Не плачу, синку, а лишень молю...
Напевно сльози вилились рікою,
Не спопелю свій біль- не спопелю,
Застиг в нім шлях, що пройдений тобою.
І фотографію притулю до грудей,
Вона єдина, що мене зігріє,
Твій хресний шлях у відліку ночей,
Так нескінченно в небесах зомліє.
І ніжний погляд карих оченят-
У сніжну ніч зболіле серце мліє,
Моя молитва та сльоза із віч,
У вічності, синочку, хай зігріє.
Щиро та проникливо, Лесю! 
