| Сторінки (33/3261): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Я люблю сюрприз - романтичний вечір
Старомодний у простих речах.
Запалю камін.. обійму за плечі
Наша зустріч буде при свічах.
Подарую тобі квітку любові
Ти мене у себе закохай.
Знайду найкращі перли я у слові
Насію ясних зір квіти розмай.
Поведу ,де цвіте липа духм'яна
Де у пахощах рай на землі.
Зацілую солодкі уста кохана
Нахилю небо у почутті.
А для щастя багато нам не треба
Лиш ,би ти йшла зі мною поряд.
Удвох летіти у високе небо
В душі розквітав кохання сад.
ПРИСПІВ:
Зодягну тебе у музику щастя
Встелю пелюстками квіт до ніг..
Прийму дарунок долі , як причастя
В почуттях розтану наче сніг.
Я люблю зоряний казковий вечір
В тиші слухати музику трав.
Обійму тебе я ніжно за плечі
насію зір з високих октав.
М.Чайківчанка.
повтор 17.01 2023 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2025
Я намалюю солодкі сни
Безмежне небо наче океан
Як листям тріпочуть ясени
І усміхається весні шафран.
Зійду зіркою я край неба
Заколишу твої безсонні сни.
Прилечу я птахом до тебе
І насію до ніг квіти весни.
Приспів:
А ти до щастя зроби, лиш крок
Поведу тебе у сни казкові.
Знайду ясну зірку між зірок
І зацілую твої уста медові.
Я хочу прокидатись з тобою
І засинати на твоїм плечі.
Розквітати, як сад весною
Тобі пташкою співати пісні.
Ти - яскрава зірка край неба
А у моїм серці - куточок раю.
Я для тебе,для тебе,для тебе...
В букет, ці квіти назбираю.
Хто має бути ,той буде твій -
І від долі не втекти нікуди.
А ти забрала сни, спокій мій
Бачу тебе б'ється серце в грудях.
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2025
ЛЬВІВ У ВОГНІ
А кремлівська " гнила еліта"
Путіністи - маріонетки.
Спалили війною пів світа
В голові - всім бракує клепки.
Кате ,тобі усіх не вбити?...
Не зітреш у порох мій народ.
Він у легендах буде жити
І пити водицю з чистих вод.
Львів пробудивсь від тривоги, сну...
Від взриву рано на світанку.
А mo@skal грає відкрито у війну
Вітає нас "доброго ранку" !
Україна горить у вогні
Летять шахеди і ракети.
Жахливі , тривожні ночі ,дні
Скорботні пишуться сюжети.
Над Львовом стелиться чорний дим
Земля в крові, і у руїнах.
Дитя лягає в яму живим
Плаче , мліє мати над сином.
Від ракет гине уся сім'я :
Два синочки, тато і мама.
В інших батьків мила донька
І на душі глибока рана.
Ще вчора жили в мирі люди
Раділи, і тішились життям.
А нині горе тисне в груди
Плаче мати над своїм дитям.
5/6 ЖОВТНЯ 2025 РОКУ.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2025
ЗОДЯГНИ У МУЗИКУ ЩАСТЯ
Я люблю сюрприз-романтичний вечір
Старомодна у простих речах.
Запали камін.. обійми за плечі
Наша зустріч буде при свічах.
Ти, запали свято -свічу любові
Поглядом у себе закохай.
І, приласкай мене ніжно у слові
На струнах скрипки пісню співай.
Ти, поведи мене у казковий світ
Там, де дзвенить музика весни.
І, йди зі мною поруч до краю літ
Сонечком зігрій серед зими.
А для щастя багато нам не треба
Лиш ,би рідну душу зустріти.
Удвох летіти у високе небо
В долоні зорі ловити.
Зодягни мене в музику щастя
І Встели мені квіти до ніг..
Прийму дарунок долі , як причастя
В почуттях розтану наче сніг.
Я люблю сюрприз-романтичний вечір
Квіти...слухати музику зір.
У мріях злітати в краї далечі,
як лебеді кружляти до гір.
М.Чайківчанка.
Повторення 17 січня 2023 рік .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2025
Малі ніколи не досягнуть великих
(І.Фаріон.)
А є люди різні - великі і малі
Чесні правдолюби і фарисеї.
Сильні духом - добрі ; слабкі : чванливі ,злі,
Щирі ,милі, жадні - ладри , лакеї.
Малий судить свого брата за спиною
І створює всюди різні проблеми.
А великий - працею, і головою
Вирішує важкі задачі ,теми.
А великі бачуть глобально увесь світ
У малих очі - зіниці маленькі .
Дивляться у чуже вікно за чужий пліт,
Що в саду росте ябко солоденьке.
Великий мовчить ,думає , щоб сказати
Малий стріляє , як із автомата.
Заздрість його їсть , що машина у брата
Стане скраю, як горить чужа хата.
А великий бачить у калюжі небо,
Як пливуть хмари неначе кораблі.
А малий бачить болото біля себе
Лиш ,те ,що блищить - монета на землі.
Малі ніколи не досягнуть великих
Їм не дано відчути ближнього біль.
Час зітре у порох жадних і безликих
Великий, це Боже світло - звідусіль.
У великих є ідея - план ,і мета
І йдуть до перемоги крок за кроком.
Вони Атланти : глибина і висота
І бачуть завтрашній день - божим оком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2025
Задивляються на тебе стрункі клени
А ти наче берізка між тополь.
Вдягну тебе у корону королеви,-
Щоб із тобою йшов , я як король.
Ти - королева, і достойна короля
Такий,щоб на руках тебе носив.
і ти світилась щастям , як алмаз
З твоїх очей кохання з неба
Пив.
Приспів:
Ми із тобою дві зорі у небі
Серця , як жар палають у вогні.
А час летить осінньою листвою
Ти - Не втікай , потрібна ти мені.
Ми із тобою дві зорі у небі,-
Здається поміж нами океан.
Любов свою дарую , лиш для тебе
Засяю тобі сонцем крізь туман.
Дозволь візьму тебе за руку,
І Поведу із літа - в осінь золоту.
між нами хай не буде більш розлуки
Тебе кохаю мила , і люблю.
Приспів:
Ми із тобою дві зорі у небі
Серця , як жар палають у вогні.
А час летить осінньою листвою
Ти - Не втікай , потрібна ти мені.
Ми із тобою дві зорі у небі,
Здається поміж нами океан.
Любов свою дарую лиш для тебе
Засяю , як сонце крізь туман.
Лечу до тебе птахом крізь світи
понад моря, і сині океани .
Прошу , мені ти зіркою світи...
Впаду до ніг твоїх , як квіт ліани.
Приспів:
Ми із тобою дві зорі у небі
Серця , як жар палають у вогні.
А час летить осінньою листвою
Ти - Не втікай , потрібна ти мені.
Ми із тобою дві зорі у небі,-
Здається поміж нами океан.
Любов свою дарую , лиш для тебе
Засяю тобі сонцем крізь туман.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2025
Світ міняється , як погода
Сонячно, грози, то дощі.
Урагани ,війни , негода,
Правила до життя жорсткі.
А світ мінливий, та й жорстокий
Лиш сильніші виживають.
На жаль життя - то вік короткий
Від стресу рано вмирають.
Світ продажний , і не стабільний
Політичні бурі вирують.
Слабшого б'є ударом сильний
У пеклі війни воюють.
Скажіть , яке наше майбутнє?...
Ведуть до знищення людей.
Любов до ближнього відсутня
На кістках танцює - юдей.
Хто від загибелі врятує?...
Куди наш корабель пливе?...
Цар народ гвалтує,мурдує...
П'є кров і у ярмо веде..
ЛЬВІВ У ВОГНІ
А кремлівська гнила еліта
Путіністи - маріонетки.
Спалила війною пів світа
В голові - всім бракує клепки.
Кате ,тобі усіх не вбити?...
Не зітреш у порох мій народ.
Він у легендах буде жити
І пити водицю з чистих вод.
Львів пробудивсь від тривоги, сну...
Від взриву рано на світанку.
А mo@skal грає відкрито у війну
Вітає нас "доброго ранку" !
Україна горить у вогні
Летять шахеди і ракети.
Жахливі , тривожні ночі ,дні
Скорботні пишуться сюжети.
Над Львовом стелиться чорний дим
Земля в крові, і у руїнах.
Дитя лягає в яму живим
Плаче , мліє мати над сином.
Від ракет гине уся сім'я
Два синочки тато і мама.
В інших батьків єдина донька
І на душі глибока рана.
Ще вчора жили в мирі люди
Раділи, і тішились життям.
А нині горе тисне в груди
Плаче мати над своїм дитям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2025
О БОЖЕ, ЧОМУ ТИ КРИЛА НЕ ДАВ
О Боже, чому ти крила не дав?,-
Щоб високо в небо злітати.
Щоб садочок крильми я обняв
Красу землі мій рай оспівати.
Не той орел,що до зір літає
Бачить з висоти, цей ясен світ .
А той, хто в серці любов плекає :
Посадить сад, щоб розквітав цвіт.
Злітає у небо птаство різне
Жайвір ,голуб у даль журавлі.
Тримає їх в леті небо вічне
Сонце Бога - любов на землі.
Любов моя ,то пречисте небо
А вище неба - то святий Бог.
Життя є там ,де лебідка ,лебідь
Злітають на пристань неба вдвох.
О Боже, чому ти крила не дав?...
Я б полетів до гір високих.
А там крильми чорну хмару прогнав
Стрічав новий день наче сокіл.
Боже ,як би ти мені крила дав
Полетів б я на Україну.
І босоніж пішов до буйних трав,
Знайшов у дитинство стежину.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2025
Я люблю людей діла і слова ,-
Щоб сказав : робив свою справу.
Не тих, в яких язик ,лиш розмова
Дивляться на цей світ лукаво.
Ти хочеш їсти хліб, чорну ікру,
Щоб вінце з бокалу ,лиш пити.
І любиш грати у подвійну гру
Добре жити ,ніц не робити.
Під оплески ,щоб кричали "браво"
Лиш тобі ,поклонявсь увесь світ .
Грати на сцені свою виставу
Злітати на сьоме небо - політ.
Хочеш на блюдечку все готове ,-
Щоб подали їсти і пити.
Ходити , як нарцис гонорово
Всіх жінок до ніг покорити.
Ти видний ,елегантний чоловік
Харезматичний і красивий.
На жаль не в моїм стилі чоловік
Моєму серцю ти не милий.
Багато тих ,хто вміє літати
Та не усі злетять до висот.
Є пташки , що вміють співати
Але не візьмуть висоту з нот.
Творців багато наче маків цвіт
Та не всі заслужили медаль.
Не всім капелюха знімає світ
Одягає - зоряну вуаль.
Багато скрипалів вміють грати
Не усі торкнуться до душі.
Треба працювати, талант мати,-
Щоб оспівати красу у вірші.
Багато Господь покликав у рай
Та не всіх він обрав до себе.
Багато цвіту цвіте в місяць май
Та не всі дістають до неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2025
Лукавий недруг сміється, що ти впав ниць
Побачив, не дасть тобі руку в біді.
Пам'ятай , не зліпиш дружбу із гарних лиць !...
Лиш з тим, хто бачить храм неба в тобі.
А у всіх є недруги, люті вороги,-
Які заздрять тобі в житті у всьому.
Їхні слова на ділі наче батоги
Ріжуть , без ножа по серцю живому.
Ти обраний Богом не такий ,як усі
Ти пройшов через пекло - вогонь,воду.
І регочуть із тебе поганці, лиш ті...
Хто служить демону у насолоду.
Ти пустих розмов оминай стороною
Не слухай перекупок - базарних баб.
Іди у світ з піднятою головою
Стережись зміїв ,і у болоті жаб.
А хто живе на цій землі у любові
Не перейде межу , дружбу шанує.
Він підтримає тебе на ділі,в слові...
Постоїть за тебе ,як хтось лютує.
Добрий брат не судить за спиною брата,
Скаже правду в очі ,коли не правий.
Не стріляє словами ,як з автомата
Не хвалиться сестрі ,що він є крутий.
Чорна заздрість, то є подруга лихого
Робить ворогами сестру і брата.
Хто живе у Бозі ,той не кривдить свого
Відкриє уночі двері до хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2025
Осінній день втомивсь в дорозі
Сонце йде на захід ,не на схід.
Вже рання осінь на порозі
Пора зривати із саду плід.
У небі курличуть журавлі
Птахи в чужий край відлітають.
Стеляться тумани до землі
І дощі коси розплітають.
Золотий клен бабину літу
Сипле до ніг листя багряне.
Горять , як жар жоржини квіти
Стріча між хмар сонце жадане.
Танцює осінь із вітром вальс
У золотім танці кружляє.
Приходить пора - золотий час
Верес тепло літа шукає.
Нам з тобою не по дорозі
Мені на Захід ,тобі на Схід.
Вже стоїть осінь на порозі
І слабнуть ноги... важчає хід.
Відлетіли у даль журавлі
Згубились у імлі тумані.
Догоріло літо на землі
В'януть під дощем квіти рані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2025
Лукавий б'ється у груди
І каже :"Що він любить Христа".
Молиться Богу на людях
І світу брешуть лживі уста.
Вночі мене обікрали
Винесли з хати різні речі.
Бо дай ви хліба не мали...
Взяли важкий тягар на плечі.
Ти , дай лукавому волю!...
То обідре тебе до нитки.
Словом поранить до болю
І зробить тобі всякі збитки.
У всіх не із медом життя,-
Щось у житті не вистачає.
Коли за межу йде дитя
Того Господь словом навчає..
А за все треба платити
Дорогу ціну - за хибний крок.
До кінця життя з тим жити
Зітхати, робити важкий вдох.
Вірю, Господь бачить усіх
Кривдника до сліз покарає.
Дорого заплатить за гріх
Хто в чужій хаті добро шукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2025
Іду у храм я до божого сина
Перед іконою запалю я свічу.
