У мами
Ще весніє коло хати
Татом давно
Посаджений горіх.
Аж сяє весь
І любить зустрічати,
Коли у двір хтось
Поверта з доріг.
Він, як і Ненька,
Бачить все і знає,
Що діти в серці
І в душі несуть.
Привітно руки-віти
Простягає,
Ніби до себе
Хоче пригорнуть.
Сумує щиро -
Хто в біді, чи в горі,
А радість -
Листям затріпоче
враз...
А вечорами
Все розкаже зорям,
Що бачив вдень,
А потім і про нас:
І хто прийшов,
І як раділа Мати.
Скільки було гостинців
І яких...
Від нього
Аж ніяк не приховати
Думок таємних
І невинний гріх.
А прийде осінь, -
Він - одна щедрота:
Наструшує горіхів -
Не злічить...
На кучері
Упала позолота,
Любов'ю
Кожна гілочка дзвенить.
Широкий світ,
Та де б ми не бували,
Радість і смуток
В нас один на всіх:
Сад і хатина,
І старенька Мати,
І Татом ще
Посаджений горіх.
