
Шукали у холодку місце зручне...
І просили комбайна, зібрати хліб у міх.
Від пилюки були, як негри чорні...
Ногами босими, всі ходили по стерні.
Ті пани, що з міста - чини придворні,
Ловили удачу - у свято у вихідні .
Спека і жара , що мозок терп і млів ,
На крилах наче птах літали до криниці .
На вагу золота - батьківський посів,
Ми жменями пили живу воду, як птиці.
Збирали зерно з поля до півночі,
Зорі запалювали небесні ліхтарі.
Хліб із рукава комбайна до ночі,
Сипався у мішки, і раділи трударі.
Боялись взяти серп дитячі руки,-
Щоб ноги босі обпекла жалом кропива.
Ховались у дощ, грозу під верби, буки,
Душа пташки у тім раю, була щаслива.
Ще світанок купався в чистій росі
Набирали глютену - сил пшениця, жито.
Жайвір звеселяв гай у божій красі ,
Пахло ромашками в меду - квітуче літо.
Клонюсь я трударям низенько до ніг,
Всі ті , що тримали небо на своїх плечах.
Їхні голови посріблив білий сніг,
Птах на калині віддає їм шану в піснях.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2025
А час пише свої нові закони,
Диктує нам свої правила життя.
А душа кориться святим канонам,
Прагне відчути божих ласк, як дитя.
За валюту блазні купують владу,
І відкривають їм царські ворота.
Пропхались в тепле місце на посаду,
Царьови, вся прокремлівська сволота.
Кнурі лижуть, царю карлику руки,
До революції народ підняли.
Цар Штампує зброю, мечі, і луки...
З війною серед зими до нас прийшли.
Привели червоних кнурів до влади
Розмножились, як колорадські жуки.
Кум свату продає добро - посади ,
Продали зброю, ставлять печать ділки .
З москви, із болота прийшла голота,
Хижа орда , ця синя шваль у наш дім.
Без лиця, імені - дика істота,
Привласнює наші землі - Донбас, Крим.
Заброди, зайди перейшли кордони,
У люту зиму розпалили війну.
Б'є святий монах у церковні дзвони
Просить, увесь світ - зупинити війну !
О, не мовчи, Америко, Європо!
Від цих божевільних царів - захисти!
Візьми у капкан, царя змія злого,
За пролиту кров невинних - відомсти!.
А світ жорстокий, а люди в нім звірі,
Думають лиш за себе, бояться кремля.
Цар на троні міряє все у лірі...
Купує послів ,але не короля .
Королева Англії мудра жінка,
За нею стали, усі знатні мужі.
Америка, Турція, наше військо
знищують всіх, тих, хто перейшов межі.
Світе встань, стіною за Україну!
Не допусти слугів царя у свій дім.
Завтра, прийде орда в твою країну,
Війною спалить твій дім, до тла у дим .
Винні , в цій війні, всі царі на троні,-
Що розбазарили державне майно.
Клонились царю - яники червоні,
Йде у нас війна, кров ллється, як вино.
Цар пише нам свої нові закони
Диктує нам свої правила життя.
Стоїть він хреститься біля ікони
i війною спалює наш рай - буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2025
Я СТАНУ АНГЕЛОМ ТВОЇМ
Коли прийде мій останній час
Піду у інший світ із життя.
Залишу свій слід , пісню для вас
Навесні калиною зацвіту я.
А я стану Ангелом твоїм
Білокрилим птахом прилечу.
І поцілую подихом своїм
Витру із твоїх очей сльозу..
А я стану Ангелом твоїм
Вдень - сонце, вніч,як місяць , зорі.
Захищу від гріз крилом своїм
Стишу бурю в життєвім морі .
А я стану Ангелом твоїм
Буду в час радості,і журбі.
Тебе обійму крилом своїм
Нахилю зіроньки голубі.
А я стану Ангелом твоїм
Прийду у гості у безсонні сни.
Тебе доторнусь крилом своїм
Заколишу пахощами весни.