Помолюсь ревно Богу, на колінах,-
Щоб витер із очей гіркі сльози плачу.
Дякую Боже, я за твою любов!
І за те ,що чую твій ласкавий голос .
Що небесний дзвін кличе до тебе знов
Із моєї голови не впаде волос.
Пливуть чорні хмароньки наді мною
Промокла я до нитки наскрізь під дощем. .
Боже розвій вітром тьму під горою,-
Всіх прочан,що йдуть на прощу покрий плащем.
Я,так вдячна тобі Небесний Отче!,
Що покликав до себе мене у свій храм.
Чую твою мудрість, слово пророче
І мова твоя лікує мене від ран.
2 вірш -----Упаду перед образом на коліна
Закрию штори на вікна на вечір
Упаду перед образом на коліна.
Відкриється небо у час хуртечі...
Почую з небес голос божого сина.
О, Небесний Отче , прошу, благаю!
Не дай згаснути як свіча від самоти.
У Бога Отця захист я шукаю,-
В цей час до твого серця будую мости.
Розпинають вітри під небесами
Рвуть мене наче із коріння тополю.
Б'ють довгим віттям наче батогами
Ламають крила і загнали в неволю...
Від страждань, болю, і щоденних тривог
Від сліз рано посивіли мої коси.
Захисти ти від ворогів мене Бог,-
Подихом зігрій мене в люті морози.
Господи помилуй мене ,і спаси!
Благослови мій дух вінцем благодаті.
Дай під небом зрости ,як сад з роси
Мир на землі і всякого добра в хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2025
Живи не для когось , для себе
Радій кожною миттю життя.
Вдихай в повітря - високе небо
Твори у руках свій рай - життя .
Живи ,мрій іди до цілі, мети
Досягай успіхів в усьому.
Черпай сил у сонця із висоти
Наче птах в небі голубому.
Господь дав життя ,щоб просто жити
Пізнати, білий світ - суть життя.
Щоб на цій землі слід залишити
Продовжити рід, зростить дитя.
Живи в любові моя дитино!
Посади свій сад,і збудуй дім.
І молись щиро Богу дитино!,-
Щоб добре жилось тобі у нім...
Ти не бійся труднощів, і тривог,
Гріз, і дощу та й холодних зим.
В кого у серці живе Господь Бог
той через море перейде з ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2025
Ти не йди до тих ,хто не чекає
У будні,на свято, просто так.
А там для тебе місця немає
Вони дають тобі самі знак.
Ти не йди без запрошень у гості
Для кого ти в списку остання.
Хто за спиною омиє кості
Не засолодить кава рання.
Не йди до тих, для кого ти чужа
Хто обійде повз стороною.
І хто поріжить словом без ножа
Залише на самоті з бідою.
Ти не йди до тих, хто не чекає
Хто не знайде час подзвонити .
Хто гостей по - одежі стрічає
Не вміє ближнього любити.
Ти не трать кошти на подарунки,
Для тих , у кого дірявий міх.
Не посилай вітання цілунки
Тим, хто не заслуговує їх.
Ти не стукай у двері закриті,
Для кого, ти - непроханий гість.
Для одного, ти - сонце на світі
Для іншого ,лиш ,як в горлі кість.
Ти не стукай у двері,не треба...
До тих ,хто високо літає.
У них не знайдеш святого неба...
В них до рідних чуття немає.
Спіши до тих ,хто двері відкриє
Тобі свою душу з любов'ю .
Чим душа багата, тим зігріє,-
Щоб набутись з тобою вволю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2025
Прилетів голуб до мого вікна
Сів на підвіконні тихенько.
Розбудив від сну і впала стіна...
Подав знак із небес раненько.
О скажи, мені голубе сивий?
Яку вістку приніс на крилі?.
Ти літаєш високо щасливий
Бачиш біди, горе на землі.
Я не знаю, що хочеш сказати,
Нежданим гостем прийшов у дім.
Знаю, що хочеш ти передати
Сонечка у небі голубім.
О, птаху, ти літаєш високо,
Бачиш сонце, місяць і зорі.
Зориш пташиним зором глибоко,
Клонися людям у покорі.
Я дам тобі птаху трішки зерна,
Зі своїх долонь нагодую.
Напою водою із джерела
З тобою до зір помандрую.
О, скажи мені голубе сивий?...
Коли в Україні буде мир.
Хай землю омиює дощ, зливи!,
Росте, як дуб козак богатир.
Птаху, ти символ миру, любові,
Гармонії, натхнення, удач.
Ти добрий вісник без слів у мові,
Пташка, яка зупиняє плач.
Я так хотіла голуба зняти
І напам'ять фото зробити
Із ним на підвіконні пограти
В своїх руках його зігріти
Сполоханий птах розправив крила
Злетів поміж хмар у синю даль.
В дусі голуба небесна сила
Витерла з моїх очей печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2025
Така, як всі - я прагну волі,
Побиваюсь наче птах у клітці.
Хочу миру, кращої долі,-
Щоб цвіли райські плоди на гілці.
Така, як всі - йду по калюжі...
І промокла під холодним дощем.
Повз мене різні перехожі
В очах смуток, журба, в душі - біль, щем.
Така, як всі - я прагну щастя,
Хочу чути в хаті дитячий сміх.
Живу, як умію, як вдасться...
Під дощем змиваю свій біль і гріх.
Така ,як всі - я люблю життя,
По крихті хліб насущний збираю.
На плечах тримаю небо я
В грудях рожеві мрії плекаю.
Така, як всі - вірю у диво
По божій волі живу на землі.
Наді мною гроза і злива,
І гнуть вітри додолу до землі .
Така, як всі - молюсь я Богу,
Шукаю я сонечка поміж хмар.
Іду наосліп - в путь дорогу,
Приймаю із рук Отця - божий дар .
Така, як всі - сміюсь і плачу,
Бувають дні веселі і сумні.
Білого світу я не бачу,
Коли у тумані сонячні дні .
Така, як всі - живу, працюю,
По щаблі я здіймаюсь до висот.
У своїх руках рай будую
Оспівую життя з блаженних нот.
Така, як всі - і інша трішки,
Бо шарпало вітри моє життя.
І від доріг втомлені ніжки
не здаюсь... йду до мети, цілі я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2025
А вже осінь панове, а вже осінь...
Кружляє жовте листя з дерев.
Голубіє, ще між хмар тепла просинь
Встеляє килим для дам королев.
Золота осінь богемна панянка,
В її очах - блакить увесь світ.
На ній у срібній нитці вишиванка
Віддзеркалює красу поміж віт.
Вже день за днем згорає наче листя,
Прохолодні ранки і вечори.
Опадає падолист на обійстя
Наче кленове сузір'я з гори.
Одягнув красень клен багряний наряд
Розсипає на щастя монети .
Запрошує закоханих в листопад
Пише для них красиві сюжети.
Палахкотять, як жар квіти жоржини
Вітер зриває ніжні пелюстки.
Осінь малює пейзажні картини
Незабутню мить з своєї руки.
Золота осінь міняє палітру
То світить сонце, то падає дощ.
Летить, летить листва на хвилях вітру
Згорає життя в красі поміж площ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2025
В осіннім саду бабине літо
Сипле золотом з верховіть дерев .
Цвітуть маєм, ще жоржини квіти
Дарують щастя, для дам - королев.
Сховалось сонечко в тиху гавань
Розстелився туман над рікою.
Від дощу пожовтіли отави
Сплива літо по - краплі водою.
Стоїть верес в задумі край доріг
Проводжає журавлів в чужий край.
Вже у Карпатах випав перший сніг
В саду цвіте, ще жоржиновий рай.
Осінній сад, так пахне плодами :
Ябка, сливи, грушки і виноград.
Згорає осінь , як жар - дощами
Жовте листя вкриває снігопад..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2025
Колись давним - давно я була багата
Була родина : батько, мати і брат.
Літала вище хмар , як птаха крилата
Ловила в долоні щастя - зорепад.
Колись давним - давно я була щаслива
Цвіла наче мальва - ружа навесні.
Воркутала неначе голубка сива
Слухала солов'я чарівні пісні.
Колись давним - давно я була молода
Здавалось , що увесь світ в моїх руках.
А час спливав у даль наче бистра вода
Сіяв на скроні сивину у роках.
Колись давним - давно у іншому житті
Я ходила із батьками у поле.
Сіяла зерно, жала колоски золоті
Не боялась , що босі ноги стерня коле.
Колись давним - давно я була красива
Залицялись козаки до мене.
Була я наче пташечка полохлива
Задивлялась на стрункого клена.
Колись давним - давно у вишневім саду
Я стрічала лелек з чужих країв.
У жмені я рвала солодку ягоду
Слухала в стоголоссі солов'ів.
Колись давним - давно на березі Дністра
Там чайки літали над рікою.
Там жила, і плавала рибка золота,
Діточки ловили їх рукою..
Колись давним - давно я у ліс ходила,
І там білі проліски збирала.
До синіх небес я розправляла крила
І веселі пісні я співала.
Колись давним - давно, як пташка літала
В діброву , ліщину по - малину.
Стужила сіно, і батькам помагала.
Вдихала у трави - конюшину.
Колись давним - давно не боялась доріг., -
Що втомлені від ходи мої ноги.
Ні грози, ні дощу, ні коли впаде сніг...
Не страшні були високі пороги.
Колись давним - давно купалась у травах
Мила личко у молочній річці.
На березі Дністра ходила, як пава...
Раділа літу сонячній квітці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025
Я в твоїх руках скрипка ,ти - мій скрипаль
Чарівна струна , що надихає.
Ти поклич мене в зоряну синю даль,-
Де місяць першу зірку стрічає.
Я візьму тебе на руки кохана
Понесу в казку на берег ріки.
Де цвіте золота липа духмяна
Там воркують в парі два голубки.
З неба впаде зірка поміж тополі
В цю мить я бажання загадаю.
Хай літо повінчає наші долі!...
Бо тебе до нестями кохаю.
Зоряна ніч розлилась наче море
Грає, музика зір, так красиво.
А там в гаю ,де стоять осокори
Танцюють вальс лебеді щасливо.
Я в твоїх руках скрипка, ти - мій скрипаль,-
Який надихає просто жити.
Я зодягну в щастя зоряну вуаль
Буду для тебе я , лиш любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025
Господній дух мене наповняє
Цвіту червоною калиною на землі.
Від людських гріз мене захищає,
Щоб зростала паростком на зрошеній ріллі.
Гнуть злі вітри вниз мене додолу
Наче билину в полі розпинають на хрест.
І несуть по замкнутому колу...
Не корюся, лечу... долаю свій Еверест.
Вітриська ламають мої крила ,
Щоб упала я духом у зневірі без сил.
Я наче маленька пташка мила
Лікую рани, там ,де пір'я вирвано з крил.
Щоб не зламатись в зневірі ,в житті
Я прошу у Бога ласки , щоб просто жити.
Відкриваю серце у почутті ,
Щоб цей світ в своїх руках красиво творити.
В душі нема заздрощів і злості
До тих, хто топче калиновий цвіт ногами.
Хто за спиною миє мої кості
І того Господь знищить у порох дощами.
Я всім миру і добра бажаю!
Розквітати, як дерево під небесами.
Не ламай гілля у саду в маю
Посій зернятко, хай твій сад росте плодами!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2025
На мерзлім вікні мережані квіти
Їх насіяла снігом біла зима.
Зима немов би Мадонна над світом
Молиться до ікон за сніжні жнива.
Стоїть зима у мовчазній тишині
Із - за сивих хмарин сіє снігопад .
А сніг летить і летить у вишині
Покрива білим снігом осінній сад.
Падає сніг на столітні дерева
Цвіте земля в білосніжнім розмаю .
Зимонька - зима наче королева
Тримає зимовий день в небокраю.
Іскриться, так до сонечка білий сніг
Блищить наче аметист разить очі.
Виграють вітри ґоргани край доріг
Малюють казку - миті найдорожчі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2025
Ти поглянь, на мене кохана!...
Я фотографію на пам'ять зроблю.
Хай, ця осіння мить багряна!...
Розкаже, як тебе кохаю , люблю.
А ти колись віднайдеш фото
І згадаєш нас, отой прекрасний час.
Час біжить на швидкості мото...
Летить немов би жовте листя повз нас.
Не може ніхто зупинить час
Летять роки, як чайки білокрилі.
Лиш фото нагадає про нас,-
Зігріє наше літо в заметілі.
Я дарую троянди білі
А у них краса - пелюстки любові.
Поміж нас тисяч доріг - милі...
А спогад веде у митті казкові.
Ти згадай наш рай через роки
Куди ходили разом із тобою.
Заросли давно, оті стежки ,-
Лиш в снах приходиш до мене весною.
Приспів:
Ти поглянь , на мене кохана!
Я фотографію на пам'ять зроблю.
Хай , ця осіння мить багряна !...
Розкаже як тебе кохаю ,люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2025
Минає літо , дні за днями...
Відлітають у вирій журавлі.
Курли, чути під небесами
В сивім тумані ранки на землі.
Дощик б'є дзвінко у барани
Голосить, що вже осінь на землі.
А дуби неначе титани
Розганяють чорні хмари в імлі.
Осінь мережить павутинку
Розфарбувала у верби коси .
Вітер жене у даль хмаринку
Верес ходить по ріллі ,ще босий.
О прощавай літечко ,прощай!
Я прошу тебе побудь , зі мною.
На прощання ти - вальс заграй
Веди у казку ніжною струною.
А у Карпатах вже ходить осінь,
А дощик змиває літечка сліди.
Розпустила золоті коси
Запрошує з тобою , ще в сади.
Збирає загублене зерно
У садочку плоди у комору.
Зриває виноград на вино
Запрошує нас на Покрову.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025
Зазолотіли соняхи у полі
Тріпочуть, так пелюстки на вітру.
Розлилось жовте море на роздоллі
Запалив серпень сонячну іскру.
