Мені так важко погляд відвести
Від медальйона твого чудо-злату.
Між дивних гір вмістила його ти,
А шпилі аж крутіші Арарату.
Були ті сходження тривалі в шпиль,
Обох долали десять альпіністів,
Філолог підкорити важкість миль
Їм допоміг в табу й догматів місті.
«Ой», переводять альпіністи дух,
Втомились горами вони бродити,
Та й лідер твердо каже: «Вниз іду».
Рівнина чиста, мов із бронзи лита.
Підемо ще на південь, у теплі,
Бо певен, легше там. У грот каньйону!
По вогких стінах в сутінковій млі,
В саме осердя жінки диво-трону.
26.08. 23.34.
Хотілося б зашарітись, вималювавши те,що сховане за образами... Та гра тих образів просто вражає! Їз колоритність, несподіваність - захоплює... Альпіністи, філолог...
Браво! І то вже вкотре!
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та нащо тут шарітись? Ти краще посміхнись щиро дякую!
Сильний у Вас вийшов образ філолога мені, як філологу, цікаво читати таку поезію. Крім того вірш має, як на мене, еротичний підтекст, про підкорення жінки
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут філолог - у значенні мови (аргументів) та буквально - язик. і підтекст тоненький. можливо, не всі одразу розгледять його. ДЯКУЮ
Та гра тих образів просто вражає! Їз колоритність, несподіваність - захоплює... Альпіністи, філолог...
дякую 
