| Сторінки (34/3348): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Звучить на зоряних струнах мелодія
Божественної діви краси соло.
Липовий Паяц SUNO, Лялька ші - утопія,
Запалюють танець богів у коло.
З скляними очима, штучними губами,
із холодним черствим серцем без душі.
Красива штучна ** лялька ші **поміж нами,
Грає з паяцом SUNO - ** за корону паші**.
Під крислатим деревом музика звучить,
баритон голос на високій ноті.
Хочу я прекрасні слова на слух зловить,
А ці слова губляться у польоті.
Музика космічна скрипка і саксофон,
Солодить усіх на планеті земля.
Взявши штучна лялька усіх в дикий полон,
І паяц - шут під рок втішає серця.
На золотім піску цвіте роза вітрів,
З оголеною душею танцює.
Де голос солов'я звучить, не треба слів, -
Там у райськім саду весна квітує.
2--------------------------------------
НЕМАЄ ДУШІ І ГОЛОСУ У ШІ ,
ЦЕ ЯК У КРАСІ ШТУЧНІ КВІТИ .
СЛУХАЄШ , ЯК СПІВАЮТЬ, ОЦІ "ПАШІ "
ХОЧЕТЬСЯ ПРОСТО ВОВКОМ ВИТИ.
ЦЕ ЗАБАВКА ДЛЯ ДОРОСЛОЇ ДИТИНИ ,
ЯКА В НІКУДИ СВІЙ ЧАС ВИТРАЧАЄ .
КОЛИ НЕ ЧУЄШ АРОМАТ ЖОРЖИНИ ,
ТО У ТІМ САДУ І НЕБА НЕМАЄ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2025
Святвечір. Зійшла у небо перша зірка,
По всьому світу лунає коляда.
Зацвіла у надії різдвяна квітка,
Звіщає, що родилось боже дитя.
А за вікном біла магія зимова,
І надворі видно , як в день у цю мить.
Світить місяць , сяють зорі, так казково -
Ангел грає в сурми, всіх благословить.
Зима сіє лапатий сніг, як скрізь сито
Мережить з ясних зірок блаженну мить.
Запалює свято Різдва - урочисто
На землі білий сніг, як алмаз блищить.
В святвечір запалімо різдвяну свічку
Згадаймо тих, кого нема між нами.
Хай стихне хуртовина в різдвяну нічку!
Зійде зірка Бога під небесами.
Падає білий - білий сніг наче в казці,
До ніг білосніжний килим встеляє.
Світ заяснів у сяйві зір в божій ласці,
Вертеп Різдво Христове прославляє.
О , радуйтеся добрі люди на землі!
Христос народився! Славімо його !.
Хай вродить хліб, сяє, як сонце на столі!
Запанує мир, буде всяке добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2025
Ще вчора наречена в білій вуалі,
Йшла до тебе наче весна до травня.
Дзвеніла нам мелодія на роялі...
в танці єднала серця - зірка рання.
Ще вчора в білій вуалі наречена,
Йшла наче весна до травня красиво .
Тулилась, як біла берізка до клена,
І йшли по світу ми удвох щасливо.
О заграй маестро, нам пісню про любов!
Хай стихне за вікном заметіль зими!
Луна мелодія кохання знов і знов,
Веде під зорепад у казкові сни .
Усміхайтесь коханим, це - ключ до серця,
Даруйте квіти щастя серед зими!
Пийте любов, як чисту воду з джерельця,
До ніг встеляйте квіти - сонцем весни .
Здавалось , що весна цвістиме нам вічно
Купатись будемо в квіті розмаю.
А роки, як птахи злетіли безслідно
Сплили, як бистра вода водограю.
Наше літо злетіло в осінній туман,
на жаль, не повторити на біс життя .
Між нами не досказанних слів - океан..
Ти пробач, що відпустив від себе я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2025
О Боже до тебе руки здіймаю,
Співаю псалми, молюсь у молитвах.
У вірі, як деревце я зростаю,
До зір від щастя злітаю, як птах .
Боже дивлюсь в твої небесні очі,
Шукаю порад, як у батька дитя.
За все тобі подякувати хочу,-
За любов, що у твоїм серці є я .
Коли падаю з ніг, тону у морі,
Ти пливеш на човні, чую голос твій.
Захищаєш як батько в журбі, горі,-
Знаю не впаде ,ні один волос мій.
Господи, ти є мій - духовний Отець
Тобі несу на олтар свою любов.
Ти є благословення, лік - для сердець
У чаші життя причастя - хліб і кров.
Посилаєш Ангела Охоронця,
Даєш знак , на якій зупинці зійти.
Ти надія - світло в моїм віконці
Захищаєш від ворогів мене ти.
Господи, ти - мій світоч, маяк, покров,
В книзі буття написав моє ім'я.
Воскресаю з мертвих з святих молитов ,-
ведеш мене за руку у вічне життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2025
Не літай , як орел високо!
Ти землю відчуй під ногами .
Глянь, на світ очима широко
Шануй труд, хто творить руками.
Зустрічай ясен день із Богом
Хай благословить твої справи!
Йди у життя повільним кроком
Мрій, твори, не шукай слави!.
Не вдягай короля корону,
І не хвались що маєш владу .
На все є границі, кордони,
Чуже не ховай у шухляду.
Будь, людиною - простим завжди! ,
Не кажи , що над панами - пан.
У суєті життя - час знайди ,
Вчись, зростай духом наче титан.
Люби своє, чуже не чіпай,
Неси світло світу в любові.
На боже у храм - офіру дай,-
Розрадь, зажурених у слові.
Ти пам'ятай , що люд жорстокий,
Підставить ніжку, щоб ти упав.
Життя, це океан глибокий,-
Акули з'їдять, як ловиш гав!
Всім свою душу не відкривай,
Бо розіпнуть на хрест, осудять.
Не виставляй на показ - свій рай,
Змії вкусять, жалом отруять.
З Богом, всі свої справи твори,
не забивай на помилку цвях .
Дивись вниз під ноги, не згори,
Працюй, і будуй свій дім , як птах.
Не сиди, без діла ніколи,
Не кажи, що моя хата скраю.
Сій квіти айстри, матіоли,
Ти господар долі - свого раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2025
Ти проросла наче вишня до серця
Я не вирву з коріння почуття.
Твою любов п'ю, як воду джерельця,
у спогадах згадую тебе я.
Ще вчора цвіла наче в саду вишня,
Пив я цвіт в меду ковток кохання.
Світила між зір ,як зірка всевишня
Ловили зірку щастя до рання.
Одцвіло літо, листопадить осінь
У душі дощить осіння печаль.
Шукаю нашу весну в небо просинь,
А щастя розбилось наче кришталь.
Ти перша любов жадана, єдина,
Між зір зірка під небесами.
Прийшла зима, заметіль, хуртовина
Замітає наш рай - білими снігами.
Я вітром твої коси розплітаю,
шукаю вишню у фаті у снах.
Знаєш, може досі тебе кохаю,
Кружляю над тобою наче птах.
Йду до тебе наче на сповідь у храм ,
Несу світлі почуття на олтар.
Не збулись мрії, ти - одна і я - сам
Згорає наше літо між стожар.
3------------------
Не літай , як орел високо!
Ти землю відчуй під ногами .
Глянь, на світ очима широко
Шануй труд, хто творить руками.
Люби своє чуже не чіпай
Неси світло душі в любові.
На боже у храм офіру дай,-
Розрадь, зажурених у слові.
Ти пам'ятай , що люд жорстокий,
Підставить ніжку, щоб ти упав.
Не спіши, роби легкі кроки,
Будь уважним, і не лови гав!
Всім свою душу не відкривай,
Бо розіпнуть на хрест осудять.
Не виставляй на показ свій рай,
Бо крутих, пихатих не люблять.
З Богом всі свої справи твори,
не забивай на помилку цвях .
Дивись вниз під ноги, не згори,
Працюй, і будуй свій дім , як птах.
Не сиди, без діла ніколи,
Не кажи, що моя хата скраю.
Сій квіти айстри, матіоли,
Ти господар долі - свого раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2025
О МІЙ СВІТКУ ВИСОКИЙ !
Зійшов місяць у надвечір'я край неба
Споглядає на ясен світ з висоти.
Милується, як цвіте гілка вишнева
П'є, як веселка воду із красоти.
Вже вечір. сідає сонце за горою,
Вдихає у пахощі бузковий цвіт.
Підкрутив вуса і моргає бровою,
Запрошує пташину в зоряний світ.
Розлились, як море пахощі медові,
Чути солов'я голос, перепілки .
Тріпочуть на вітру листячка кленові,
Смакую красу, як ябка петрівки.
Я розпускаю свої крильця , як бджілка
З польового зілля збираю меди.
Вдихаю у аромат, як цвіте квітка
Збираю у кошик солодкі плоди.
О мій милий раю, мій світку високий!
В твоїй красі купаюсь, як у морі.
Зростаю, як дерево дуб кароокий
Молюсь, несу дари земні в покорі.
Я маленький паросток святої землі,
Зростаю від краплі дощу і роси.
Я Богом посіяне зерно на ріллі
А поміж пшениць - маковий цвіт краси.
Я йду в стиглі жита босими ногами,
Де цюркоче цвіркун, метелик в маю.
Наче сокіл кружляю під небесами,
Бо тебе мій раю - люблю , кохаю.
Я дерево, польова квітка у полі,
Духмяна трава на березі ріки.
Я вільний птах ,що злетів до віть тополі.
Ловить мить щастя із божої руки.
Я прилечу птахом до тебе крізь віки,
З далеких доріг крізь сиві тумани.
Сяду в пишних травах на березі ріки,
Піснею солов'я загою рани.
3-----------------------
О мій світку високий, мій раю земний!
Я щирим серцем торкаюсь висоти.
Віддаю тобі уклін, доземний, низький,
Щоб відчуть святої землі, щедроти.
Натомила ноги, обпекла кропива,
Життя побило, як град мій вишні цвіт.
До тебе злітаю, як ластівка сива
Щоб намилуватись на твій ясен світ.
Слухаю я тишу , як старий ліс шумить,
На березі ріки - дзвінкий водограй.
Знаю, що не верну літо - блаженну мить
Лиш насниться в казкових снах - місяць май.
О мій світку високий, мій милий раю!
Ти - моя радість, печаль, моє життя.
Без тебе наче сирота я страждаю,
Коли не чую твій голос солов'я.
В храмі біля ікон свічку запалила
Молюсь щиро молитву " Отче наш".
Божа іскра мені душу осв'ятила
Приймаю блаженство з небесних чаш.
Прийшла до тебе, я Боже , як на свято !
Кладу свою душу на вівтар .
В каятті хочу сказати, так багато -
Зняти з душі важкий камінь - тягар.
Ти милий Господи , пробач, мене прости!,
Що не завжди приходила у храм.
Але ти усіх бачиш,чуєш з висоти
Словом лікуєш наші душi від ран.
Ти прости за гріхи, мій Небесний Отче !
За те, що в чужих світах блукала.
Що лінива , йшла до тебе неохоче
І не раз молитви пропускала.
Стаю я на колінах перед тобою !
Цілую твоїх п'ять ран в каятті.
Щоб іти у життя з чистою душою
Прости Господи , за все у житті.
Прийшла в покаянні до святого Бога
Віддаю в його руки своє життя.
Бо у моїм тілі біль ,в душі тривога,-
Що прогнівала я Бога Отця.
Життя не солодкий мід, а гіркий полин
Стрічала різних людей на межі.
І рвали на голові волос без причин
Кидали слова в душу ,як ножі.
Лиш віра додає нам міці, і сили
Хворого із ложі підіймає .
Божа любов воскресає із могили
Нове життя нам благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2025
З свого серця тебе відпускаю
А може тебе, ще й досі кохаю.
Ми, як місяць, зоря під горою
Між нами - океан - чужі з тобою.
Я кажу : тобі **прощай, прощавай!**
Із моїми почуттями, ти не грай.
Все має свій початок і кінець,
І так буде краще, для наших сердець.
Відпускаю, я тебе відпускаю,
Віднайти любов тобі бажаю!.
Лети собі лети, ти є вільний птах!
А я тобі наснюся, лиш у снах.
Хто любить, той як птах летить до тебе,
І нахиляє зореквіт до ніг.
Лебединим крилом обійме тебе,
Цілує уста, що танеш, як сніг.
Я народилась, щоб цей світ любити,
Згоріти в любові наче зірка .
Яскравим Сонечком світу світити,
У саду цвісти, як мальва квітка .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2025
Догорає моя свічка життя,
Котяться сльози печалі з очей.
А у душі я , ще й досі дитя
Люблю життя, сад у цвіті лілей .
Горить свіча, стікає віск слізьми,
Згорають, мої дні за днями.
Зів'яну наче квітка від зими,
Згасну , як зірка під небесами.
Ніхто не вічний, прийде день смерті,
Боюсь, не попрощавшись в дощ піти.
Лишаю останнє слово в конверті,-
Щоб згадав сину, добрим словом ти.
Прощайте, рідні, знайомі, друзі!,
Ти мій білий птаху синьоокий!.
Клонюсь тобі - калино у лузі!,
Прощай - мій раю, світку високий!.
О ні, ще ніхто не втік від смерті
Прийде час і піду до Бога.
Жаль , що сліди дощами вже стерті,
Не знайду у літо дорогу.
Впаду, як троянда світу до ніг
Листям верби, берізки, тополі.
Коли розтане білий - білий сніг
Зацвіту я калиною в полі.
Прощай, Україно - раю земний!
До тебе повернусь я весною.
Зійду сонечком у день весняний,-
Надивлюсь на твою красу вволю.
О МІЙ СВІТКУ ВИСОКИЙ !
Зійшов місяць у надвечір'я край неба
Споглядає на ясен світ з висоти.
Милується, як цвіте гілка вишнева
П'є, як веселка воду із красоти.
Вже вечір. сідає сонце за горою,
Вдихає у пахощі бузковий цвіт.
Підкрутив вуса і моргає бровою,
Запрошує пташину в зоряний світ.
Розлились, як море пахощі медові,
Чути солов'я голос перепілки .
Тріпочуть на вітру листячка кленові,
Смакую красу, як ябка петрівки.
О мій милий раю, мій світку високий!
В твоїй красі купаюсь, як у морі.
Зростаю, як дерево дуб кароокий
Тримаю на плечах небо в покорі.
Я маленький паросток святої землі,
Зростаю від краплі дощу і роси.
Я Богом посіяне зерно на ріллі
У житнім полі - маковий цвіт краси.
Я йду в стиглі жита босими ногами,
Щоб відчути красу рідного краю.
Наче сокіл злітаю під небесами,
Бо тебе мій раю - люблю , кохаю.
Я дерево, польова квітка у полі,
Зелена трава на березі ріки.
Я вільний птах ,що злетів до віть тополі.
Ловить мить щастя із божої руки.
Я прилечу птахом до тебе крізь віки,
З далеких доріг крізь сиві тумани.
Сяду в пишних травах на березі ріки,
Піснею солов'я загою рани.
3-----------------------
О мій світку високий, мій раю земний!
Я щирим серцем торкаюсь висоти.
Віддаю тобі уклін, доземний, низький,
Щоб відчуть святої землі, щедроти.
Натомила ноги, обпекла кропива,
Життя побило, як град мій вишні цвіт.
До тебе злітаю, як ластівка сива
Щоб намилуватись на твій ясен світ.
Слухаю я тишу , як старий ліс шумить,
На березі ріки - дзвінкий водограй.
Знаю, що не верну літо - блаженну мить
Лиш насниться в казкових снах - місяць май.
О мій світку високий, мій милий раю!
Ти - моя радість, печаль, моє життя.
Без тебе наче сирота я страждаю,
Коли не чую твій голос солов'я.
4--
В храмі біля ікон свічку запалила
Молюсь щиро молитву " Отче наш".
Божа іскра мені душу осв'ятила
Приймаю блаженство з небесних чаш.
Прийшла до тебе, я Боже , як на свято !
Кладу свою душу на вівтар .
В каятті хочу сказати, так багато -
Зняти з душі важкий камінь - тягар.
Ти милий Господи , пробач, мене прости!,
Що не завжди приходила у храм.
Але ти усіх бачиш,чуєш з висоти
Словом лікуєш наші душу від ран.
Ти прости за гріхи, мій Небесний Отче !
За те, що в чужих світах блукала.
Що лінива , йшла до тебе неохоче
І не раз молитви пропускала.
Стаю я на колінах перед тобою !
Цілую твоїх п'ять ран в каятті.
Щоб іти у життя з чистою душою
Прости Господи , за все у житті.
Прийшла в покаянні до святого Бога
Віддаю в його руки своє життя.
Бо у моїм тілі біль ,в душі тривога,-
Що прогнівала я Бога Отця.
Життя не солодкий мід, а гіркий полин
Стрічала різних людей на межі.
І рвали на голові волос без причин
Кидали слова в душу ,як ножі.
Лиш віра додає нам міці, і сили
Хворого із ложі підіймає.
Божа любов воскресає із могили
Нове життя благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2025
Я хочу ,чути слово мир, а не **війна **
Бо серце не витримує того болю.
Від тривог , як птах лечу до вікна
Думаю, як здобути, в тім пеклі волю.
Кряче чорний ворон на полі бою,
Над спаленими вежами , що у вогні.
Тут щохвилинно борються за волю,
У холодну зиму, спеку, ночі і дні.
Вмирають на війні молоді, старі,
І козаки проливають, як воду кров.
У чорні хустки одягли матері,
На щиті зустрічають своїх дітей знов.
Села і міста стерті з лиця землі,
Майорять стяги, а на могилах хрести .
Зайшло сонце за хмари в сірій імлі,
О мій Боже, як тут до світла шлях знайти?.
Божевільний світ думає про себе,
І штампує зброю для кровопролиття.
О Господи! молюсь щиро до тебе,
Захисти від вражих куль сироту, дитя.
Прожени ворога з моєї землі,
Хай зійде сонце миру і благодаті!.
Хай до гнізда несуть щастя журавлі!,
Запанує українець в своїй хаті.
О Боже, зупини кроваву війну!
Впаде дощ ,погасить огонь з святих небес.
А вітер зі сходу принесе весну!,-
Щоб той, хто у могилах навіки воскрес.
