День Незалежності...
Де радість, де стяги ?
Усе окремо. Мило. Та замшіло…
Бо розпинають Україну на шматки,
А з телевізора бажання всі брехливі.
О люди-вишиванки, молодці…
Тримайтеся! Усіх же не здолати…
Підступні усмішки у владності людців,
Щоби державу знову розтерзати.
Як мати-жінка, що зазнала сліз,
Лиш тихо умивалася журою,
Так Україна - велич із сторіч
Покрила свої рани пеленою.
Так може й треба, - бо великий гріх,
Коли свої свідомо продавали.
І тішились сусіди-вороги,
Що кращі землі знову відбирали.
Всі розуми, таланти – марнота,
Лиш погляд із-під брів ховають,
Несуть хоругви не свої - чужі,
Що ж, неборакам гроші не злітають.
А жити треба! В соромі й брехні,
Усі пересуди-суди перебувають
І група відчайдухів в боротьбі
Ту Україну люблять і латають.
Старий закал тотальності людей
По території землі шикує,
А обиватель тішиться й цькує
Та марить, що це він панує.
Лиш страх кує, застінки розпина,
Новий ГУЛАГ на чатах лиш чекає,
Коли зламається іще одна душа,
І на колінах скаже, що вмирає…
У планах самознищення сторіч,
Масонських ложей та ілюмінатів,
Стоїть держава вічно молода,
І добрим людям є про що сказати:
Де доброта, - там радість і любов,
Де щире слово не належить Мові,
І рветься з глибини оков
Не куце - а величне слово!
В пристосуванстві, в мІзерній хвальбі,
Дещиця правди не буде мовчати…
День Незалежності! У серці і душі,
Це треба заслужити й відстояти.
Якщо ти сам по духу Незалежний,
Лакузно не стряхатимеш пилки,
Тоді Вкраїна буде незалежна,
Бо в силі духу гостряться думки.
І починати жити треба з себе,
Не пнутись на золочені щаблі,
То незалежність прийде з неба,
Бо ти створив Гармонію землі.
ID:
885833
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 13.08.2020 14:44:50
© дата внесення змiн: 13.08.2020 14:44:50
автор: Галина Весняна
Вкажіть причину вашої скарги
|