Жовтогарячі квіти при дорозі
Поміж хмар ловлять сонце в блакиті.
Дивляться на цей світ на одній нозі,
Мережать вінець у срібній ниті.
Зашарілись соняхи у рядочку
Стоять наче велетні вартові .
Зернятка чорні очка в сповиточку,
Набирають міць - щедрі врожаї.
А я так люблю, як соняшник цвіте!,-
Як над ними метелик кружляє.
Як синьооке літечко золоте...
Після дощу райдугу стрічає.
Сонечко заховалось у тумані
Відлітають в чужий край журавлі.
В отави падають ябка рум'яні
Час збирає в міхи плоди землі.
Вже останній день серпня догорає,
Збираєм з поля золотий врожай.
Листячко жовте з дерев опадає,
Кажемо літу, літечку - ''Прощай!''
А завтра вересень - золота осінь,
Надвечір'я запалює камін .
Душа літа, сонечка тепла просить,
Дякує Богу, віддає поклін.
У серпня заплакані смутні очі
Догоріло наче свіча літо.
Вже не зігріють прохолодні ночі
Дарують красу осінні квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025
Будь, душею красивим !
Наче вранішнє сонце світи.
Іди у світ щасливим!
У своїх руках життя твори.
Не треба високих фраз,
Кричати, як на троні містер.
Тиснути інших на газ,
І кидати слова на вітер.
Не хвались, що ти знавець!...
Силач , здолаєш всіх у битві.
Лиш , той на землі - мудрець!
Хто живе з Богом у молитві.
Будь ,ти завжди собою,
І не виділяйся у юрбі.
Не літай під горою
Бо ніхто не дасть руку в біді.
Друзів в тебе багато,
Та, не всі відчувають твій біль.
Знають , лиш коли свято,-
Тоді , летять в твій дім - звідусіль.
А коли в тебе горе,
То, тоді пройдуть стороною.
А життя наче море,-
Штовхає нас на дно рукою .
Бережись , від злих очей!
І довіряй, лиш тільки Богу!
Він світло серед ночей -
Веде на істину дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2025
На небеснім престолі - вінець долі
Вінчає у любові два серця.
Ясна Зірка, яка по - божій волі
Зводить наші дороги до вінця.
А посеред перехожих у юрбі
З'явилась, ти наче зірка з неба.
Побачив ,ту єдину жінку в тобі...
Лечу, як птах на крилах до тебе.
Скажи звідки, ти будеш незнайомко ?...
Назви красуне , ти - своє ім'я?...
Ти наче ,той ясний промінчик сонця,-.
Що блиском осяює путь здаля.
Ти тільки ти, мрія - у моїх думках,-
Жадана жінка , смисл - мого життя.
Ти - тільки ти ,надихаєш у словах
Мого серця, королева моя.
Ти поміж квіток квітка найгарніша,-
Яка просто жити надихає.
Ти - між жінок для мене наймиліша
Бачу тебе і душа співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2025
А за вікном ллє дощ, і вже осінь...
Вітер зриває жовте листя в саду.
Квіти в'януть від зими , морозу...
Без сонечка тепла ніжних слів " люблю".
Пробач ,що пишу листа ,так пізно
Сиджу, дивлюсь у заплакане вікно.
Плаче золота осінь, так слізно...
Бо іти у листопад одній дано.
Нині романтика , вже не в моді
Не дарують ніжні квіти кохання.
А настрій в кожного по погоді...
І море сліз, розлуки і страждання.
Шукаємо земне тепло - любов
Не вміємо словом зігріти душу.
Коли втрачаємо коханих знов...
Відпускаємо мовчки і байдуже.
За свою любов боротись треба,
Захищати від чужих очей , грози.
Любити лебідку наче лебідь
Зігріти, витерти сльозу зі щоки .
А хто любить ,той дарує квіти
Віднайде перли і найкращі слова.
І щасливі йдуть удвох по - світу
Зцілює рани любов - жива вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025
ТИ - МОЯ ПЛАНЕТА ЩАСТЯ
Ти мого серця пізня любов
Моя пристань - земного раю.
Ти - вервечка із молитов
Ангел наді мною в небокраю.
Ти моя планета щастя
Вимолене в Бога ясних зір.
Вірю , що нам усе вдасться...
Знайти зірку щастя у синіх гір.
Ти сад - ягоди морелі
На гілочці білосніжний цвіт.
Сонячний зайчик на стелі
У моїм вікні - цей ясен світ.
Лечу крізь світи наче птах
В твоє життя - куточок раю.
Пишу я листи у віршах
Бо тебе люблю і кохаю.
Ти моя книжка, мій роман...
Ти моя радість , мій біль душі.
Ти красень чоловік титан,-
Від спраг жива вода у вірші.
Я лиш з тобою щаслива
За тобою, як за стіною.
Не боюсь зим, коли злива...
Знаю , що захистиш рукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025
Ти - моя ніжна пісня
Моя глибина і висота.
Ти - моя любов пізня
В небі ясна зірка золота.
Ти - чарівний струмочок,
У якому виграє струна .
Ти - мій тихий куточок
У моїй душі весна, весна.
Ти - надійний капітан,
Розрада у радості, горі.
Ти - маяк, мій океан
Світло - у зоряному морі.
Ти - квітка незабудка
Блаженна мить у моїх руках.
Ти - пташка щебетушка,-
Яка оспівує рай в садах.
Ти Всесвіт - моє небо,
Казковий вечір, сонечко схід.
Ти - лебідка ,я лебідь...
Цілунком розтоплю в серці лід.
Ти - синьоока річка
Берег надії, пристань життя.
Між зір - Мадонна нічка, -
Яка надихає почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2025
Літня ніч - зорепад...
Пахнуть трави духмяні.
Кличе голубів в сад
Купатись у коханні.
Місяць в повні в небі
Запалює ясні зірки.
З гір сузір'я лебідь
Сіє роси на квітки.
Цвіте небо всю ніч
Мов маків цвіт у полі.
Місяць зорить до віч
вінцем єднає долі.
Ця ніч ,як ясен світ
Видно ружі в розмаю.
Солодить яблунь цвіт , -
П'янкі пахощі в маю.
Місяць під вербою
Зорить в дзеркало ріки.
Ми вдвох із тобою
Ловимо в жмені зірки.
Ми щасливі удвох
Йдем у зоряне літо.
Благословить нас Бог
Сіє зорі між квіту.
А ця ніч казкова!...
Вінчає нас любов'ю.
Йду до тебе знову,-
Щоб буть навік з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2025
Я збережу твою любов
У своїм серці світлі почуття.
Вимолю в Бога з молитов,
Щоб світили зорями ти і я .
Я прийшов у твоє життя,
щоб вогонь кохання запалити.
Обіцяю любити я,-
Щоб від гріз , і дощу захистити..
Я розділю світ з тобою,
Буду з тобою сонце стрічати.
Літо спливе за водою, -
А ти будеш - мене пам'ятати.
Ти живеш у моїх думках,
В заметіль зими тебе зігрію.
Прилечу до тебе , як птах
Принесу тобі квітку надію.
Душею її зігрівай
Хай вона у серці цвіте вічно!..
Зів'янути квітці - не дай!...
Впаду снігом і покрию ніжно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046333
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.08.2025
В юрбі серед перехожих зустрів
Закохавсь в твої ямочки на щоці.
Твій синьоокий погляд зупинив
Очі наче сині волошки в руці.
Твоя краса підіймає в небо
І за спиною виростають крила.
Я лечу , як до лебідки лебідь
Вабить до тебе - магічна сила.
Я цілунком сонячного неба
Зацілую до зап'ясть твої руки.
Хай іскряться щастям очі в тебе !,
В унісон грають в сердцях ніжні звуки.
Вітер несе шлейф парфум від тебе
Обертом йде земля із під моїх ніг.
Стою зорю , як місяць край неба
Від краси твоєї тану наче сніг.
А ти - квітка квітучого маю
Твої уста солодкі ,як шоколад.
Коли ти є поруч я літаю...
Розквітаю для тебе ,як райський сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2025
О ,лицарю, мій сонячний друже !...
Озвись, до мене , де ти є , не мовчи?!...
Для тебе цвіту ,як мальва - ружа...
Будую до тебе зоряні мости.
Малюєш казку з ніжної краси
Йдеш крізь океан на інший материк.
Клоняться тобі столітні ліси
Пишеш світу закони ,і свій вердикт.
Цвіту квіткою у земнім раю
Купаюсь в цвіту маю наче в морі.
Тебе лиш одного я чекаю,-
Наче соловейка рано на зорі.
Дивлюсь у світанкові зіниці
Такі пречисті , як блакитне небо.
Ти - зориш у дзеркало водиці
Сонячно танцюєш ,як білий лебідь.
О лицарю мій, я наче пташка,
Закрита на ключ у клітці від людей.
В храмі самоти наче монашка
На зоряній вервичці жду твох ідей.
О лицарю ,мій сонячний друже!...
Прожени чорні хмари наді мною.
Хай брат - вітер, і лиш без напружень
Від спраги напоїть дощем - водою.
Визволи від засніжних хмар рукою
Намалюй райдугу після грози.
Заколиш мене у сни, у льолю...
Витри з очей від солоної сльози .
О лицарю, мій сонячний друже!...
Велетню у царстві тисячу зірок.
Зігрій мене в заметіль, у стужу...
Ти є мій всесвіт,повітря ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2025
Я твоя любов , квітка у руках
ти - у моїх думках жадана мрія .
Явивсь наче принц на коні у снах
Запросив у рай, де цвіте лілія.
Дивлюсь і ловлю я погляд очей
наче дві зорі ,що сяять у небі.
Ти - троянда поміж білих лілей
вдихаю і кружляю наче лебідь..
Стою...мовчки милуюсь тобою
П'ю я мить щастя наче квітка росу.
Торкаюсь ніжно тебе душою
Цілую уста ...і золоту косу.
Наші почуття , то цвіт кохання
Світ в якому лебеді щасливі вдвох.
Ти в океані - зірка світання
Під зорями нас благословив сам Бог.
Якщо любиш у почуття не грай!
Лелій, у своїм серці наче квітку.
На вітрину щастя не виставляй!
Бережи від гріз, і дощу на світку.
Обійми...Цілуй мене красиво ,
Щоб від подиху танула наче сніг.
Йшла по Світу з тобою щаслива
Усміхалась я здалека край доріг.
Заховай квітку від чужих очей
Лебединим крилом від вітру ,грози ,
І - будь сонечком посеред ночей
Зігрій у осінь ,у люті морози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025
Час, так швидко летить, і летить,-
Наче у даль птиці дні за днями.
Ніхто не може їх зупинить
Молодість летить за журавлями.
А там , де ми вчора ходили,
Там вже золота осінь - листопад.
До ніг стелить багряний килим
Засріблив мої скроні - снігопад.
Вже літечко листя золотить,
Зриває пожовклий лист вітрами.
Час мережить вишні срібну нить,-
Де купались в маю під зірками.
Вчора, ще цвіла весна для нас ,
В саду яблуневий цвіт в розмаю.
Наче бистра вода біжить час
Вже сонце низенько в небокраю.
Вже відгриміли літні грози
На порозі вже осінь золота.
Душа прагне тепла в морози...
Метуть сніги ...ти - один ,я одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025
Я з дитинства купалась у молоці
У зеленім морі, де росяні трави.
Цей світ дарував квіт ромашки в руці
Cтрічала сонечко літа з за заграви.
Я із дитинства люблю берег ріки,
Тут тече водиця дзвенить наче кришталь.
Ловила золоту рибку у ріки
І вплітала у коси зоряну вуаль.
Я з дитинства люблю смерековий ліс,
Квітучі гаї, поля, луги, діброви.
Там, де біля кладки стоїть верболіз,
Там в холодочку пили воду корови.
Я з дитинства люблю пісню солов'я,
Як в полі колоситься жито, пшениця.
Тут збирала в долоні колоски я,
І від спраги пила водицю з криниці.
Я з дитинства люблю трави у росі,
Торкалась землі я босими ногами.
І ранила на стерні ноги босі,
Мов білий птах літала під небесами.
В дитинстві пасла гуси і корови,
Доїла з своєї руки в збан молочко.
Ходила по малину до діброви,
І вдихала у пахощі трав - божество.
Я не забуду дитинства тихий рай,
В калюжі бачила райдугу над світом.
Безкраї поля, луги, зелений гай,
Тут я збирала польові квіти літом.
Я з дитинства люблю квітучі сади,
І мальви ружі ,що цвітуть коло хати.
Я зростала між них з чистої роси,
Слухала в стоголоссі птаху крилату.
Я з дитинства люблю ліловий бузок
Коли цвіт весна пахощі розливає
Літом солодить грушка наче медок
Тут у райськім садочку душа співає
Я із дитинства люблю білих лелек
Що на одній нозі клекочуть до зірок
На крила збирають зорі мов у глек
Сіють море щастя світу поміж квіток
Я з дитинства люблю стрункі ясени,
Як цвіте золота липа у розмаю.
Тополі у біленькім пуху весни,
Клена у сузір'ї - зоряного маю.
Я із дитинства ходила до дуба,
Що стоїть на панській горі наче титан.
Йшла до нього у гості , як до друга...
Слухала молитву пташок наче коран.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2025
Я що прийшла у цей світ для корид,
Що не люблю юрби і телекамер.
О , як мені уникся і набрид
Щоденний спорт боротися з биками.
Л КОСТЕНКО
Я прийшов , у цей світ не для корид,
Щоб щодня боротись з биками.
Я українець, не москаль - гібрид
Шаную все рідне віками.
Я не модель, не артист на сцені,
На червону доріжку не йду.
Не демонструю одежі верхні,
І не граю у подвійну гру.
Я не гладіатор на арені,
Що на піску проливає кров.
Руки мої тримають у жмені...
Письмо, у якій живе любов.
Я прийшов у цей світ , щоб любити
Посіяти зерно на ріллі.
