Як ти, такого більш немає
Як ти, такого більш немає.
Хоч можуть бути й близнюки
На світі цім, однак, всяк знає,
Що різні почуття, думки
Ви маєте, які, мов квіти,
Всередині всякчас цвітуть.
Це знають навіть тії діти,
Які іще до школи йдуть.
Хоч зовні, може, ви й подібні,
Однакові, немов води
Дві краплі, та, можливо, здібні
До різного ви. Не завжди
Збігатись може зі смаками
Та зовнішність, що є у вас,
Як з почуттями і думками,
Що згодом змінює той час,
Який минає без упину
На цьому світі кожну мить,
Якого нам, немов людину,
Повік не вдасться зупинить.
У тому й є оригінальність
Людського нашого життя.
У тім його і доскональність.
Якби ж ми думи й почуття,
А також здібності всі мали
Однакові на цій Землі,
Однаково б усе й сприймали
Усі – дорослі і малі,
Тоді би нам всім бракувало
Того, чого би не було,
Що, може, нас би врятувало,
Коли б не так в нас щось пішло.
Тому і різні ми всі маєм
Думки, а також почуття
І здібності, що розвиваєм
Впродовж всього свого життя.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2020
ID:
1010773
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.04.2024 22:30:09
© дата внесення змiн: 11.04.2024 22:30:09
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
