Жив собі лев у дикій савані.
Гриву мав пишну, що розвивалася на вітрі.
Мав свою левицю, незвичайну, повністю темну.
Обоє ніжились під сонцем в густій травичці.
І все, неначе у раю, птахи і звірі, і прекрасні квіти,
І сонце, і його заграви, і місячне сяйво під слонів трембіти,
І носороги, що земля тремтить, і їх маленькі діти...
Усе для миру, радості, усе щоб жити...
Але неначе буря з вітром із нізвідки,
Взялись десь люди і давай щось майструвати.
Ламати, нищити, палити, прогрес свій, бачите, усім дарувати.
Нещадно для забави всіх тварин вбивати...
Немає правди, і нічого вже немає...
Зате є колії сталеві крізь пустелю.
І роги носорогів, для коштовностей й підставок
І бивні від слонів, як лиха згадка смерті...
В своїй стихії розгулялася людина.
В п'яному угарі дозволяє собі заради жарту постріляти...
Підстрелити чи левеня, чи ягуара,
Лише для того щоб розважитись, щоб просто посміятись...
В ту ніч ніхто нічого не чекав ні звідки...
Лиш Тінь і Блискавка всіх роздирали...
З пітьми з'являлись гострі зуби...
А лапи швидкі, прудкі - кістки ламали...
Ні криків, ні благань, ані пощади...
Бо леви не прощають людську зраду...
Заради підступу, наживи і обману,
Хотіли люди здобувати собі славу...
Та Тінь і Блискавка вночі чатують.
Бо не добро, а біль у серцях пропалив рану.
Де колись місяць пролив своє прекрасне світло,
Де колись левенята бавились на тій поляні...
"Примара і Темрява" - історія про левів-людожерів, що з'явилися при будівництві залізниці між Кенією та Угандою в кінці XIX століття. Одного за іншим звірі вбивали і поїдали робітників. В результаті будівництво залізниці було повністю паралізовано: робітники відмовлялися виходити на роботу — ніхто не хотів бути з'їденим. Тоді підполковник Джон Паттерсон, відповідальний за будівництво, вийшов на полювання на левів.
Довгий час він вистежував звірів, і 9 грудня 1898 року йому вдалося вбити першого лева, а через 20 днів, 29 грудня, другого.
Надалі під час дослідження трупів тварин було виявлено, що вони вбивали і з'їдали людей не тому, що їм це подобалося, а тому, що через посуху в тій місцевості зникли основні види тварин, якими харчуються леви — буйволи, антилопи тощо. В результаті у звірів не залишилося виходу — треба було або їсти людей, або померти від голоду.
ID:
1055360
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.01.2026 13:46:21
© дата внесення змiн: 15.01.2026 13:46:21
автор: DarkLordV
Вкажіть причину вашої скарги
|
