Чи є на світі, хоч людина
щоб процвітала мов перлина?
Чи є у світі десь така дитина,
яка б не споживала ті ядила?
Чи є у цій країні вольна сила,
яка б в цей час нас удівила?
Мабуть, не треба в Україні
ждать тепер такого дива!
Сварки і чвари матір-природа породила,
що хоч бери собі красила
і намалюй своїй Вкраїні крила…
А десь в далі стоїть могила -
матір дитя своє убила.
Названіє «Аборт» - страшне те дільце,
а в домовині лежить невинне тільце.
Та ви скажіть чому панує
в наший час таке свавільство,
безладдя й безпредільство?
Чому, чому немає мира?
Чому ви всі шукаєте собі кумира?
Раніш козаччина ножі гострила,
за Батьківщину й мертвого збудила б!
Чому тепер же жизнь вас так змінила,
і пам’ять про минуле немов спалилась -
нечиста сила на землі у нас з’явилась…
Раніше матінка за нас молилась,
але тепер все ізмінилось.
Мать там кричить:
«Щоб ти під землю провалилась»
О Україно, матінко моя єдина!
Навіщо злу ти підкорилась?́́́
