Летять крізь пам'ять - спогадів птахи,
Марніє час під пострілами ночі,
Уклались спати(у стіжки,міхи?)
Уривки фраз буденні і пророчі.
Флегматик день розклав усе,як є,
В архіви,каталоги,на полиці,
А ніч,мов меланхолія,снує,
Й під давньою іконою не спиться.
Слова,як листя,тихо шелестять
По Біблії проходять віртуально,
(Петра за ніж,за зраду покарать?)
Молитвою реально нереально.
З-за рамки ночі півень проспіва,
І тричі розітне повітря саду,
Вкладайся спати,пам`яте жива,
Сховавши біль в тремкий огонь лампади.