Надранок пташки надголосні
Серце криється сонце-ранками
Ти забудь як я була пташкою
Хоч люблю
Та нестримно стримана
І лишаюсь одною співами
І легка надземна печаль
Протікаю
Провига-водами
Загублю
Те що було сказане
Не зважай
Я цим ранком стихла мить
Хоч в середні
Штурму хвилями
Я люблю
Не люблю
Чи байдуже
?
Промовчи
Я стиха щось вигадка
