Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 8
Пошук

Перевірка розміру




Липа Юрій

Прочитаний : 1481


Творчість | Біографія | Критика

І ПРИЙДЕ ЧАС

І

І  прийде  час,  коли  твої  учинки
Обернуться  й  повстануть  проти  тебе;
Як  вояки,  зберуться  навкруги
І  зброєю  грозитимуть  тобі,
Нагому  й  безборонному.
А  потім
Посходяться  ще  вчинки-фарисеї
І  відчитають  лживі  обіцянки,
І  вимагатимуть,  щоб  сповнив  ти  їх;
І  прийдуть  ще  повії  по  заплату.
Ти  всіх  приймеш  без  слова.  Тільки  станеш
І  вислухаєш  кпин,  погроз  і  лайок,
І  сповнишся  гіркотою  страшною,
І,  очі  звівши,  скажеш:  —  Боже,  де  Ти,  де  Ти?
І  на  той  жаль  бездонний  Світло  скаже:  —  Тут.
І  на  той  смуток  Світло  загориться,
І  юрби  вчинків,  з’єднані  у  Світлі,
Закаменіють,  збліднуть,  відійдуть,
І  врешті  будеш  ти  із  Світлом  сам  на  сам,
Чого  був  спрагнений  ти  все  життя...
Лишень,  відходячи,  зупиняться  два  вчинки,
Найліпший  і  найгірший,  озирнуться  й  скажуть:
—  Так,  це  була  людина,—  й  відійдуть,  обнявшись.


ІІ

О,  вийти  б  несподівано  з  неволі  ...
Тілесности  —  на  простір,  виднокруг,
І  буть  як  вітер  і  як  день  у  полі...
Радіймо,  серце,—  ось  приходить  Друг,
Той  Друг,  що  лагідний,  що  —  в  брамі,  на  сторожі
До  світла  іншого,  де  інші  квіти,  Божі.


III

Пребудь  в  мені!  Все  ближче  ночі  тінь
І  тьма  —  густіша.  Боже,  вдалечінь
Відходять  блага  й  сили  помічні,—
Безпомічному  поможи  мені!

Наш  день  малий,  він  швидко  проплива.
І  втихне  сміх,  і  слав  минуть  слова,—
Нехай  же  змінні  загасають  дні,

Ти,  що  —  незмінний,  о  пребудь  в  мені.
Молю  Тебе!  Не  будь  лишень  на  мить,
А,  як  до  учнів,  злинь,  щоб  говорить.
Як  лагода,  як  визвіл  заясній,
Не  проминай,—  зостань  в  душі  моїй!

З’явись  і  сповнись  мною!  Борони
Від  страху  жить,  від  труду,  що  як  сни,
Хто  ж,  як  не  Ти,  підпора  й  провідник,
Що  в  сонце  й  бурю  вестиме  повік?

Свій  хрест  подай,  як  звідси  буду  йти,
Шлях  освіти,  верхівлі  освіти,
Де  рай  цвіте,  а  не  чуття  земні.
Життя  чи  смерть,—  а  Ти  пребудь  в  мені.

Нові твори