Сто літ назад,
Сто місяців,
Сто днів,
Додай усе
Давно усе минуло…
Тоді ще падолист трусив дощем,
І осінь втомлено в рукав собі зітхнула…
Збирав букети листя вітруган,
Ганяв по парку кольорову гаму…
І що було до того всього нам?
Ми відчиняли свого щастя браму…
Нам пахла осінь медом і вином,
Горіхами, корицею і димом,
І марив вечір найсолодшим сном,
І ми складали недолугі рими…
Потоптаною стежкою ішли,
Вона у світ цікаво повертала…
Для нас тоді найкращі дні були!
Під зиму нам тоді весна настала!
Сто літ назад,
Сто місяців,
Сто днів…
Додай усе…
Давно усе минуло…
Все як тоді – багряний світлий Львів
І осінь втомлено в рукав собі зітхнула…
дякую
