Хочу мрії та надії,
Щоб цвіли мої слова,
Коли сонечко не гріє,
Не росте і сон – трава.
Не співає птаха пісню
Взимку так, як навесні.
Задихаюсь - мало кисню,
Я - один в своєму сні.
Обпікає поцілунок
І вагоме пада з рук,
Найдорожчий подарунок
Доклював неситий крук.
Не прочитана сторінка,
Не доспівані пісні.
Із любові та барвінку
Плів жалі я голосні.
Пересохли бистрі ріки,
Скрізь панує мертва тінь,
Все поховано навіки,
Не сказав ніхто «амінь».
Ох, ви, мрії та надії,
Ви, розгублені слова…
Пожинає, хто що сіє,
А інакше не бува.