Збудувати дім, сад посадити...
Хвалити Бога на цій землі .
Я не слуга, і не цар на троні...
Я господар своєї землі.
Молюсь у храмі древній іконі,
Сонцю Бога - матінці землі.
Ця земля дана нам небесами,
Зросив потом із чола мій дід.
Охрещена у бою вогнями ...
І за неї пролив кров мій рід.
Я не ношу на грудях медалі
Не потрібно мені чужого.
До дір я протру взуття, сандалі,
ніколи не віддам свого.
Це моя земля, ці гори, степи!...
Ліси, луги, гаї, діброви.
Пам'ятайте, нікчемні вороги!...
Що ви вбивці моєї мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2025
Дивлюсь я у дзеркало води
Бачу відображення зір над нею.
А на золотім піску сліди,
Там серце закоханих над землею.
Ти покохай мене, покохай!...
Таку, яку сотворив мене Господь.
І від холодних зим - захищай !
Цілунком зігрій мою душу і плоть.
Ти покохай мене, полюби!...
Без усяких прикрас, яка є в житті.
У юрбі мене не загуби!
В будні запалюй свято у почутті.
Вже відгриміли літні грози!
Із дерев падає листя під ноги.
В'яне квітка від зим морозів,
Осипає пелюстки край дороги.
А поміж нами тисяч доріг,
Осінь несе в душу , журбу і печаль
Замітає наш рай перший сніг...
У коси увінчав зоряну вуаль.
Злетіли у світи журавлі
Згубився їхній слід в сивім тумані.
Я шукаю тебе на землі,
Щоб відчути тепло рук на світанні.
----------------------------
Буду музою - тобі з верша
Люби таку, люби яку стрів вперше!
В кожній порі квітка красива
Кожна жінка хоче - бути щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2025
Я прийшов у цей світ любити
Від щастя розквітати як сад.
Куточок раю в руках творити
Зустрічати у парі листопад.
Я прийшов у цей світ, щоб жити
Стрічати світанки разом удвох.
Радість і смуток розділити,
Хай благословить нашу долю Бог !
Я прийшов у цей світ , лиш на мить,
Хочу все життя жити з тобою.
Обіцяю все життя любить
Захищати від грози рукою .
Я боюсь тебе загубити
І втратити на життєвім путті .
Ми прийшли у світ ,щоб любити
Запалювати свято в почутті.
Я так люблю тебе кохана,
І нікому тебе я не віддам .
Для тебе я всесвітом стану!
Ти моя свята любов - земний храм.
Ти прийшла нежданно у мій світ,
Мрію і думаю лиш про тебе.
Вдихаю у твій парфум - твій цвіт
Дивлюсь я у твої очі неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2025
Летять роки мов чайки над водою
Ніхто не може повернути їх назад.
Іду у осінь - тихою ходою,
Край неба зустрічає мене - листопад.
О роки, роки... ви - течія ріки!
Сплили неначе бистра вода крізь пальці.
Шукаю весну минулих літ стежки,
Між хмаринок - казковий сон рано - вранці.
В спогадах шукаю куточок раю,
Босоноге дитинство у полі - житах.
Там у мріях , як вільний птах літаю
Цвіту я мальвою - ружою у піснях.
Летять роки наче жовте листя вдаль
Встеляють багряний килим до моїх ніг.
Одягнули душу в зоряну вуаль
Мої коси, вже забіліли наче сніг.
Летять роки мов чайки над водою
Згубились у імлі - осіннім тумані.
Змахнули мені своєю рукою
Кинули на щастя пір'я на світанні.
Сказали, слова мені на прощання:
''Живи і радій кожною миттю життя.
Світи на цій землі, як зірка рання ,
Усміхайся - божому світу, як дитя''.
А мої роки, то - дарунок неба,-
Це багатство - найцінніший скарб на землі.
Господь в житті, дав мені все, що треба-
І залишаю вам друзі свої пісні .
Були радості ,і печалі в житті
Не раз стояла за п'ять хвилин до смерті.
З вірою, надією йшла по житті
Святу любов несу людям у безсмерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2025
Ти питаєш, що в мене на душі?...
Який в мене сьогодні настрій.?...
Бува сонячно ,то хмарно - дощі...
Думаю , читаю розарій.
Буває на душі - дика туга,-
Що сиджу, як пташка у клітці.
Тривожать рій думок - чорна смуга
Молюсь я небу - святій трійці.
Буває, що співаю я пісні ,
Щоб різні проблеми забути.
Музика - запалює шарм, вогні
В душі весна у місяць лютий.
Ця війна ранила душу мою
І тривога не дає спати .
Стою над світом, як солдат в бою
Не знати, що завтра чекати.
Розриваюсь між двома світами,-
Де затишно немов у раю.
Де земля горить під небесами
Ллється невинна кров у бою.
Світ перевернувся вверх ногами
Люди наче звірі жорстокі.
Одне одного б'ють батогами
Скрегочуть неначе сороки.
Штампують зброю, вбивають людей
Нема на цій землі спокою.
Регоче з біди москаль ,та юдей
Жене люд в рабство до ізгою.
Втомилась мати земля від ракет ,
що спалює зерно на ріллі.
Знищує усю родину шахед
До смерті катують москалі.
Ти питаєш, що в мене на душі
А новини не втішні на жаль.
Здичіли путіноїди в глуші
Йде війна смуток , журба ,печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2025
Одягнув місяць у золоту корону
Неначе князь молодий зійшов на трон.
Оросив росами троянду червону
Розмаїв квітом до сонячних вікон.
Коли вийшла в садочок дівчина - весна
Побачила троянди у розмаю.
Защебетала наче пташечка вона
Прикрасила коси в квітучім маю.
Князь місяць закохавсь у дівчину - весну
У личко - золоті зоряні коси.
Дивиться на неї на вроду молоду
П'є красу наче квітка чисті роси.
Пелюстки немов жар палають у вогні,-
Як юнака перша любов у серці.
Пливе по небу Місяць в золотім човні,-
Де зорі мов лебідки на озерці.
Усміхнулась ,так мило дівчина - весна
Щебече місяцю про любов пісні.
Явилась наче зірка вночі чарівна
Веде у трояндовий рай навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2025
Серце є щире, і лукаве,-
Красива душа віддає тепло в любові.
Не солодить без цукру кава
Не гріє холодний діалог у розмові.
Нині кохання, вже не в моді -
Рвуть гарну квітку, кидають її під ноги .
Всі прагнуть красу в насолоді
А хто не любить тебе, той несе тривоги.
Слова без душі, просто слова
Бува корабель - гігант тоне в океані..
Коли любов у душі жива...
То шукає ключ до серденька у кохані.
А душа прагне тепло душі,
Щоб її ніжні ласкаві слова зігріли.
Квітка сохне, коли ллють дощі...
Їй потрібно надійні руки, щоб любили .
В осінь пишу тобі я листа,-
Ставлю золоту круглу печатку на ньому.
Коли мовчать в коханні вуста
То не зігріє сонце - в небі голубому.
Хто закоханий, той літає
Бачить у кольорах природу, прекрасний світ .
Коли болить душа, співає...
В душі розквітає яблуневий розмай цвіт.
Слова, як мелодія скрипки
Дарують блаженство, мить щастя на цій землі.
Знайди - перли слова для жінки
У будні дні даруй букет троянд від душі.
Несу сповідь душі на олтар,-
Страждання ,яке обпекло душу в коханні.
Хто літає високо між хмар,
Той ходить самотній, як лебідь у тумані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2025
Коли заплачуть твої очі
Я витру їх від печалі , журби.
Поведу у зоряні ночі
Там , де воркують білі голуби.
Поплач, поплач і легше стане...
Між хмар побачиш сонечко ясне.
Сльозою омиєш - ти рани-
З часом, за рікою сліз - все мине.
А сльози, як вранішні роси...
Вони зросять в душі деревце.
В'яне квіт від перших морозів,
Марніє врода і слабне крильце.
А після грози, дощу, зливи,
Від сонечка весни розтане сніг.
Не плач, не журись, будь щасливим!
Цвіти наче райський сад - край доріг.
Коли заплачуть твої очі ,
Цілунком загою твій біль душі.
Зійду місяцем серед ночі ...
І обійму до себе у вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2025
А коли у вікні згасне сонце
Білий день стане, як чорна ніч.
Я зіркою зійду у віконце
Запалю свічу на усю ніч.
А дороги життя незбагненні
Загадкове для всіх майбуття.
Космічні погляди нескінченні
Йдем наосліп у вічне життя.
Дороги є вузькі,і широкі
Кожен шукає до зір політ .
Почуття ,як океан глибокі
Буває пташка падає з віт.
Ніхто не святий, усі ми грішні
Летим, як метелик до квітки.
Один - єдиний,а інший - лишній
Шукаємо любов на світку.
Однодумці лишуться з тобою
Не зрадять ,не кинуть на путі.
Рідні духом обіймуть рукою
Стануть водою у цім житті.
Падає пшташина із висоти
Не розправила свої крила.
Коли впадеш , встань і знову лети!...
Вір, у себе - розправляй крила!...
Життя - тільки мить, як спалах вогню,
Тож зростай, як дерево життя.!..
Одягнися у блаж - божу броню!..
Будь, щасливим моє дитя!...
Ти - не заздри нікому у житті!...
Вчись жити , усміхайся світу!.. .
Добрих людей зустрінеш на путі
І світи сонцем божим світлом!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2025
Я намріяв тебе, ще весною
Шукав , так довго пів життя.
Молив Бога щирою душею, -
Щоб ти прийшла в моє життя.
Біла чайка привела до тебе
У твій світ - куточок раю.
Ти - Господній подарунок неба
Квітка троянда в розмаю.
П'ю ,як бокал вина твою любов
Від поцілунків хмелію.
Бачу тебе, грає у жилах кров
Від твоїх ласк я п'янію...
А твої вуста такі запашні
Солодкі наче мед весни .
Закохавсь , і бачу тебе у сні...
Ти - мрія моєї весни.
Твоє волосся наче лаванда
Хвилями, як шовк по - плечах.
Вабиш красою наче троянда
Над тобою кружляю , як птах.
Читаю по очах твої думки
Ти є мій настрій - натхнення.
Жест розумію без слів подумки...
Ти - муза благословення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2025
Я не забув тебе, не забув! ...
Ти була наче білокрила пісня.
Твої струни серця я відчув,
В почуттях цвіла, як у саду вишня.
Ти наче пташка щебетала
Вітром я твоє волосся розплітав.
Ти про любов пісні співала
А я, як лебідь над тобою кружляв.
Там ,де ми ходили з тобою...
Згубилась наша весна під дощами.
Вже золотіє сад листвою...
Йдемо в осінь різними стежками.
Вже золота осінь - Листопад...
І жовте листя опадає до ніг.
Я згадую літній зорепад,-
Твою розмову , твій голос,і твій сміх.
Не можу тебе я забути
Не стерти з пам'яті образ - юних літ.
Золотий час не повернути...
У моїй душі залишила свій слід .
Стоїть листопад у тумані,-
Шукає квітку троянду у саду..
Ми з тобою, як птахи ранні-
В заметіль ,морози - шукаєм весну..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2025
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
Повторення віршу від 18.07.2025.
ДВІ МЕЛОДІЇ Є ДО ЦІЄЇ ПІСНІ
ПРИСПІВ:
А яскравий блиск твоїх очей
Магічно сяють , як алмаз у тебе.
Лечу, я птахом до лілей,-
Щоб цілувать палкі уста у тебе.
А ти королева - Ангел мій !
Моє сонечко - мої крила.
Дивлюсь, і лювлю погляд твій,
Щасливий я поруч мила.
Кохаю ,люблю тебе кохана...
Полечу на край світу за тобою.
Ти - моя квіточка жадана...
Між зір як зірка під горою.
Ти - квітка ружа поміж квіток
Дивляться перехожі ,так на вроду .
Вдихають у аромат ковток
П'ють тебе очима ,як чисту воду!...
Ти - мій Всесвіт , блакитне небо
У вікні - Світанок ,і тихий вечір .
Намалюю казку для тебе
Поведу в зоряні світи - далечі.
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2025
Ти - неждано прийшла у життя
Зіркою упала у долоні.
В серці запалила почуття
Молюсь тобі , я наче Мадонні!
Ти - мій світанок, захід сонця,-
Моя Зоряна ніч і ясен день.
Ти - мальва ружа у віконця
Для серця - найкраща пісня з пісень.
Ти Всесвіт - музика натхнення,
Тобі я про любов пишу листи.
Ти моє завтра, сьогодення....
До твого серця будую мости.
Ти -безмежний синій океан
Є лебедині крила у політ .
Ти - бальзам для душі і від ран
Сенс життя , що тримає - білий світ.
Ти - ніжна струна мого серця
Запалюєш свято у будні дні .
П'ю красу, як воду з джерельця
До ніг нахиляю зорі ясні .
Чую твій голос пташко мила
З під моїх ніг йде обертом земля .
Притягує небесна сила
Бо до нестями люблю тебе я.
2‐‐----------
Я розумію тебе без слів
Відчуваю твоє серцебиття.
Люблю твій ніжний голос,твій спів...
Бо ти моя муза - моє життя.
Ти - мій Всесвіт - куточок раю,
А у моїм серці рання зірка.
З тобою наче птах літаю
Без тебе сумую, зітхаю гірко.
Ти - країна мрій для журавля
В тебе висота, глибина думок.
Для тебе віднайду зірку я
Сплету віночок щастя із квіток.
Вітер здійма метрові хвилі
Семиструнно вверх,то вниз виграє.
Тут літають чаєчки милі
І кигичуть, щось про життя своє.
Пишу тобі листа із літер
Лишаю слід на піску золотім.
Несе моє вітання вітер
Малює казку в небі голубім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2025
Він вітром її волосся розплітав
До свого серця ніжно обіймав.
Приходив ясним місяцем до вікон,
Малював їй казку солодкий сон.
