Коли день надворi
Закiнчив вже спiвати,
Й тихий вечiр пiшов
У далекi свiти
Я тодi не заснув -
Не хотiлося спати
Через те, що згадав
Як всмiхаєшся ти.
Iз дрiбного дощу,
Вiд землi i до неба
Кольорову веселку
зiткав би й вiддав...
Щоб всмiхнулася ти
I сказала - не треба,
Щоб усмiхненi очi
Я iще раз згадав.
Все чекаю ту мить,
Коли серцем вiдчуєш
Що кохання безмежне
Як скрипка, бринить.
I нехай не мене
Ти сьогоднi цiлуєш,
Головне що нiчого
Тобi не болить.
Тихий вечiр пiшов
На безмежнi дороги
Я дивлюсь вдалечiнь
I ще й досi не сплю...
У повiтрi розтануть
Печалi й тривоги -
Новий день намалює
Усмiшку твою.
