Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 10
Пошук

Перевірка розміру




Олесь Олександр

Прочитаний : 989


Творчість | Біографія | Критика

Володимир Мономах

Аж  стає  нарешті  князем  
Володимир  Мономах,  
Простий,  сміливий,  ласкавий  
І  бувалий  у  боях.  

Змалку  ще  до  праці  звик  він,  
До  походів,  до  негод,  
Знав  він  голод,  знав  він  лихо,  
Знав  державу  і  народ.  

Турбувався  за  убогих,  
Заступався  за  селян  
І  карав  того,  хто  навіт  
Тільки  пройде  через  лан.  

Закликав  усіх  до  себе,  
Хто  стрівався  на  шляху:  
“Гості  ширять  добру  славу,  
Але  ширять  і  лиху”.  

Рано  вдосвіта  устав  він,  
Все  оглянув,  обійшов,  
Допоміг  в  саду  копати,  
Трошки  дрова  поколов.  

Суд  відправив  —  не  поснідав,  —  
На  нараду  зве  старшин.  
Йде  до  його  і  боярин,  
І  убогий  селянин.  

А  коли  в  краю  все  тихо  
І  лихе  ніщо  не  жде,  
Мономах  за  лук,  за  стріли  
І  у  ліс  на  лови  йде.  

І  не  раз  його  на  ловах  
Лютий  тур  на  роги  брав,  
Лось  могучий  бив  ногами  
І  ведмідь  у  лапах  м’яв.  

Князь  стократ  себе  калічив  
І  стократ  з  коня  злетів.  
Рись  була  на  спині  в  його,  
І  кабан  над  ним  хропів.  

І  вояк  він  був  хоробрий:  
Сам  він  військо  вів  на  бій,  
Завжди  спав  з  мечем  при  боці  
І  в  одежі  бойовій.  

***  

Джерело:  О.Олесь.  “Княжа  Україна”.  —  Київ,  “Веселка”,  1991.  


Нові твори