Ухвалила світанком в молитві надію,
Що наступного разу зустріну тебе
На піввіку раніше, ласкавий Месіє,
Щоб в підхмар’я не вити щодня голубе.
Не вихоплювать в звуках мотиви автівки,
З урбаністики брати каштановий рай.
Я стара вже для цього, далеко не дівка,
Жлуктить віскі о третій, кричать: «Невмирай!»
Зубожілі мольфари пророчили пару,
Малювалася мапа фіктивних доріг,
Ти мені приміряв із волошок тіару,
Та лишитися поряд, Месіє, не зміг.
Хай зустрінемось юні, жагою багаті.
На фільварок гайнемо кохатись в траву,
Нас вінчатимуть липи старезні патлаті
Я молитвою сею за тебе живу.
