Ми ходимо колами
Чи колимось шпилями
Частіш половинами
Та деколи й цілими
Шляхами й стежинами
Венами й судинами
Живемо ми за шторами
Здоровими та хворими
Умілими та кволими
Та сонця світло хвилями
Чи темрява зусиллями
Торкає наші килими
Чужими німими законами
Ховаючись мов птахи в комини
Себе забували ми
А потім ми знов виплигнем
З ліпнини невдач та проблем
І замість стояти на місці – в майбутнє підем