Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Зима - ВІРШ


Серафима Пант: Зима - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 7

Пошук


Перевірка розміру




Зима

Літо зникає з сезонності шквалу емоцій. Не сповіщає про зливи душі метроном. Дзвінко сміятися, Плакати гірко не хочу. "Шоу триває! Й надалі триватиме шоу". Все проминає, І це все пройде однозначно. Час - сценарист, режисер, найпильніший глядач. Вивільнить серце апатія. Зникнуть лещата. Літо промовить: - Ридай, моя крихітко! Плач... Падай грозою на землю Та бийся, мов птаха, В шибку минулого, в двері нездійснених мрій... Тільки сьогодні - байдужою будь, Не здавайся - Взимку гроза закує у мороз протиріч. Розум диктує закони. Душа оніміла. Падає сніг...чи то - пил....а різниці нема. Літо і осінь, й весна Позникали з емоцій. Будь, моя крихітко, Мусиш! Надворі зима.

ID: 1052343
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 29.11.2025 09:03:04
© дата внесення змiн: 29.11.2025 09:32:52
автор: Серафима Пант

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (140)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

ХРЕСТОСЛОВ, 29.11.2025 - 18:40
ще де́нь один побу́дь зі мно́в
О́, о́сінь!
зима́ - найме́нш нага́дує життя́
тому́ в ній теплу іскру не знайти від слова "зо́всім"
і все завмре́, навсе́, без вороття́

сніжинки га́рні
а́ле мертві квіти
вся їх краса́ - космічні холода́
і
вічний спо́кій планетарно обступа́є серце
в яке ще не прийшла зима
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 29.11.2025 - 20:19
Ще день до зими.
Натепли його, осене, щедро,
Віддай до останку вологість спокійну свою.
А що за тим днем?
Теж життя, але ближче до смерті
Ілюзій барвистих.
Тобою, о панно, стаю.
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 06.12.2025 - 10:30
вона пішла́
і з нею все пішло́
лиши́вся в серці хо́лод

що́ за тим дне́м?
ілюзії барвисті чи бліді?
чи хо́лод цей прони́зливо у всьо́му?

і на́що це все?
сонце світить - лиш не гріє
як намальо́ване життя́

все да́лі й да́лі вихід з цього лабіринту
всі да́лі йду́ть
а ти - у небуття́
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 07.12.2025 - 11:54
Усі ідуть
У напрямку одному,
Та дивляться у сторону свою:
Комусь у погляд потрапляє втома,
Що під ногами плутає ходу.
Комусь блакить,
Комусь зустрічний усміх,
Хтось повертає голову назад.
Я ж уперед йдучи, дивитись буду
На сонце серця
Тих, хто небуття
Світлом власним долає.
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 08.12.2025 - 02:04
вона диви́лась
оти́ма своїма очи́ма
і я весь горів
і горіло все мо́є життя́
переве́рнутим небом до цеї хвилини я йшов
і весь шлях то́го ва́ртий
глибо́кого серця блаки́ть проступа́ в її погляді
і якщо це́ оста́ннє з всього́ що я бачив
приймаю
і з ци́м іду́ в вічність
 
Артур Сіренко, 29.11.2025 - 10:00
Сильний вірш. Вразило. give_rose hi
 
Серафима Пант відповів на коментар Артур Сіренко, 29.11.2025 - 13:05
Дякую
 

Нові твори
наступного разу
Поезія для дітей