Ми знову розлучаємось з тобою.
Можливо, відтепер і назавжди.
Шкільні роки веселою ходою
Пройшли повз нас, не мовивши: «Зажди».
Наші шляхи хтозна чи перетнуться,
Чи стрінемося ще раз у житті.
Приємні спогади у серці відгукнуться
Й загубляться у новім почутті.
Та вірю я, мене запам’ятаєш
Й чарівну нашу тиху літню ніч.
Та вірю я, про мене ти згадаєш,
Зоставшись з самотою віч-на-віч.
Кружляли пари в танці мелодійнім.
Яскраві зорі зігрівали нас.
Не знали ми – у ритмі тім повільнім
Звучав останній, наш прощальний вальс.
Схід сонця ми зустріли на світанку.
Ніч вичерпала силу всю до дна.
Розтанули в далекому серпанку.
Зустрінемося? Доля лише зна.
Перевод на русский язык Марка Миколуцкого
Мы снова расстались с тобой,
Возможно, уже навсегда.
Нам школа единой судьбой
Не будет уже никогда.
Пути наши движутся врозь,
Но, может, нас встреча найдет.
И сердце пронзится насквозь.
Любовь на мгновенье придет.
Ведь ты не забудешь меня
И ночь, что связала двоих.
И в сумерках редкого дня
Ты вспомнишь тот сладостный миг.
Кружимся мы в вальсе огня.
И ищем в глазах глубину
По залу ты кружишь меня.
Ты любишь меня лишь одну.
Вновь солнце на небе взойдет.
Ночь выпила силу до дна.
Где встреча опять нас найдет,
Судьба это знает одна.
