Троянда перша зацвіла в саду,
Краплинками дощу уся покрилась.
Не можу зрозуміти я чому,
Колишніх почуттів не залишилось.
Прийде, можливо, час такий в житті,
Повернеться у почуття взаємність.
А поки, що хоч падай, а хоч стій,
Приносимо одне одному неприємність.
В житті часи бували не такі,
Ми, ніби свята, зустрічі чекали.
Цілунки наші всі були палкі,
В обіймах ми, взаємних, засинали...
А троянда прикрасить і біль розчарування і почуття, що притаїлися, а можливо розтанули в далеких туманах самотності Хай розквітають у саду троянди, а разом з ними розквіта любов - палка і взаємна
А поки, що хоч падай, а хоч стій,
