Тобі не раз казали, що ти можеш
Та й ти один чудово знаєш, що робить
Тобой завжди керують, хто тут допоможе
Тобі ніколи не дають знайти цю мить
Ось ранок, сонце, небо й свіжий вітер
А ти сидиш із замученим чолом
Тобі здається, що навколо досі темно
І ти нікого не побачиш за вікном
А ти, навпроти, завжди світлий
Тобі здається,що краще на землі
Не може існувати більше миті
І ти із них тут більш за все живий
А той, що зліва, він же справжній геній
Або ж ,можливо, він тільки мислить так
Він в зошиті своїм малює справжні дива
І ти не зможеш не помітити цей знак
А ось і ще один прийшов до нас, навіщо?
Тому що саме він нам зможе це знайти
Тому що він лише нам тут шукає кошти
І це не гроші, це твої думки
А той, що поряд з ним, то ідеал
Він для принцеси з неба б зірку притягнув
Він б їй своє життя подарував
Але поки його не помічають тут
А також не забудьмо про цього,що з крилами
Що вище неба,завжди угорі
На противагу на землі стоїть йому похилено
Для нього не важливо, те що там десь в далині
Ось впевнений в собі, він знає, що все може
І зробить правильно, і все своє життя
Він думає, що всесвіт весь для нього лише створений
І це його позиція, про це не забуваю я
А за його плечима ти стоїш похнюпливо
Так саме ти, хто боязкий такий
Мені здається, що не для цього світу тебе створено
Твоє майбутнє,як птахи ті восени
І всі ці люди, всі живуть в твоїй особі
Вони всі поряд, але для кожного своє
А що ж до мене? То я бачу зорі
Але, нажаль, я й помічаю все земне
*23 вересня 2009*
ID:
322575
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 17.03.2012 00:55:01
© дата внесення змiн: 17.03.2012 00:55:01
автор: Сергій Кузьмін
Вкажіть причину вашої скарги
|
