Прочитаний :  1260
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Прицокало, прибилось, притекло..."
Прицокало, прибилось, притекло,
Припало, пригорнулось, причинилось,
Заплакало і - никма утекло
Чорняве полум'я з печальними очима.
До телефону - він його не бачив.
Хоч телефон - сюди-туди: нема!
А ніч, а дощ, а град по ринвах скаче,
І груша з грушами прибилась до вікна.
Прицокало, прибилось, прилюбилось...
Узяв у голову, чи, може, так - приснилось!
Чорняве полум'я, чорняву ту завію
Узяв у душу, як блакитний сон.
А чути плач - то плаче телефон,
Просунувши у ніч свою холодну шию.
1965
|
|
