Я і мій синочок
Ми дорослішали вдвох-
Я і мій синочок.
Мій маленький центр землі,
Недоспані ночі.
Вчила я його ходить,
Їсти, говорити.
Він мене учив терпіть,
Віддано любити.
Разом дмухали крізь сльози
На збите колінце.
Разом вранці зустрічали
Сонячні промінця.
Разом у садочок йшли
На роботу, в школу.
Разом плавати учились,
Грати у футбола.
Вихідні, відпустки,
Свято, іменини
Скрізь в дитини була мама.
У мами дитина.
І коли недобрі люди
Донесли дитяті,
Що у нього тільки мама,
А немає тата,
Воно плакало просилось
- Мама, дорогенька,
Хочу бути, як всі діти…
- Почекай, маленький!
Он в Андрія, твого друга,
Тато безробітний.
На весь світ він зло тримає.
Винні жінка й діти.
А в Сергійка сусідського
Татко випиває.
Часто лається на маму,
З хати виганяє.
В нас з тобою тихо, мирно,
Чистенько у хаті.
- Ні, хитає головою,
У нас нема тата.
Поцілунками на щічках
Висушила слізки.
Віднесла малечу в ліжко,
Посиділа трішки.
Тай пірнула у подушку
Біду виливати.
Нема тата у дитини,
А де його взяти?
Скільки крутяться навколо,
Заміж пропонують.
Зізнаються у коханні.
Дитя ігнорують.
Тай в самої у душі
Теж нема спокою.
Серце тягнеться до того,
Що живе з другою.
Цілу ніч себе жаліла.
Поки засіріло.
Піднялася. Посміхнулась.
Сина розбудила.
Все в нас буде. Час злетить,
Як жовтий листочок.
Тай пішли у світ широкий
Я і мій синочок.
Дякую за емоції. 