Ти народила мене рідна,
Ростила так багато літ,
Весь час ти ніжність дарувала,
Не знала горя я і бід.
Моя ти мила, рідна мамо,
Я всим завдячую тобі,
Ти вчила старших поважати
І жити в мирі і труді.
Ти завжди всім допомагаєш,
І серце сяє від добра,
Ти людям радості бажаєш,
Любові, щастя і тепла.
Ти завжди знаєш, що робити,
Даси пораду в тяжкий час,
Порадиш краще, як зробити,
Щоб все залагодилося враз.
Зробити все завжди встигаєш,
У тебе руки золоті:
Помити посуд і прибрати –
Весь дім завжди у чистоті.
А іноді коли дивлюся
Я в очі ніжнії твої,
Я бачу сонце, квіти, трави,
Вони, мов дві ясні зорі.
Ти посміхаєшся, як квітка,
Обожнюєш малих дітей,
Як заспіваєш якусь пісню,
Милуєш співом всіх людей.
Ти мила, рідна, неповторна,
Одна на світі ти така,
І я люблю тебе найбільше,
Моя ти мама дорога!
