переспівалось
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561801http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561874
Дякую за натхнення Любові Ігнатовій та Оленці Зеленій
І мої неслухняні … такі невловимі рими…
То на гойдалках снів розпускають, мов коси, сміх…
Перемазані в сажу, вигулькують весело з диму
і пірнають із чубом у сірий ніздратий сніг.
То блукають між літер, ховаючи погляд у комір,
ніби сонячні зайчики, труться спиною в шибки
і стрибають зі стріхи на стріху від мене невтомно,
підставляючи сонцю свої не засмаглі боки.
То весняним дощем зашкребуть у дубові двері
недоречно. Невчасно. Прямісінько серед зими.
То немов віхола у спекотний полу́день червня
тополиним сніжком прилетять до моєї руки.
Невимовно радію, коли на гостину до мене
повертаються сміх і весняні дощі серед зим.
Прилітайте частіше, чекаю на вас натхненно.
На моїх неслухняних, таких невловимих рим.