Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: горлиця: Липа -проза - ВІРШ

logo
горлиця: Липа  -проза - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Липа -проза

Росла вона при дорозі, і завжди привітно кивала нам своїми гілками. Добрий день, липо, як тобі тут, не самотньо? Здавалося, вона усміхалася до нас у відповідь і тоді якось радісно робилося на душі. 
Не знаю коли вона була молоденьким деревцем. Згадую її , розлогу, високу , пахучу деревину. Не раз і не два, ставала вона сховищем від дощу чи надмірно горячого сонця. ЇЇ густе листя творило гарний затишок і ми з товаришками часто сідали під цей зелений дашок, і вели довгі розмови про усяку всячину.
Бувало набігаємося по запашних полях, назбираємо квітів- ромашок, волошок, маку , сядемо в кружок під липою і плетемо вінки . А тоді заквітчаємо свої голови і гайда назад у село. Літом, ми часто відвідували нашу липу, бо там недалечко від неї на вигоні, пастушки пасли худому і ми дуже любили сходитися та співати пісень. Не знаю, як би ще довго вона була нашим пристановищем, нашою вірною подругою. Одного дня, через наше село перейшов буревій. Сила вітру зривала дахи, вода лилася з неба , ніби хтось поперевертав відра, дороги перетворилися в річки. Коли трохи вщухло , ми, підлітки , побігли на наш вигон. Коли підходили ближче, ми вже мали передчуття, що не застанемо нашої липи. Так воно і було. ЇЇ вивернуло з корінням і вона лежала, розпроставши в останнє, свої запашні гілки.
На листочках сріблилися краплинки дощу. Липа плакала. Було так боляче, що і ми мимоволі залилися слізьми. Прощай наша дорога подруго. Вже ніколи не сядемо під твоє розкішне гілля, не почуємо як бренять бджоли п'ючи нектар твого цвіту, не ліпитимемо собі "носики". В журбі, поверталися  до свого села. 
В скорому часі наша родина та і багато інших родин, змушені були покинути село. Може липа відчувала ,що не почує більше нашого сміху, ані ласкавих слів до себе. Може вона навмисно  підставила себе під ці сильні вітри і хотіла вмерти, ще перед тим, як покинемо її.  Дерева, як і люди, відчувають ласку до себе. Не стало нас в селі, не стало і нашої розлогої  липи! Мені ще й досі причувається липовий шум, ніби прощання- я ніколи не забуду тебе!  



ID:  419347
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 18.04.2013 17:33:38
© дата внесення змiн: 18.04.2013 17:33:38
автор: горлиця

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Oleg Kolibaba
Прочитаний усіма відвідувачами (439)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Oleg Kolibaba, 19.04.2013 - 15:29
Чудовий твір! Сподобалось багатством "епітетним". Дуже гарна вийшла повість, з В Е Л И К И М змістом! Я беру її в обране через слова: "...хотіла вмерти, ще перед тим, як покинемо її...", а також що Ви чудово відобразили цю дійсність на прикладі дерева!!!
 
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогий Олеже! Ви, як ніхто інший, розумієте мої думки! Сердечно дякую! 16 16 16 16
 
Відочка Вансель, 18.04.2013 - 22:09
Наталочко,просто ти молодець.В тебе виходить зачепити до сліз.Коли читаєш такі твори-то вимальовується портрет людини в голові.Я давно хотіла тобі написати.Все забувала.Згадала,бо прочитала коментар Любочки...Цьом...
 
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, сонечко! Ти моя втіха! 16 16 16 16 16 16
 
Любов Ігнатова, 18.04.2013 - 20:39
до сліз... Гарно!
 
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любочка, серденько! Дуже дякую за розуміння! heart
 
Віталій Назарук, 18.04.2013 - 17:52
Липовий шум - шум бджіл і мух, а запах неземний... 16 16 16 give_rose give_rose give_rose
 
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так точно, Віталіє! Не заміниме блаженство! osen2 flo26
 
похардкору, 18.04.2013 - 17:39
Гарно написано. Дякую, прочитав із задоволенням.
 
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую за відвідини та теплий коментар! friends 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
moden - We
Обрати твори за період: