То був холодний зимній ранок. Туман вкривав промерзлу стелю. І льодяний калюж серпанок Стелив мороз, ковтнувши хмелю. Асфальт тремтів прозорим блиском. І вітер пестив подорожніх. Вбиваючи повітря тиском Вранішніх вуличок порожніх. Кудись летіли поміж станцій Сполохані, круки тривожні. З країни сну сумні повстанці. Колючій темряві тотожні. Крутилися у дикім танці, Передвіщаючи зловісне Немов знедолені вигнанці, Зібрались разом ненавмисно...
ID: 117530 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 22.02.2009 02:21:10 © дата внесення змiн: 22.02.2009 02:21:10 автор: Волошина Катерина
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie