Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: gala.vita: Чекаючи весни - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, да психоделика... заметили, почувствлвали, рада!
Салтан Николай, 23.11.2012 - 01:32
...дуже чуттєво ...реалістичне відчуття переданих відчуттів та почуттів ....
Салтан Николай, 23.11.2012 - 01:32
...дуже чуттєво ...реалістичне відчуття переданих відчуттів та почуттів ....
Валя Савелюк, 22.11.2012 - 10:12
Віточко, тужливі дзвони в моєму заребер"ї - то мої приватні асоціації - в жодному разі не зважайте на реакції інших, бо, непомітно, але інші (як от в даному випадку я... на жаль...) своїми реакціями ніби намагаються (може не свідомо) керувати(ніби)... чи впливати у якомусь напрямку - на творчий процес поета... це дуже шкідливий вплив... домовимося - про взаємну свободу і волю: у творчості і у реакціях, сприйнятті... щось нез"ясоване увійшло в резонанс з чимось підсвідомим... це свідчить про силу впливу Вашого слова і видінь, бачень і т.д. і про моє сприйняття... це - гарне свідчення, якщо навіть когось "потягнуло" у ліс... завжди корисно з лісом привітатися... все ОК?.. побачимося після походів наших - я лісом живим, Ви - рукотворним...
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так! я теж за свободу ассоціацій, реакцій і марень! ОК!
Валя Савелюк, 22.11.2012 - 09:35
н-да... Далі......Цей світ мене творив, Творив, А потім здичавів, Байдужістю поріс… Без дощів.......... Чекають дні. Чекають ночі перехилити світ, Аби побачити в монокль, Невидимий, але присутній слід, Того, що не було… Мідь жевріє при світлі вікон, Рахує камінці, Бруківкою мандрує листопад , згадає що колись…......... ні, бо так увесь вірш "продублюю" у коментареві своєму... у мене, на рівні серця, у глибокому підребер"ї, затужили дзвони церковні... дуже схожі на поминальні... навіть більше того... іду в ліс... gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну от... дзвони... яж нехотіла, як тепер? мені тепер в ліс теж іти, ні вийду в місто, "подихаю свіжим повітрям"... о, там якраз сонце вийшло, піду, забудусь Сонцем!!!( це я у вікно визирнула)
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук!Приємно,Валю, що вдалось передати це звучання чекання, бо дійсно так, чекаю, що дасть день наступний, зима, якою будуть дні, що несе кожен наступний день і чи змінюсь, переродюсь я зі зміною року... таке...
Н-А-Д-І-Я, 22.11.2012 - 09:12
Що сталося, Сонечко? Я звикла читати у тебе вірші, сповнені Любові, як повноводні річки...теплими почуттями, сонячними надіями...Хай все буде добре!! gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
осінь сталась. люблю і нелюблю її. а так все як і було..Дякую, що поцікавилась, відгукнулась! Звісно, все буде добре!Наснаги тобі і тепла, Надюшка!!! |
|
|