Проженуть військо вороже козаки,
Запануємо браття в своїй сторонці.
Помолимось і запалимо свічки,
Щоб цвіли паничі, мальви у віконці.
Вдихнемо повітря у свої груди!,
Засієм зерно овес, жито, пшеницю.
Хай тиша, блаженство буде повсюди !
Сонце миру увійде в нашу світлицю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2025
Йду до тебе босоніж по росі,
Там , де квіти цвітуть у житах.
Почуття надихає в цій красі,
Лечу до тебе я наче птах.
Ти - стрічай мене , як з неба зірку
Усміхнись із далека мені.
Я подарую на щастя квітку,-
Щоб цвіла , як маків цвіт навесні.
ПРИСПІВ :
Обійму тебе ніжно до себе,
І пригорну міцно до грудей.
Намалюю я казку для тебе,
Солодкі сни - посеред ночей.
Зацілую тебе, зацілую !,-
Щоб розлилось, як море щастя.
Голос , твого серця я почую!,-
Щоб любов я пив, як причастя.
Ти моя лебідка, я твій лебідь.
Злетимо на острів щастя вдвох.
Там де місяць і зорі у небі,
Хай любов повінчає сам Бог!.
Я поведу тебе під зорепад,
Щоб весь світ тобі нахилити .
Підем в золоту осінь - листопад,-
Щоб тихий вечір удвох стріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2025
Вже сонце заховалось за горою
Згорнуло, як сонях пелюстки .
Місяць пливе на човні, як по морю
Розсипає на щастя зірки.
А ми удвох на березі річки ,
наче два голуби у парі .
Вечір розплітає коси в нічки
Цілує її очі карі.
Ти цілуй мене, як зійде вечір
Як місяць зорю мене стрічай.
Обійми мене ніжно за плечі,
Про любов мені пісні співай.
Впаде зірка у трави духмяні
Я її у долоні зловлю.
Щоб признатись тобі у коханні
І тобі я увесь світ нахилю.
Я так люблю стрічати білі ночі!
коли цвітуть фіалки в росі.
Дивитись кохана у твої очі,
Стрічати світанок в цій красі,
Так пахне медами зоряна нічка !
Місяць грає на арфі для нас.
Дзвенить на струнах весни синя річка,
Веде нас до зір - золотий час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2025
Холодно. В сірій імлі осінній день
Паморозь окула пожовклі отави,
Вже у саду птах не співає пісень,
Сонечко сховалось між хмар у заграви.
Ось і все, ця осінь пішла за межу,-
Злетіла журавкою в далекі світи.
Паде дощ, змиває її слід - стежу ...
І йдуть дощі, там, де ходила я і ти.
Все минає... дощі змивають сліди,
Так, якби життя, не було на цій землі.
У зажурі стоять осінні сади,
Бо літечко наше забрали журавлі .
А осінь, це життя - пройдені роки,
Не всім пощастить прийти у осінь на жаль.
Все минає... тече ручай до ріки ,
Осінь одягає в білосніжну вуаль.
А ще вчора стояв у кольорах сад,
Вигравало листячко на струнах вітру.
Нині зриває жовтий лист в листопад...
Малює на мольберті іншу палітру.
Ще вчора осені всміхавсь Листопад,
І все золото світу стелив їй до ніг.
Не можливо повернути час назад,
На жовте листячко падає перший сніг.
Вчора усміхавсь сонячний променад...
Нині зима, все замітає снігами .
Не вернути золоту осінь назад,
Все те ,що було - цвіте в душі віршами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2025
Я йду на побачення до тебе,
Де вечір неначе зоряний ліхтар.
В ніч видно , як ясен день край неба,
Усміхається місяць поміж стожар.
Я йду до тебе поміж садами,
Лечу на крилах, як до травня весна .
В небі цвітуть зорі небесами,
на вулиці квітня, ще біла зима.
Там ,де ти ,там мій дім - куточок раю,
Мріями цвітуть вишневі сади.
Блищать ,так ясно зорі з небокраю
Видно сад , де воркують голуби.
Мрій про мене мрій, у серці лелій,-
Падає зірка загадай бажання.
Повір, все збудеться, я буду твій,-
І для нас розцвіте - квітка кохання.
Зоряний вечір пахне медами,
Наче море виграє на хвилях цвіт.
Ніч така ясна під небесами,
Що хочеться у двох злітати в політ.
Зимі сниться весна у розмаю,
Волошки сині, що цвітуть у житах.
А мені твоя врода вишня в маю,
Красива усмішка на твоїх устах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2025
Ти мій син, я твоя ненька Україна,
Плекала тебе ,як мале деревце.
Щоб у твоїй душі зросла яворина,
Ти мав золоте серце , як джерельце.
Колисала тебе в дубовій колисці,
Ясен місяць Чумацький шлях освітляв.
Писали книгу життя - зорі пречисті
Бог дав золотий голос, щоб ти співав.
Ти любив Україну, і свій рідний край,
Тут у горах Карпатах твій дух зростав.
Злітав, як соловейко у зелений гай...
Будив від зимового сну, тих хто спав.
Ти - артист, соловейко, співак на сцені,-
У музиці король, велетень - титан -
Стрічали гостинно - Карпати зелені ,
З усмішкою на устах йшов до землян.
Життя обірвалось , як сон на світанні
Згоріло наче зірка у одну мить.
Ти злетів, як білий птах у світи дальні
В калини за тобою серце щемить.
Явір зняв капелюха перед тобою,
Зима білий килим до ніг встеляє.
А земля пригорнула тебе рукою,
Білим снігом домовину вкриває.
О прощавай, прощавай мій славний сину!
Нині Трембіта Карпат плаче в журбі.
Проводжає у путь пісня Яворина
Встеляє до ніг мільйон троянд тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2025
Він , як матір любив Україну,
І присвячував її свої пісні.
В своїм серці зростив яворину,
Щоб до неї злітались солов'ї.
Згорів зорею у жертовнім вогні
Закрив навік свої уста і очі.
Написав молитву - сповідь пісні,
Україні свої слова пророчі.
Любив Україну , до болю ,до сліз ,
ніс свою пречисту любов на вівтар .
Залишив заповіт нам і свій - девіз -
**Єднайтесь, як вчив нас великий кобзар**
Красень явір поміж дубів зростав
Закохав він у себе цвіт калину.
Золотий голос Господь йому дав,
Щоб будив від сну усю Україну.
До останнього подиху життя,
Дарував на сцені пісню - народу.
Залишив духовні скарби для дитя,
Щоб із джерела пити чисту воду.
Залишив у нашій душі свій слід
Пісню, у якої золотий голос.
Єднав увесь наш український рід,
І сіяв зерно правди , щоб зрів колос .
Він тримав небо на своїх плечах,
Піснею загоював рани землі.
Оспівував її красу в піснях,-
Щоб щастя несли у наш дім журавлі.
Білим голубом злетів в небеса,
В небесну оселю в заметіль зими.
На жертовну плаху віддав життя ,
Щоб в квітучій Україні жили ми.
Його голос дзвінкий наче кришталь,
Пісня свята - незабутня, магічна.
Життя, як сон пролетіло на жаль,-
В наших серцях він буде жити вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2025
Закохай мене з першої ноти,
І віднайди струни зоряних октав.
Насій в душу небеснії щедроти,
Зоряні ночі - з лілових заграв.
Тобі нахилю я всі зорі неба,
Тобі насію я всі квіти землі.
Ти - ковток повітря, як потреба
Музика серця у чарівній струні.
О заграй скрипалю вальс красиво !
Хай він буде, як обручка золота!
Ми по житті ішли удвох щасливо,
і не буде щастю, краю і кінця.
Коли чую ніжний голос скрипки
То земля йде з під моїх ніг від щастя.
Бачу тебе я моя лебідко
Хочу цілувать руки до зап'ястя.
Ти явилась наче пава навесні
Закохавсь наче юнак до безтями.
Запалила полум'ям жар у мені
повінчали зорі нас небесами.
2-------------------------
Закохай мене з першої ноти,
І віднайди струни зоряних октав.
Насій в душу небесні щедроти,
Зоряні ночі з лілових заграв.
Тобі нахилю всі зорі неба,
Тобі насію я всі квіти землі.
Ти - ковток повітря, як потреба
Музика серця у чарівній струні.
О Заграй скрипалю повільний вальс !
Хай веде крізь роки у осінь життя .
Бо швидко наче вода біжить час
Згорає миттєво як зірка золота.
Дай кохана свою руку мені!
Закружляємо у вальсі з тобою.
Ти запали полум'я жар у мені,
Щоб душа цвіла у нас весною
Поведу у зоряні вечори,
Лебединим крилом обійму ніжно.
Хай від струн квітнуть листям явори!,-
Тануть сніги, стихає зима сніжна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2025
Я йду до тебе житами,
там , де цвіте в розмаю маків цвіт .
Лечу, як птах під небесами,
Щоб нахилити до ніг цей ясен світ.
О осене , осене, осене ,
Поверни наше літо назад.
Я піду в пишні трави росами
Назбираю зорі в зорепад.
Впаде зірка у росяні трави,
Я загадаю одне бажання.
Щоб сонечко зійшло із заграви,
В тім раю я стрів кохання.
Ти явилась наче зірка з неба,
Упала у мої долоні.
Я кохана для тебе, для тебе,-
Нарву маків цвіт у долоні.
Чому, так пізно стрілись з тобою,
Не весною, пізно восени.
А вже осінь кружляє листвою,-
Веде нас у заметіль зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2025
А зимі сниться весна в розмаю,
Мак червоний у золотих житах.
Твоя любов наче вишня в маю,
Налитий солодкий плід у медах.
А оця зима холодна люта,
Здається, так далеко до весни.
А весною в горах цвіте рута,
Не всім квітку щастя, дано знайти.
В цю квітку закохані ясени,
Кароокі дуби, стрункі клени.
А ти моя любов - подих весни
Образ мадонни на гобелені.
Ти є мій спогад весни юних літ,
А у леті я самотній птах.
Не забуду через тисячу літ ,
Молюсь тобі, як в келії монах.
Заблукали мрії у тумані,
Чекаю тебе, як сонечко весни.
Ти мій маяк сонце в океані,
Тож веди, на берег любові у сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2025
За тебе молюсь, як у келії монах
Здіймаю руки в молитві до Марії.
На крилах любові лечу неначе птах,
У почуттях несу квіти Лілії.
Встелю пелюстки роз на ложі кохання,
Зацілую солодкі уста, як мід.
Зійду в твоїй душі ,як сонечко зрання
І залишу назавжди у ній свій слід .
Відкрию тобі душу, світлі почуття,
На весь світ скажу : ** як тебе кохаю**.
Згор'ю полум'ям вогню наче жар я
Від цілунку зацвіту, як сад в маю.
Поведу тебе у весну - райські сади,
Там , де наливають яблука ранети.
Ти, як зійде перша зірка, туди прийди,-
Про кохання буду співати сонети.
Я так люблю тебе, люблю і кохаю,
любов понесу через тисячу літ.
В іншому житті тебе я відшукаю,
Згадати любов і щастя юних літ .
2-------------------------
В хаті тепло, за вікном зима
спогад дитинства душу гріє.
Шукаю рідних, а їх нема
Душу рве туга, ностальгія.
Надворі така лють - погода ,
що не виженеш з хати пса.
Лежав би , як кіт у негоду,
Мурликав, лизав би уста.
Приготував би , щось смачненьке
В будень, би відчував свято.
Поїв би, торта солоденьке ,
Робив би, у думках сальто.
Пташки поховались під стріху,
Чути, як каркає ворона.
А дітвора в хаті від сміху,
Чуть не вилізуть на ікону.
Бабуся дозволяє усе,
Дідусь із ними в жмурки грає.
Пасе із діточками гусей,
Крутить сиві вуса, моргає.
А я сиджу собі край стола,
Дивлюсь, слухаю байки діда.
Горішки спечені подала,
Дивлюсь у сад - вікно сусіда.
А під вікном, горда калина
Стоїть під дощем і вітрами.
Зима мережить павутину
Насіяла снігу віршами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2025
Я згадую весну, той щасливий час
Коли цвіли вишні для нас.
Ти наче журавка злетіла у даль
Там де цвіте білий мигдаль.
ПРИСПІВ:
Цвіте вишня , білий мигдаль
Не повернути нашу весну нажаль.
Вже осінь стеляться тумани.
Поміж нами світи і океани .
Цвіте мигдаль, цвіте мигдаль,
Перша нота провісник весни.
Мінорно , так грає скрипаль
Торкнулася струна до сльози.
Далека відстань поміж нами,
Переплелись радість, печаль.
Роки злетіли журавлями,
Відлунням дзвенять, як кришталь .
Ми розійшлись давно з тобою,
між нами далекі світи.
Вишневий сад цвіте весною,
В моїх думках, лиш ти, ти, ти .
повтор від 15 04 2009
3-------------------------------
Йду я на побачення до тебе,
Де вечір наче зоряний ліхтар.
Місяць співає пісні край неба...
Запалює зорі поміж стожар.
Дзвенить ,так на струнах синя річка,
Що у море глибоке у даль біжить.
Над нею зорить зоряна нічка,
Малює нам казку - блаженну мить.
О яка місячна зоряна ніч!
У садочку, так пахне медами .
Таке літо буває раз в сторіч!,-
Що видно , як вдень під небесами.
Несу піонії білі - білі,-
Що зацвіли , так п'янко у розмаю .
Вони нагадають в заметілі,
Білі - білі ночі у черневім маю.
А ми із тобою під вербою,
Як голуби в парі стрічаєм зорю.
Водограй дзвенить ніжно струною,
Лине ехо відлунням ''люблю, люблю''.
Я обійму тебе ніжно за стан
Зацілую твої солодкі уста .
Ми з тобою злетимо в океан,
Де цвіте щастям зірка золота.
повтор від 15 04 2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2025
Я прийду до тебе на світанні
Зійду наче сонечко у вікні
Принесу букет весни в коханні
Намалюю казковий рай у сні
Напишу на небі слова *люблю*
І сонячним промінням увінчаю
На ложе пелюстки троянд встелю
І Розкажу як тебе я кохаю
До тебе ніжно серцем пригорнусь
Зацілую твої солодкі уста
Тобі наче Мадонні я корюсь
Бо ти мій покров - зірка золота
Ти жадана мрія в сяйві неба
У барвах осені квіточка весни
Нахилю увесь світ лиш для тебе
Поведу крізь зими де цвітуть райські сади
Йду я на побачення до тебе,
Де вечір наче зоряний ліхтар.
Місяць співає пісні край неба...
Запалює зорі поміж стожар.
Дзвенить ,так на струнах синя річка,
Що у море глибоке у даль біжить.
Над нею зорить зоряна нічка,
Малює нам казку - блаженну мить.
О яка місячна зоряна ніч!
У садочку, так пахне медами .
Таке літо буває раз в сторіч!,-
Що видно , як вдень під небесами.
Несу піонії білі - білі,-
Що зацвіли , так п'янко у розмаю .
Вони нагадають в заметілі,
Білі - білі ночі у черневім маю.
А ми із тобою під вербою,
Як голуби в парі стрічаєм зорю.
Водограй дзвенить ніжно струною,
Лине ехо відлунням ''люблю, люблю''.
Я обійму тебе ніжно за стан
Зацілую твої солодкі уста .
Ми з тобою злетимо в океан,
Де цвіте щастям зірка золота.
3------------------------
Йду до тебе я житами
Там де у полі цвіте маків цвіт
А ніч вишита зірками
В розмаю цвіте як цей божий світ
Стою дивлюсь я на небо
Де вечір стрічає нічку між хмар
Розпустив крила як лебідь
Запалює ліхтар поміж стожар
А ніч глибока як в морі
До ніг стелить пелюстки кохання
Падають на щастя зорі
Я загадую одне бажання
Я хочу стільки сказати
Як я люблю і кохаю тебе
Твої уста цілувати
І Нахилити небо голубе
Я нарвав польові квіти
В букет волошки сині маків цвіт
Хай нас повінчає літо!
На крилах любові веде в політ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2025
КВІТКА ЛЮБОВІ
Ти моя любов кохана жінка
Чарівна скрипка у ніжнім слові .
У пишних травах біла лебідка
В серці цвітеш квіткою любові.
Ти поклич, і я прийду до тебе...
Нахилю ясні зорі до твоїх ніг.
Твоя краса, так манить до тебе
Від погляду очей, тану наче сніг.
ПРИСПІВ:
Ти є моє щастя - квітка любові
Бачу тебе цвіту, як маків цвіт .
Очима цілую уста медові
Злітаю наче лебідь у твій світ.
Ти моє сонечко, мій ясен день,
А в ніч яскрава зірка між зірок.
Ти музика серця моїх пісень,
А у джерелі - водиця ковток.
Коли ти є поруч я щасливий,
У моїм серці цвітуть почуття.
Захищу від гріз , дощу і зливи,
Бо ти моя любов - мій рай -життя.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2025
Хустка, це мого роду оберіг,
Це найкращий дарунок від мами.
Кличе додому на рідний поріг,
Там , де вишита доля рушниками.
Згадую я, отой прекрасний час ,
Коли матуся одягала хустину.
Вона, як сонце світила для нас
Стрічала із доріг на гостину.
Хустка для жінок, то вінець краси ,
чи в розквіті літ, чи в зрілім віці.
Чи молода, чи сніг впав на коси
Вона наче Мадонна у квіті.
На хусточці посіяні квіти
Краса у барвах весни - мамин рай.
Сяють наче зорі із орбіти,
Сплетений у віночку розмай .
О хустиночко, хусточко, хустко!
Ти є найкращий дарунок мами.
Одягну хустину і білу шубку,
Буду, як пані я поміж панами.
Одягну я мамину хустину,
Вона пасує до лиця мені.
Зустріну в зиму хуртовину
Розцвіту, як троянда навесні.
Хустки є маленькі, і великі .
Що лягають на жіночі плечі.
З тороками у золотій ниті,
Зігрівають від зим і хуртечі.
А давно вийшла із моди хустка
Для українки, то шляхетна святість.
Сяє яскраво квітка пелюстка
Оживає душа - дарує радість .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2025
Йду там, де росте фікус Бенджаміна
Розлогі крони листя зеленолисте.
