Мороз припік. Промерзлий вщент окоп.
Зболіло серце матері за сина.
Воно, стражденне, молить щохвилини
про захист від снарядів та хвороб.
Щодня в молитвах мамине-палке,
Доноситься сльозами все омите:
Ми стоїмо щитом усього світу,
Закрий же, Отче, від страшних ракет!
Ти – Світло наше, захисти людей.
Геть виплакала очі я старечі.
Усі думки – за справжній мирний вечір,
Який додому сина приведе.
… Розчулений мороз мерщій втікав,
Гарячих слів не витримав, зухвалий.
А материнське світло так палало –
що десь зігрілись руки юнака…
