Про себе:
Ніколи “завтра” не наступить,
Сьогодні тільки будем жить,
Повік ніхто нас не розбудить, –
Це навіть більше, ніж убить!
В політ не вирвешся ти вільний,
Лише існуєш, не живеш,
І доленосний поклик сильний,
Сам помилково обійдеш.
В цім лиха закономірність,
Яка закручує життя,
Нерозуміння і наївність
Ведуть вперед, чи в небуття?
Так і живеш собі поволі,
Чи рік за день, чи день за рік
Ти сам один стоїш на полі
Втрачаючи рокам і лік.
Ще ніби вчора народився,
І ніби заново живу.
А світ відкрився, чи закрився,
Я по ріці життя пливу.
І все навколо нереальне,
Якийсь оманливий туман,
І світобачення печальне,
А на шляху – століть курган.
Війна в собі, війна довіки,
Кругом всі мислячі каліки…
Подумай добре; поважай,
Як свій, так і чийсь інший рай. |