Вдихав у неї як в парфум акацій
Руками торкавсь до ніжних грацій.
Милувався звечора аж до ранку
Про любов співав свою співанку.
Дививсь на неї наче на ікону,
З зір мережив золоту корону.
Страстно, так медові уста цілував
До свого серця ніжно обіймав.
А за спиною виростали крила,
Шепотів люблю тебе я мила.
І на арфі їй серенаду співав,
Словами її душу лікував.
Почуття в любощах їй відкривав
Із за заграв їй сонечко нахиляв.
Запалював жар - вогонь кохання ,
Ця мить була ніби перша - остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2025
Ти еліксир кохання - мого життя
Натхнення , настрій сьогодні, завтра.
Ти бальзам душі - світлі почуття
Сонечко, і дощ, що погасить ватру.
Я мріяла про тебе усе життя
А зустріла тебе, тільки вчора.
Жила неначе монашка свята
Закохалась, стала тобою хвора.
Ми були з тобою за крок до раю
Згубились поміж зоряних планет.
Я в люту зиму весну шукаю
Хочу вирватись із самоти тенет.
Ти поруч, я у мріях літаю
Потрібно тепло і твоя любов.
Пробач я в ролі актрис не граю...
Боюсь, втратити тебе назавжди знов.
Я прошу , відпусти мене, відпусти!...
Не твоя рабиня, полонянка.
Любиш, то до серця будуй мости
І квіти щастя даруй мені зранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2025
Ти - райське яблуко спокуси,
Яке солодко, так пахне медом.
Ти позитивний - одні плюси...
У мороз зігрієш наче пледом.
Твій жарт, та жест додає настрій
То - грішний ти ,а то - святий монах.
Ти - неординарний , галантний
То сівач на ниві життя , то Бах.
А серце наче сонце в небі
Горить, як жар полум'ям любові.
Всі квіти тягнуться до тебе
Ти - ласкаєш ніжно їх у слові.
Ти - тихий зоряний океан
Над яким райдуга щастя сяє.
Цілунок гарячий, як вулкан
Ти вода, що вогонь погашає.
Кого любиш, то щиро кохай !
Не виставляй на показ ,як картину.
Від чужих очей щастя ховай
Смакуй любов , як ягоду малину.
Почуття наче квітучий сад
Цвітуть , лиш від подиху любові.
Веди мене в осінь - Листопад
Зігрій душею ,як квітку в слові.
2----------
Явився наче принц на коні
Із першого погляду закохав.
Усміхнувсь, ти - сонечком мені
І руку наче джентельмен подав.
Ти - моє небо ,цей ясен світ
У моїй душі - куточок раю.
Ти ведеш до зірок у політ
Ти поруч , я щаслива літаю.
Від погляду очей я млію
Йде земля обертом з під моїх ніг.
На білім личку румянію
В обіймах тану наче білий сніг.
Ти - моя любов , мрія весни
Радість ,то печаль - у моїм серці.
Ти - зіркою прийшла в мої сни...
Наче лебідонька на озерці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2025
Треба , як пташка на землі жити
будувати свій тихий рай навесні.
У своїх руках життя творити
Бо прийде час, згасне сонце у вікні.
А я не хочу ,ще вмирати,-
Ще стільки планів - на завтра у житті.
Але ніхто, не може знати!
Коли прийде останній час у житті.
Життя ,це мить - сяюча зірка
Відміряний певний час на цій землі.
Плодюче дерево, цвіт - квітка,
Посіяне раннє зерно на ріллі.
Ніхто не знає , що його чекає?...
Коли прийде до нього останній час.
Життя ,як листя опадає...
Згорає в мовчанні поміж нас.
Кожен день ,це новий крок в життя
Кожен день живу, як вперше, останнє.
Небесний Отець - батько, я дитя...
Покличе ,і згасну як зірка рання.
А Господь ,це хліб на престолі
Є святе причастя - для спраглих сердець.
Світло Боже - любов у слові
Прожитих літ - золотий вінець.
Ніхто не вічний - на цій землі!...
Просто жити, творити поспішаю.
Життя - це золотий лан на ріллі
Не всім пощастить, дійти в осінь - до краю!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2025
Ніч розпустила зоряні коси
Увінчала в них срібний зорепад.
Падають зорі , як чисті роси,-
Де у пахощах цвіте - літній сад.
Сидять у саду два голуби впарі
Воркують про любов до півночі.
Рахують ясні зорі на хмарі
У мріях злітають в краї далечі.
Віднайду поміж зірок зірку
І назву красиво твоїм ім'ям.
Сплету віночок - блакитну квітку
Поведу тебе у зоряний храм.
Впаде зірка золота у небі
Я її в свої долоні зловлю.
Подарую я квіти для тебе,-
Ружі червоні, що цвітуть в саду.
Край неба ясен місяць споглядає
На закоханих голубів в саду.
На щастя ясні зорі розсипає,-
Щоб я тобі сказав : слова "ЛЮБЛЮ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2025
Ти , лиш мить - відлуння любові
Моєї весни - у цвіті сад.
Ти - зірка у ночі бузкові
Яка веде в осінь - Листопад..
Ти - музика серця скрипаля,
вечір , що запалює зірки.
Ти - спів пташки голос журавля
Відлуння у берега ріки.
Ти - ясен місяць, а я зоря...
Здається ,поряд, а далеко.
Між нами океани, моря...
Ти орел, я в гнізді лелека .
Ти - світанок, я надвечір'я ,
відлуння , відлуння любові .
Ти - яскраве лебідь сузір'я,-
Що малює нам сни казкові.
Ти - любиш раненько вставати ,
А я до півночі не засплю .
Ми різні, сердець не з'єднати
Кожен стрічає свою зорю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2025
Я не забув погляду твоїх очей,-
А вони мені щоночі сняться.
А ти була - Всесвітом поміж ночей
Усміхалась, як весна до травня.
Приспів :
Ні,я не забув тебе, я не забув!...
ту весну ,що цвіла у розмаю.
Коли відпустив, печаль душі відчув...
В осінь, як сонце - тебе шукаю.
Я не забув погляду твоїх очей,
Що залишив слід у моїм серці.
Ти - цвіла трояндою поміж лілей
Пив любов, як воду у джерельці.
Стою один наче місяць край неба
Зорю у твоє вікно - у твій світ.
Марю тобою, думаю про тебе...
Згадую, весну - закоханих літ.
НЕ МОЖНА ПОВЕРНУТИ ЧАС
Ми з тобою, як літо із весною
Вдвох рахували зорі до ранку.
Лунала нам музика зір луною -
Танцювали щасливі у танку.
Ти була наче пташка в моїх руках,
А після дощу - райдужна мрія.
Казкою, і мить щастя у моїх снах
У моїм серці - квітка Лелія.
А не можна повернути час назад
Незабутніх весен - квіт розмаю.
Палких ніжних обіймів у зорепад
Перших цілунків слова "Кохаю".
Воркутали, як голуби у парі -
Зустрічали весну під дощами.
Плили у синій океан на хмарі
До зір заколисані вітрами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2025
Я не знаю ,де тебе знайти?...
І якими , ти - ходиш стежками.
А коли пройдеш повз мене ти
Усміхнись ,як сонце над гаями.
Зустрів тебе я вперше у снах,
Ти прийшла наче зірка із неба.
Закружляв над тобою, як птах
Закохавсь, наче юнак у тебе.
Закохавсь у тебе, закохавсь,
Думаю про тебе незнайомко.
Красою твоєю милувавсь
Шукаю ключ до серця акордом.
А в тебе очі кольору неба
Наче волошки сині у полі.
Лечу до тебе наче Лебідь,-
Щоб тобі освідчитись любові.
Любове , не мовчи, озовись!...
Запали у моїм серці вогонь.
Здалека сонечком усміхнись!, -
Щоб відчути тепло твоїх долонь.
Дні за днями летять у синю даль,
Немов птахи згубились в тумані.
Ніч одягнула зоряну вуаль
І веде до тебе у коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2025
ЗОЛОТА ПОРА ЖНИВ
Не забуду я золоту пору жнив,-
Босоноге дитинство під палючим сонцем.
І коли комбайн урожай молотив,
Розплачувались, усі за добро - червонцем.
А комбайн молотив зранку до ночі,
Спочатку колгоспну ниву, а потім в селян.
Бігали за комбайнером до ночі,-
Щоб змолотив стиглий урожай - пшеничний лан.
Комбайнер був на селі великий пан,
Після священика і голови колгоспу .
Такий ходив гордий неначе титан ,
Треба було мати блат і до нього доступ.
За ним ходили і кланялись в ноги,
Лиш би зібрати хліб - золотий лан до дощу.
Чекали ,як сонечко край дороги
Летіли за ним, йшли, як віряни на прощу.
Спочатку колгоспне, а потім людське...
І такий закон був один, єдиний для всіх.
Шукали у холодку місце зручне...
І просили комбайна, зібрати хліб у міх.
Від пилюки були, як негри чорні...
Ногами босими, всі ходили по стерні.
Ті пани, що з міста - чини придворні,
Ловили удачу - у свято у вихідні .
Спека і жара , що мозок терп і млів ,
На крилах наче птах літали до криниці .
На вагу золота - батьківський посів,
Ми жменями пили живу воду, як птиці.
Збирали зерно з поля до півночі,
Зорі запалювали небесні ліхтарі.
Хліб із рукава комбайна до ночі,
Сипався у мішки, і раділи трударі.
Боялись взяти серп дитячі руки,-
Щоб ноги босі обпекла жалом кропива.
Ховались у дощ, грозу під верби, буки,
Душа пташки у тім раю, була щаслива.
Ще світанок купався в чистій росі
Набирали глютену - сил пшениця, жито.
Жайвір звеселяв гай у божій красі ,
Пахло ромашками в меду - квітуче літо.
Клонюсь я трударям низенько до ніг,
Всі ті , що тримали небо на своїх плечах.
Їхні голови посріблив білий сніг,
Птах на калині віддає їм шану в піснях.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2025
А час пише свої нові закони,
Диктує нам свої правила життя.
А душа кориться святим канонам,
Прагне відчути божих ласк, як дитя.
За валюту блазні купують владу,
І відкривають їм царські ворота.
Пропхались в тепле місце на посаду,
Царьови, вся прокремлівська сволота.
Кнурі лижуть, царю карлику руки,
До революції народ підняли.
Цар Штампує зброю, мечі, і луки...
З війною серед зими до нас прийшли.
Привели червоних кнурів до влади
Розмножились, як колорадські жуки.
Кум свату продає добро - посади ,
Продали зброю, ставлять печать ділки .
З москви, із болота прийшла голота,
Хижа орда , ця синя шваль у наш дім.
Без лиця, імені - дика істота,
Привласнює наші землі - Донбас, Крим.
Заброди, зайди перейшли кордони,
У люту зиму розпалили війну.
Б'є святий монах у церковні дзвони
Просить, увесь світ - зупинити війну !
О, не мовчи, Америко, Європо!
Від цих божевільних царів - захисти!
Візьми у капкан, царя змія злого,
За пролиту кров невинних - відомсти!.
А світ жорстокий, а люди в нім звірі,
Думають лиш за себе, бояться кремля.
Цар на троні міряє все у лірі...
Купує послів ,але не короля .
Королева Англії мудра жінка,
За нею стали, усі знатні мужі.
Америка, Турція, наше військо
знищують всіх, тих, хто перейшов межі.
Світе встань, стіною за Україну!
Не допусти слугів царя у свій дім.
Завтра, прийде орда в твою країну,
Війною спалить твій дім, до тла у дим .
Винні , в цій війні, всі царі на троні,-
Що розбазарили державне майно.
Клонились царю - яники червоні,
Йде у нас війна, кров ллється, як вино.
Цар пише нам свої нові закони
Диктує нам свої правила життя.
Стоїть він хреститься біля ікони
i війною спалює наш рай - буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2025
Я СТАНУ АНГЕЛОМ ТВОЇМ
Коли прийде мій останній час
Піду у інший світ із життя.
Залишу свій слід , пісню для вас
Навесні калиною зацвіту я.
А я стану Ангелом твоїм
Білокрилим птахом прилечу.
І поцілую подихом своїм
Витру із твоїх очей сльозу..
А я стану Ангелом твоїм
Вдень - сонце, вніч,як місяць , зорі.
Захищу від гріз крилом своїм
Стишу бурю в життєвім морі .
А я стану Ангелом твоїм
Буду в час радості,і журбі.
Тебе обійму крилом своїм
Нахилю зіроньки голубі.
А я стану Ангелом твоїм
Прийду у гості у безсонні сни.
Тебе доторнусь крилом своїм
Заколишу пахощами весни.
Прийду серед ночі у твій сон
Принесу вісточку від Бога.
В темряві я світло край вікон
Прожену смуток і тривогу.
А я буду Ангелом твоїм
І прийду у важку хвилину.
І стану вічним сяйвом твоїм
Осяю стежку тобі сину.
Я буду ясним сонцем у небі
У заметіль зими зігрію.
Я є храм молитви для тебе
Принесу на крилі надію.
А я буду Ангелом твоїм
Вдень сонечком поміж хмар зійду.
Розчинюсь у небі голубім...
На щоку краплею дощу впаду.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2025
В тебе очі кольору неба
Я - ясен день , ти - княгиня ночі..
Лечу наче птах я до тебе,-
Щоб цілувати уста і очі.
Я довго тебе шукав в житті
Ходив, як самотній птах без тебе.
А зустрів, побачив на путті
І закохавсь по - вуха у тебе.
Приспів :
З першого погляду полюбив
Спалахнула блискавка між нами.
Тобі серце я мила відкрив,-
Щоб звінчати долі небесами.
Я закохавсь в тебе кохана,
Прошу твоєї руки і серця.
Ти - моя зіронька жадана
Лебідка із синього озерця.
2‐------------
ЗИМА СНІГАМИ ЗАМІТАЄ
Відлетіти журавлі у даль
Забрали наше літо з собою.