А хочеться у сад ,де цвіте калина
Злетіти додому у небо пречисте.
Зацвіла біла квітка на верховітті,
Вродою її маленька пташка радіє.
Вдихаю, не чую запаху у квіті
Сонце у чужому краю мене не гріє.
Йду я на алею, до щасливих людей
Під палючим сонцем сховалась в тіні.
А серденько болить, стискає до грудей
В Україні молодь гине на війні.
Два різні світи, і матінка природа,
інша мода - і погляди на життя.
Йдуть щасливі люди радіють природі,
між ними ходжу , як без мами дитя.
Господь, дав мені все, що треба у житті,
Є хліб - до хліба на столі. Щаслива.
Так хочу чути голос рідної душі,
Від туги плачу наче небо в зливу.
Ходжу одна наче сирота по світу,
І немає до кого притулись серцем.
Вже одцвіла моя весна, минає літо,-
Очима п'ю красу, як воду з джерельця.
Від себе я проганяю журбу, печаль,
А треба жити, просто жити на землі.
В Україні немає вже рідних на жаль,
Тож лечу додому раз в рік, як журавлі.
Я молю Бога , щоб закінчилась війна,-
i як європейці - українці жили.
Коли зійде сонце миру, прийде весна -
Оживуть, встануть мертві із могили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2025
Повертаю в село на берег Дністра,
Де цвіте калина і стрункі явори.
Тут моє коріння, живе брат і сестра-,
Цвіте мальва - ружа у літні вечори.
Лечу наче птах додому, додому ...
Вертаю до хати я на рідний поріг.
Сяду у садочку прожену втому,
Почастує яблуня , як мати з доріг .
А де б не був я, у яких світах,
Тягне додому, де народився і зріс.
Лечу на крилах наче сизокрилий птах,
До Дністра у трави, де шумить гай і ліс.
Повертаю у рідну хату додому,
Пройдусь подвір'ям я у літній сад.
А тут колись в дитинстві мені малому,
грушки падали ,як зорі в зорепад.
Поклонюсь низенько я матінці землі ,
Зацілую стежки ,там де я ходив.
Піду в храм ,подякую за хліб на столі ,-
За тих ,хто дав мені життя і любив.
Піду я до святих могил до батьків
Помолюсь... запалю за усіх свічки.
Від жалю, притулюсь серцем до дубів,-
Нахилю небо.. .насію айстри квітки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2025
Я В БАРВИ ОСІНЬ РОЗМАЛЮЮ
Я в барви осінь розмалюю
Край неба ясну зірку від безсонь.
Тобі я квіти подарую
Хай в серці палає, як жар вогонь!
Я квітка осіння - зірка жовтня.
Пелюстки мої, то руки крила.
Зорю до місяця вповні,
І несуть в політ мене вітрила.
Я мокну під дощем у саду,
Зриває мої пелюстки вітер.
Клонюсь до ніг я листопаду ,
Захищає від зим Юпітер .
Народилася я у жовтні
Але в моїй душі весна цвіте.
Шукаю я місяця вповні
А поміж хмар сонечко золоте.
Я мить життя - крапелька роси ,
айстра, хризантема , i жоржина.
В мінорній ноті - музика краси
У небі - пісня журавлина.
М ЧАЙКІВЧАНКА
ПОВТОР
Ти моя любов кохана жінка
Чарівна скрипка у ніжнім слові .
У пишних травах біла лебідка
В серці цвітеш квіткою любові.
Ти поклич, і я прийду до тебе...
Нахилю ясні зорі до твоїх ніг.
Твоя краса, так манить до тебе
Від погляду очей, тану наче сніг.
ПРИСПІВ:
Ти є моє щастя - квітка любові
Бачу тебе цвіту, як маків цвіт .
Очима цілую уста медові
Злітаю наче лебідь у твій світ.
Ти моє сонечко, мій ясен день,
А в ніч яскрава зірка між зірок.
Ти музика серця моїх пісень,
А у джерелі - водиця ковток.
Коли ти є поруч я щасливий,
У моїм серці цвітуть почуття.
Захищу від гріз , дощу і зливи,
Бо ти моя любов - мій рай -життя.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2025
А ЧАС ЛЕТИТЬ
З КНИЖКИ ''ЖИТТЯ, ЦЕ МИТЬ''
А час летить, летить і летить,
Наче жовтий лист зриває вітер.
Малює казку блаженну мить -
У душі лишає , лиш епітет.
А час летить, летить і летить,
наче білі коні у тумани.
То сонечко світить, то дощить,-
Тримають небо - дуби титани .
А час наче вода з гір біжить,
Вчора квітень, а нині вже грудень.
На жовтім листі білий сніг лежить...
У осінь , день - темна нічка - полудень.
Не знаю, чи прийду я сюди ?...
У золоту осінь - у листопад .
У тумані сивіють - сади ,
Роки згорають, як лист в зорепад.
Час замітає, все снігами...
Всі дороги - у весну, і в літо.
А роки згорають зірками,
I на жаль, в'януть найкращі квіти.
Дивлюсь, як в кіно я у стрічку,
Бачу дитинство і юні літа.
Ніхто, не спинить бистру річку,
Час снігами замітає життя.
2- ------------
ХАЙ ТАНЕЦЬ ЩАСТЯ БУДЕ ВІЧНИМ
Здалека усміхнись мені ти
Бо посмішка ,це ключ до кохання.
Відгукнись, почуй мій голос - ти
Хай не знають серця біль, страждання!.
приспів :
Я хочу , щоб моєю стала,-
Щоб райські сади цвіли для нас.
Музика - два серця поєднала ,
Цей танець щастя, був вічний для нас.
Тільки, ти живеш в моїм серці
Відкриваю тобі почуття.
Не живи закрита, як в герці
Довірся, подарую - любов я.
Я не можу без тебе жити -
Не віддам тебе я не нікому .
Я хочу тебе , лиш любити
Не завдавай, нашим серцям втому.
Я хочу ,щоб була щаслива,-
щоб здійснились мрії і бажання.
Щоб світило сонце, не злива,
І не лила сліз, ти - від кохання.
Огорни у кохання крила
Хай для нас сонце надії - зійде!
Нахилю, весь світ тобі мила -
Хай любов, як квіт троянда цвіте!.
Я хочу , щоб моєю стала,-
Щоб райські сади цвіли для нас.
Музика - два серця поєднала ,
Цей танець щастя, був вічний для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2025
Літня зоряна ніч
Видно, як вдень - ясен світ.
Місяць зорить до віч
Сипле зорі поміж віт.
Дивлюсь я на небо
крізь скло на ясні зорі.
Там, де сузір'я лебідь
Танцює ніч в просторі.
Я тебе відчуваю
На відстані тисячу миль.
Поміж зір тебе шукаю,
Октаву ліричних хвиль.
Зірка наче сонце
на зоряній планеті.
Зорить у віконце
Малює казку в сюжеті.
Я наче білий птах
Лечу до струн - ясних зір.
Несуть хвилі на вітрах
До мрії - синіх гір.
Пливе місяць в човні
Сіє зорі по небу.
Усміхнувсь він мені
Обняв крилом, як лебідь.
На відстані руки
Бачу я погляд очей.
Ведуть у даль зірки
У райський сад до лілей.
До тебе кохана
Я лечу, як білий птах.
Понад моря , океани
Несу любов в почуттях.
2------------------------------
Скажи куди птах щастя відлітає
Падав із неба білий - білий сніг
Малював для нас світи казкові.
Немов квіти цвіли до наших ніг,
Пелюстки троянд вночі бузкові.
Вже клен пожовтів, листя опадає...
І покриває білий сніг наш сад.
Скажи, куди птах щастя відлітає?...
Чому в зажурі , стоїть листопад ?.
Я не Богиня, і не Цариця,
Я - просто жінка, я - просто жінка.
Від спраги я в джерелі водиця,
А в твоїх руках я наче квітка.
Під дощем в'януть квіти любові
Хотіла, щоб від гріз, зим захистив.
Пестив ,возносив до зір у слові
Щоб ти мене просто кохав, любив.
Ми із тобою два різні світи,
Два береги тихого океану.
І наш рай замели білі сніги...
Вяне без тепла сонця сад кохана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2025
Поглянь, мила як цвіте сад в маю
А ми, як лебеді у вальсі кохання .
Дай мені кохана руку свою!
Поведу в храм любові, як зірка рання.
О , яка казкова зоряна ніч!
Так пахне цвіт - зелені трави медами.
Місяць нам запалить тисячу свіч,
Повінчає долі навік небесами.
А там розкішний трояндовий рай,
Розлився наче море у барвах весни.
Дзвенить музика зір, як водограй...
Грають на струнах скрипки стрункі ясени.
Я подарую тобі мить щастя,
Троянду ,що зацвіла у срібній росі.
Йду до тебе, як весна до травня,-
Щоб цілувати твої уста в цій красі.
О яка зоряна ніч красива !
Виграє на срібних хвилях п'янкий розмай.
Воркоче голубу голубка сива,-
Цілуй мене милий , цілуй , люби кохай.
Вечір насіяв зорі по небу!
видно, як вдень білий - білий яблуні цвіт.
Лечу я до тебе наче лебідь ,
Щоб нахилити небо, цей казковий світ.
Обійму тебе мила до себе ,
І буду щасливий, як пан поміж вельмож.
Нарву у саду квіти для тебе,
Буду вдихати у аромат - пахощі руж .
Грає на арфі місяць край неба
О , яка тут краса, хоч з Богом говори !.
Пригорну тебе мила до себе,
Розвеснію під зорями, як явори .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2025
Ми стрілись з тобою пізно восени
Коли опадало листячко до ніг.
Ти зійшла наче сонечко весни
Встеляв нам рушник щастя білий сніг.
Коли побачив я вперше у житті
Забилось в серці пристрасть почуття.
Зійшлись самотні долі на путті
Щоб в двох іти в золоту осінь - рай життя.
Поцілую, зацілую уста медові
Нахилю тобі Всесвіт - блакитний світ.
Поведу тебе у світи казкові, -
Там ,де цвіте у маю - кохання цвіт.
Ми у парі наче лебеді з тобою
Вічна музика зір - чарівна струна
Яка єднає самотні серця любов'ю
Окриляє політ у пахощах весна.
Ти закружляй мене у вальсі білім
Хай цей танець буде вічний ,як життя.
Він нагадає рай - літа у заметілі!
Намалює казковий сон - осінь золота.
У твоїх очах я бачу ,цей ясен світ
Де щастя сяє немов на небі зорі.
Ти тихий шепіт трав ,весняний цвіт...
Музика ясних зір - хвиля у морі .
2------------------------------------
Дивлюсь на тебе не надивлюсь
Сліпну як від сонця від краси
Тобі наче Богині молюсь!
Ти наче троянда чистої роси
Я без тебе задихаюсь,-
Мені, тебе так не вистачає.
Тобі одній я признаюсь,
Що моє серце тебе кохає.
Без тебе літо , як зима
А весна наче холодна осінь.
Поміж планет, ти - лиш одна
Сонечком сяєш у небо просинь.
Ти моя мрія - блакить неба
Від погляду очей тану, як сніг.
Тону в твоїх очей неба
Увесь світ кладу я до твоїх ніг.
Ти в океані, мій маяк -
Ти є капітан мого корабля.
О, кохана, дай мені знак!-
Із хвиль моря дістану перли я.
Без тебе наче в тумані
Ти є моя любов зірка моя.
Ти - сонечко на світанні
Яке веде до щастя - в рай життя
3----------------------------------
А твої слова наче вітер,
Що зриває листя із дерев.
Ти - моя планета Юпітер
Сонечко для серця королев.
А ти зійшов з осі орбіти,
Згораєш, як зірка в тумані.
Я хочу цвісти, не горіти,-
В трояндовім раю - в коханні.
В тебе є шанс бути зі мною,
І теплом душі мене зігріти.
Світити сонцем наді мною,
Бути щасливим, мене любити!
Я не Богиня, просто жінка
Я хочу ніжності і любові.
Від ніжних рук цвісти, як квітка
Чути ласкаві слова у мові.
А ти мене люби і кохай!
А якщо не любиш, то відпусти.
Зі мною у кохання не грай,
Бо сад, не хоче без тепла рости.
Ми, як Венера і Юпітер,
Тисяч миль - дороги поміж нами.
Грози, дощі топче цвіт вітер,
Тож зігрій серцем мене словами.
Ти люби мене, як я тебе!
Якщо не любиш, не цілуй уста.
Злітай, як птах в небо голубе
Щоб слухати - симфонію життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2025
ЦИМИ ДНЯМИ ПРЕМ'ЄРА
Зійде рано сонечко надії,
Розіллє проміння золоте.
Я тебе цілунком залелію, -
Нахилю до ніг небо голубе.
Ти - моя любов, омріяна, жадана,
У моїх руках квіточка весни.
Так люблю тебе я, мила і кохана!..
Намалюю тобі я казкові сни!..
Приспів:
Я хочу з тобою прокидатись,
Зустрічать світанок у вікні!
І тебе, як цвіт весни, вдихати,
Милуватись красотою на землі!
Я хочу з тобою засинати
І вдихати аромати роз.
І уста, і очі цілувати,
Повести у весну - розмай мімоз!
Я прокинуся сонечком рано,
У твій сон я тихенько загляну.
Обійму тебе, люба, кохана,
У долонях весну принесу!
Я торкнуся ніжно рукою волосся,
І розквітну наче мак у житах.
Воно наче пшеничне колосся...
Так пасує з усмішкою на вустах!..
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2025
А спраглі шепочуть губи:
-** люби мене, люби кохай**!.
Хто серцем тебе, лиш любить,
І той для душі знайде рай.
Я хочу тебе любити,
Носити на своїх руках.
весь вік з тобою прожити,
Оспівати тебе в піснях.
Я хочу чути твій голос,
У грудях, як б'ється серце .
Зростати неначе колос,
Пити любов із джерельця.
Я хочу з тобою бути,-
Дивитись у твої очі .
Серед зим у місяць лютий,
Крилом зігріти уночі.
Я хочу слухати, цей дощ
І шелест листячка вишні.
Цвісти в саду поміж мальв - руж,
Ловити миті величні.
Обійму я твій ніжний стан,
Зацілую біле личко.
Ти - моє небо - океан
Музика ясних зір в нічку.
Я хочу тебе кохати
Прокидатись із тобою.
Удвох світанок стрічати
Зігріти тебе любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2025
Панове, вже осінь - листопад...
Опадає жовте листя до ніг.
Згорають роки як зорепад
На скроні впав, вже перший білий сніг.
О Боже , куди іде життя?...
Куди у осінь птах відлітає ?...
Прошу, зупини, ще мить життя!...
Хай біла зима, ще зачекає!
Ніби вчора цвіло, ще літо
І співав соловейко у гаю.
В саду цвіли жоржини квіти
Світу усміхалась вишня в маю.
Одцвітає квіт, паде листя...
Жовтіють пишні трави у полі.
Приходить вечір на обійстя ,
Край доріг в журбі стоять тополі.
Сховалось сонце між хмар в тумані,
Довгі ночі, і короткі дні.
Злетіли в чужий край птахи ранні...
Явір грає мінорні пісні.
2-----------------------
А час летить, летить і летить,
Наче жовтий лист зриває вітер.
Малює казку блаженну мить -
У душі лишає , лиш епітет.
А час летить, летить і летить,
наче білі коні у тумани.
То сонечко світить, то дощить,-
Тримають небо - дуби титани .
А час наче вода з гір біжить,
Вчора квітень, а нині вже грудень.
На жовтім листі білий сніг лежить...
В осінь , вдень - темна нічка - полудень.
Не знаю, чи прийду я сюди ?...
У золоту осінь - у листопад .
У тумані сивіють - сади ,
Роки згорають, як лист в зорепад.
Час замітає, все снігами...
Всі дороги - у весну, і в літо.
А роки згорають зірками,
I на жаль, в'януть найкращі квіти.
Дивлюсь, як в кіно я у стрічку,
Бачу дитинство і юні літа.
Ніхто, не спинить бистру річку,
Час снігами замітає життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2025
Вже минули останні дні листопаду,
На порозі стоїть зима біла - біла.
Впав перший сніг замітає слід до саду,
Немов би лебідь розправив свої крила.
Сніг білий на землі наче алмаз блищить
лебідь сіє нам на щастя сніг мов пір'я.
О яка блаженна, казкова, оця мить!,
Коли приходить зима на подвір'я.
Падає снігопад, снігопад, снігопад,
Забілів вечір наче день над світом.
На жаль минуле не повернути назад,
І зима печаль проганяє вітром.
Зима у білім вальсі з вітром кружляє
Запрошує на новорічний бал з тобою .
Казку минулих років нам повертає
Музика зір зігріває нас любов'ю.
А за вікном заметіль і хуртовина,
Всі дороги і стежки покриває .
Одягла білесеньку шубку калина,
Князя місяця на коні зустрічає.
Зима встеляє нам білий килим до ніг,
Запалює свято свічі святкові.
Місяць наче лебідь з рукава сіє сніг,
Вінчує, веде нас у світи казкові.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2025
Забинтую рани своєї душі
Втечу від змія, що п'є мою кров.
Богу виллю свій біль і жаль у вірші,
Покладу на вівтар свою любов.
А я любила усіх , як уміла
Була щира, добра, як дитина.
І не для себе, а для інших жила...
За добро була, усім, щось винна.
Я відкривала двері своїм, чужим,
І чим могла, тим я помагала.
А жаба в болоті з наміром лихим,
Прийшла в мій дім, мене обікрала .
В жаб на те, що блищить - великі очі,
Що бачать очі, те беруть вони .
Не сплять і припильнують опівночі,
Крадуть майно без докору вини .
А щоб, ви хліба на столі не мали,
Коли несли моє добро в свій дім .
Щоб ви щастя і доленьки не знали ,
Вся ваша праця пішла в сірий дим.
Я була доброю, для своїх, чужих,
Відкривала дім із щирим серцем.
Хто є хто, покаже час... зраду лихих,
Хто на рану насіє сіль з перцем.
В змії гнилі зуби , довгий язик,
Забила гострий цвях в душу мою.
А хто на цім світі , легко жити звик,-
Отой продасть за гріш - душу свою .
Хитра лисиця увійшла в довіру,
Я дала їй сама ключ до хати.
