Так рано покидають світ поети,
Щоби піти в країну своїх мрій,
До ангелів співаючих сонети,
Де небо розливає з чаш напій.
Поперед вас, крокує правди слово,
До вічності проорює шляхи.
Й дощем спадає світанковим,
І в день, і в ніч, що рік і на віки.
Землі не вистачає сил тяжіння,
Аби напір ваш втримати думок.
Можливо час спиняється служіння,
Коли туман, спадає у струмок.
Чому так рано ви, йдете, поети?
Хоч жито проросло із ваших слів,
Та вогнищем обвуглені куплети
Не всі ще душі очистили від злив.
Тож підхоплю ваш пил і я, поети,
На житній ниві свій залишу слід.
Читати ангелам піду сонети
І я, як скаже Бог: «Дозрів твій плід!»
07.01.2017 р.
06 січня народився Василь Стус.
06.01.2017 р. покинула земний світ поетеса Світлана Костюк.
Вічна їм память.
Самовіддано і майстерно! Тож підхоплю ваш пил і я, поети,
На житній ниві свій залишу слід.
Читати ангелам піду сонети
І я, як скаже Бог: «Дозрів твій плід!»
Прекрасний вірш-присвята. Зачіпає за душу. Слово - вічна сила, яка буде жити у віках, і завжди нагадувати про тих, хто дійсно вмів з його допомогою творити вічне.
Тож підхоплю ваш пил і я, поети,
На житній ниві свій залишу слід.
Читати ангелам піду сонети
І я, як скаже Бог: «Дозрів твій плід!» Дуже гарний вірш.Світла пам'ять тим поетам,що пішли...
Не всі ще душі Ви очистили від злив.
