Шумлять гаї на Україні,
Співає молодість в гаях,
А я лечу до Батьківщини,
Через моря, неначе птах.
Дірови в нас шумлять могутні,
Співають краще солов'ї.
Яка ж ти гарна, Україно!
Немає краще на землі.
Прийду до батьківського дому,
Нап'юся там джерельної води
І припаду до рідного порогу,
Залишусь в Україні назавжди.
А навкруги все рідне і знайоме,
Душа радіє, серденько щемить,
А на чужині - у чужій країні,
На світі не хотілось мені жить.
Цвітуть каштани білим цвітом,
Вийшли батьки із хати на поріг,
Зустріли мене рідні з хлібом,
Батьки мої, я жити там не зміг.
"О сину, рідний мій, ти прехороший,
Я ж так чекала твого вороття,
Хоч і багато є у тебе грошей
Я ж говорила, що не буде там життя".
Цвітуть каштани в рідній Україні,
Шумлять діброви краще і гаї,
Душа моя вела мене в дорогу,
До Батьківщини рідної землі.