Ходить до церкви і молиться щиро,
На людях, як богомільна мати .
До святих ікон читає молитву,
Наче Мати Тереза - монашка.
А зі всіма веде життєву битву,
П'є кров зі всіх , як мала комашка .
То що, ця жаба дітей, внуків навчить,
Красти, робити зло, ображати.
Привикла добре спати і гарно жить,
Все на цім світі найкраще мати.
А скупий і жадний любить, лиш себе -
Перейде межу, усі кордони.
Дай волю лихому загризе тебе,
Вийде сухий з води, б'є поклони.
3-------------------------------
А кожен має шанс... пізнати, цей світ,
не всі осягнуть неба на землі.
А хто вітром обрусить біленький цвіт,
То не скуштує плоди на гіллі.
Якщо ідеш по цій землі босоніж,
То тре знати з ким, навіщо, куди.
Бо недруг у спину встромить гострий ніж,
Принесе в твій дім горя і біди.
Якщо ти даєш цілувати уста,
То треба знати : хто він і звідки?.
Коли лікарю довіряєш життя,
питаєш : чи є лік , від болю трішки.
Коли ти відкриваєш комусь душу,
То пізнай : хто є твій друг, і хто брат.
Бо заздрість обтрусить душу, як грушу -
Зрубає меч голову пілат.
Коли любиш, то треба знати кого,
Щоб не оголив душу до нерву.
Коли у людини нема людського,
То сам себе віддаєш у жертву.
Коли йдеш вгору до мети - не впади,
Вір і тримайся неба надійно.
Не дивись назад, вдих і видих роби,-
По драбині підіймайсь повільно.
Заховай ,ти свою печаль у дощі
Хочеш плакати, поплач у тиші.
Не витрачай сил, коли ти на межі...
Не знайдеш любов в сірої миші.
А хочеш пізнати ближче : хто є хто,-
Веди розмову почуєш, чим живе.
Велику силу, має кожне слово,
Господь, тебе від біди вбереже.
КОРОЛЕВА ШІ, ДАМА ПЕРКАЛЕВА . ЧУЖЕ КРАДЕ У СВОЄ ВПЛІТАЄ. ХОЧЕ СІСТИ ПТАШКОЮ НА ДЕРЕВА. ТА ЗА СПИНОЮ КРИЛ НЕМАЄ.
НЕМАЄ ДУШІ І ГОЛОСУ У ШІ , ЦЕ ЯК У КРАСІ ШТУЧНІ КВІТИ .СЛУХАЄШ , ЯК СПІВАЮТЬ, ОЦІ "ПАШІ " ХОЧЕТЬСЯ ПРОСТО СЛЬОЗИ ЛИТИ. ЦЕ ЗАБАВКА ДЛЯ ДОРОСЛОЇ ДИТИНИ , ЯКА В НІКУДИ СВІЙ ЧАС ВИТРАЧАЄ .КОЛИ НЕ ЧУЄШ АРОМАТ ЖОРЖИНИ , ТО У ТІМ САДУ І НЕБА НЕМАЄ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2025
Вже минули останні дні листопаду,
На порозі стоїть зима біла - біла.
Впав перший сніг замітає слід до саду,
Немов би лебідь розправив свої крила.
Сніг білий на землі наче алмаз блищить
лебідь сіє сніг на щастя мов пір'я.
О яка блаженна, казкова, оця мить!,
Коли приходить зима на подвір'я.
Падає снігопад, снігопад, снігопад,
Забілів вечір наче день над світом.
На жаль минуле не повернути назад,
І зима печаль проганяє вітром.
Зима у білім вальсі з вітром кружляє
Запрошує на новорічний бал з тобою .
Казку минулих років нам повертає
Музика зір зігріває нас любов'ю.
А за вікном заметіль і хуртовина,
Всі дороги і стежки покриває .
Одягла білесеньку шубку калина,
Князя місяця на коні стрічає.
Зима встеляє нам білий килим до ніг,
Запалює свято свічі святкові.
Місяць наче лебідь з рукава сіє сніг,
Вінчує, веде у світи казкові.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2025
А ти була, так близенько зі мною
Здається, що поруч на відстані руки.
Злетіла наче пташка за листвою,
Я цілую, де ходила оті стежки.
Я тобі кажу : **Щасливої дороги**!
Віднайти свою половинку в житті.
Хай вітри розвіють хмари із дороги!
Коли дощить, а чи йде сніг на путті.
Ти цвіла неначе цвіт вишня рання,
Прости, що не захистив, щастя не зберіг.
Розбилась на друзки кришталь кохання,
І твої сліди замітає перший сніг.
Я придумав лебедине кохання,
А не відчув крихітку тепла від тебе.
Згоріли, як зірка мої бажання -
А один не злетить високо у небо.
Я так хотів рідну душу віднайти,
Бути поруч в радості, в горі з тобою.
Щоб під руку удвох щасливим в світ iти,
Збудувати наш рай життя - любов'ю.
Я тобі кажу : **Щасливої дороги**!
Віднайти свою половинку в житті.
Хай вітри розвіють хмари із дороги!
Коли дощить, а чи йде сніг на путті.
Легкого злету до висот у житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2025
Не тримай, мене не тримай,
Із свого серденька відпусти.
І більш мене, ти не чекай!
І я більше, не прийду сюди.
Ми з тобою два різних світи,
На землі - дві різні планети .
Я не можу без сонця цвісти,
У тьмі згорати, як комети.
Ти думав, що впаду я до ніг,
Як той цвіт, що зірваний вітром.
Що крила зламає білий сніг,
Не злечу без тебе над світом.
Забудь, що твоєю я була!,-
Що горіла до тебе вогнем.
Наша Весна давно одцвіла, -
Мокла наче квітка під дощем.
Впаде дощ, змиє мої сліди,-
А не змиє із душі любов.
Прийде час і зацвітуть сади,
Захочеш, чути мій голос знов.
Тобі - кажу : прощай! прощавай !...
Залишаю, лиш любов тобі-
Хочеш забудь, і тисяч раз згадай!
наш рай волошок - очі голубі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2025
Коли мені на серці важко,
Я йду до природи : в зелен гай, і ліс.
А там співає пісні пташка
Тулюсь до дуба, і струнких беріз.
Коли прийде мій останній час
Я згорю наче листячко клена.
Злечу до ясних зірок від вас
Буду спати у травах зелених.
У час цвітіння, і в час тління...
Я кожне деревце відчуваю.
Коли в дерев пора осіння -
То наче жовтий лист я згораю.
Не знаю, чи прийду знов сюди?...
Чи віднайду стежку у рай літа ?.
Знаю, весна зародить плоди -
Полечу наче птах я до квітів.
Погляну із за хмар на красу,
Де колись ходили мої ноги.
Піду босоніж я у росу,
І зустріну весну край дороги.
Гляну на крутий берег Дністра,
буду слухати, як водограй дзвенить.
Печаль забере у даль ріка,
Нагадає літа - блаженну мить.
Не знаю, чи прийду знов сюди? ...
Чи усміхнеться сонечко літа ?.
Оживу я з роси і води ,
Зацвіту проліском поміж квіту.
Коли осінь золота прийде,
В тумані загубляться журавлі .
Впаде сніг, все в забуття зійде ,
Я згасну як зірка на цій землі.
А прийде час розтануть сніги ,
Зазеленіють трави у росі.
Від сну прокинеться ліс, луги ,
Я листям зашелещу в цій красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2025
Зійде рано сонечко в надії
Розіллє проміннячко золоте.
Я тебе цілунком залелію,
Нахилю до ніг - небо голубе.
ПРИСПІВ :
Я хочу з тобою прокидатись ,
Зустрічати світанок у вікні.
У тебе, як цвіт весни вдихати
Милуватись красою на землі.
Я хочу з тобою засинати ,
Вдихати, як в аромат - квітів роз.
Твої уста, очі цілувати,-
Вести у весну у розмай мімоз.
Я прокинуся сонечком рано,
У твій сон я тихенько загляну.
І обійму до себе кохана,
У долонях я весну принесу.
Ти моя любов - мрія жадана,
У моїх руках квіточка весни.
О я, так люблю тебе, кохана!.
Намалюю тобі казкові сни.
Я торкнусь ніжно рукою волосся,
І розквітну наче мак у житах.
Воно наче пшеничне колосся...
Пасують тобі, як усмішка на вустах .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2025
Одцвіла весна ,я вже не юнак, -
І не принц із казки, на білім коні.
Тобі подарую квітку - дам знак ,
Що ти одна - подобаєшся мені.
А для тебе я стану королем,-
Ти - будеш королева мого серця.
Прийду в твій світ - казковим ковалем,
І зроблю ключ щастя, до твого серця .
ПРИСПІВ:
Ти є мого серця королева,-
І над тобою кружляю наче птах.
Знімають капелюх всі дерева,-
Слухають твій ніжний голос у піснях.
Намалюю зорями твій портрет
Зроблю перстень із алмазом ясних зір.
Напишу тобі казковий сюжет ,
Встелю до твоїх ніг - квіти синіх гір.
Не маю золотих скарбів , замку,
Лиш мільйон троянд цвітуть в моїм саду.
До тебе одягну вишиванку,
Розкажу, як тебе кохаю, i люблю.
Подарую тобі квіти щастя,
Відкрию світанок - скрипічним ключем.
Зацілую руки до зап'ястя,
Для твого серця - стану я королем.
Я довго шукав тебе по світу,
Ти жінка, про яку мріяв я у снах.
Тобі дарую троянди квіти...
Нахиляю блаженну мить у зірках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2025
Я красивий, але не для всіх,
Я належу, лиш білокрилій пісні.,
Бачу її, тану наче сніг -
Цвіту , як маків цвіт в заметілі сніжні.
Дарую їй квіти любові ,
Відкриваюсь, як червоні пелюстки.
Шукаю я перли у слові
Нахиляю їй небо - ясні зірки .
Я поруч із нею щасливий,
Вона надихає творити, цей світ.
Воркую наче голуб сивий
Цвіту для неї наче райський цвіт.
Я присвячую її пісні ,
І закоханий, як юнак у неї.
Вона наче квітка навесні,
Відкриває душу, як квіт лілеї.
Я із нею сміюсь і плачу,
Танцюю у танці білий - білий вальс.
Найкращі дні і ночі трачу,
Прекрасну мить життя - свій зоряний час .
Повінчали долю небеса,
Освятила на світанку нас зірка .
У неї божественна краса -
Пречиста, як роса - Богиня жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2025
Я йду у бій, у пекло війни, -
Щоб від ворогів захистити вас.
Хай зростають дочки і сини!,
Щоб сонце миру світило для нас.
Ти - чекай у грозу, в дощ, і в сніг,
Я вийду живий із того бою .
Ти є мій Ангел, мій оберіг,-
Мій маяк на суші, і на морю.
Ти - чекай мене, і я прийду,
Коли розтануть сніги навесні.
Знайду ранні квіти у саду,
Подарую свято - у будні дні.
Ти - чекай, я прийду кохана,-
Коли у вогні згорає земля .
Коли осколком душа рвана,
Мої босі ноги колить стерня.
Ти - надію у серці плекай,
що вирвусь я із кайдан неволі.
Ти вір ,і надії не втрачай,
Збудую дім, посаджу сад любові.
А коли народиш - ти дочку,
То назви красивим ім'ям квітки,
Хай росте, як мальва в садочку,
сяють очі щастям на цім світку.
А коли народиш - ти сина,
То назви славним ім'ям козака.
Хай має, як орел вільні крила!,-
Як в лицаря буде дужа рука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025
Ти - танцюєш у вальсі, так грайливо -
і пливеш на хвилях почуттів до мрій.
Вабиш мене до себе , так звабливо
Я п'ю очима красивий образ твій.
Мрій, і подаруй мені квітку надій,-
Закохай мене в себе, таку як є.
Я прилечу птахою на берег твій -
Ти - відчуєш, як б'ється серце моє.
Якщо любиш, то ти - душею кохай!
Доля дає нам шанс, бути з тобою.
В обіймах цілуй ніжно, не відпускай,-
Щоб в заметіль зими - цвіла весною.
Люби мене коханий, люби, кохай,
Я стану надійним плечем для тебе.
Веди крізь заметіль зими в місяць май,
в палких цілунках обійми до себе.
Ми дві половинки разом, ти - плюс я ,
У леті - я праве крило, ти ліве.
В океані мрій - я зіронька твоя,
На березі життя, ми - одне ціле.
Мрій про мене коханий, і будеш мій,
І не відпускай мене, ти від себе.
З півслова по очах мене зрозумій,-
Щоб відкрила своє серце для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025
Одягну я крилонька лебідки
Полечу у твій казковий сон.
Зацвіту для тебе наче квітка
Сонечком засяю до вікон.
Поцілую я тебе у щічку
І притулюсь ніжно до тебе.
Заясніє ,як день темна нічка
Зацвіте, як льон - синє небо.
О моя любовe, ти - моє життя!
Мої два крила у польоті.
Тобі я відкриваю почуття,
Ти - всесвіт - у високій ноті.
Без тебе немов зіронька ясна
У небі в самоті згораю.
Стою на краю неба я одна...
Зорю у сон - до твого раю.
Я наче без лебедя лебідка
Ходжу я без пари у тузі.
Без сонечка тепла в'яне квітка
Плаче моя весна у сльозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2025
Веди мене крізь зиму у весну ,
У рай літа - зоряні ночі.
Розбуди у моїм серці - струну!,-
Цілуй палко уста і очі.
А поглядом очей синіх, як льон-
Розтопи лід у моїм серці.
І прийди тихенько, ти - у мій сон,
Щоб пив любов -воду в джерельці.
ПРИСПІВ :
Закохай мене, як вперше колись,
Закохай мене, знову, і знову.
У моїх снах, ти зіркою явись,-
Намалюй літо - мить казкову.
Там цвіте духмяно липа в гаю
Вдягла фату, як наречена.
Щебечуть солов'ї у тім раю,
Берізка тулиться до клена.
Подаруй проліски білі -білі,-
Що цвітуть у вранішній росі.
Хай нагадають у заметілі!...
Нашу весну - роки молоді .
Викуй підкову щастя з ясних зір,
І уквітчай наш храм любові.
Віднайди октаву із синіх гір,-
Веди мене в ночі бузкові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2025
Забіліли, так навкруги всі дерева
На гіллі мов пелюстки вишні зацвіли.
Прийшла до нас сніжна зима королева,
Малює у благодаті казкові сни .
Падає , падає на листя перший сніг,
Засипає навкруги усі дороги.
Зійшла у надвечір'я зірка край доріг,
Встеляє білий - білий килим під ноги.
Кружляє у вальсі сніжинка із вітром,
Під музику зір срібних струн у октаві.
Чорноока ніч, як ясен день над світом,
Вплітає зореквіт у коси чорняві.
Зустрічаю зиму на коні край доріг,
У жмені сипле сніг мов пелюстки вишні.
Збираю ясні зорі у золотий міх,
зоряним вінцем вінчає Всевишній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2025
НАМАЛЮЮ ТОБІ КАЗКОВІ СНИ
Намалюю тобі казкові сни,
Насію море квітів у розмаю.
Зійду до тебе сонечком весни,-
тобі про любов пісню заспіваю.
Намалюю тобі ясні зорі,
Князя місяця край неба поміж зір.
Білі чаєчки у синім морі ,
На хвилях - музику серця ніжних лір .
Намалюю тобі я зорепад,
Впаде зірка загадаю бажання.
Поведу тебе у казковий сад,
Де цвіте троянда квітка кохання.
Намалюю сонце у блакиті,
Що сяє мов сяючий алмаз з небес.
Вимережу рай - в золотій ниті,-
На березі щастя - тисячу чудес .
Поведу тебе у казку літа,
Де ростуть пальми, море, чайки білі.
До ніг встелю ніжні зореквіти,-
Щоб нагадали про нас в заметілі.
Ти - мій лебідь, я твоя лебідка,-
У тій казці, мій красень принц на коні .
У твоїх руках я ніжна квітка,-
Тож люби ,даруй квіти щастя мені.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2025
ПІСНЯ ДУШІ ,ЦЕ - ПОЛІТ У НЕБЕСА -
ПІСНЯ ДУШІ - СТРУНА МОГО СЕРЦЯ..
СЯЄ У НЕБІ МОВ ЗІРКА ЗОЛОТА ,
НАПУВАЄ ВОДОЮ З ДЖЕРЕЛЬЦЯ.
БОГИНЯ ЗІР ВЗЯЛА АРФУ У РУКИ,
НА СТРУНАХ МЕЛОДІЮ ШУКАЄ.
РОЗЛИЛИСЬ НАЧЕ МОРЕ СРІБНІ ЗВУКИ
СПІВАЄ СЕРЦЕ УВИСЬ ЗЛІТАЄ.
ПОЧУВ КНЯЗЬ МІСЯЦЬ ЦЕЙ ГОЛОС ЗОЛОТИЙ,
ВИЙШОВ НА ЗОРІ РАННІЙ - КРАЙ НЕБА.
ВІДКРИВ У СВІТ - ПРОСТІР ГОЛУБИЙ,
РОЗПРАВИВ СВОЇ КРИЛА МОВ ЛЕБІДЬ.
У БОГИНЮ МУЗУ МІСЯЦЬ ЗАКОХАВСЬ,
ПОПРОСИВ РУКУ, І СЕРЦЕ В НЕЇ.
У СВІТЛИХ ПОЧУТТЯХ КОХАНІЙ ПРИЗНАВСЬ,-
ДАРУЄ БУКЕТ - БІЛІ ЛІЛЕЇ.
МУЗИКА НЕМОВ ВОДИЦЯ З ГІР ДЗВЕНИТЬ,
ДАРУЄ ЗАКОХАНИМ МИТЬ ЩАСТЯ. -
А ЗОРЯМИ ВИШИЛА БЛАЖЕННУ МИТЬ,
ЗАПРОШУЄ В ХРАМ МУЗИКИ - КАЗКУ.
КОЖНА ПІСНЯ ,ЦЕ ПОЛІТ У НЕБЕСА -
КОЖНА ПІСНЯ - СТРУНА МОГО СЕРЦЯ..
