Відчути тебе біля себе
Було чимось неземним
Я забула що бувають такі миті
Коли втрачаєш себе ти
Я забула призабула
Це тремтіння і цей біль
А тепер він велетень, мій біль
Повністю , вся – для тебе
Твоя
Тривожно, аж душно
Попрошу – піди
Тихо до смертельної тиші
Для мене твій сон
Єдині обійми, душі в унісон
Я відпустила без бою і криків
Бо так тобі треба, потреба така
Нічого ніжнішого від тієї миті
Не буде, нема й не було
Так тягне до тебе
Сама не своя
Без опору здалась
Без вороття
Не я це придумала
Не я це бажала
Це голос життя
Це поклик долі
Як не вірити йому
Як не здатися
Коли тіло аж лине
А душа – вже там
Вже з тобою
В полоні краси
Вона пішла без мого відома і волі
Ти хоча б помітив її вдома
Ти хоча б відчув трепіт в тривозі
Її тепло в ліжку
Ох як же ти далеко від мене
І краще це б було у відстані
