Чудодійна любов
Наче вічність спливла, а ти снишся мені,
Чарівна, молода і красива
Знов уява моя палахкоче в вогні,
Невгомонна душа просить дива.
Але чудо не йде, заблукало в літах,
У лабетах, як пташка, тріпоче…
Переповнює сум, заполонює жах,
Серце яві коритись не хоче.
Приспів
У твоїх очах сум,
У словах моїх жаль,
Наче кам’яний мур
Покриває печаль.
Мила весна прийшла,
Соловей заспівав,
Доля долю знайшла,
Коли місяць гуляв.
Засіяли серця,
Потепліли слова,
Хай летять до кінця
Ці казкові дива.
Мить до вирви летить, відспівались жнива,
Вже зима присипає стежини,
Як кульбаба, біліє моя голова,
А кохання буяє понині.
Скоро весна прийде і розвіє печаль,
Запалають у променях очі
І сонцями розквітне духмяний мигдаль,
Чудодійну любов напророчить.
Приспів
04 листопада 2010 року