Прийду серед ночі у твій сон
Принесу вісточку від Бога.
В темряві я світло край вікон
Прожену смуток і тривогу.
А я буду Ангелом твоїм
І прийду у важку хвилину.
І стану вічним сяйвом твоїм
Осяю стежку тобі сину.
Я буду ясним сонцем у небі
У заметіль зими зігрію.
Я є храм молитви для тебе
Принесу на крилі надію.
А я буду Ангелом твоїм
Вдень сонечком поміж хмар зійду.
Розчинюсь у небі голубім...
На щоку краплею дощу впаду.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2025
В тебе очі кольору неба
Я - ясен день , ти - княгиня ночі..
Лечу наче птах я до тебе,-
Щоб цілувати уста і очі.
Я довго тебе шукав в житті
Ходив, як самотній птах без тебе.
А зустрів, побачив на путті
І закохавсь по - вуха у тебе.
Приспів :
З першого погляду полюбив
Спалахнула блискавка між нами.
Тобі серце я мила відкрив,-
Щоб звінчати долі небесами.
Я закохавсь в тебе кохана,
Прошу твоєї руки і серця.
Ти - моя зіронька жадана
Лебідка із синього озерця.
2‐------------
ЗИМА СНІГАМИ ЗАМІТАЄ
Відлетіти журавлі у даль
Забрали наше літо з собою.
На вишню впав перший сніг, на жаль...
стеляться тумани під горою.
Зима снігами замітає
Наше літечко - осінь золоту.
Лиш , той хто любить , і кохає
Віднайде стежку до серця в снігу.
А твої бурштинові коси
Розплітає на вітру Листопад.
Ти - наче вишня у морози
Без тепла , в'янеш , як квіт в снігопад .
Впав білий цвіт наче перший сніг
У мріях до тебе я злітаю.
Чекай мене з далеких доріг
Бо я тебе люблю і кохаю.
Я захищу тебе від зими
Розпалю, як жар у серці вогонь .
Щоб не відчула ти самоти
Зігрію я теплом з своїх долонь .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2025
Летять роки, як птахи у даль
Ніхто не може їх зупинити.
На душі дика туга , печаль...
Пройшло життя , вдруге не прожити.
Летять роки, як птахи увись...
І губляться у сизім тумані.
Там, де вчора ходили , колись...
Там вже не цвітуть проліски ранні.
Квітка цвіте , і одцвітає...
Від спеки ,і жари сохне трава.
Від холоду все завмирає...
Серед зими зігрівають слова.
Всі прагнемо тепла, любові,-
Щоб все було в житті наче в раю.
Зігрію від зими у слові
І скажу : тобі "Кохаю , Люблю".
А не всім почастить у житті
Знайти свою любов - рідну душу.
Разом йти у світи по житті...
Смакувати життя наче грушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2025
О, не розказуй мені ти казок,
Що знаєш, як правильно жити.
Кожен новий день,це життя урок
Треба працювати, щоб жити.
Життя гойдає нас на терезах,
Підіймає вверх,пускає вниз.
Здається світ у барвах - кольорах
Треба приймати кожен сюрприз.
Як в кіно кожен грає свою роль
Головну, а чи другорядну.
Падає вниз, і на троні король
Підіймається він старанно..
Один зіштовхне тебе з висоти,
А інший дасть у біді руку.
Не здавайся, за життя борись ти!,
Пізнаєш суть життя - науку.
А коли ти знатний , маєш славу,
Стоїш твердо на своїх ногах.
То недруги дивляться лукаво
Їх гложе твій успіх, зносить дах...
Ніхто не Ангел, не святий монах
кожен робить помилки в житті.
А мудрець , той хто працює, як птах
Впаде, і йде до мети в житті.
А ти будь, людиною, не звіром,
не клади груз на чужі плечі.
Убогим допожи, дай в офіру
Зігрій теплом від зим хуртечі.
У Кожного своя доля, свій шлях
Кожен несе на землі свій хрест .
Ти - не літай високо наче птах,
Віддай іншим ти шану, і честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2025