Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Яковенко Тетяна Василівна: ПАМ"ЯТІ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Яковенко Тетяна Василівна, 04.08.2013 - 17:30
Валю, там така історія у Архангороді, тобто нинішньому Новоархангельську, де стояла хата Євгена Маланюка... Його садиба зразу біля мосту через Синюху була. Шмат землі обрізали під ярмарок. А там, де хата була, збереглася лише груша з часів поета. В побудованій на місці поетової хати іншій хаті - живе якийсь дивакуватий дядько, якому вкрай не подобаються туристи, шанувальники поета. Він боїться, щоб у нього не відібрали хати під музей. І на всіх відвідувачів накидається з обуренням. То ж ми бачили тільки грушу. Здалеку. А верби, певно, чи не ті ж самі, бо страшенно старі... і Синюха така ж синя... В містечку стоїть гарний пам"ятник поетові. А у школі є дуже гарний музей Євгена Маланюка. І дуже милі учителі і дітки... Якщо їхати автобусом через Умань на Кіровоград - просто неможливо не впізнати Синюху і ті верби... Реальне дежавю. Наче уже сто раз це бачив у снах...
GreViZ, 04.08.2013 - 16:08
З почуттям вдячності прочитав Ваш просякнутий болем вірш, в якому Ви згадуєте поета патріота
Валя Савелюк, 04.08.2013 - 14:19
прекрасно і прекрасно - написано і описано... тонко і настільки ж щиро-правдиво відчуто і сказано, як правдива та "...груша край чужих воріт, І хмелю стебла в’юнко-пелехаті Ворини плоту обвили старі... " - буду Вас закохано читати...))) |
|
|