СЯЄ В НЕБІ НЕМОВ ЗІРКА ЗОЛОТА ,
НАПУВАЄ ВОДОЮ З ДЖЕРЕЛЬЦЯ.
У РАЙСЬКІМ САДУ ЖИВУТЬ БІЛІ ПАВИ,
І НА ЩАСТЯ ЛЮДЯМ СІЮТЬ ЗОРІ.
МУЗА ПІДБИРАЄ НІЖНУ ОКТАВУ
ПРОГАНЯЄ СИВІ ХМАРИ В МОРІ .
КРАСЕНЬ МІСЯЧЕНЬКО МУЗИКИ КОРОЛЬ
ПОЧУВ У МУЗИ ЗОЛОТИЙ ГОЛОС.
ЯВИВСЬ НАЧЕ СОНЕЧКО ПОМІЖ ТОПОЛЬ
ЦВІТЕ , ЯК МАКІВ ЦВІТ - ЗОЛОТИЙ КОЛОС .
2-----------
Я ПОВЕДУ ТЕБЕ У БІЛІ НОЧІ
ПІСНЯ -ГУДИМА ЯРОСЛАВ ГУДИМА
1.Я поведу тебе у білі ночі
Туди де зорі падають в траву.
Знайду між зірок перли найдорожчі
Тобі у подарунок принесу.
Полетимо з тобою до зір в небо
Рахувати будемо до ранку.
Нахилю я небо, все для тебе,
Стрінем ясне сонце на світанку.
2. Я подарую тобі любов,любов,-
З квітучого поля море квітів.
Як вперше обійму тебе я знов
Та зацілую поміж зореквітів.
Подивись, яка літня зоряна ніч!
Пахне п'янко липовим цвітом.
Ти - кохана мене у свій рай поклич!!!
Я стану вніч сонцем над світом.
3. А поміж трав духмяних там у гаю
Соловей щебече про кохання.
А місяць сіє зорі з небокраю
Осяює стежини - зірка рання.
А ми з тобою, наче лебеді білі
Танцюємо під зорями до ранку.
Там де любов - немає заметілі...
Закоханих вінчає - ніч циганка.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2025
ПОВЕДУ ТЕБЕ У ОСІНЬ
Ми стрілись, так пізно з тобою,
Коли літо спішило у осінь.
Ти прийшла у мій рай літа - весною,
Коли цвіли троянди у росах.
Вже сонечко йде у надвечір'я,
Наше літо забрали журавлі .
Зоріє між хмар лебідь - сузір'я,-
пісню про любов нам співають скрипалі
Я запрошую тебе на білий вальс,
Хай веде у казковий рай - життя!...
Співають солов'ї пісню для нас ,
У серцях цвітуть, як сад почуття.
Хай танець буде, як обручка золота!
Якій немає ні кінця , а ні краю.
Кружляє нас у танці - осінь золота...
Насіє зір на щастя з небокраю.
Я поведу тебе мила у осінь,
Там, де золотіє у барвах листопад.
Вплету троянду у твої коси...
Нас з тобою благословить зорепад..
Я нарву троянди у букет ,
Тобі їх на щастя подарую.
Заспіваю тобі про любов сонет,
В обіймах солодкі уста зацілую.
Я запрошую тебе на танець
Хай він веде нас у щасливе життя
Румяніє на личку румянець
Палають вогнем наче жар почуття
Хай в душі цвіте квітка любові!
А на струнах весни грають скрипалі
Ведуть з тобою в світи казкові
Де цвітуть сині волошки на землі
Я нарву у віночок ці квіти
Заплету у коси колір блакиті
Злетимо як птахи - у рай літа
Де ходить лелека у стиглім житті
Я поведу тебе під зорепад
Де зорі падають на щастя у трави
А нас почастує плодами сад
Повінчає сонечко із заграви
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025
Після прильоту нічних атак
Хто залишиться завтра живий!.
Стисни свій біль, міцно у кулак,
Бий у дзвони у дзвін голосний!
Збуди від сну, цей світ лукавий!
Хто жорстоку війну розпалив!.
Хай погляне кащей кульгавий!,-
Що він з моїм народом зробив.
Ворог ракети посилає ,
Cела, міста у вогні горять.
Життя з лиця землі стирає,
Вежі наче привиди стоять.
Жени орду з своєї хати,
З своєї землі, з свого краю.
Не дай, вбивцям тут панувати!...
І розмножити хижу зграю.
Горять живцем у пеклі війни,
Великі, малі, старі, діти.
Злітають у вись, у вічні сни...
Скажи, чого мовчиш, ти світе?!...
Більше десятки літ йде війна,
Найкращі йдуть у бій кровавий.
О скільки, їх забрала війна ?...
Танцює на кістках лукавий.
Хто залишиться завтра живий!
Не мовчи, кричи на увесь світ!
Стукай у Рим , де папа святий!,-
Що знищують - калиновий цвіт.
В Україні пекло - геноцид -
Війна, це смерть, біль і тривога .
Вже полягло безмір'яно цифр
Одна надія в нас на Бога.
Хай твій стрій тримає дух вольовий !
Не дай себе у ярмо взяти.
За одного, ти тисячу вбий! -
Жени путенят , як пса з хати.
Вкраїна ніколи не простить!
Вбивцям, що нас живцем палили .
Прийде час, ті місця освятить,-
Щоб у наших серцях вовік жили.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025
МИ ПРИРЕЧЕНІ НА РОЗЛУКУ
У твоїх очах цвіте блакитна весна
А в моїх очах - cіра кароока осінь.
Я, як лебідь - один, Ти - лебідка одна,-
Душа, як птах злітає в небо просинь.
Ми приречені на розлуку з тобою,
Щоб наші серця вилили море сліз ,
Ти приходиш у безсонні сни - весною,-
Я бачу тебе - твій милий образ скрізь.
Одцвіла весна, і відгриміли грози,
Сідає сонце на захід ,не на схід.
На троянду впав перший сніг і морози...
Квіт почуття - окутав кристальний лід.
Я залишусь у твоїм куточку душі,
розчинюсь в імлі у сивім тумані.
Упаду сльозою - у осіннім дощі,-
І зійду райдугою на світанні.
Падає, падає дощ змиває сліди ,
І не повернути час назад, нажаль .
Вже забіліли наші вишневі сади,
в Душі - ностальгія , осіння печаль.
Поміж нами довжелезна відстань - милі,
Під дощами згорів полум'ям наш рай.
Ще вчора ми у парі йшли щасливі,
Життя здавалось золоте, як Дунай.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2025
О Всесвіте - пречисті небеса!
Зупиніть, оцю блаженну святу мить!.
Хай у росах купається краса!...
На березі життя - водограй дзвенить.
О небо вічне - зоряний раю!
Налий в чашу солодке ,як мід життя.
Край неба між зір я зачекаю,
Буду в долоні ловити зорі я.
О небо вічне, дай мені щастя!,
Щоб цвіти трояндою поміж лілей .
З твоїх рук прийму дар, як причастя,-
І насію море квітів для людей.
О небо вічне, ти - сонце Бога !
Владика - святого неба і землі.
Насій квіти весни край дороги!...
Хай лебеді купаються в цій красі.
О Всесвіте - князю синьоокий!
Ти - ясен місяць і мій небесний храм.
Ти - безмежний океан широкий
Є жива водиця для душі від ран.
О Всесвіте! O вічні небеса!
Дощем омий згарище, попіл війни .
Хай шумить ліс, колосяться жита...
Ростуть, як дубочки красені сини.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2025
О відпусти ,мене відпусти,
Не тримай мене ,як птаху у клітці.
Ми з тобою два різні світи,
Не цвіте весна на зламаній гілці.
О відпусти, мене відпусти,
І не тримай мене у своїм серці.
Ти своїм життям , просто живи !...
Черпай життя - наче воду у джерельці.
Ти давно втратив свою любов,
Не зумів захистити від зливи ,гріз.
Не вертає вода в русло знов,
Коли серце виплакало море сліз.
А краще одиноким жити,
Чим коритись, все життя, жити в неволі .
Ти зумій - себе полюбити!...
І цей світ - усміхнеться твоїй долі!.
Хай у тебе - все добре буде!...
І у житті зустрінеш свою любов .
Вдихни повітря в свої груди,
Хай в твоїй душі, цвіте весна - любов !
О відпусти, мене відпусти!...
А нам з тобою разом не бути.
ДЕ спалені кохання мости-
Там холодно, зима... і місяць лютий.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2025
Я одягну у кохання крила
Полечу до тебе у твій рай.
Для тебе, для тебе моя мила,
Нахилю я зорі з небокрай.
А ти - моя Богиня натхнення,
яка приходить, лиш у думках.
Уста шепочуть твоє імення -
Лечу до тебе я наче птах.
Я подарую тобі первоцвіт,
Квіти, що цвітуть в пишних травах.
Ти моє сонечко - мій ясен світ
Мить щастя - зоряна октава.
На небі напишу твоє ім'я,
Квітучим маєм увінчаю.
Тобі відкриваю я почуття...
Бо тебе люблю, і кохаю.
А я бачу, твій образ повсюди-
В промінні сонця, у сяйві зір.
Ти є струна, що стискає груди...
Зоряна октава - ніжних лір.
Ти є Богом дароване щастя,
У пісні написаний роман.
А у храмі любові - причастя,
Жива водиця - синій океан.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2025
А коли на душі буває важко,
Серце бентежить дивне відчуття.
Лети у святий храм наче пташка,
І молись до Небесного Отця.
О милий Боже, мій Царю Небесний!,
Тобі довіряю своє життя.
Молюсь я у твій образ пречудесний!
Захисти від біди моє дитя.
Люті вороги точать гострі мечі
Хочуть смерті ,щоб я кров'ю стікала.
Дай міць, сили , коли стою я на межі -
Зціли від ран ,щоб болю не знала.
У важкий час моє серце тривожить ,
Ворог цілиться мечем на життя.
Уповаю на твою милість Боже, -
Захисти рукою від стріл дитя!
А я безпомічна наче дитина,
І опускаю руки від тривог.
Прошу тебе, захисти мого сина!
Ти - мій Спаситель мій лікар, мій Бог.
Прошу тебе, мій Господи - благаю!
Не дай, щоб впав із голови волос.
Перед тобою голову схиляю!...
Напій водою, як в полі колос.
Від безсилля я надію втрачаю,-
Думки не дають спати ночами.
Боже, тобі одному довіряю!...
Бо ти є наш батько, цар над нами.
2------------------------------
Запалю свічу у Господнім храмі
Помолюсь я Богу за Україну .
Розкажу про біль землі - божій мамі,
Вона обійме, як мати дитину.
Матінко божа - небесна царице !
Схиляю голову перед тобою.
В моїм краю ллється кров, як водиця...
Тут йде війна, косить людей косою.
Запалю свічу, до образу святого,
За тих, кого немає більше з нами.
У ревній молитві я попрошу Бога -
Хай закриє небо під небесами!
Ростуть могили , як в полі явори-
Війна забирає найкращих синів.
Злітають у небо наче голуби...
Від сліз сивіють коси у матерів.
Злітають орли, як птахи в небеса-
Лишають рідну хату, своїх батьків
В'яне наче цвіт весни їхня краса...
Стоїть мати, як билина між дубів.
Злітають сини у сиві тумани
Плачуть грозами пречисті небеса.
Лишають на землі глибокі рани,
Цвітуть зорями їхні імена.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025
ЛЕЧУ ДО ТЕБЕ НАЧЕ СОКІЛ
Я лечу до тебе наче сокіл,
До синіх гір, там, де смереки стрункі.
Там дзвенить водограй з потоку,-
Співає соловей про любов пісні .
.Приспів:
Я лечу до тебе крізь тумани -
У твій світ , у твій куточок раю.
Перелечу моря і океани,
Бо тебе люблю, палко кохаю .
Я лечу до тебе моя кохана,-
В душі зростив рожеву мрію.
Ти в моєму серці є жадана ,
На крилах несу квітку лілею.
Я полечу в політ наче сокіл ,-
Нахилю Всесвіт тобі у красі.
Зацілую сонечком твої кроки...
Намалюю казку у травах в росі.
Я лечу в країну мрій у небо -
Там між зір загадаю бажання.
Знайду найкращі перли для тебе,
Подарую тобі квітку кохання.
Я лечу до тебе наче сокіл,-
Захищу від вітру, і гріз крильми.
Хай над нами пливуть у даль роки ! ...
Ведуть у осінь, де шумлять ясени .
ЯРОСЛАВ ГУДИМА - ПІСНЯ
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025
Багато птиць злітають у зелен гай
Задивляються на молодого клена.
бузкові ночі дарує - місяць май
Його чекає берізка - наречена.
Багато гарних пав над ним кружляють
І чарують його своєю красою.
І про любов ніжні пісні співають
А він до берізки тягнеться душею.
Закохався красень клен у берізку
Сонячні поцілунки їй посилає.
Нахиляє небо - яскраву зірку
До нестями її любить ,і кохає.
А любов неначе квітка у руках
Прагне ,так сонечка тепла, рук і ласки.
Відчути ніжність ,висоту у словах...
Музику струн серця, і трішечки щастя.
Я між ясних зір наче наречена
Чекаю, тут на свого принца на коні.
Йду в той рай , на побачення до клена
Бо він дарує квіти троянди мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2025
В кожного є улюблене деревце,
У саду : яблуня, грушка , а чи сливка.
Горіх , у якого золоте серце
І любить ласувати кожна дитинка.
Росте паросток, дерево крислате
Цвіте , і наливає солоденький плід.
На гілці вродить плоди, є багате
І пригощає зі своїх рук - увесь світ.
А ти скажи : хто ти є на цій землі?...
Промінь сонечка, а чи сяюча зірка.
Чи посіяне зерно, що на ріллі?...
А чи у срібній росі - польова квітка.
У кожного є своя пору року :
Весна , літечко, золота осінь, зима.
Ми - листя клена, тополі, дубочку,
Крапелька водиці, а у масі - ріка.
А один на землі наче тінь сонця,
А інший блакитне небо в калюжі.
третій гроза, дощ, що вмиє віконце...
Від спраги напуває мальви - ружі.
Скажи , яка місія на цій землі?,.
що ти залишиш нащадкам після себе.
А чи згаснеш неначе сонечко у млі,-
Прийде час, і забудуть всі про тебе.
Я пташка, працюю зранку до півночі,
В садочку соловейко, що співає.
Жива водиця в джерелі, у потоці ,.
Від спраги , жаги людей напуває.
А сівач засіває на ріллі зерно
робітник робить на станку машини,
Ми усі по зернині творимо добро,
не згуби в суєті - ім'я людини .
Гусак задер голову , що ніби то птах,
У нього крилонька , вміє літати.
А Цукор і сіль білі ,але не той смак...
Тре одне, від одного розрізняти.
А людина, це запалена свічка
Віддає, те тепло , що має в душі.
Цвіти допоки не зів'яне квітка
Світи сонцем, допоки живеш на землі!.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2025
ЗОРЯНА ЛЮБОВ
Я намріяла тебе весною
Малювала твій образ на полотні.
Я марила у снах, лиш тобою
Чекала, щоб явись ,як принц на коні.
ПРИСПІВ :
З першого погляду закохалась,
В незнайомця, що у мої сни прийшов .
І признатись собі я боялась,-
Що прийшла до мене - зоряна любов.
Тобі нахилю Небо - увесь світ,
Насію до твоїх ніг - ясні зорі.
Щоб розквітли мрії неначе цвіт,-
Купались ми у щасті , як у морі.
ПРИСПІВ:
Я шукала повсюди, лиш тебе...
Вдивлялась у чужі лиця, і очі.
Злітала у снах в небо голубе ,-
Ти являвсь, а то зникав уночі.
ПРИСПІВ:
А я придумала тебе сама -
Чекала, тебе наче зірку з неба.
За вікном дощ, лютувала зима-
Крізь заметіль я летіла до тебе.
ПРИСПІВ :
Ти наче місяць приходив у сни,
Осяював мені стежки в тумані.
Зігрівав теплом - сузір'ям весни,
Дарував квіти щастя - у коханні.
приспів:
З першого погляду закохалась,
В незнайомця, що у мої сни прийшов .
І признатись собі я боялась,-
Що прийшла до мене - зоряна любов.
ЯРОСЛАВ ГУДИМА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2025
Бачиш, я в житті без тебе, не пропала,
Лиш тратила даремно час із тобою.
Недоля найкращі мої роки вкрала,
В'янула наче квітка в саду весною.
Знаєш я нікого, тільки себе виню,-
Що трудилась зранку до ночі ,як пташка .
Коли обпекла свої руки до вогню,
Тоді молилась Богу ,наче монашка.
Ночами згорала, як зірка в самоті
Без любові , ніжності, тепла і ласки,
Усе думала я за інших у житті,-
Так хотілось романтики, трішки казки.
Проходимо через труднощі у житті,
Те ,що кожного чекає, оте буде.
І хто має тебе зустріти на путті,
Той залишиться у серці , твоїм буде.
А ніхто не застрахований на землі,
Від нещасних випадків - капризу долі .
Йдем наосліп у завтра, великі, малі,
Падаємо, і каміння ноги коле.
В природі є дощі , блискавиці, грози ,
Треба через все, воду і вогонь пройти.
Квітка в'яне від холоду і морозу,
І цвіт пелюстки топчуть грози і вітри.
Ми злітаємо, як метелик до світла,
обпечем руки, втікаємо від вогню.
Серед зим прагнемо ,щоб душа розквітла,-
Жаліємо себе, плачемо від жалю.
2--------------------------------
О відпусти ,мене відпусти,
Не тримай мене ,як птаху у клітці.
Ми з тобою два різні світи,
Не цвіте весна на зламаній гілці.
О відпусти, мене відпусти,
І не тримай мене у своїм серці.
Ти своїм життям , просто живи !...
Черпай життя ,наче воду у джерельці.
Ти давно втратив свою любов,
Не зумів захистити мене від гріз.
Не вертає вода в русло знов,
Коли серце виплакало море сліз.
Краще одинокою жити,
Чим коритись, все життя злій не долі .
Ти зумій себе полюбити!...
І цей світ усміхнеться твоїй долі!.
Хай у тебе все добре буде!...
І у житті зустрінеш свою любов .
Вдихни повітря в свої груди,
Хай в твоїй душі цвіте весна - любов !
О відпусти мене відпусти!
