"...наша любовь была диалектической любовью, какая связывает магнит и железные
опилки, нападение и защиту, мяч и стенку."
(Х.Кортасар)
вечір вірний мені по собачому,
шлях встилає опалою шерстю,
ми не бачимо сонця й не плачемо,
як виводим роки на конверті.
гра у класики, істини, спомини,-
стільки гомону знову з нічого.
причаївшись дощем біля комину
ти не згадуєш сонця рудого…
Безпритульний собака вмостив на язиці веселку,
розбрискав слиною усі кольори, не стерпів мене.
Чому ти пишеш про квіти?
Чому ти про них писав?
Став за містом, за моєю країною
і він не приймає бажаючих захлинутись ним.
Отак і ти мене не приймаєш,
відлік ведеш зворотній і не ходиш вулицею,
замкнувшись у свій безкраїй плащ.
Він може сховати мій світ від дощу,
розгледіти в наляканих очах щось котяче,
позбавити ночі від страху тваринного,
позбавити решетоване небо мене.
Я відбиваюсь від стіни світлом,
безвухим промінням...
я створюю стіни незримі синім кольором,
лише почуй відсутність часу.
Навіщо пишеш про квіти?
Навішо писав про них?
Вони вже чахнуть отак на моїх руках,
а пес все ніяк не примиреться з тією веселкою...
Розчавлена квітну щоб знов прорости,-
так само ваблять мене мертві мости
і листи з Аргентини...
розливаються вина... я встигну тебе знайти.
ага, хорошо ) так вот резко, что несовсем для вас привычно, но от того и интереснее ясное дело, хорошо вот соблюдена грань между лг и собсно автором, ну и вот эти вот ненавязчивые аллюзии игра класиков аргентина все дела )и посему мне кажется что эпиграф здесь может быть лишним ) вот то что мне как раз у вас и нравится, вам удается опять таки балансировать на грани чего то такого запредельного и реального, собсно то чем и страдали все эти милые латиносы, единственно что рифмы никого - ничого, ну оно уж както слишком...) пускай даже рифма и опосредована здесь ) кароче, кажется я чтото не то пишу, главное что я прочел и оно мне стало близко )
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасиб... да уж...с рифмой я оплошала...и сама не заметила даже,-уж так писалось...почти на бегу. исправимся
приятно что Вам пришлось оно...благодарю
незручно якось 
a?
