Навколо одні клуби, голосні прогулянки, алкоголь і наркотики. І тобі ніби весело, цікаво, здається, що спати 3 годинки в добу з потрібних 8 - це уже режим. А червоні очі, розколюється голова з ранку - це привичний стан. В голові у всіх нас думки "у нас одне життя, потрібно прожити його гідно". Тут і виникає запитання - де та сама грань гідності? В цих клубах, повних дівчат легкої поведінки і наркоманів, чи в горілці, яка просто вбиває наш мозок? Дуже сумно, що у наш час досить мало людей, які справді розуміють всю глибину цієї проблеми. Як погано, що в даний час, впливовість людини на іншу визначається в тому, як за часто вона відвідує нічні клуби, бари. А коли людина ні разу не була в свої тільки 16 років у нічному клубі – це вже не престижно. Та чому? Невже престижно кожного дня убивати свої внутрішні органи безліччю кількості алкогольних напоїв? Невже престижно, коли на вулиці опівночі гуляють хлопці і дівчата, які ще навіть не досягли 18 років, в стані алкогольного сп’яніння. Коли дівчата у свої 15-16 років, вже не можуть похвалитися тим, що вони ще «дівчата».
Гідно - це старатися, щоб серце мами билося як можна довше. Гідно – це добитися того, про що твої вороги говорять "не доб’єшся". Гідно - це поцілувати людину перший раз в 16, і поцілувати її ж останній раз в 90. Ось це гідно, а ці статуси і молодіжні «понти» - дурість, і підлітковий максималізм.
Зроби так, щоб про тебе пам’ятали не в 40, стоячи біля твоєї могили. А сидячи в 80 в кругу своєї сім’ї. Цінуй тих друзів, які дзвонять тобі не з пропозицією "підемо вип’ємо?", а тих, які прибіжать в 3-ій годині ночі, якщо тобі погано. Цінуй батьків, вони дали тобі життя. Цінуй людину, яка тебе кохає - вона не зрадить. Цінуй обійми коханої людини - вони не дадуть тобі впасти.
