UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: В щасті — як це спати? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 03.03.2024 - 16:12
Тому, як стверджують отці, людина має пройти через випробування, περα, щоб знайти усвідомлення своєї свободи, усвідомлення тієї вільної любові, на яку чекає від неї Бог."Бог створив людину твариною, яка отримала наказ стати Богом", — ось суворе слово Василя Великого, на яке посилається святий Григорій Богослов. Щоб виконати це повеління, треба бути спроможним від нього відмовитися. Бог стає безсилим перед людською свободою, Він не може її ґвалтувати, тому що вона походить від Його всемогутності. Людина була створена однією волею Божою, але нею однією вона не може бути обожнена. Одна воля в творінні, але дві — в обожненні. Одна воля до створення образу, але дві — у тому, щоб образ став подобою. Любов Бога до людини така велика, що вона не може примушувати, бо немає любові без поваги. Божественна воля завжди підкорятиметься блуканням, ухиленням, навіть бунтам волі людської, щоб привести її до вільної згоди. Такий Божественний Промисл, і класичний образ педагога здасться вельми слабким кожному, хто відчув у Богові жебрака, що прохає милостині любові, що чекає біля дверей душі і ніколи не дерзає їх зламати. (з кн. "ДОГМАТИЧНЕ БОГОСЛІВ*Я" Лосського) Шевчук Ігор Степанович, 03.03.2024 - 16:09
Особиста істота здатна любити когось більше своєї власної природи, більше свого життя. Таким чином, особистість, цей образ Божий у людині, є свободою людини по відношенню до своєї природи. Святий Григорій Ніський вчить, що особистість є позбавлення законів необхідності, непідвладність пануванню природи, можливість вільно себе визначати. Людина найчастіше діє за природними імпульсами; вона обумовлена своїм темпераментом, своїм характером, своєю спадковістю, космічним чи соціально-психічним середовищем, навіть своєю власною "історичністю". Але істинність людини перебуває поза всякою обумовленістю, а її гідність — у можливості звільнитися від своєї природи: не для того, щоб її знищити або залишити саму на себе подібно до античного чи східного мудреця, а для того, щоб перетворити її в Богові. Шевчук Ігор Степанович, 03.03.2024 - 16:06
(10) ОБРАЗ І ПОДІБНІСТЬВ античній філософії жило знання про центральне становище людини, яке вона виражала поняттям "мікрокосм". Зокрема, у вченні стоїків перевага людини над космосом пояснюється тим, що людина обіймає космос і надає йому сенсу: бо космос — це велика людина, а людина — малий космос. Ідея мікрокосму знову з'являється у отців Церкви, але вона рішуче переростає всякий іманентизм. "Немає нічого дивного в тому, — каже святий Григорій Ніський, — що людина є образ і подоба всесвіту, бо земля переходить, небеса змінюються і весь їхній вміст настільки ж ефемерний, як і вмістилище". І ось — перед космічною магією заходу античності з посмішкою стверджується свобода: "...ті, хто думали підняти людську природу цим велемовним найменуванням, — додає святий Григорій, — не помітили, що одночасно нагородили людину якостями, властивими комарам і мишам". Справжня велич людини не в її безперечній спорідненості зі всесвітом, а в її причетності Божественній повноті, в прихованій в ній таємниці "образу" та "подоби". "Я —земля і тому прив'язаний до земного життя, — пише святий Григорій Богослов, — але я також і Божественна частка, і тому ношу в серці бажання майбутнього життя". ( див. далі) Шевчук Ігор Степанович, 02.03.2024 - 14:47
Словом можна як підтримати, так і вбити. Тому завдання військового капелана — нести слово до військовослужбовців, щоб вони передусім могли залишатися людьми й водночас як бійці виконувати свою місію.— Які виклики стоять перед Україною? Про що говорять бійці на передовій? — Без перебільшення, наші бійці розуміють, чого воюють. Вони захищають рідну землю. (г. Тиждень, Іван Гальо, капелан, Маргариті Дикалюк:«Тих, хто боявся, на Майдані не було») |
|
|
||||||||||||||||||||||
