Життя присвячене тобі
це тобі пісні
що ж доброго зробиш для мене ти
як вчиниш ти
я друг твій - сором
вогонь в серці вже погас
вириті могили вже для нас
та ні - ми живі
той хто в двері стукає постійно
їх йому відчинять
та для мене зачинила їх ти
це кінець вже впали мости
я не хочу я не можу
я не здамся без причини
я бачу сни
я бачу віщі сни
Ви не мучайте мене
нечесними словами
залишу себе повністю
вам на двох
вибачаюсь за принесені рани
я змок під дощем до кісток
чужі пристрасті мені ненависні
залишу їх усіх
шкода що не вберіг
твоїх рук твоїх ніг
я забув вже все та всіх
Я у печерах глибоких
ніколи сонця не бачу
надію втрачу останню
життя нічого не значить
я буду бігти полями
я буду бігти стежками
я впаду навколішки
щоб далі повзти до безтями
я бажаю відчути
дотик твій на своєму тілі
плями чорні плями білі
моє небо у ванілі
зорі небо хмари вітер
дощ - життя мого ви діти
соромно - за сонцем дбаю
соромно - в сонце стріляю
Ви не мучайте мене
нечесними словами
залишу себе повністю
вам на двох
вибачаюсь за принесені рани
я змок під дощем до кісток
чужі пристрасті мені ненависні
залишу їх усіх
шкода що не вберіг
твоїх рук твоїх ніг
я забув вже все та всіх
Голод
навколо голод
я чую шепіт
по вустах моїх пронісся він - собачий холод
я віддаю все що маю
страх залишаю в коверті
жити щоб потім померти
Що чекати від тебе - твої очі сумні
я можливо не такий
як ти мене бачила в своєму сні
за вікном надворі
земля ділиться навпіл
вона просить наших тіл - ви хворі
лиш в памяті лишився слід
та серце вже як лід
я люблю як ти танцюєш в сукні чорній повесні
порохом пахне майбутнє
повстання в серцях присутнє
тяга до правди відсутня
зблід...
Ви не мучайте мене
нечесними словами
залишу себе повністю
вам на двох
вибачаюсь за принесені рани
я змок під дощем до кісток
чужі пристрасті мені ненависні
залишу їх усіх
шкода що не вберіг
твоїх рук твоїх ніг
присяги...