На вишню впав перший сніг, на жаль...
стеляться тумани під горою.
Зима снігами замітає
Наше літечко - осінь золоту.
Лиш , той хто любить , і кохає
Віднайде стежку до серця в снігу.
А твої бурштинові коси
Розплітає на вітру Листопад.
Ти - наче вишня у морози
Без тепла , в'янеш , як квіт в снігопад .
Впав білий цвіт наче перший сніг
У мріях до тебе я злітаю.
Чекай мене з далеких доріг
Бо я тебе люблю і кохаю.
Я захищу тебе від зими
Розпалю, як жар у серці вогонь .
Щоб не відчула ти самоти
Зігрію я теплом з своїх долонь .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2025
Летять роки, як птахи у даль
Ніхто не може їх зупинити.
На душі дика туга , печаль...
Пройшло життя , вдруге не прожити.
Летять роки, як птахи увись...
І губляться у сизім тумані.
Там, де вчора ходили , колись...
Там вже не цвітуть проліски ранні.
Квітка цвіте , і одцвітає...
Від спеки ,і жари сохне трава.
Від холоду все завмирає...
Серед зими зігрівають слова.
Всі прагнемо тепла, любові,-
Щоб все було в житті наче в раю.
Зігрію від зими у слові
І скажу : тобі "Кохаю , Люблю".
А не всім почастить у житті
Знайти свою любов - рідну душу.
Разом йти у світи по житті...
Смакувати життя наче грушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2025
О, не розказуй мені ти казок,
Що знаєш, як правильно жити.
Кожен новий день,це життя урок
Треба працювати, щоб жити.
Життя гойдає нас на терезах,
Підіймає вверх,пускає вниз.
Здається світ у барвах - кольорах
Треба приймати кожен сюрприз.
Як в кіно кожен грає свою роль
Головну, а чи другорядну.
Падає вниз, і на троні король
Підіймається він старанно..
Один зіштовхне тебе з висоти,
А інший дасть у біді руку.
Не здавайся, за життя борись ти!,
Пізнаєш суть життя - науку.
А коли ти знатний , маєш славу,
Стоїш твердо на своїх ногах.
То недруги дивляться лукаво
Їх гложе твій успіх, зносить дах...
Ніхто не Ангел, не святий монах
кожен робить помилки в житті.
А мудрець , той хто працює, як птах
Впаде, і йде до мети в житті.
А ти будь, людиною, не звіром,
не клади груз на чужі плечі.
Убогим допожи, дай в офіру
Зігрій теплом від зим хуртечі.
У Кожного своя доля, свій шлях
Кожен несе на землі свій хрест .
Ти - не літай високо наче птах,
Віддай іншим ти шану, і честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2025
Дні за днями наче зорі,
Згорають у зоряну ніч у мовчанні.
А ми , як кораблі в морі
Загубились у сірім- сірім туманні.
Чому, ми стали чужими?...
Не можемо порозумітись з тобою.
Одне одного згубили...
Так легко здались, завдали серцю болю.
Дні за днями наче птиці,
Летять у чужі світи, далі голубі.
Любов, як вода з криниці
Без неї одинокий птах ходить в журбі.
Я лиш тебе одну люблю!...
І не можу тебе , ніяк розлюбити.
Без тебе світ - рівно нулю ...
Із свого серця не можу відпустити.
Ти - ясен світ - моя радість ,
Безмежний океан щастя , пристань життя.
Ти - золота осінь - старість...
Мій берег надії і світлі почуття.
Без тебе світ у тумані,
За вікном ллють дощі і лютує зима.
Ти моя квітка в коханні
У пустелі вечорів - від щастя сльоза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2025
Я з думок малюю статую Свободи
Жінку ,яка на плечах небо - тримає .
Їй тисячу літ, із княжого роду...
Вона нас від злих ворогів захищає.
Відгадай, милий друже, хто ця жінка?!...
Звідки, вона буде, і як її звати?...
Шматували мечем , лилась кровинка,
Розпинали на хресті сина пилати.
Гнали з хати її на мороз лютий,
Палили у попіл у вогні її дім.
Вели у ярмо, кайдани закуту,
Від полум'я війни задихалась у нім.
У вогні пише свою книгу життя
Новітню історію, свою сторінку.
У тім пеклі зростає її дитя
І бореться за життя, ця горда жінка.
Вона в своїй хаті , на своїй землі,
Не дозволить закрити її в неволі.
Її діти сіють зерно на ріллі
Усяке добро у чистім - чистім полі.
Ця жінка у барвистій вишиванці
Зустрічає сонечко рано край вікна.
І молиться до ікон рано - вранці,-
Щоб закінчилась , оця жахлива війна.
Вірю, прийде день - свято перемоги
Злетить голуб, принесе добру новину.
Задзвенять дзвони в храмі - край дороги
Подякують Богу за щасливу днину.
Отець запалить вогонь благодаті
Скорботні свічі , хто за нас віддав життя .
Щоб був мир на землі у нашій хаті,
Більш не було війн, не знало тривог дитя.
Затихнуть запеклі бої на землі
Повернуться сини і дочки додому.
Мати стріне дітей з хлібом на столі
Рідні стіни проженуть тривогу , втому .
Ні, я не рабиня, не полонянка,
Я є вільна , незламна - мати всіх слов'ян.
Я - дочка князя руських земель , не бранка,
Мій син - на цій землі є господар, і пан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2025
Полетіли у вирій журавлі
Понесли моє літечко з собою.
І згубився цвіт весни на землі,
Стелиться сивий туман над рікою.
А я на березі ріки стою,
Чекаю тебе наче зірку з неба.
Шукаю в осінь - маків цвіт в маю,
Думаю моя квіточко про тебе.
Я йду в осінь - золотий листопад,
Впав перший сніг до ніг, дощі, морози.
Худерлиця замітає наш сад,
Із очей котяться наче град сльози.
Кажуть, що чоловіки не плачуть...
Лиш мовчать, ховають печаль на щоці.
Зітруть із очей сльозу гарячу,
Несуть свій важкий хрест у своїй руці.
Забіліли ,як сніг мої скроні
Я тебе чекаю з далеких доріг .
Знов в полі цвітуть маки червоні,
Квітку , як цвіт кохання стелю до ніг.
Де живе любов, там щасливий ти!
І квіти кохання цвітуть у серці..
На крилах злітаємо крізь світи ,-
Щоб пити любов, як воду з відерця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2025
Я йду у осінь , у золоту осінь,-
Де сонечко сідає понад вечір.
Одинокий птах зорить в небо просинь
Шукає в тумані сліди лелечі.
Опадає, жовтий лист опадає...
Літо в долонях сонця догорає.
Не знаю, чи ще колись сюди прийду ?...
Чи у саду, цю золоту мить - знайду?...
У інше життя прийду з небокраю
Райдугою, дощем, сонцем край доріг .
У танці падолистом закружляю...
Упаду жовтим листям тобі до ніг .
Не знаю, чи прийду я ,ще у осінь?...
Чи стріне мене у саду листопад? ...
А завтра впаде сніг перші морози,
Квіти Жоржини покриє снігопад.
Роки летять ,як жовте листя у даль,
Згорає неначе птах у самоті.
Він більше не злетить у зоряну даль
Не гляне у неба очі голубі.
Дерева стоять на порозі зими,
вітер яблука в отаву зриває.
Покривають покривалом їх сніги,
Душа в заметілі весну шукає...
Так хочу , ще дочекатись я весни
Милуватись, як цвіте медами сад.
Як на струнах грають стрункі ясени ...
Прийти у золоту осінь - Листопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2025
Я кажу : ''На добраніч кораблям!'',
які пливуть у плавання в океани.
Хай пливуть до берега - пристаням!
Не зіб'ють їх маршрути сиві тумани.
На добраніч синьооке небо!
Ти осяювало пташці в політ світи.
Тут розправляв свої крила лебідь,
Після грози відкрито райдужні мости .
О, на добраніч сонечко ясне!...
Ти зранку до ночі світиш нам на землі.
Зігрій, ще теплом життя прекрасне!
Хай зростає золотий колос на ріллі!...
О, на добраніч, мій білий світку!...
Ти - висота боже світло - після дощу .
Сонечком ласкаєш квіти влітку,
І зігріваєш теплом дерево досхочу.
О на добраніч! - Ангеле милий!
Бажаю я солодких пресолодких снів.
Намалюй у вікні сон красивий !...
Розбуди цілунком сонця - поміж садів.
О на добраніч! - вам добрі люди!
Дякую, хто заходив у гості в дім.
Хто підтримував мене усюди,
І був найкращим другом мені у нім.
На добраніч , усім тим хто не спить!...
Хто ходить по краю неба у самоті.
Хто зорить у моє вікно, в цю мить!...
Ловить у свою душу зорі золоті .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2025
Я не забув погляду твоїх очей,-
Палких цілунків у безсонних ночей.
Які закохано дивились в очі
Ніжних обіймів у зоряні ночі.
А я лечу до тебе крізь тумани
Понад світи , моря , і океани.
І несу на крилі світлі почуття
Квітку орхідею , яку зростив я.
А давним давно один заможний лорд
Закоханий в квіти вишуканий сорт.
Посадив сад мільйон орхідей в розмаю
Чарівні ,жіночі, як літо в маю.
А не повернути час минулих літ
Здається тебе не бачив я сто літ.
Відгриміли грози,відцвіла весна
Метуть сніги ...ти один ,і я одна.
Пробач , що не докохав, не долюбив
На стежці літа тебе я загубив .
Йдемо у золоту осінь - листопад
Кружляє над нами листя - снігопад.
А доля написала нам свій сюжет
І я знову , знов малюю твій портрет.
І ти - стала моя любов колишня,-
Жінка ,яку любив у цвіті вишні.
Я не забув тебе ,все пам'ятаю ...
У снах на пристані надія шукаю.
У серці любов наче жар почуття....
І не можу розлюбити тебе я.
2-------------
А я не відчув у серці почуття
Ти не запалила вогонь кохання .
Ти , як дика лань летіла у життя
А залишилась в душі - мить остання.
Знаєш ,а ти проспала своє щастя
Із своїх рук відпустила журавля.
І вернути нашу весну не вдасться
Нагадує, той час струна скрипаля.
О скажи, чому із нами, так сталось?...
Чому з тобою щастя не зберегли?...
Сонце у сиві тумани сховалось
З тобою по різно по світу пішли.
О , прощай ,прощай! мене колись згадай!...
Коли ми стрічали зорі край неба.
Оту в саду ранню весну - місяць май
Коли цвіли цвіт лілії для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2025
А цей вечір малює казку для нас
Зорі на щастя сіє в долоні.
Закоханим дарує прекрасний час
До ніг стелить троянди червоні.
А ти - моє щастя - берег любові
З тобою лечу на сьоме небо.
Ти - Богиня муза пісня у слові
Закоханий, як в лебідку лебідь.
Ти - мій маяк - у океані життя
За тисяч миль тебе відчуваю.
Ти є тиха гавань - світлі почуття
Жінка,яку люблю , і кохаю.
Ти моя любов , мої дужі крила
А у зоряні світи - мій політ.
Чую твій щебет, моя пташко мила,
В очах розквітає, цей ясен світ.
Ти - вдень моє сонечко, а вніч - зоря
Ти моє натхнення - солодкий сон .
Серце б'ється у ритм, і щасливий я...
Ти - мого серця, жінка на мільйон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2025
Я закохана з дитинства в небо
А над водою чайки білі - білі.
О яка, то краса і блаженство !
Коли крильми вони торкають хвилі .
Я закохана в квітучі сади
Коли розквітають вишні, яблунь цвіт.
Коли грушка наливає меди
Стоїть на подвір'ї наче ясен світ.
Я закохана в пшеничні поля
Коли цвітуть в житах маки червоні.
Коли умаєна квітом земля
А у буйних травах пасуться коні.
Я закохана у зелений гай
Коли липа духмяно розквітає.
У пахучий цвіт акації май
Коли весна літечко зустрічає .
Я закохана в стрункі ясени
Лелек, що на одній нозі клекочуть.
Як лелеченятам колишуть сни
Два голуби у парі, як воркочуть.
Я закохана в смерековий ліс
У фіалки , що рясніть на долині.
Старого дуба,що до землі зріс ,
Як тріпочуть листя на яворині.
Я закохана у берег ріки
Коли коні біжать до водопою.
В променях сонця золоті піски
У чайки, що літають над водою.
Я закохана у трави в росі
У вроду берізки, красеня клена.
Коли сходить сонечко у красі
На вітті тріпоче листя зелене.
Я закохана у спів солов'я
У голос скрипки її ніжні струни.
Як умаєна шафраном земля
У пахуче сіно - золоті руни.
Я закохана у місяць,зорі
І у райдугу, що сходить над світом.
У кораблі, що пливуть у морі
Вечір, що запалює вогні літом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2025
А вже осінь - Золота осінь
Хоч у душі весна цвіте .
Стрілись, коли птахи у осінь
Злетіли, де сонце золоте.
Приспів:
О осене ,зупини, цю мить!...
Зацілуй сонцем пізні квіти!.
Щоб з чаші щастя - любов допить
Хай закоханим квітне літо!....
А в твоїм волоссі , вже осінь -
Засріблила рано скроні.
Ти - літо у стиглім колоссі
Квітка жоржина в бутоні.
Поведи мене у листопад
І запроси на білий вальс.
Хай осяє стежку зорепад!...
Зірка рання звінчає нас .
Ти - запали у серці вогонь
І любов'ю мене зігрій.
Щоб відчуть тепло твоїх долонь,-
Закохати в себе зумій.
О осене ,зупини, цю мить!...
Дай милуватись тобою!.
Щоб з чаші щастя - любов допить
Причасти серця любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2025
Зацвіла акація біло - біло
Наче наречена у фаті.
Дивиться у очі світу, так мило...
Дарує нам миті золоті.
