Я не стану писати віршів на видряпаному до пустоти асфальті,
так як давно стерла пальці до крові і надлишку емоцій,
втискати в них немічну і кволу мораль нікому не потрібно,
вона давно схожа на пошарпані і зношені капрони.
.
Не буду дальше гвалтувати дощові і пасмурні дні
як незайману дівчину на мокрому покривалі старого ліжка,
так як болить до втрати свідомості і анемії
кричати до надірваних звязок у горлі і серця,навіщо.
Хочу просто без віршів де присутня рима,
без болі яка скоро почне роздирати стіни ,
просто бути трішечки не такою і стирати дні календаря
до дня коли на мить,моя обручка перестане стискати горло
і я знову на хвилинку навчуся літати....
тішить єдине - надія що для тебе отті хвилинки польоту дійсно варті того щоб от так страждати
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ці хвилинки,варті більшого)тільки от страждати,а хто тут сказав,що хтось страждає!просто у вірші йдеться про те,що не вартує робити собі боляче,мучити себе!а треба просто насолоджуватись життям!
Звідки такий відчай,Сонце? Пиши свої щемливі вірші і не зупиняйся на досягнутому!Бо саме у своїх віршах маємо змогу вилити душу...
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я не хочу зупинятись,просто інколи так хочеться щоб вірші диктувало щось інше,почуття якісь,світлі і радісні!!!а так все вже добре вроді)!!!і дякую Наталю що читаєш!і розумієш
дякую і тобі теж 
Пиши свої щемливі вірші і не зупиняйся на досягнутому!Бо саме у своїх віршах маємо змогу вилити душу... 
дякую що читаєш 