А нам з тобою разом не бути
Там спалені кохання мости
Там холодно зима і місяць лютий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2025
Я одягну душу в крила птаха,
Полечу вище - вище хмар в синю даль.
Буду слухати музику Баха,
З серця прожену журбу, смуток, печаль.
Край неба стріну сонечко рано,
Ясну зірку на сонячній стежині.
Місяця, що зійде із туману,-
І колише безсонний сон - калині.
Я одягну в білі крила пташки,
І вдихну на повні груди повітря.
До Бога помолюсь, як монашка,-
щоб зійшов мир, божа благодать - світло.
Небесний царю - неба і землі!
Прошу, тебе на колінах благаю!.
Зупини війну, запеклі бої!
Дай мир, усяке добро в ріднім краю!...
Хай із неволі вирветься козак!,-
Який закутий в ярмо, у кайдани .
А у житах цвіте червоний мак,
Загоїть тілесні, душевні рани.
Хай вітер прожене війну у даль!
А пташка співає пісні на волі.
Сирота не знає смутку, печаль...
Усміхнеться сонечко її долі.
О птахо щастя голубе милий!
Принеси в Україну на крилах мир !.
Хай мати не плаче на могилі!
А росте наче дуб козак богатир.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2025
ВТІШАЄ ДУШУ РІДНА МОВА
Я не модель із журналу Шанель,
Не демонструю я показ моди.
Господь вишліфував мою модель,
Щоб світила сонцем в час негоди.
Я романтик, люблю красу світу,
Природу, що надихає життя.
Вірші, які цвітуть наче квіти,-
Золотий голос в пісні солов'я.
Господь, це благодать - боже світло,
Всесвіт, Сонце, місяць, ясні зорі .
Гори, ліси, ріки - земне тіло,-
В океані - маяк , і на морі.
Господь, дав мені ручку і папір,
Сказав, пиши про все , що на душі.
Щоб йшла до природи, до ясних зір-
Вдень, безсонну ніч - писала вірші.
Я лиш інструмент у божих руках,
А він диктує на вушко тему.
Ловлю слово на ходу наче птах,
шукаю перли, пишу - поему.
Бува стільки ідей, за одну мить,-
Найкраще до вірша вибираю.
А буває, що джерело дзвенить,-
Як у глечик воду набираю .
А думки пливуть, як чистий ручай,
З однієї ідеї - йде інша.
Чую голос божий із небокрай,
І вплітаю віночок до вірша.
Я знаю, що не така як усі,-
В храм поезій - покликав Всевишній.
Бачу красу на квітці, у росі-
Малюю пейзаж, як цвітуть вишні.
Сиджу наче рушник вишиваю,
Хрестиком на біленькім полотні.
Сію слова зерна - квіт в маю...
Цвіте мак - на вишиванці мені.
Тоді вдягаю душу у крила,
Лечу, як птах в божий сад на розмову.
Там мені щебече пташка мила,
І втішає душу - рідна мова.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2025
ПОЧЕКАЙ, ЩЕ ЗИМА!
Прийшла Золотава осінь - блаженна мить,
Стоять дерева мов на балу королі.
Розмалювала в колір - листя золотить,
Грають їй на скрипці - явори скрипалі .
Золотава осінь розпустила коси,
Увінчала в них троянду червону.
Небо нахиляє їй голубу просинь,
Одягає у золоту корону .
О почекай, ще зима... почекай, ще мить!...
Не біжи, так швидко у золоту осінь.
Хай надивлюсь, на цю красу - блаженну мить!...
Уквітчаю троянду в золоті коси.
Золота осінь сьогодні королева
Вдягла нарядну сукню на осінній бал.
Їй капелюха знімають всі дерева...
Листопад наливає вино у бокал.
Кружляє осінь з шальним вітром у вальсі,
Листопад встеляє жовтий килим до ніг.
Така прекрасна мить ,в тім золотім часі !
Зима у благодаті сіє перший сніг.
Осінній жовтий лист, кружляє зверху, вниз,-
Летить за вітром у золотий листопад.
Він король на балу дарує всім сюрприз :
Запрошує нас на свято в осінній сад.
Звучить в мінорній ноті пісня скрипаля
Скрипки струна проганяє мою журбу.
В осіннім тумані , чую крик журавля
Шукаю між хмар весну - блакить голубу .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2025
Напам'ять лишаю фото тобі,-
Цей милий рай на землі ,де ходила.
Спогад поведе в далі голубі,
Обіймуть тебе в леті - мої крила.
Я вільна, вільна птаха на землі,
Ламати свої крила не дозволю.
Я паросток , маків цвіт на ріллі,
Люблю небо - сонечка тепла вволю.
Прошу, відпусти мене, відпусти!...
І не тримай мене у своїм серці.
Ми із тобою два різні світи,
мов після грози птахи на озерці.
Прийде час, ти згадаєш, оцю мить-
У альбомі мої фото - віднайдеш.
А життя, як листя летить ,летить...
Нажаль, назад минуле не повернеш.
Вже золота осінь в нашім саду,
всі дерева листям озолотила.
І до тебе я більше не прийду,
Пробач, ключі до серця загубила.
В райськім саду я яблуня в цвіті
Прилечу пташкою до неї весною.
Почуєш мій голос мій спів на віті ...
Над тобою пролечу я листвою.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2025
О МАДОННО НОЧІ!
О Мадонно ночі - зірко щастя!
В золотій короні сяючий німб.
Із твоїх рук приймаю причастя
Наче срібні роси зоряна ніч.
Із твоїх губ нап'юсь зореквіту,
У місячнім сяйві блаженну мить.
Зійду у ніч зіркою над світом,
Вимережу стежку золоту нить.
Зійде рано сонце на світанку
Засяє у небесній блакиті.
Вдягну сорочку вишиванку,
Зацвіту, як маків цвіт в цій миті.
Там цвіте золота липа в гаю,
І так пахне п'янко медами.
Лебеді купаються в тім раю
Звінчали свою любов серцями.
Навесні злетить жайвір в небеса
І розправить крила над землею.
А я босоніж піду у жита, -
Щоб прорости до нею душею.
Дивлюсь на цю красу, не надивлюсь, -
Згораю, як зірка - зорепадом.
Тут дощем - живою водою проллюсь,
Зійду сонечком весни над садом.
О Мадонно ночі - зірко щастя !
прожени в даль мою печаль, журбу.
Хай відлунням озветься - пісня давня
Поведе в земний рай - вись голубу.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
допишу пізніше спати хочу
Бувають миті щастя радості жалю
Бува втікаю від світу сама від себе
Бо немає родини тих кого люблю
Лечу як птах я вище хмар на сьоме небо
Я живу вже не на землі а на небі
Там мої небесні хороми і райський сад
Там на озерці плаває білий лебідь
Він вночі сіє зорі на щастя - зорепад
Поселилась край неба в куточку раю
де сходить рано зірка на ім'я ''Марія''
Це божа мати яка яскраво сяє
з сходом сонця Бога цвіте наче лілія
Там в небеснім краю сяють три зірниці
Це є три сестри : віра надія і любов
Моляться Ангели в божій світлиці
На зоряній вервичці за сина пролиту кров
Туди злітаються пташки з всього світу
Творці музики художники і поети
Богиня муза наче пава між квіту
Тут роздає кожному тему для сюжету
Митці закохані у рожеву мрію
У прекрасні квіти пахощі медові
Богиня муза є сестра Марії
І дає божу благодать вінець у слові
Там дзвенить наче кришталь чиста водиця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025
Із твоїх уст я п'ю любов,
Як цілунок сонця - ясен день.
Ти сьоме небо - мій покров,
Богиня зір - пісня із пісень.
У твоїх очах - цвіте синій льон,
В сіянні зір - блакитні небеса.
Ти прийшла тихенько в мій сон,
Взяла в полон твоя ніжна краса.
Ти - яскрава зірка рання,-
Яка просто жити надихає.
Ти квітка весни - кохання,
Бачу я тебе душа моя співає.
Ти - у травах чиста роса,
наче срібні перли у намисті.-
Вабить , так золота коса -
Мов цвіт яблунь на зеленім листі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025
О скажи , тебе знайти?...
І якими, ти ходиш стежками.
Я до тебе будую мости...
Шукаю, як зірку під небесами.
О усміхнись, мені усміхнись,-
Я тебе впізнаю у юрбі .
А Із неба сонечком явись ,-
А я подарую любов тобі.
Я до тебе прийду в твої сни,-
Огорну в лебедині крила .
А ти мені сонечком весни...
Усміхнись із далека мила.
Я часто бачив тебе у снах,
Ти в саду мов лілія цвіла.
Над тобою кружляв наче птах
Ти у тій казці піснею була.
Піду на край світу за тобою
І твої сліди я віднайду.
Повінчають небеса з тобою,-
Як князь місяць вишню молоду.
Ти моє сонечко, моє небо,-
І за тебе я віддам життя.
Лечу до тебе немов би лебідь,
щоб з тобою поєднати скрця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2025
Я тебе до нестями кохав
І тоб довіряв я у всьому .
Ти зрадила з іншим , я страждав...
Ранила по серцю живому.
Для нас цвіла весна - місяць май .
Ти збудувала стіну між нами .
І - спалила мости у наш рай
я жив, як у пустелі роками.
Ти розтоптала світлі почуття,
Келих щастя на околки розбила.
Ти була мій ідел - мій сенс життя...
О як ти все життя з тим жила?...
Ти зрадила нашу святу любов,
І грала на сцені різні ролі.
А із мого серця, ти пила кров,-
Як гроза розтоптала ти долі .
Ти залишила мене на самоті-
Втікала від мене, як дика лань.
А ти іншого зустріла на путі...
Зрадила, додала болю, страждань.
Я наче без лебідки лебідь - один,
Стрічав весну на березі життя.
Пив з чаші кохання отруту полин,
Згорав наче в небі ясна зоря.
Відцвіла весна відгриміли грози
Сплило наше життя за водою.
Вже осінь, на порозі зима морози...
На різних берегах ми з тобою.
2------------------------
Лишаю фото напамять тобі,-
Цей милий рай на землі ,де ходила.
Спогад поведе в далі голубі,
Обіймуть тебе в леті мої крила.
Я вільна, вільна птаха на землі,
Ламати свої крила не дозволю.
Я паросток , маків цвіт на ріллі,
Люблю небо - сонечка тепла вволю.
Прошу, відпусти мене, відпусти!...
І не тримай мене у своїм серці.
Ми із тобою два різні світи,
мов після грози птахи на озерці.
Прийде час, ти згадаєш, оцю мить-
В альбомі мої фото - ти віднайдеш.
А життя, як листя летить ,летить...
Нажаль, назад минуле не повернеш.
Вже золота осінь в нашім саду,
всі дерева листям озолотила.
І до тебе я більше не прийду,
Пробач, ключі до серця загубила.
В райськім саду я яблуня в цвіті
Я журавкою прилечу весною.
Почуєш голос пташки на віті ...
Над тобою пролечу я листвою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2025
Оспівую я твоє ім'я
Молюсь тобі я наче Мадонні.
Відкриваю свої почуття,-
Як молодий місяць зірці вповні.
А у твоїх очах увесь світ -
Віддзеркалює блакитне небо.
Ти кличеш у зоряний політ,
Лечу, як птах до тебе, до тебе.
Ти - музика щастя у піснях ,
В тебе блакитні очі , як небо.
Ти душі насолода у снах,
Небесна сила манить до тебе.
Коли чую твій голос, твій спів,-
То з під моїх ніг земля втікає .
Ти - феєю являєшся до снів ,
Душа пісні про любов співає.
Серденько рветься із грудей
Кохаю тебе, люблю до нестями.
Ти квітка мальва поміж орхідей,
Музика , що вінчає нас піснями.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025
Ти квітка весни моїх мрій,-
Біла лебідка в небокраю.
Коли я чую голос твій
То наче пролісок розквітаю.
Йду до тебе наче у храм
І несу тобі квіти любові.
За тебе я життя віддам ,-
Щоб цілувать уста малинові .
У твоїх очах увесь світ, -
Ти - сонечко синьоокого неба.
Ти - подих повітря - політ,
Розправляю крила наче лебідь.
Ти - зірка на ім'я '' Cонце'',
Богиня муза зоряних октав.
Ти - рожевий світанок у віконці
У срібних росах квітка між трав.
Дивлюсь я у твої очі-
Тону у них наче в океані.
Ти - яскрава зірка в ночі,-
Яка дарує мить щастя в коханні .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025
ПОДАРУЙ МЕНІ, ОСЕНЕ!
Подаруй мені, осене!
Блакитне синє небо, як льон.
В багрянцю - бабине літо.
У земнім раю - казковий сон,
Яскраве сонце над світом .
Подаруй мені, осене !
У барвах - Золотий листопад.
Рожеві мрії і радість.
В кошику яблука, виноград,
Довгих літ життя - тиху старість.
Подаруй мені, осене !
Голуба миру, світ без війни.
на хмарці два птахи в парі .
А в садочку у квітах весни
Музику ніжну в стожарах.
Подаруй мені, осене !
Букет білих жоржин у руці.
Крихітку щастя і добра.
І усмішку щиру на щоці,
Зорецвіт - на березі Дністра.
Подаруй мені, осене!
теплі ранки, тихі вечори.
День над світом, як океан.
В полі, як гомонять явори
Рай - життя мов золотий лан.
Подаруй мені , осене !
День без дощу, печалі, журби.
Без страждань, тривоги, болю.
Хай воркують в парі голуби!...
Вінчують піснями долю.
М ЧАЙКІВЧАНКА
2--------------------------
Із твоїх уст я п'ю любов,
Як цілунок сонця - ясен день.
Ти сьоме небо - мій покров,
Богиня зір - пісня із пісень.
У твоїх очах - цвіте льон,
В сіянні зір - блакитні небеса.
Ти прийшла тихенько в мій сон,
Взяла в полон мене твоя краса.
Ти - яскрава зірка рання,-
Яка просто жити надихає.
Ти квітка весни - кохання,
Бачу тебе душа розквітає.
Ти - у травах чиста роса,
наче срібні перли у намисті-
Вабить , так золота коса -
Мов цвіт вишні на зеленім листі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2025
Заміж дівку беруть свого плекання,
А не ту, що пройшла Рим і Крим.
Бо будеш слухати її ''лекання',-
На лице закладе маску - грим.
А Чужа дівка, як лінива кішка
Любить на сонці полежати.
Її цікавить ,лиш гроші, автівка
Не втримаєш , ти її в хаті.
А чужа дівка, як рання спасівка
В руки впаде шальному вітру.
Вона не буде тобі вірна жінка,
Бо любить багатих і ліру.
А чужа дівка є капризна жінка,
не хоче нічого робити.
Вона застрягне наче в горлі кістка,
Не дасть тобі віку дожити.
А чужа дівка, як зламана гілка
На вітті не цвіте первоцвіт.
А вона любить, лиш лисого дідька,-
Який топче ногами весь світ.
А чужа дівка, не є мілка кілька
Вона зубаста акула в морі.
Не буде працювати наче бджілка,
Не дасть, тобі руку в біді, в горі.
А чужа дівка, як троянда квітка
В неї є голки, гострі шипи.
Вона красива, як пава на світку
Не зварить тобі чаю з липи.
А чужа дівка, це люта вампірка
Вип'є досхочу твоєї крові .
Стріляє словами наче гвинтівка,-
Скрутить роги навіть бикові.
Заміж дівку беруть, зі щирим серцем,
Яка росла на твоїх очах.
А не , в якої довгий язик з перцем,
Сміється з тебе, літає як птах.
А дівку треба брати господиню
Щоб напекла хліб, зварила борщ.
Не ту, що пхає мугрищ у кишеню,
Шукає старого діда і в кущ .
А заміж дівку беруть по любові,
Плекану з свого села, міста.
А не за тисяч миль, аж у Чорткові,-
Яка не вміє замісить тіста.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2025
Я не на віданню дівка,
Щоб подобатись усім підряд.
У мене сива голівка,
Бачила життя : сніг, дощ і град.
Я можу довго мовчати
Стояти мокнути під дощем.
А біль зі слізьми ковтати,
Молитвою лікувати щем .
Я дивилась смерті в очі,
І бачила в житті багато.
Шукаю світло у тьмі вночі ,
Щоб бачити сонце у свято.
Не слухаю базарних баб,-
Які мають час на балачки.
Тих зелених в болоті жаб,
В яких кипить все від гарячки.
Хто я така, щоб судити?...
Задихаюсь від пустих розмов.
Краще із мудрим згубити,
Чим із дурнем одягти обнов.
Не люблю базарних розмов,
І кидати на вітер слова.
Не свята, лиш свічка церков -
У мені тече сльоза жива.
Буду слухати, мовчати
Вмію постояти за себе.
Дурня краще оминати,
Коли він виходить із себе.
Не йду на улов, як рибак
І не розпалюю жар вогню.
Не дам спалити просто так,-
Рідних, тих кого я, так люблю.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2025
Впав на жовтий лист перший сніг,
Поцілував морозець жовті отави.
Вітер птаху збиває із ніг...
Окутала сніжна заметіль з заграви.
Холодно... дощ ллє, як із відра
Згорає пожухле листя в каламуті.
Глянув грецький горіх із ядра-
Задихається у дощовій отруті.
Ні душі, а лиш свище вітер...
Летить листва із верховіть у забуття.
Вдягну чоботи, плащ, і світер , -
І піду у листопад - сніжну зиму я .
Світ затягнула сіра імла,
Затаїв подих чорний ворон на дубі.
Вчора золота осінь була...
Збирала у кошик опеньки на зрубі.
Від дощу пес сховавсь у буду,
заглядає крізь шпарку на тин ,аж до віт.
Як після потопу Ной - люду,
Із туману нахиляє, цей ясен світ.
То сніг ,то дощ , то сніжить між хмар,
Зійшло край неба сонечко в надвечір'я.
Чорний ворон кряче кар та кар...
Клен у сіянні сонця наче сузір'я.
2---------------------------
ІДУ ДО ТЕБЕ НАЧЕ У ХРАМ
Ти квітка весни моїх мрій,-
Біла лебідка в небокраю.
Коли я чую голос твій
То наче пролісок розквітаю.
Йду до тебе наче у храм
І несу тобі квіти любові.
