Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру




Маланюк Євген

Прочитаний : 6040


Творчість | Біографія | Критика

ПРОЗРІННЯ

Всі  вироки,  здається,  проказав  
Рвучким  і  ярим  віршем…  А  Росія  
Ще  догнива,  як  здохлий  бронтозавр,  
І  труп  —  горою  —  мертво  бовваніє.  

О  люте  стерво!  Твій  посмертний  дух  
Ще  мстить  —  смердячий,  безнадійний  Лазар,  —  
Але  намарне:  навіть  гній  потух,  
І  тільки  низом  стелеться  зараза.  

Даремно  радиться  синедріон  
Крикливиць  та  шаманів  євразійських  —  
Бо  ні  хороби  віку,  ні  Сіон  
Не  воскрешать.  Бо  сонценосним  військом  

Епоха  йде  молитви  і  огня,  
Земля  напнулась  готикою  росту  
Й,  де  нині  —  бруд,  де  —  парші  і  короста,  
Дзвенітиме  прозора  радість  дня.  

Крізь  гноїща,  крізь  цвинтарі  руїн  
Буятиме  нестримний  рух  природи,  
І,  замість  цих  калічних  україн,  
Рослинами  зростатимуть  народи.  

Ще  прогримить  останній  судний  грім  
Над  просторами  неладу  і  зради  
І  виросте  залізним  дубом  Рим  
З  міцного  лона  Скитської  Еллади.  

1927  



Нові твори