У акації пахучий аромат,
Так п'янить і манить до себе.
І яскраве сонечко у стокарат,
Нахиляє їй блакить неба.
А ми , такі щасливі із тобою
Йдем по алеї весни удвох.
Акація чарує нас красою
Благословить віночком сам Бог.
Вітерець пишні коси розплітає
Пестить ніжно у своїх руках.
Акація серденька надихає
Солодить цвітом у пелюстках.
Цвіте акація з вітром танцює
Наче білий - білий сніг впав у траву.
Для нас із тобою казку малює,-
Щоб тобі сказав : ''як тебе я люблю''.
Солов'ї щебечуть нам про кохання
Цвіт акацій єднають серця.
Приходить любов наче зірка рання,
Веде закоханих до вінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2025
Я хочу стрічати світанки з тобою
В золоту осінь - тихий вечір.
Запалити ясні зорі під горою
Обіймать твої ніжні плечі.
А я хочу тобі стільки розказати
Злітати від щастя до зірок.
І солодкі уста твої цілувати
Пити твою любов ,як водицю ковток..
Перелечу я крізь тумани - світи...
Принесу я квітку кохання.
Бо у моїм серці, кохана лиш - ти...
Любов моя перша, остання.
Ми не бачились , так давно із тобою
Здається ,що не бачив сто літ.
А ти - приходиш у мої сни весною...
Ти - моя мрія ,ще юних літ.
Повір, що наша доля у наших руках
Прошу, ти зроби до щастя крок.
Коли любов, як жар палає у серцях,-
То від щастя летиш до зірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2025
Цвіла цвіт весна - море квітів для нас
Запалювали свічі каштани.
І для кохання, це був зоряний час
Стелили до ніг щастя тюльпани.
Запросив на свято весни - на каву,-
Щоб погуляти удвох по - місту.
Розказував історію цікаву,-
Щебетав, як соловей на листі.
Плила по небу чорна - чорна хмара,-
Як з відра лив на нас весняний дощ.
Під парасолею йшли ми упарі...
Усміхався увесь світ поміж площ.
А за п'ять хвилин ми були до раю...
Ти в долонях своє щастя тримав.
Шепотів стиха " Я тебе кохаю"...
До себе ніжно - ніжно обіймав.
Сказав : мені ,"що передзвониш завтра"-
А у даль злітали дні за днями .
Спалювала осінь листячко ватра
Зима замела наш рай снігами.
Випадково зустрілись через роки
Ти впізнав, ту дівчину юних літ.
І просив пробачення у мене ти, -
Але , не цвіте вже кохання цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2025
Полечу я журавлем у Карпати
Там ,де гори ,так красиво димлять.
Сяду під дубом буду споглядати
Дивитись на цю божу благодать.
А там на найвищій горі високій
Торкнусь неба своєю рукою.
Закружляю над плаєм наче сокіл
Досхочу намилуюсь я красою.
А там, де сходиться гора з горою,
А на струнах виграє водоспад.
Від спраги птах летить до водопою
У надвечір'я ловить зорепад.
А там у пишних травах на долині
Розквітає лаванда в розмаю.
А закохані , там на полонині...
Шукають квітку щастя в тім маю.
У горах квітку щастя я віднайду
Тобі подарую їх кохана.
У казковий світ тебе я поведу,-
Стріти з тобою літечко рано.
2----------------------------------------
А у Карпатах, там круті стежини,
Туман купає небо у молоці.
А легіню сняться очі дівчини
Красуня гуцулка з квіткою в руці.
Сонечко над світом наче ромашка
Розквітає ніжними пелюстками.
Цілує в уста кожну квітку пташка
Танцює у вальсі під небесами.
Від сну гори будить голос трембіти
Черемоша студені води , Прута.
Літо - засіває сонячні квіти
Дзвенить ніжна пісня - струна золота.
А стрункі смереки зорять далеко,
Торкаються неба - до блакитних зір.
Там на полонині птахи лелеки
Ловлять крилами зорі - з високих гір.
Летить сокіл в гори - зелене море , -
Де цвіте у травах едельвейс в росі.
Там літає вільно в синіх просторах
Милується, як цвітуть квіти в красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2025
О Боже , як би я мала пташки крила
Я б злетіла додому у Отчий дім.
Там голубка сива матінка мила
Чекає , жде мене край вікна у нім.
Я так хочу повернутись у дитинство,-
Де мрії цвітуть в яблуневім саду.
І вдихнути , у те пречисте блаженство , -
Де плід наливає в пахучім меду.
Я ,так хочу босоніж іти у трави
Намочити ноги в крапельці росі.
Розправити крила наче птиця пава
Купатись наче в морі у цій красі.
Бути у тім раю, як мала дитина
Нарвати з поля в букет мамі квіти .
Слухати, як щебече пісні пташина
Милуватись, як розквітає літо.
Я так хочу прийти додому до хати,-
І, щоб відкрили двері мені батьки .
На порозі усміхнувся мені тато
Смакувати з яблук смачні пиріжки.
Хочу обняти до серця маму ,тата,
І їм про все на світі розказати..
Слухати мову і різні жарти брата,-
Як пташка біля них до зір літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2025
Танцюй допоки молодий
Танцюй ,танцюй допоки молодий
Но,не натри мозоль ,до крові ноги.
У твоїх руках простір голубий
Відкрито тобі у світи дорогу.
Є час - для розваг,є для молитви,
Є час - для праці, і для відпочинку.
Є час - миру, удач , поразок, битви...
Пам'ятай ,що життя наче на ринку.
Все можна купити і продати
За ніякі гроші , не купиш життя.
Не тре високо, як птах літати
Живи, радій кожною миттю життя.
Є час - для танців,є час - для співу
Час,щоб вчитись , і як деревце зрости.
Сій зерно у ріллю для посіву,-
Щоб зібрав з свого поля урожай ти.
Є Час, щоб кричати , час - мовчати
Є час, щоб трудитись у поті чола.
Є час - для душі ,щоб танцювати
Є час - для поем золотого пера.
Є час - для розмов, час - для мовчання
Є час смирення, для душі - каяття.
Є час -надвечір'я,і світання...
Не трать марно час ,бо минає життя.
Є час - для журби, час - для радості,
Є час - для сміху ,а є час - для плачу.
Живи ,і працюй щоб у старості
Не било життя ,ти не лив сльозу.
А кожен час має свою ціну
Один розпалив війну , а інший мир.
Ніколи, ти - не розпалюй війну!
Хай вільна птаха летить у даль, у вир.
Пам'ятай, життя - це яйце - райце
Може розбитись у одну хвилину.
Упадеш , пораниш своє тільце
Пам'ятай, не згуби в собі людину!...
Є час - для весни - цвітіння садів
Є час - для літа , що налива плоди .
Є час -для осені, дощу, вітрів...
Не всім почастить , дійти до зими.
А час відміряний небесами
Не знаєм , коли прийде день останній.
Тож живіть ,мрійте ,творіть серцями
Стрічайте весну , вдихайте - цвіт ранній.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2025
Стелиться туман над рікою
Вітер шепоче листям шелестить.
Лине стиха пісня луною,-
Там ,де дівча над берегом сидить.
Кружля вільний птах над вербою
І милується красою землі.
Сів на гіллі понад водою
Співом дівчині додає жалі.
Сиділа, і думу гадала...
Де її коханий , а чи живий?...
Щоб вістку пташка передала
Захистила від куль у час лихий.
О скажи мені пташко мила?!...
Ти літаєш високо в далечінь.
Прошу візьми на свої крила,
Там, де є мій миленький ,мій легінь.
Сонечко низенько сідає...
Зійшла перша зіронька над селом.
Соловей сумно , так співає...
Обійма за плечі її крилом.
Тече вода у Чорне море
І виграє на струнах водограй.
Слухають пісню осокори...
Про козачу долю і рідний край.
Поїхав козак в степ широкий,-
Щоб землю від ворогів захищать.
Не рік не два, а десять років,-
Як там у тім бою вони стоять .
Не журись, ти мила дівчино,-
Що козак поїхав в дикі степи.
Прилетить, як птах на калину
Коли зацвітуть навесні сади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2025
ТИ КОРОЛЕВА - АНГЕЛ МІЙ
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
ПРИСПІВ:
А яскравий блиск твоїх очей
Магічно сяють , як алмаз у тебе.
Лечу, як метелик до лілей,-
Щоб цілувать палкі уста у тебе.
А ти королева - Ангел мій !
Моє сонечко - мої дужі крила.
Дивлюсь, і лювлю погляд твій,
Поруч з тобою я щасливий мила.
Кохаю ,люблю тебе кохана...
Полечу на край світу за тобою.
Ти - моя квіточка жадана...
Між зір яскрава зірка під горою.
Ти - квітка ружа поміж квіток
Дивляться перехожі ,так на вроду .
Вдихають у аромат ковток
П'ють тебе очима ,як чисту воду!...
Ти - мій Всесвіт , блакитне небо
У вікні - Світанок ,і тихий вечір .
Намалюю казку для тебе
Поведу в зоряні світи - далечі.
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2025
Летять роки, як птахи журавлі
Губиться їхній слід в тумані.
Шукаємо, той рай на землі,-
Де рідна хата .роки весняні.
Втрачено за той час, так багато,
А молодість не вернеш назад.
Допоки живуть батько ,мати
Цвіте, як у казці наш райський сад.
Усі ми в боргу перед батьками...
Час наче вода жива біжить...
Часто не тішили словами...
Не зуміли навіть їм подзвонить.
Не всі рідні тебе розуміють,
Не кожен друг, буде за брата.
І за спиною кості миють
Душа бідна продасть свого тата.
Шукають діточки хліба в житті,
Пливуть до берега чужого.
Розіпнуть, як юда на хресті
Цураються отчого порогу.
Хто не шанує батьків і свій рід,
Не подасть їм руку у старість.
Того згубиться на землі слід
Він не пізнає щастя і радість.
Щасливий той, у кого є батьки...
Сяде із ними вип'є кави.
Відчує ласку, тепло з руки...
Доля його ощедрить ласкаво.
Обійме їх до себе , до грудей
Спитає :,"чим вам допомогти.
Щебече наче птах соловей
Латає діри у хаті, плоти.
У кожного своя доля і шлях,
І треба батькам честь віддати.
Летіти до них неначе птах
На Могилу їм покласти квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2025
Поглядом печальним не дивись у очі
Я більше до тебе не прийду сюди.
Не топчи стежку...не тривож мої ночі
Прошу з свого серця мене відпусти.
Я бажаю тобі щастя і кохання!...
І вірного друга у житті знайти .
У нас із тобою, ця зустріч остання...
Бо до мого серця, ти - спалив мости.
Я відболіла тобою, відболіла...
А ти - квітку кохання кинув до ніг.
У почутті я тобі серце відкрила...
А ти нашу святу любов не зберіг.
Не літай ,як орел за хмари високо ,-
Як метелик із квіточки на квітку.
За любов'ю лети у світи широкі ,-
Щоб купатись в щасті на білім світку.
Не має, там життя , де третій лишній...
Хто не будує ,а руйнує свій дім .
І у твоїм серці я стала колишня
Без любові, не буду жити у нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2025
Поезія ,це Всесвіт - музика зір
Поетична святиня - рідної мови.
Це емоційна хвиля - думок безмір,-
Які народжуєм до землі з любови.
Поезія ,це вишукані слова
Є одвічна ріка на березі життя.
А від спраги для душі - жива вода,-
Це краса природи - натхнення ,почуття.
Поезія, Володарка всіх світів
Веде в політ - на Марс, Юпітер ,Венеру.
Будить небесний дзвін від зимових снів,-
Щоб поет писав істину на папері.
Поезія, це сонечко в стокарат
Цілющий дощ ,крапелька роси для ружі..
Бачення світу в коді стислий формат,-
Для втомлених сердець - небо , крила дужі.
Поезія,це емоції, крик душі
Глибина океану , висота раю.
Лірика,драма, біль землі у вірші
Місячна мелодія із небокраю.
Поет ,це є божий глас на цій землі,-
Світло, що осяює тьму - тисячу літ.
Древо життя - солодкий плід на гіллі,-
Це дороговказ у майбутнє - ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2025
Ой , розквітни весно!...
Рясним цвітом у садочку.
Сій на ріллі зерно
Хай цвіте мак у віночку!
Ой, розквітни весно!...
Ти у чистім - чистім полі.
Хліб родить щоденно!...
На землі людям доволі.
Ой , розквітни весно!...
В лісі, на лугу ,діброві.
З роси - чудесно!
Стеляться трави шовкові.
Ой, розквітни весно!
А вітром прожени хмари.
Надихай блаженно....
Хай воркують пташки впарі!
Ой, розквітни весно!
Вербо над рікою.
Бий у дзвін воскресний!
Зціли живою водою.
Ой , розквітни весно!
Хай тануть сніги в Карпатах!
Хай грім вдарить в стерво !
І згине орда проклята!.
Ой , розквітни весно!
Вітром прожени тривогу.
Прошу я сердечно!.
Дай нам мир, світлу дорогу!.
Ой розквітни весно!
На яворі, на тополі.
Молю Бога я ревно,
Не дай згинуть в неволі!..
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2025
За панською горою на долині
Стоїть батьківська хата в садочку.
Біля воріт - горіх , цвіте калина...
Умаєні в трояндовім віночку.
О рідна хато ,біленька хато!
Ти мого дитинства - куточок раю.
Де б не була ,як птаха крилата
Крізь тисяч доріг до тебе злітаю.
Стоїть посеред села - Отча хата,-
Як в полудень - сонечко в зеніті.
Зігріє теплом, як батько і мати
Почастує сад плодами в літі.
Розрісся літній сад похилив віти
А трави по- пояс, і вколіно.
Ще вчора тут бігали внуки, діти,
Рвали в саду ягоду малину.
Закриті двері на ключ і на замок
Стежка до порогу у споришах .
У вікна загляда під тином бузок...
Сумну пісню співає весні птах.