За тебе я життя віддам ,-
Щоб цілувать уста малинові .
У твоїх очах увесь світ, -
Ти - сонечко синьоокого неба.
Ти - подих повітря - політ,
Розправляю крила наче лебідь.
Ти - зірка на ім'я '' Cонце'',
Богиня муза зоряних октав.
Ти - рожевий світанок у віконці
У срібних росах квітка між трав.
Дивлюсь я у твої очі-
Тону у них наче в океані.
Ти - яскрава зірка в ночі,-
Яка дарує мить щастя в коханні .
М ЧАЙКІВЧАНКА
3------------------------------------------
ТИ МУЗИКА ЩАСТЯ У ПІСНЯХ
Оспівую я твоє ім'я
Молюсь тобі я наче Мадонні.
Відкриваю свої почуття,-
Як молодий місяць зірці вповні.
А у твоїх очах увесь світ -
Віддзеркалює блакитне небо.
Ти кличеш у зоряний політ,
Лечу, як птах до тебе, до тебе.
Ти - музика щастя у піснях ,
В тебе блакитні очі , як небо.
Ти душі насолода у снах,
Небесна сила манить до тебе.
Коли чую твій голос, твій спів,-
То з під моїх ніг земля втікає .
Ти казкою приходиш до снів ,
Душа пісні про любов співає.
Серденько рветься із грудей
Кохаю тебе, люблю до нестями.
Ти квітка мальва поміж орхідей,
Яскрава зірка під небесами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2025
Село Чайковичі - дзеркало Дністра
В річці дзвенить криштальна водиця .
Тут земля батьків, калина, та верба -
Сяє в рушниках - мамина світлиця.
Цвіте садочок, мальва біля хати
Сходить рано сонце на світанку .
Тут купала в молоці мене мати...
Шила в узори цвіт - вишиванку.
На березі Дністра видно ліс здаля ,
Зелений гай, як шумить діброва.
Тут село моє, і тут зростала я -
в садочку тішить солов'я мова.
Чайковичі - це моя свята земля,
Три церквиці наче дзвін зірниці.
Тут рідна школа, де колись вчилась я,-
Зростали крила наче у птиці.
О світанкова - моя зірко рання!
Ти кличеш мене у рідне село.
Туди, де дзвенить мила пісня давня,
з гір виграє ніжних струн джерело .
В полі зріє овес, жито, пшениця,
Поміж них пломеніє маків цвіт.
До хати кличе вечірня зірниця...
У рай дитинства, де мій ясен світ .
2-----------------------------------
На панській горі - дуб, ставочок, верба,
Видно все село ,як на долоні.
Тут пречисте небо - блакить голуба -
А в травах пасуться карі коні.
Тут у поле жайвір рано злітає
Будить трударя від зимових снів.
Мати земля зернятко засіває
Стрічає журавлів з чужих країв.
Стоїть у смутку, журбі завод титан
Поруч з ним мила школа княгиня .
А народний дім обняв сивий туман...
Клониться до ніг зірці Богині .
А за селом на вигоні тишина ...
Лиш чорний ворон на дубі кряче.
Прийшла до святих могил мати сумна,
За своїм сином ридає, плаче.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2025
Я наче мати Тереза для усіх-
Відкривала двері у свою душу.
За вікном гроза ,ллє дощ, а чи у сніг...
Роблю все від серця, не через мушу.
Я є людиною діла і слова
За характером - сильна ,i не слабка
І не люблю міняти свого слова,
Коли сказала допоможу я.
На слово я ставлю круглу печатку
Не сплю до ночі думаю про всіх.
Кому дам гроші , кому шоколадку,
Несла у руках щастячко для втіх.
Не відвернуся, не закрию очі
Коли бачу потрібна в біді я.
Знайду ліки для душі найдорожчі,
Лиш би усміхалось мені дитя.
А я гостинно відкривала свій дім,-
Що було у хаті , тим пригощала.
Ділилась щиро душею я усім,
Як могла, так усім я помагала.
Не було різниці свої, чи чужі...
Кожному хотіла я догодити.
За спиною точили мені ножі...
Заздрість, вміє лиш язиком судити.
А коли у мене була проблема,
То ніхто не спитав '' як ти там живеш?''.
Не подзвонив, не цікавила тема...
О Скажи жінко, як ти свій хрест несеш?!...
Закрили телефон Тиша. мовчання...
Ніхто не спитає, як здоров'я твоє?.
Жива, ти жінко, чи вмерла до рання...
Кожен любить себе , знає лиш своє.
Лиходію, ти відкрий свою хату...
Обнесе тебе до нитки, обкраде.
Закладе на свої вуха він вату,
І очима наче циган тебе пасе.
На самоті ,на одинці лишили...
Давай, собі як хочеш раду сама.
Змії із серця п'ють кров і рвуть жили...
Лютують, як вітер в заметіль зима.
Язик без костей, пускає в очі дим
Циган стукає в двері, коли треба.
Дивиться на тебе поглядом кривим
Пусти в свій рай - життя, він хоче неба.
А ще ніхто, нікому не догодив,
Якби ти з усіх сил не старався.
Хто ближнього, хоч трішки свого любив,
Отой людиною він зостався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2025
Я живу сьогоднішнім днем на землі
Не хочу знати, що завтра буде.
Ростуть дерева : великі і малі
Віддають красу - світу , як люди.
У кожного свій час, відрізок життя
Від А до Я написана доля.
Гасне ,як запалена свічка - буття
На все у житті - Господня воля.
У одного дорога неначе скло
І світиться, як вода у річці.
А не все зернятко зійде у стебло
Не весь цвіт - наллє у плід на гілці.
Дорога є крута , і пряма в житті-
І кожен йде у свою дорогу.
Стрічаються різні люди на путі
Шукаємо тих, хто є від Бога.
Йдемо наосліп ми у життя - буття
Падаємо , встаємо на ноги.
Як пагінець зростає увись дитя
Шукаємо світло - коли тривога.
Не легко віднайти свою людину
Рідну душу, щоб зігріла тебе.
Прийняла з доріг у свою родину
І нахиляла - небо голубе.
Буває, так ... чужі стають, як рідні-
А рідні тобі стають чужими.
Ми усі на землі, такі є різні,
Не для усіх доступні - зручними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2025
А час летить, як листя з клена
миттєво на очах згорає.
Ще вчора було все зелене
Колосилась нива врожаєм.
Ще вчора день над небокраєм
Розквітав, як сонях у полі.
А зоряний вечір над гаєм
Встеляв квіти щастя тополі.
Життя ,як птах летить у блакить-
Там ,де сяє сонце в зеніті .
В долоні дарує щастя - мить
Малює нам картини у квіті.
Щастя, це прокинутись зранку
Бачити сонечко у вікні.
Встати раненько на світанку,
Йти босоніж в трави по росі.
А для щастя, так мало треба-
Щоб були в тебе мама, тато.
Світило між хмар сонце у небі-
Чекали з доріг батьки у хаті.
Щастя, це коханий чоловік
І ти за ним, як за стіною.
Для тіла, душі віднайде лік...
Надихає, як цвіт весною.
А щастя, це музика дощу
А над світом блакитне небо.
Зростити квіточку запашну,
Щоб всміхалось дитя для тебе.
М ЧАЙКІВЧАНКА
2---------------------------------
Впав на жовтий лист перший сніг,
Поцілував морозець жовті отави.
Вітер птаху збиває із ніг...
Окутала сніжна заметіль з заграви.
Холодно... дощ ллє, як із відра
Згорає пожухле листя в каламуті.
Глянув грецький горіх із ядра-
Задихається у дощовій отруті.
Ні душі, а лиш свище вітер...
Летить листва із верховіть у забуття.
Пишу осені листи з літер,
Наче свічка у самоті згораю я .
Світ затягнула сіра імла,
Затаїв подих чорний ворон на дубі.
Вчора золота осінь була...
Збирала у кошик опеньки на зрубі.
Від дощу пес сховавсь у буду,
заглядає крізь шпарку на тин ,аж до віт.
Як після потопу Ной - люду,
Із туману нахиляє, цей ясен світ.
То дощ, то сніг , то туман - між хмар,
Зійшло край неба сонце у надвечір'я.
Чорний ворон кряче кар та кар...
Зійшла райдуга сяє клен наче сузір'я.
3----------------------------------------
Не завжди буває ,так , як у кіно...
Не усі зустрінуть принца, як у казці.
Це лиш по божій волі щастя дано -
Цвісти, як квітці від ніжних рук у ласці.
Так хочеться відірватись від землі,
Летіли до зір, як лебеді кохання.
Свою любов нести на дужім крилі-
Співати їй пісні звечора до рання.
Я хочу з тобою летіти удвох,-
Там ,де щасливі люди - на сьоме небо .
Прийнять вінець благодаті, шо дав Бог-
Цвіли в саду квіти для мене, для тебе.
А любов ,це в сивім тумані - міраж
І почуття без тепла душі вмирають.
Це бажання, настрій, запал та кураж,
Коли серця високого неба бажають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2025
Ти прийшла, як гроза по між хмар
Розколола блискавицею небо.
Завдала в душу важкий удар
Похитнувся світ - над молодим кленом.
Відшуміли грози і зливи,
Відцвіла білим цвітом вишня в саду.
Ти наче погода зрадлива,
Погубила з вітром - вроду молоду.
А ти оділа білу вуаль
І уквітчала віночок у коси.
А ти зрадила мене на жаль,
Коли літо сіяло в трави роси.
А ти зрадила мене з іншим,
Він цілував твої солодкі уста.
Ти сина родила днем грізним,
Взяла гріх на душу - на усе життя .
А я у тебе закохався,
І повів у пресвятий храм до вінця.
Наче клен весні поклонявся...
Чекав від тебе ласк - любові тепла.
Ти брехала мені все життя,
Дивилась у мої очі зрадливо.
Ти під серцем носила дитя,
Зрадила мене з іншим, так красиво.
А я простив твій солодкий гріх,
Прийняв твоє дитя, як рідного сина.
Взяв твою зраду у довгий міх,
Скинув у глибоку річку за тином.
А я любив тебе, як умів
І вчив твого сина жити в любові.
Зростав як клен між дубів
І був для нього батьком у покрові.
Знаю, ти мене не любила,
І втікала від мене усе життя.
І ти моє життя згубила...
Жив без твоєї любові, ласки я.
Ти хотіла розкішно жити,
І засмагати під сонцем на морі.
Щоб у житті ніц не робити,
А було всього в хаті, в коморі.
Якщо ти мене не любила,
Так чому до коханця ти не пішла?...
А з ним б ти, як цариця жила...
І королевою, мабуть ти була.
А він погрався із тобою,
З свого життя викинув на смітник.
Ти без мізків - бідна душею,
Кому потрібно лихе ''цабе'' твій бздик .
Ти хотіла, так легко жити,
Щоб мати лиш бабло у своїх руках.
Не вміла з чоловіком жити...
З міста у село втікала наче птах.
А я не мав життя з тобою
У самоті, я наче свічка згорав.
Жила зі мною, як за стіною...
Була чужа, ні будні, ні свят не знав.
Відшуміли грози і зливи
Відцвіла весна і літо молоде.
Я хотів , щоб була щаслива
І нахиляв до ніг небо голубе.
Наше життя тріщало по швах
І пішла коса на камінь, зуб на зуб.
Ти принесла у мій світ , той жах...
Я тобі , був вже не милий, і не люб.
Запалила вогонь спалила рай,-
Зрізала дуб мечем, як блискавиця .
Cкажи, як спиться червневий май?...
Тобі на новий місяць моя вовчице.
Пустив тебе у своє життя
І відкривав почуття з щирим серцем.
А ти неначе підла змія,
Насіяла на рану сіль із перцем.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2025
Мої вірші , як квіти у розмаю
Цвітуть від подиху небес.
А у них я свою душу вкладаю,
Щоб із мертвих мій дух воскрес.
Мої вірші, це без адреси листи
В яких нотую - мить життя.
Мрії ,які ведуть до зір - висоти...
В них, мої світлі почуття.
Мої вірші , це промінь сонця весни
Це, те чим дихаю, живу.
Зорі ,які малюють казкові сни
Пейзаж , картина наяву.
Мої вірші, це райський сад у цвіті...
В полі посіяне зерно .
Це яблуко , грушка, сливка на вітті,
В золотій чаші - хліб вино.
Мої вірші , це причастя для душі,
В джерелі - чиста водиця .
То скарб, який не купиш за бариші...
Це храм - небесна світлиця.
Мої вірші - це молитва до Бога,
Пречисте небо - океан.
Це маяк, що веде у дорогу,
де маків цвіт золотий лан.
Мої вірші, це є сльози і радість,
В них виливаю серця біль.
Це є квіти щастя - блаженна святість,
Мить - Сонце Бога в заметіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2025
Коли війна, важко усім жити -
Нема життя - ні світла, а ні газу.
Треба нам, оце все пережити,
Прогнати ворогів, оту заразу.
Впаде дощ після чорної хмари
Омиє землю від попелу війни.
Заясніє мир в зорях - стожарах
Намалює на землі - блаженні сни.
В Україну прийшла хижа орда
Головорізи, варвари і вбивці.
І найманці за наказом кремля,
Отруїли водицю до криниці.
Нині йдуть важкі, запеклі бої,
Згорають міста, села в пеклі війни.
Воюють за кожен клаптик землі,
Вмирають найкращі від рук сатани.
Від ракет, шахедів гинуть люди,
Проливають невинну кров на землі.
Від жахіть б'ється серце у грудях,
Лежить дитя наче ангел у труні.
Коли закінчиться, цей ад - війна...
Зійде сонце миру, волі , свободи.
Прийде у наш сад - сонячна весна,
І ти встанеш, із колін мій народе!.
Можна жити без світла і газу,
Без сонця, що в пелені туману спить.
А без божого дороговказу...
Гасне надія у серці в одну мить.
Я вірю, що прийде перемога
І народ мій вистоїть у цій борні.
Одна надія в нас, лиш на Бога,-
Що побачить дитя сонце у вікні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2025
З дерев падає листя над нами...
І встеляє жовтий килим по землі.
Вже важчає хода під ногами
Заховалось осіннє сонце в імлі.
Залистопадив верес у саду,
Шерхоче , так листячко під ногами.
До тебе в золоту осінь я йду...
Крізь тумани осінніми стежками.
Взяв скрипку у руки явір - скрипаль,
Закружляла вишня з вітром у танці.
І на серці туга додає жаль,-
Що минуло літо, холодно вранці.
А так хочеться тепла на землі,
Щоб цвіли ромашки у срібних росах.
І колосилось жито на ріллі...
А вітер розплітав вербичці коси.
Закурликали в небі журавлі
Забрали літо на крилах з собою.
А я дивлюсь у небо із землі...
Шукаю наш рай, де ходили з тобою.
2--------
З дерев листя падає, падає...
Встеляє багряний килим листопад..
Душі блаженну мить нагадує, -
Наш рай літа - синьоокий зорепад.
Прийшла осіння пора у наш сад
Озолотила верховіття тополі.
Повертаю золотий час назад,-
Коли признававсь тобі у любові.
Ти згадай, як ми удвох з тобою
Ловили яскраві зорі до ранку.
Стояв ясен місяць під горою
Цілував в біле личко ніч циганку.
Повінчали з тобою небеса
Перша зірка у світанкових росах.
В серці горіли, як жар почуття
Троянда вплетена у твоїх косах.
Іду я крізь тумани у осінь
Повсюди шукаю я твої сліди.
Вітер розплітає тополі коси
Поміж віт сонечком всміхаєшся ти.
Я бачу твій силует здалека
Хочу торкнутись до тебе рукою.
А ти неначе птаха лелека
Злетіла у синю даль за листвою.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2025
Я закохана у красу клена
Листя, що сяє сузір'ям поміж віт.
Під ним росте сон - трава зелена,
А поміж крон видніється ясен світ.
Падає кленове листя до ніг
Я візьму його у свої долоні.
Завтра його покриє білий сніг
Згасне краса в золотій короні.
На верховітті музика дзвенить
Вона торкається душі і серця.
І до нього душа птахом летить
Немов біла лебідка до озерця.
В кожнім листі клена сяє сонце
У ньому стільки є світла і краси.
Дивлюсь у бурштинове віконце,-
Як Листопад малює казкові сни.
Стоїть Клен наче принц поміж дерев
І розсипає на щастя монети.
Встеляє килим для дам королев
Пише на листі цікаві сюжети.
В клена закохана панні осінь
Цвітуть йому хризантеми до зими.
У золотих барвах - небо просинь
Шукаємо мить щастя з тобою ми.
Дивлюсь на клена, цю земну красу -
Хочеться закружляти над ним, як птах.
Йому в серці любов свою несу
Малюю казку - рай на землі у снах.
2--------------------------------
Коли я чую голос твій
То наче пролісок розквітаю
Ти квітка весна моїх мрій
Сонечко ясне у небокраю
Іду до тебе наче в храм
І несу тобі квіти любові
Ти - найкрасивіша із дам
Богиня муза - ніжність у слові
Ти - зірка на імя щастя
Музика серця зоряних октав
Ти для душі лік - причастя
У пянких пахощах - рай поміж трав
У твоїх очах - увесь світ
Віддзеркалює блакитне небо
Ти кличеш мене у політ
Над тобою кружляю як лебідь
Ти - ніжна пісня із пісень
Клоняться вельможі до твоїх ніг
Ти райдуга - сонячний день
Від погляду тану як білий сніг
Серденько рветься із грудей
Кохаю люблю тебе до нестями
Ти квітка ніжна поміж орхідей
Коли я чую твій голос
Лечу як птах до тебе у твій рай
Зростаю до зір наче колос
Цвіту наче маків цвіт в місяць май
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2025
ЦВІТИ ТРОЯНДО РОЗКВІТАЙ
А ти така, красива жінка,-
Як троянда у вранішній росі.
Ти мого серця половинка,
Цвітеш немов би квітка у красі.
А ти - окраса земного раю,
Пелюстки, як жар у вогні горять.
До тебе наче птах злітаю,-
Щоб відчути пахощів благодать.
Ти - красуня, як у маю літо-
У твоїй красі музика звучить.
Ти - ясне сонечко над світом
У твоїм серденьку струна дзвенить.
