Прочитаний :  203
|
Творчість |
Біографія |
Критика
МОСКОВІЯ
Стоїш з украденим ім'ям,
Напівтатарка, напівфінка.
Жахає свистом Солов'я
Билин осквернена сторінка.
Живеш, мов злодій на горбі,
І косиш око в безмір степу,
Клянучи в радісний злобі
Ясновельможного Мазепу.
Ідеш упирем по костях -
І стигне піною отрути
На хижо стиснутих устах
Зневага Сталіна й Малюти.
О, муко! Вп'явши пазурі
У жертви сковані, невинні,
Жирують смерди, як царі, -
Аж очі рвуться яструбині.
І сморід, бурий і пливкий,
Поймає маєво безкрає.
Кістьми жахають Соловки,
І з надер Винниця ридає.
Та вірю в правди майбуття,
у благовістя правди вірю -
Впадеш, не знавши каяття,
В подобі раненого звіра!
На щастя гнаним - упадеш!
І, снаговито спрагла зміни,
Устане з полум'я пожеж
Священна воля України.
1945
|
|