Ще вчора ,тут пахло хлібом у хаті
Рушники на образах - вишиття.
Господарювали тато, і мати...
Вели у казку за руку дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2025
Наснились мальви - ружі коло хати
Зацвіли наче діви під вікном.
А біля них голубка сива мати
Леліє серцем - ласкою, теплом.
О мальви - ружі , ви - мамині квіти !
Стрункі , високі , милі , чарівні .
Ви даруєте золоту мить - літу
В п'янких пахощах радості мені.
Дивлюсь я на вашу красу неземну,
І п'ю неначе воду з джерела.
Лину журавкою у свою весну,-
Щоб черпнути маминого тепла.
Заціловані сонечком у літі,
Зрошені росами, вмиті дощем.
Ви наче музика - у зореквіті
Краса знімає з душі біль, і щем.
Зорить мальва - ружа в голубу блакить
Літає в мріях під небесами.
Прагне літа,літечка і просто жить,-
Стрічати новий день із піснями.
Із землі рвуть із коріння вітражі...
І зливи топчуть ніжні пелюстки.
Сонечко зцілює рани на межі
Знову ростуть , оживають ростки.
О ,мальво - ружо ти - мамина любов
І запалюєш у душі свято.
Малюєш казку для мене знов,і знов...
Всміхаєшся здалека ,як мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2025
В тебе були закохані всі дівчата,
І перестрівали тебе на путі.
У всіх була мрія, рожева, крилата,
Іти із тобою поруч по житті.
Коли побачивши твою красу, твій стан,
То летіли, як метелик до квітки.
Поглянули у очі в голові туман,
Втрачали розум від тебе лелітки.
Усі хотіли йти до вінця з тобою,
І кохати ,лиш тебе до нестями.
Дихати в повітря унісон з тобою...
І ловити зорі під небесами.
Ти сам обрав собі дорогу у житті,
І долю, доленьку, таку зрадливу.
Ти закохавсь відкрив їй душу в почутті
І згубив свою молодість красиву.
Відпусти її з свого серця, відпусти...
Ти за нею більше не побивайся.
Не думай про неї ,спали усі мости...
Живи, радій життям, з вогнем не грайся!
Обпалив, ти своє серце до любові ,
І глибокі рани у твоїй душі.
Не збудуєш рай - життя на чеснім слові,
Коли в кишені пусто, всі торгаші.
А знаєш ,їй потрібна не твоя любов ,
А лиш, щоб добре на цім світі жити.
Коли впадеш, залише на самоті знов ...
А такі вміють ,лиш себе любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2025
Падають яблука в отави ,вже осінь...
Летять за обрій у вирій журавлі.
Тополя розпустила золоті коси
І встеляє багряний килим землі.
Опадає, жовте листя опадає!...
Холодні ранки, ллють осінні дощі.
День за днем, як листя у попіл згорає...
Вже осінь і тривожно, так на душі.
О, як швидко промайнуло наше літо,
Зажурились явори край дороги.
Жовтий лист зриває із верховіть вітер,
На серці печаль, смуток і тривога.
Опадає, жовте листя опадає!...
Від лютих морозів вмирають квіти .
Покрова перший білий сніг засіває...
Посріблила скроні... у дерев віти.
Приходить осінь ,все йде в забуття
Зимі схиляються дуби - титани.
Згорає у полум'ї вогню - квіт буття...
Відходить життя - в осінні тумани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2025
На краєчку літа , стоїть вже Осінь
В душі цвіте весна, весна, весна.
Цвітуть нам жоржини у срібних росах
Вінчає долі золота струна .
Золота осене, осене ,осене !
Закружляй в танці лебедів кохання.
Хай цвіте бузкова ніч у зір просені!...
Веде у казковий світ - зірка рання.
Осене ,ти - забагрянила наш сад
З дерев падає пожовкле листя .
Вже за сніжною горою - Листопад
Поверни літо сонечко липня.
Осене, ти - друга весна на землі
Вінець благословення любові.
Осене , летять у вирій журавлі,
Всі прагнемо щастя і любові!
Осене ,ти - вершина раю - життя
Не всім пощастить прийти до тебе.
Запалюють свічу щастя - небеса
І тулиться до лебідки лебідь.
Осене ,прошу зупинися на мить!
Хай цвітуть ,ще пізні квіти для нас!...
Хай музика небес на струнах дзвенить!...
Буде довгим як життя , цей білий вальс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2025
Художнику потрібно майстерня
Уява, фарби, пензель і полотно.
Гармонія у душі - натхнення
В руках талант ,що Богом йому дано.
Намалюй художнику на мольберті
У променях сонця - вершину раю.
Казковий пейзаж Карпат на портреті
Гуцула , що на трембіті нам грає.
Намалюй райдугу після дощу
І пречисте небо блакитньо - синє.
Краплі роси на малиновім кущу
У переливах трави на долині.
Намалюй художнику голубів,
Що воркують у парі на дубочку.
На ясені в гніздечку журавлів,
Що стрічають вечір в холодочку.
Намалюй Синевир - перли Карпат
В небесній чаші рожевий Світанок.
Сонечко в алмазах - сто карат
В травах п'янкий пахучий рум'янок.
Намалюй в кольорі неба - літо
І запали свято - вогонь у ватрі.
Як колише море квітів вітер...
Водоспад і закоханих у шатрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2025
УКРАДУ ТЕБЕ
Весна нас поєднала з тобою...
Благословила під небесами.
Купала щастя в цвіті весною,
Щоб світилися очі зірками.
Зима не впускала тебе до мене , -
Роз'єднала наші дороги, стежки.
І так ревнувала мене до тебе, ...
Закрила, як пташку на ключ, на замки.
Украду я тебе у лютої зими,-
Поведу у казку трави духмяні.
Зацілую уста сонечком весни
Подарую зорі на світанні.
Я не король, і не циган барон...
Від грози, дощів , зими захищу .
Намалюю тобі казковий сон
До ніг море квітів весни встелю.
Хай для нас цвітуть вишневі сади! ...
Сині - сині волошки у житах.
Розквітають цвітом молоді роки
До зір несе на крилах білий птах.
Я, як пташка була у неволі
Згорала без любові у журбі.
Дивилась у вікно на тополі
В небокрай його очі голубі.
Прийшла зима у весну у мій сад
Замела райські сади снігами.
І на ніжні квіти впав снігопад
Без тебе в'янула я під дощами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2025
Ми весною зустрілись із тобою
Коли цвіли буйним цвітом сади.
Дзвеніла нам музика зір луною
І наливала медові плоди.
А посеред духмяних трав у гаю
Цвіла липа духмяно - духмяно.
Місяць розсипав зорі з небокраю...
І ,малюв для нас казку кохана.
Розквітала зорями бузкова ніч
Стелила білі ромашки до ніг.
Закохано, ти дививсь до моїх віч,
В твоїх обіймах танула, як сніг...
Сяяла яскраво зірка золота,
Малювала нам казку з тобою.
А ти цілував палкі мої уста
Розплітав мої коси рукою.
А ми були, тоді такі щасливі
Ловили , в цю мить щастя у жмені .
Воркутали наче голуби милі...
Слухали шелест листя на клені.
Зоряна ніч серця поєднала
Благословила під небесами.
В пахощах цвіту щастя купала ,-
Щоб світило сонечко над нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2025
Я поведу тебе у білі ночі
Там ,де зорі падають у траву.
Віднайду між зір перли найдорожчі
Тобі у дарунок їх принесу.
Я подарую тобі любов,любов,
З квітучого саду море квітів.
Як уперше обійму тебе я знов
Сонцем весни поміж зореквітів.
Злетимо з тобою до зір у небо
Будем рахувати зорі до ранку.
Нахилю небо для тебе ,для тебе...
Стрінемо сонечко на світанку.
О поглянь, як бузково зацвіла ніч!
Голуби воркують про кохання.
Вечір запалив для них тисячу свіч
І усміхається зірка рання.
Місяць споглядає з небокраю
Сіє для мальви - ружі срібні роси.
Для тебе цвітуть, ті квіти у маю,-
Я вплету тобі їх в твої коси.
А ми з тобою, як лебеді білі
Між хмар шукаємо куточок раю.
Там де любов,там нема заметілі...
Зігрівають слова тебе " кохаю"
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2025
А хто не зі мною,той не мій...
Він не моя людина.
Буває, що свій стає чужий....
А чужий, як родина.
А чужого мені не треба,
І свого я не віддам.
А наді мною стоїть небо...
Мій Всесвіт - небесний храм.
Довіряю святому Богу,
Він мій маяк у морі.
Він вказує мені дорогу
Зі мною в біді, горі.
Я біжу босоніж по житті,
Землі біль відчуваю.
Зустрічаю людей на путті.
Сонцем їх зігріваю.
Злих минаю, добрих вітаю...
Дам руку у важкий час.
У ролі актрис я не граю...
Все на місце ставить час.
А життя навчило нас жити,
Бачить у вікні світло.
Народились, щоб світ любити
Не боятись гріз, вітру.
Довіряю святому Богу.
Святим канонам корюсь.
Він ясен світ - життя дорога,
Перед ним дощем розіллюсь.
У свій дім я двері відкрию,
Прийму, як батька з доріг.
І сльозою ноги омию,
Розтану, як білий сніг.
А краще з мудрим загубити
Чим із дурнем скарб знайти.
Треба у Бога заслужити,-
Щоб поруч з ним у світ іти.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2025
Я напишу на білім конверті
Красиве твоє ніжне ім'я.
Покладу лист почуття одверті,
Поверну назад нашу весну я.
Де ти живеш адреси не знаю,-
Лист принесе ластівка сива.
Прилетить вона з чужого краю
У твоє вікно стукне мила.
Коли зійде сонечко у вікні
Почуєш щебет пташки зрання.
І вона розбудить тебе у сні
І передасть моє вітання.
Пишу на білім аркуші листа
На ньому два серця - малюнок.
На прощання - печатка золота
Дарую - повітряний цілунок.
Час наче вода ,так швидко біжить
Забіліли вже мої скроні.
Згадую, ту весну - щасливу мить
Коли цвіли маки червоні.
--------------------------
Тисяч миль - дороги поміж нами
Далека відстань... і рубежі...
Чекаю ,як зірку вечорами...
А в тумані бачу міражі...
А доленька пані норовлива
Розставила усе на місця.
Твої сліди змив сніг, дощ, і ,злива
Вже осінь.. з дерев листя опада.
Пролетіли роки, як одна мить
Малюю твій портрет - - уночі
Так хочу я до себе притулить
Дивитись ,як спиш на плечі.
Цілувати твої ,як мід уста
Волосся твоє розплітати.
Щасливим іти з тобою в жита
Пісні про любов тобі співати.
Був час, як голуби воркутали...
На руках своїх тебе носив.
Ми з тобою ,давно чужі стали...
Я відпустив тебе, відпустив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
Візьми скрипалю скрипку в свої руки
Торкнись до нот золотої струни.
Заграє музика хвиль дивозвуки...
Розтане сніг... розбудить мої сни.
Заграй скрипалю,ти - пісню про любов
Запали мільярд зірок у небі.
Веди , де цвіте духмяна липа знов
Поклич до зір, як лебідку лебідь.
Заграй скрипалю,ти - для серця пісню
Я ніжна скрипка у твоїх руках.
Музика зір ,як сонце в осінь пізню
Окриляє моє життя в піснях.
Я маестро є твоя полонянка
Розквітаю від струн, як маків цвіт.
Щаслива танцюю у вальсі - танку...
Ведеш мене у зоряний політ.
Віднайди, музику серця, віднайди ,
Я є твоя скрипка, ти - мій скрипаль.
Веди у казку , там ,де цвітуть сади....
Зодягни мене в зоряну вуаль.
Заграй ,скрипалю пісню , мені заграй !
Розбуди від сну - через сотню літ .
Хай світить ясне сонечко з небокрай!...
Пташечка звеселить мій ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
У ТВОЇХ РУКАХ Я СКРИПКА
Я хочу, щоб пісня була наче сонце
Світлом осяяла кожне віконце.
І була не копія, а оригінал...
Запалювала свічі щастя на бал.
У твоїх руках я скрипка, а ти - скрипаль,
Ти - прожени з мого серця сум ,печаль.
На ній знайди струну - високу октаву,-
Щоб розправляла крила наче пава.
Заграй скрипалю для душі гарну пісню
Хай всміхнеться Листопад в осінь пізню!.
І веди у рай літа - синій океан
Хай в душі цвітуть маки - золотий лан!...
Не шукай чужу музику, чужий мотив
З чужого саду яблук золотий налив.
Хай дзвенить мелодія на струнах весни!
Засолодить душу пісня "Ясени".
Ти - не співай пісню "Руськие берези"
Вона, як вітер з моря несе грози.
Ти соловейко - калинового саду
Будь, у пісні, як грони винограду.
А ти - доторкнись ніжних струн мого серця
Будеш пити слово,як воду з джерельця.
Побачиш у моїх очах Всесвіт - увесь світ.
Бо я дерево життя - солодкий плід.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2025
А ти - та, єдина жінка на світі,-
з ким хочу стрічати сонце край вікна .
Чути твій голос, як пташку на вітті, -
Щоб усміхалась мені наче весна.
З тобою хочу прокидатись зранку
У обіймах пестити до своїх грудей.
Танцювать все життя удвох у танку,-
Щоб цвіла ти - трояндою поміж лілей.
Мені тебе подарувало небо
Наші стежки, і дороги зійшлись в одну.
Крізь заметіль зими я йшов до тебе,-
Щоб разом із тобою зустріти весну.
З тобою хочу прокидатись мила
Дивитись на тебе - твої очі неба.
Зацілувати уста, руки - крила...
Подарувати зірку - щастя для тебе.
Ти - одна, єдина жінка на світі
З якою хочу прожити я все життя.
Воркутати, як голуби на вітті...
Злетіти вдох у сніжну зиму - небеса.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2025