Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Рідний: Давай, кохана… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це найкраще, що автор може отримати від читача.Щиро вдячний!!
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відчувається у вас все найпрекрасніше жіноче
kalush, 11.04.2010 - 22:10
Супер.Дуже близькі мені метафори. На дяку посилаю своє: Тій, що душу віддає Є вічні цінності на світі, Коли момент цей настає: Старі батьки, маленькі діти, І та, що душу віддає. Нам світ цей не здається раєм – Стоїть тут кожен за своє. Як часто в буднях забуваєм Про ту, що душу віддає. Як часто терпим біль і муку І вже горить чоло твоє, Та забирає жар на руку Лиш та, що душу віддає. Нехай січуть вітри як бритва, А хтось комусь петлю снує, Не забувай творить молитву Лиш тій, що душу віддає. Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за високі слова і чудові рядочки!
Адель Станіславська, 26.03.2010 - 13:44
"Землі дамо борги буденні плоттю,А небу – наше почуття святе." Чарівна музика слів! Чудово! |
|
|