Ти - квітка весна, жінка осінь -
А у садочку літо золоте.
Розплету вітром твої коси
Поведу до зір в небо голубе.
А скільки б не було, тобі літ!
Ти завжди виглядаєш красиво.
Закохавсь в тебе бузковий цвіт
Захищає від грози і зливи.
О, цвіти трояндо, розквітай!
І даруй на землі людям щастя.
Намалюй нам казку місяць май,
Щоб приймати красу, як причастя.
Вплету троянду у твої коси
розправлю я крила за спиною.
П'ю твою красу ,як чисті роси
Йду щасливий поруч із тобою.
А на стеблі листячко зелене
А шипи, це - захист від жадних рук.
Закохані в тебе стрункі клена
Тобі клониться до ніг старий дуб
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2025
Я до тебе дорогу шукаю -
Стежку, на якій стрілися ми.
Бачу тебе і розквітаю
Проліском в снігах посеред зими.
ПРИСПІВ
А любов ніби би птах у небі
Шукає щастя поміж зірок.
Лечу я до тебе, до тебе, -
Щоб напитись любові ковток.
Падають у глибоку ніч - зорі
В мріях загадую бажання.
Ти - маяк у бездоннім морі
Осяюєш путь , як зірка рання.
Я так хочу до тебе кохана
Відчуть твоїх ніжних рук тепло.
Ти серцю мила і жадана
А в почуттях - лебедине крило .
А я так хочу тебе обняти,
І відчути смак солодких губ.
В обіймах тебе цілувати,-
Щоб був твоєму серденьку я люб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025
Звечора до ранку така довга ніч
І мені не спиться до півночі
Чую в тиші гомонять пугач і сич
І зірка у вікно світить в очі
Я згадую наше літо молоде
А ми наче два птахи у парі
Злітали до зір у небо голубе
Шукали зірку щастя на хмарі
А ти так далеко від мене в цю мить
Я стою наче місяць край неба
Вже пізній час листя з вітром гомонить
Я лечу до тебе наче лебідь
Там де ти там літечко білі ночі
там де я там вже осінь золота
Світить так яскраво зірка у очі
Веде мене до тебе крізь жита
А до клена тулиться яворина
Віттям нахиляє ясні зорі
Зацвіла білим цвітом черемшина
птахи купаються як у морі
Весна одцвіла і минуло літо
Вже осінь завітала у наш сад
Я наче білий лебідь поміж квіту
Шукаю нашу весну в листопад
О осене прошу тебе зачекай!
Я ще літом зігріюсь у цю мить!
А ніч така довга як ріка Дунай
Я не можу на твій берег переплить
2------------------------------------
А любов, як червона рута
Цвіте наче квітка в розмаю-
Я не можу тебе забути
А може, ще й досі кохаю.
А любов наче птах у серці
Побивається за тобою.
Закрита від світу у герці
Вмива біле личко сльозою.
Я хочу весь світ нахилити
Пестити наче пташку в руках.
А прийдеться без тебе жити
І бачити тебе, лиш у снах.
Ти моє щастя, рай на землі
бальзамовий лік від кохання.
Ти моє небо, сонце в імлі...
У моїм вікні - зірка рання.
Ти жар почуттів в буйно квіті,
Крила, що ведуть в зоряний світ.
Повінчало з тобою літо,-
Квітка кохання майовий цвіт.
Я подарую тобі квіти,
І простелю пелюстки до ніг.
Ти згадаєш серед зим - літо...
Наш рай , що покрив, цей білий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025
А треба жити на землі просто жити
Не для когось, а для себе у житті.
Кожним божим днем, і часом дорожити...
Любити життя - ці миті золоті.
А життя нам з небес, дав небесний Отець,-
Щоб працювали на землі, як пташка.
І благословив життєву путь у вінець,-
Щоб пройшли усе в житті, коли важко.
А треба жити і не опускати рук,
Коли прийде в наш дім біда і горе.
Слухати голос серця, зростати, як бук,
Пройти через терни життя і море.
А треба жити і вчитись просто жити,
Пройти через вітри, дощі і грози.
І все на цім світі треба пережити,
Не боятись заметіль зими, морозу.
А треба жити і вдихати у життя...
Будувати свій дім, свій рай на землі.
Радіти сонечку, що зійде в небеса...
Зрости як деревця великі, малі.
А треба жити, йти вперед крок за кроком,
Не згубитись як лист в осіннім тумані.
Життя б'є ударом, блискавичним током,
Штовхає наче шторм у океані.
А треба жити, вдихати у цвіт весни,
Зранку сонечку у вікні радіти.
Слухати, як шепочуть стрункі ясени,
На землі наче сонечко світити.
А треба жити, навчитись просто жити,
Коли людська гроза зламає крила.
Любити своїх ближніх, а не судити...
Молитись, щоб душа твоя ожила.
А треба жити, не втрачати надію
У вірі плекати на життя плани.
Минати стороною дикого змія
Молитвами загоювати рани.
А треба жити, і йти вперед до мети...
Відпочить, коли натомлені ноги.
На життєвім путі зазнаєш втрати ти...
А ти молись, і шукай мудрість Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2025
Коли мене на землі не стане
Ти не плач за мною і не журись.
Я відійду у інший світ рано...
Ти згадай моє ім'я... і Молись.
Коли покину я земне життя
Покриє мої сліди білий сніг.
Закрию очі...злечу в небеса
Залишу хату і рідний поріг.
Пропливу хмаркою над тобою
А дощиком на щоку упаду.
Зійду я сонечком під горою
Згорю жовтим листячком у саду.
Коли мене не стане на землі
То прийде журба, смуток , і печаль.
Коли побачиш в небі журавлі
То відчуєш в серці тривогу ,жаль.
Ти захочеш мій голос почути
Обняти мене до своїх грудей.
Коли за вікном вирує лютий
Я прийду тихо до безсонних ночей.
Загляну зіркою в твоє вікно
Поцілую тебе в чоло ніжно.
Ти побачиш миттєво , як в кіно
Полечу у вічність в зиму сніжну.
Нажаль усе на землі минає
Все цвіте і в'яне наче квітка.
Народиться людина ...вмирає,-
Лишає свій слід на божім світку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050412
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2025
Ти - не розпалюй війну словами,
І не пускай сірий дим у очі.
Пам'ятай , Господь суддя над нами,-
Бачить всіх, на кожному кроці.
Хочеш в цій грі - героєм бути,
Обскакать на білім коні усіх.
Налив в бокал вина - отрути
І на іншого спихаєш свій гріх.
А коли пішла коса на камінь
І йде між нами війна - зуб на зуб.
Господь благословить каже : "Амінь"
Скажи ,чи без Бога звалиш ти - дуб?...
Який проріс до землі глибоко
Розправив свої віти, аж до небес.
Він набирає води з потоку
Дає сил у життя, - тисячу чудес.
Я вірю правосуддя Бога ,-
Він твій задум у порух зітре.
Для добрих справ - світла дорога, -
А для війни - бумеранг поверне.
М.Чайківчанка.
2-------------------------
Ти не бійся зроби крок до неба
Розкажи Богу про свій біль тривогу
Він все бачить чує коли треба
Осяє у темряві тобі дорогу
Ти молись шукай між зір храм неба
І почуєш голос божий із небес
Молитва для душі лік - потреба
Бог в благодаті дасть тисячу чудес
Хто стукає у двері до Бога
Тому відкриє серед ночі свій дім
У молитві знімає тривогу
І через труднощі ти пройдеш із ним
Вір не втрачай надію у життя
Що завтра побачиш ти сонце в імлі
Господь - це храм пречисті небеса
Відчуєш його присутність на землі
А хто завдав серцю лити сльози
Той заплатить дорогу ціну за біль
Його поб'ють вітри градом грози
На його рану насіють їдку сіль
Жадний лукавий не спить ночами
Без дозволу йде у чужий двір у дім
Ріже кований ланцюг ножами
Нишпорить всюди по всіх кутках у нім
Скажи що шукаєш в чужій хаті?
Простягаєш руки на чуже майно
Перевертає верх дном пихатий
Радіє ніби випив хмільне вино
Лиходій краде що очі бачать
Зодягає тіло в речі дорогі
Та мій рід ніколи не пробачить!
Твій злочин і твої задуми лихі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2025
Гарний козак наче в полі червоний мак
Моргне бровою , милій дівчині дасть знак
Як клен берізку у себе закохає...
то дівоче серце вище хмар літає.
А коли заговорить він до дівчини
То душа розквітає , як цвіт калини.
Від цілунку у горах тане білий сніг
Наче ясне сонечко зійде край доріг.
А стрункий гарний козак у вишиванці
Притягує до себе ,як магніт в танці.
Моргне бровою , усміхнеться ласкаво
І за ним летить у світи горда пава.
В українця стан стрункий, чорнії брови
А серденько цвіте від його розмови.
Кучеряві кучері ,а очі сині -
Закохає,неспиться гарній дівчині.
В українця голос наче дзвін золотий
переливається,як струмочок дзвінкий.
А коли він пісню про любов співає ,-
То душа наче сад весни розквітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2025
Дивлюсь на небо на яснії зорі
А небо наче океан у просторі.
Там пливуть хмаринки наче кораблі
До них летять думи ,як пташки із землі.
Зорі , ви - як білі чайки у морі
Осяюєте, як маяк путь в просторі.
Запалили сяйвом яскраві вогні
І вказуєте людям дороги земні.
О зорі, ви наче квіти у полі
Даруєте блаженну мить у любові.
Сієте в буйні трави чисті роси
Князь місяченько розплітає вам коси.
А мій Ангел ,там на хмарці край неба
Молиться Богу за мене у потребі.
Співає і колише безсонні сни
Сіє зорі на щастя - зореквіт весни.
Дивлюсь на небо у зоряні очі
Вони відзеркалюють нам білі ночі.
Ловлю я красу звечора до ранку,-
Як танцює мило шардаш - ніч циганка.
А Осінь пише на кленовім листі
Розсипає на щастя зорі золоті.
Їй грає мінорно, так явір - скрипаль
Із душі проганяє осінню печаль.
О скрипалю "на біс" нам пісню заграй!
Хай музика дзвенить, як із гір водограй.
Веди лебедів кохання у осінь,-
Де цвітуть білі - білі айстри у росах.
Пісня про любов над світом лунає
З синіх гір встає сонце - ранок світає.
Розсипа жменями зорі на щастя
Цвітуть квіти у росі наче причастя..
Вдихаю в їх запах п'янкий аромат
Небо нахиляє сонце у сто карат.
Цвітуть квіти - сонячний рай на землі
У рідний край несуть на крилах журавлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2025
Дивлюсь на осінь у нічне вікно ,-
як сідає сонце низенько.
Дякую Богу ,що мені дано -
Відчуть твою красу серденька.
Стрічаю я осінь - надвечір'я...
А край неба осінній вечір.
Летить жовте листя на подвір'я
А журавлі в краї далечі.
О Осене,птахо сизокрила !...
Не спіши в листопад - почекай!
Ти наш літній сад озолотила
Прошу, зігрій сонцем з небокрай!.
Я самотня без пари лебідка
Неспиться, так мені ночами.
Згораю без тепла наче квітка
Наче зірка під небесами.
Осене намалюй казкові сни,
Хай голубіє день - край неба!...
Я відчую ясне сонце весни
І злечу на крилах до тебе.
А небо наче синій океан
Там втоплю свою печаль, журбу.
Обійма холодом сивий туман
Нема того, кого я люблю.
О осене, птахо сизокрила!...
Поверни мене в літо назад.
Там щебече пісні пташка мила
Малює нам казку - зорепад.
Осене ,прожени чорні хмари
Хай цвітуть, ще квіти любові!
В твоїх долонях горять стожари
Ведуть до зір ночі бузкові.
2----------
Осінь засріблила моє волосся
біленьким снігом мої скроні.
Не все омріяне в житті збулося...
В'яне квітка в моїй долоні.
Сніги покрили білі хризантеми
Засніжили сліди до саду.
Схиляють їм голову стрункі клени..
Вкривають листям листопаду.
О ,Осене ти не плач, і не ридай !
Не рань мою душу дощами.
До ніг листя пожовкле не розсипай
Зігрій сонцем під небесами.
О осене ,панно золоволоса!...
Не відлітай в осінній туман.
Стою , як сирота у травах боса...
Від сліз хвиля несе в океан.
Йду я у золоту осінь - листопад
Вже важка хода під ногами.
Знаю ,що літо не поверну назад
І тих ,хто зігрівав словами.
А тих кого любила, вже немає
Злетіли у даль, як журавлі.
Жовте листячко з дерев облітає...
Я в'яну без тепла на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
Повінчав нашу любов Всевишній Бог
Встелив квіти кохання до ніг.
Щоб зустріти золоту осінь удвох
А в Листопад перший білий сніг.
Приспів:
О осене , панно золотокоса!
Подаруй нам шматочок щастя.
Хай цвітуть ,ще квіти троянди в росах
Зігріє нас - сонечко зрання.
Ти моє щастячко і моя радість,
Поруч із тобою щасливий.
Ти надійний берег, і тиха старість,-
Не боюсь заметіль і зливи.
Любов наче крихкий прозорий кришталь
Казковий сон - одна тільки мить.
В бокал щастя налито - радість ,печаль
Від гріз можна на друзки розбить.
Ти - моє сонечко, моя жадана
Твій цілунок - весна у маю.
А моєму серцю завжди бажана
Ти моя жінка , яку кохаю.
Грає на струнах яворова скрипка
Кружляє в танці лист тополі.
Де закохані ,там щасливі личка
Єднають серця в любові.
О красуне ладо - мила Царице!
Ловлю твій погляд ніжних очей.
Ти мого сердця яскрава зірниця
Фея із казки - поміж алей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
Я не знаю , коли у який час
Покличе мене Отець до себе.
Тут залишу я свій слід поміж вас
На землі - пречисте сьоме небо.
Полечу я голубкою у даль
Загублюсь у осіннім тумані.
А дощем виплачу свій біль і жаль
Краплею сльози у океані.
Я проста жінка , смертна людина
Із глини зліпив мене сам Господь.
Він мій батько, я його дитина
Душа в небо, а землі - моя плоть.
Я шукала усе життя Бога
Крізь бурі,і вітри до нього йшла.
Щоб з душі прогнав біду,тривогу,-
Як дерево - життя увись росла.
Я не монашка, я просто жінка, -
Як вміла, так жила на цій землі.
Молилась Богу на білім світку,-
Щоб бачити сонечко у імлі.
Я не пророк, що бачить світ божий
І що після нас буде не знаю.
Хто народивсь ,той вмирає кожний
Прийдуть інші люди в земнім раю.
Впаде сніг, замете наші сліди
З часом все в'яне - йде у небуття.
А прийде весна зацвітуть сади
Воскресне цвіт - знову нове життя .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2025
Проси в Господа благословення
Коли йдеш у далеку путь.
Із новим днем дасть сил,і натхнення
Не страшна втома, зимова лють.
Проси в Отця ласк у благодаті,
Щоб в праці відчути радість.
Ти був господарем в своїй хаті
Не боявсь грози на старість.
Проси в Бога щиро у молитві
Усяких скарб на цій землі.
Ти здобудеш все в життєвій битві
Вір,і все воздасться тобі.
Проси Всевишнього миру, добра,-
Щоб навесні сади цвіли.
Зійшло сонце на березі Дніпра
Діточки щасливі росли.
Проси в Бога сонечка для усіх
У каятті щиро молись.
Він простить тобі усякий твій гріх
І не марнуй свій час - трудись.
Проси у небес кращої долі
Зцілення для своєї душі.
Щоб зростав ти у божій любові
Дав руку коли на межі.
Проси в Бога милості для душі
Читай псалми коли важко.
Хай засяє сонечком у вірші!...
Співай йому наче пташка.
Проси у Бога благословення
коли йдеш у далеку путь.
Перехрестись - назви його ймення
Пізнаєш Бога - життя суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2025
Намалюю тобі зоряну ніч
А на долоні землі - райський сад.
Запалю свято із тисячу свіч
Зацілую уста у зорепад.
Під музику зоряних октав
Падають зорі в трави духмяні.
Ніч ,як білий день поміж заграв
Дарує блаженну мить в коханні.
З тобою я полечу до зірок
На планету щастя вище хмари.
Нап'юсь любові водиці ковток
Із джерела,де горять стожари.
Поведу у казку до синіх гір
Там,де цвіте у житах маків цвіт.
Назбираю квіток із ніжних лір
Встелю до твоїх ніг, цей ясен світ.
Обійму тебе ніжно до себе
І зацілую солодкі уста.
Насію море квітів для тебе,-
Щоб купались у щасті - ти і я.
Під музику зоряних октав
Затанцюємо вальс із тобою.
Крила виростуть , як в білих пав
Повінчаємо серця любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2025
Скажи ,де від щастя ключі знайти?,-...
Щоб стати Володарем твого серця.
Спати у снах на плечі до весни
Пити любов ,як воду із джерельця.
Без тебе у сірім кольорі світ
Наче свіча у самоті згораю.
Не злітаю до ясних зір в політ
Думаю про тебе люблю, кохаю.
Усі прагнемо щастя ,любові
І вірного друга у житті знайти.
Відчути ніжність, радість у слові
Щасливим удвох - в золоту осінь йти.
А вчорашній день не повернути
А почуття , як обірвана струна.
Не можна нашу весну вернути
Нагадує про тебе мінорна струна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025
Ти - усміхнись для настрою душі
Поглянь у небо синє -синє.
Хай твою печаль ,сум змиють дощі!...
Душа радіє кожній днині.
Летять роки ,як з дерев листя
Життя сиплеться наче пісок.
Падає падолист на обійстя
До зими залишилось, лиш крок.
О будь , щаслива ,моя кохана !...
Гори життям наче явори!...
Хай закружляє осінь багряна!
Дарує яскраві кольори!...
Зодягнув у блаженство листопад
Жовтень сказав : прощай ,прощавай!
Вгощає дарами осінній сад
Зігріва, як сонце з небокрай.
Злетіли у чужий край журавлі
Осінь мережить павутинку.
Сіє на щастя дощику землі
на грибний рай роси краплинку.
Осене,панно золотокоса!...
Ти вдягла корону золоту.
Вплела троянду у свої коси
Наче королева на балу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025