Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ПРИТЧА ПРО КНИГИ Й КОВБАСУ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дарую: Н А Й П Е Р Ш И Й ПАРУБОК Тепер Микола на кутку – найперший парубок. Хоч не "крутий", та не "лопух". Трудяга в зародку. Вже давнелезно збудував добряче дворище. Хоча доводиться йому самому пораться. Він часто їздив до Москви, до дядька знатного. Міг там у органах служить хохлом по блату він. Зате давно б добрячу мав державну пенсію. А так – працює на "путях" по трьох професіях. – Ото коли ще був Союз – пожирувалося. Тепер такого не везуть – усе урвалося. …Якось зсадили на перон "удризг" письменника – Вгощав мене він коньяком, немов племенника. Вокзальний міліціонер забіг до вічності, коли заїжджий показав своє посвідчення. Фамилія на "ов" була. Тепер не віриться. А образ – наче Юліан, що батько Штірліца. Га-плик – ро-оз’їхався Союз! Хоч є ще пенсія. Для себе всі не дураки-и! Все грають в сесії! Вже не такі товарняки, щоб отоваритись. Одні торбешники… Кажу, ну що ви сваритесь?! …Оце недавно переспав із молодицею, так нахвалялась лікувать жаргон і дикцію. Еге ж, не можна на віку родитись заново. Таке. Хоч дід, та на кутку – найперший парубок. Дарма, що зроду не було дітей в документах. Всього траплялось на віку... Не сердься, кумонько! А про любов не заливай! Де хочу – спатиму. Усе, що зможу, й задарма ремонтуватиму. Вже не подамся на Москву, у соплеменники. Усе, що зможу, обійму. Подай вареники. Смачна вечеря... Вже й кума до кума горнеться. Що не кажіть, а козаки не переводяться! Олександр Печора (Ромоданець) Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячний своєму ромоданівському прототипові за навіяний сюжет. Є й другий однокласник (теж Микола) - так цей куди забавніший!.. Днями виставлю один з віршів про нього - "Найперший парубок". *ИРЕНА*, 04.03.2012 - 17:22
Неперевершено і по-земному зворушуюче! На жаль, на життєвих терезах ковбаса має більшу вагу, цінність і попит, ніж книги. Шановний, Ви - віртуоз слова! Захоплююсь! Дивуюсь! Підтримую! Хай не лишає Вас натхнення!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нехай і Вас не оминаєнатхнення істинне. В. Рильський, 25.02.2012 - 10:26
Пісна ця ковбаса,що на базарі,Мені не до душі-миліше сало. Як вудили колись ми з дідом впарі, У бочці ковбасу,мені згадалось. Під самогонки чарочку вже за столом, Уся родина їла зі смаком. Різдвяний аромат стояв в повітрі над селом, Цієї ковбаси і шинки із бочком. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви знов про ковбасу,а я ж про книги... ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 21.02.2012 - 10:23
ЗА ВІРШ ЗВИЧАЙНО СТАВЛЮ ВАМ МІЦНІ П‘ЯТІРКИ, А ЗАМІСТЬ КОВБАСИ ДАРУЮ ЗІРКИ
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дарували мені на сцені й ковбасу. А я передаровував до столу виконавцям наших пісень. Щойно вшановували Володимира Малика та нових лауреатів премії його світлого імені. Серед них - Василь Васильович Яременко (Київ) та Микола Іванович Степаненко (Полтава). Привіт Вам з "літроб"єднання" від Наталі Баклай та Олександра Печори (Ромоданця)! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 21.02.2012 - 10:22
НЕ РАЗ ПЕРЕЧИТАЛА ВАШ ВІРШ - БОЛЮЧИЙ...СПРАВА В ТОМУ, ЩО МОЇ ЗНАЙОМІ, З ЯКИМИ ПРОВЕЛА ДИТИНСТВО Й ЮНІСТЬ ТАКОЖ ТОРГУЮТЬ НА БАЗАРІ - ЗМУСИЛО ЖИТТЯ. ГРОШІ ЗАРОБЛЯЮТЬ ХТО ЯК МОЖЕ, І ЖИТТЯ ПРОЖИВАЮТЬ ЯК ПОПАЛО... ЯКБИ Ж ТО ТІЛЬКИ ТОРГУВАЛИ, ВОНИ ЗОВСІИ ІНШИМИ СТАЛИ...Я ЩЕ Й ДОСІ ЛІТАЮ, ВОНИ ХОДЯТЬ БУДЕННО ПО ЗЕМЛІ - АЛЕ НІХТО НЕ ЗНАЄ, ХТО ПРАВІ - ЖИТТЯ РОЗСУДИТЬ... ЗА ВІТАННЯ З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ РІДНОЇ МОВИ ВЕЛИЧЕЗНЕ ДЯКУЮ! Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Літатиму і я над торгашами...Про мову рідну (не двоюрідну) пишу й двовірші. Знає хай кожен – свій і приїжджий: тут не хахляндія, тут – Україна. Доробляю книгу сатири, іронії, гумору "СМІХЛАНДІЯ"... Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро!Лиш другий день отут живу... Чудовий Клуб, гарнющі Люди! |
|
|