Знову покричу душею. Про відмінності.
Раніше я дуже багато думала про те, як сміють люди не тримати своє слово. І в серйозних речах, і в дрібницях. До тих пір, поки одна жінка не сказала мені фразу. Та фраза поміняла багато в тому, як я бачу світ навколо.
"Якби всі були однакові, було б нецікаво жити".
Скільки задоволення можна отримати, якщо просто спробувати почути іншу людину і прийняти її. Знаєш, читачу, мені цікаво, коли мені розказують про влаштування ядерного реактора. Хоча я ніколи раніше про це не думала. Мені цікаво, коли незнайома дівчина випадково вирішила розповісти про дивний романтичний збіг у стосунках. Хоча я ніколи раніше її не бачила і, певно, вже і не побачу. Мені цікаво, коли хлопці розказують про бійки. Хоча я ніколи такого не розуміла і навряд зрозумію.
Бажання приймати відкриває двері світу і людської душі. Щире і непідробне. І отак стає цікаво жити.
