Прочитаний :  1496
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Сумні без батька двоє діток цих..."
Сумні без батька двоє діток цих.
На пагорбах, на вицвілім стернищі
Одна пасе козу, друге пасе корову,
А мати із сапою день при дні
На буряках на школу, і одежу,
Та на харчі вже грішми заробляє
Й поволі старіє щовечора сама...
Вони ж собі обоєнько удвох
Тихенько граються та сваряться тихенько...
Я вже забув, як звати їхню маму.
Якщо ж і не забув - то що із того? -
І цинкове відро на лишайчастій лаві,
Та їх обох, тернавих в темноті,
Одне до одного притулених в дрімоті.
Їх не забув я. Не забув сапи,
Що їх обсапує для школи, та одежі,
Та для харчів, та й більше ні для кого...
Я вже забув, як звали їхню маму...
Її ім'ям мій освітився хрест.
1974
|
|
